Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
2,2021
«Щодня з Богом!»

 

 

 

Віра та життя

Віра та життя

1 2 3 4 5 6 7 8

«Свята» Біблія та «несвятий» телефон, Наталія ГУРМЕЗА, 5.07.2021
Коли я була маленькою дівчинкою, наша сім’я часто відвідувала невеликі церкви в навколишніх селах. Досі пам’ятаю привітні добрі усмішки, якими зустрічали нас у церквах жінки та чоловіки похилого віку. А вдячних слів після богослужіння удостоювалися не тільки мама, тато та я з сестрою, а й наш «Москвич». «Це віруюча машина!» — натруджені руки селян ніжно торкалися помаранчевого, вкритого пилом даху або багажника. І я гордо посміхалася, мені подобалося їздити у віруючій машині.

Паровози, вагони та ініціативність, Михайло МОКІЄНКО, 5.07.2021
Ісус Христос вибирає дванадцять апостолів, щоб із Ним перебували, дає їм владу й посилає на проповідь. «І пішли вони, і скрізь проповідували, а Господь помагав їм». Учні проявили ініціативу — і ця ініціатива набула ознак Божого поклику… Отже, ініціатива. Більшість із нас родом із Радянського Союзу, і ми добре засвоїли такий вираз: ініціативу карають… Є фактори, які пригнічують ініціативність, і саме радянська система була одним із них. Пригадуєте величезну кількість начальства над робітником, зрівнялівку в зарплаті тощо, які демотивують людину й у наш час.

«Нову заповідь Я даю вам», Олег ПАВЛІЩУК, 5.07.2021
«Хочеш бути щасливим? Хочеш зробити щасливими навколишніх? — полюби себе».Подібні заклики стають частішими. Зокрема й в церкві, під соусом «потрібно полюбити себе, щоб полюбити ближнього»… Тож усе більше добрих християн стараються полюбити себе — для цього читають якісь книги, відвідують тренінги, передивляються виступи «гуру». Кажуть, помагає часом зазирати в Біблію (але там жодного заклику любити себе). Справді, у Біблії написано: «…будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!» Але ще там написано таке: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!»

Застільні бесіди. Чи потрібен мені душпастир?, 5.07.2021
До вашої уваги розмова на тему номера за матеріалами «Радіо Лютер». Ведучий — Назар Іллюк, гість — Дмитро Довбуш.

«Ти був в Ісусі?», Богдан ГАЛЮК, 5.07.2021
Наш маленький син Богдар називає церкву Ісусом. Щораз, як бачить якусь проповідь у ютубі, кричить: «О, Ісюс!». Коли проїжджаємо повз будь-яку церковну споруду, піднесено вигукує «Ісюююс», вказуючи пальцем на будівлю. Коли я збираюся на церковну раду чи на якесь виїзне служіння, обов’язково запитує: «Ти ідесь до Ісюс?» Спершу для нас це звучало по-дитячому неточно, ми навіть намагалися його перевчити.

Консультування: служіння від серця до серця, Сергій ВІТЮКОВ, 5.07.2021
Консультування — це служіння одної особистості іншій від серця до серця. Євангелія містить близько 80 різних закликів служити один одному — молитися, утішати, напоумляти, навіть приборкувати. Усе це можна замінити одним словом — консультування. Загалом, процес консультування складається з трьох основних етапів.

Сповідь як вид душеопікунства, Ростислав МУРАХ, 5.07.2021
Сповідь — це виголошення своїх провин перед Богом та людьми, яке супроводжується щирим каяттям. Сповідь — це біблійне служіння. Воно здійснювалось як в часи Старого Заповіту, так і Нового і не втратило свого значення й у наш час (див. 3М.16:21; Пс.31; Мт.3:5-6; Дії 19:18). Сповідь має в собі великі благословення. Вона допомагає відновити втрачені через гріх стосунки з Богом і отримати прощення (див. 1Ів.1:5; 1Ів.2:1). Через сповідь людина повертає сердечний мир, спокій. Сповідь — одна з форм протистояння дияволу. Диявол постійно нагадує нам про наші гріхи: «А ти ось це зробив… А ти не маєш права… Ти найгірший… Ніхто так не зробив, як ти…»

Дорослість, Сергій ТЕРЕНТЬЄВ, 5.07.2021
Перефразовую Сократа: скажи мені — і я почую. Не знаю, що вкладав філософ в оригінальну фразу, але ці слова обираю сьогодні, щоб сказати: «Говоріть! А коли вам говорять — слухайте. Коли просять — допомагайте в міру можливостей, у міру сил. Але ж будьте мудрі: коли просять послухати — вислухайте, коли просять хліба — дайте хліба. Одним словом: не давайте порад, якщо не просять».

Свідчення Івана Хрестителя, Юрій ВАВРИНЮК, 5.07.2021
Свідчення як жанр притаманне переважно християнській аудиторії. І, до речі, досить популярне та затребуване. Розповіді про особисті долі, дорогу до Бога, Божі чудеса в житті можна часто почути на богослужіннях у церкві, прочитати в книгах, журналах, соцмережах, подивитися на відео. Люди люблять такі «історії з життя». Деякі з них, якщо не більшість, можна сміливо віднести до категорії проповіді, бо в результаті спрямовують слухача (читача, глядача) до Бога, до особистого духовного вдосконалення, підбадьорюють та зміцнюють віру.

Бог кличе й чекає. Михайло ПАНОЧКО, 5.07.2021
«Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт.11:28). Ці слова написані на храмах, на монастирях, зокрема в Почаєві. Але ми розуміємо, до кого звернені ці слова й що вони означають. З простих, на перший погляд, слів випливають дві важливі істини: Бог кличе нас до Себе і Він чекає, що ми відгукнемося на Його заклик. Буде час, коли не звучатиме заклик. У цьому й полягає унікальність наших днів, що Бог просить: «Прийдіть до Мене!»

Незвичні зустрічі з Богом. Камбоджійські замальовки. Володимир РОМАНЮК, 5.12.2020
Острів Кох Ронг, Камбоджа. Це був особливо незабутній ранок. Я стояв на березі — і сльози текли по моїх щоках. Усе моє єство було переповнене захватом від прекрасної картини сходу сонця. Емоції були такими сильними, що хотілося кричати, стрибати, здавалося, що можна «лопнути» від переповнення. У розумі виникло питання: «Чому такого не було раніше, не було вчора?» Це не повторилося й наступного дня. І тут великий Учитель, Святий Дух став пояснювати те, що відбувається.

Практикуйте! Михайло РОМАН, 5.12.2020
«А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі... Я вірю, що ці слова — не просто викликом звучать для нас. Але ми готові реагувати на цей виклик — практикуючи молитви, кладучи руки на хворих і мажучи оливою! Тільки коли ми практикуємо істину, істина виявляє себе в силі. Коли ми практикуємо Божі обітниці, які Він заклав у Євангелії, ці обітниці починають діяти в нашому житті.

Дитяча молитва. Сергій Вінковський, 5.12.2020
Ми вчимо дітей віршів, пісень, вони виходять на сцену, служать... Потім вони стають трохи проповідничками. У нас вдома теж були такі — Катя, Владик. Вони відрізнялися своїми справді глибокими проповідями. Владик взагалі не раз давав мені уроки віри.

Читати навпаки. Анастасія БАБІЙ, 5.12.2020
Ніколи не була в абсолютно іншомовному, незрозумілому для мене середовищі. Та що там. Буває важко зорієнтуватись просто тоді, коли не розумію про що йде мова контекстуально чи понятійно, навіть якщо слова звучать рідною. З цікавістю і здивуванням дивлюсь часом, як розмовляють між собою маленькі діти. Коли одна дитина говорить трохи більше, ніж «тато-мама», а інша — видає лише набір звуків. І при цьому вони якось розуміють одна одну.

Зустріч із цікавою людиною. Іван Федорчук, 5.12.2020
Брата Івана Федоровича Федорчука знають багато людей, і, мабуть, у всьому світі, скрізь, де є емігранти з України. Уперше я дізнався про нього як про Івана Довгого, якому Бог дав особливий духовний дар, що відрізняється від традиційних п’ятидесятницьких молитов-пророцтв: він під час молитви диктує рецепти для лікування хвороб.

Віра і медицина: дискусійні питання, 5.12.2020
Відповідає Євгенія Дмітрова — лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог, м. Суми.

Бог не робить табуреток, Валентин ЯРОШЕНКО, 5.12.2020
В одній церкві вітер зірвав дах — і його потрібно було відремонтувати. Один духовний брат каже: «Будемо молитися, щоби Бог відновив». Невдовзі цей духовний брат приходить на служіння й бачить, що дах відремонтований. От він вийшов свідчити, як Бог дивно працює. А другий брат із залу каже: «То не Бог. То я відремонтував». Так само і в нашому богослов’ї трапляються хибні думки, коли ми зміщуємо акценти й плутаємо, що має робити Бог і що ми самі. Я хотів би окреслити найбільш поширені з цих помилок і способи їх виправити.

Не губіть гаманців! Юрій ВАВРИНЮК, 5.12.2020
Колись давно десь натрапив на таку фразу: «Кому прийшло в голову назвати журнал, який описує хвороби та способи їх лікування, «Здоров’ям»?» Звісно, тут явне перебільшення, бо журнал не лише описував хвороби, він також пропагував здоровий спосіб життя, але частинка правди в цих словах є. Про здоров’я ми згадуємо здебільшого, коли вже хворі… Цей жарт прийшов мені на пам'ять, коли я готував матеріал на тему «Християнин і здоров’я». Так чомусь сталося, що в наших церквах про фізичне здоров’я говорять мало.

Відкладене щастя, Ольга МІЦЕВСЬКА, 5.12.2020
Уже місяць біля мого ліжка лежить книга із замудрою назвою «Прокрастинація». Єдина користь від неї у тому, що вся моя сім’я запам’ятала значення цього слова та жартує, що моя прокрастинація не дає мені можливості прочитати «Прокрастинацію». Ну, половину я все ж осилила, а далі йдуть практичні поради, які слід впроваджувати в життя. А то вже складніше, то — відповідальність… Хай навіть перед самим собою.

Духовність та відповідальність християнина, Анатолій БЕЗКРОВНИЙ, 5.12.2020
Говорячи про духовність, ми інколи плутаємося й не можемо відрізнити духовність від псевдодуховності чи лжедуховності. Інколи духовним називають те, що ним не є. У церквах люди часто недооцінюють важливість відповідного духовного сану служителя. Наведу приклад не з церковного життя.

Висохлі джерела, Лео ФРАНК, 5.12.2020
Почну з ілюстрації — історії про Аральське море. Колись воно було четвертим за величиною озером у всьому світі. У 1930-х роках у СРСР стали виробляти бавовну. Для її вирощування потрібно дуже багато води. Щоб зрошувати бавовняні поля, стали забирати воду з двох рік — Сирдар’ї та Амудар’ї, які живлять Аральське море. Уже тоді дехто бив тривогу й казав, що так робити не можна. Звичайно, їх ніхто не слухав. Здавалося б — такі великі ріки, води достатньо! Але, починаючи з 1970-х, став спостерігатися спад рівня Аральського моря, і до 2000-х водойма зменшилася на 90%! Озеро практично висохло, лишилася солона пустеля.

Географія щастя, Юрій ВАВРИНЮК, 5.12.2020
Якось, їдучи в автомобілі на роботу, прислухався до радіопередачі, яка саме звучала в ефірі. Ведучі, відштовхнувшись від опублікованого нещодавно Індексу щастя, запросили у студію експертів та спробували подискутувати на тему щастя. Мені не вдалося прослухати усієї передачі, але тема, як кажуть, «зачепила». Найбільше вразило те, що в цьому Індексі щастя (Міжнародний індекс щастя, що відображає добробут людей та стан навколишнього середовища в різних країнах світу, був запропонований New Economics Foundation) Україна у 2019 році посіла 133 місце серед 156 країн. Це було більше ніж дивно.

Євангелія, схожа на старий сервіз. Олег ПАВЛІЩУК, 11.11.2020
У нашій культурі є таке поняття, як «сервіз у серванті». Ще 30 років тому в кожному домі, у кожній квартирі й навіть у кімнатах гуртожитків була шафа, у якій за склом стояли чайні сервізи, набори стопок, салатниці й різні вази. Цей сервіз має минуле. Ми намагалися дістати його на базі, вистоювали в черзі в універмагах, але в якийсь день просто отримали його в подарунок. Має цей сервіз і майбутнє. Колись (!) ми будемо пити з нього чай і насолоджуватися гарним спілкуванням. Але цей сервіз не має іншого теперішнього, ніж стояти за склом у шафі.

Йди геть від нас, Ісусе, Микола СИНЮК, 11.11.2020
«І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!.. » (Мт.8:34). Ми часто просимо в Бога. Прохання бувають різні. Наприклад: «Нехай мої діти у Твоєму царстві будуть праворуч і ліворуч від Тебе» або «Нехай мій брат розділить маєток зі мною», або «Помилуй мене, Господи»… Усе місто вийшло назустріч Ісусу. Але чому такі перекошені невдоволенням їхні обличчя?

З Богом у майбутнє, Олександр ОЗЕРУГА, 11.11.2020
Чи приймаєте ви у своєму житті рішення щось змінити? Чи складаєте план своїх дій. Якщо так, то ви маєте бажання розвиватися й рухатися вперед. Якщо ні, то я радив би вам замислитися над тим, щоб почати це робити. Особливо це стосується рішень щодо вашого духовного життя. Я, наприклад, планую прочитати Біблію за рік і використовую для цього спеціальну програму. Також думаю над тим, щоб у своєму графіку виділити місце для проведення якісного часу в сім’ї.

Хрещення вогнем, Дмитро ДОВБУШ, 11.11.2020
Світ вразив інцидент, який трапився в 12 жовтня 2011 року в китайському місті Фошань (далі — цитати із книги Евана Озноса «Вік амбіцій. Багатство, істина та віра в новому Китаї» на «Bird in Flight»). У той день Цу Фейфей забрала свою маленьку донечку з ясел і повернулася з нею додому в «Місто техніки». Фошань — торгове місто з великими ринками під відкритим небом, «Місто техніки» — один із них. Ринок становить собою лабіринт із прилавків площею 400 га і має постійне населення 30000 чоловік.

По Його слідах… Чарльз ШЕЛДОН, 11.11.2020
…Отже, проповідь плавно підійшла до кінця. Містер Максвелл закрив своєю великою Біблією текст виголошеної промови й уже збирався сісти, а квартет, навпаки, був готовий встати, щоб виконати заключний гімн: «Усе для Христа, усе для Христа, душі спасенної всі сили...» — як раптом усю паству стривожив чоловічий голос, який долинув ззаду, звідкись із найдальших рядів під галереєю. У наступну мить із тіні виринула постать незнайомого чоловіка. Він ішов по середньому проході церковної зали.

Не фан, Кайл АЙДЛМЕН, 11.11.2020
Ти послідовник Іcyca? Я б сказав, є велика ймовірність того, що ти просто пропустиш це питання. Можливо, ти й прочитаєш його, але сумніваюся, що воно матиме велике значення для тебе або вразить тебе. Але можна, я поставлю тобі його ще раз? Це — найважливіше запитання, на яке тобі будь-коли доводилося відповідати.

Без жертви догодити Богові не можна… Юрій ВАВРИНЮК, 11.11.2020
У моєму робочому кабінеті стоїть стара, ще довоєнна друкарська машинка. Для мене ця річ дуже цінна, бо нагадує мені радянські часи, коли я на ній підпільно друкував християнські вірші, проповіді й навіть книги. Це було небезпечно: друкарські машинки мали бути зареєстрованими. Але я розумів, що служіння Богові вимагає жертовності. Не просто в сенсі пожертвувати час чи гроші, але й бути готовим тою чи іншою мірою страждати за Господа. Я був готовий до цієї жертви.

«Горючий» камінь, Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ, 11.11.2020
Усе велике колись починалося з малого. Якщо, звичайно, це мале хтось колись помітив. Як колишньому шахтареві, мені було цікаво дізнатися, що одного разу, дуже давно, люди помітили у вогнищі, поряд із полінами, камінь, який горів. Зацікавлені цим «чудом», вони нашукали ще таким каменів і виявили цілі жили, які виходили на поверхню. Ще ніхто нічого не знав про такі поняття, як копер, зумпф, квершлаг, бремсберг чи маркшейдер. Люди просто помітили «горючий» камінь, щось зробили, щоб використати його з користю, і…

Два віруси. Михайло ПАНОЧКО, 11.11.2020
Ісус з’явився своїм учням після Свого воскресіння. Це були особливі люди. Того, що вони бачили і чули, ніхто з нас не чув. Вони були свідками надзвичайних подій. Вони бачили безліч оздоровлень, бачили, як демони увійшли в свиней і кинулися з кручі, бачили, як Лазар із гробу виходив, як буря на морі втихомирювалася. Вони пройшли таку потужну школу віри! І ось результат. Після воскресіння Христос з’являється серед учнів і докоряє їм за невірство і твердосердя. Це два віруси, яких треба боятися, хоча вони невидимо підкрадаються до нас. І якщо це вчепилося до учнів Ісуса, то тим більше ми можемо підхопити його.

«Будинок милосердя» в Сарнах, 3.07.2020
Історія життя Віри Цуман сповнена трагізму, протиріч і несподіваних поворотів. Це історія звичайної людини з її сильними і слабкими сторонами, яка в дуже специфічних обставинах не розчарувалася в Бозі, а навіть зуміла організувати служіння, яке продовжується вже 17 років.

Єдність на віддалі, Юрій ВАВРИНЮК, 3.07.2020
Карантин окрім явних неприємностей має і свої плюси. Я от, наприклад, за останні десятиліття вперше майже на два місяці залишився вдома удвох з дружиною. І надзвичайно вдячний Богові за той незабутній час… А ще знайшов час переглянути деякі свої архіви. І в архівному «сейфі» — коробці з-під взуття — знайшов армійські записи: маленькі листочки, нарізані зі стандартних аркушів, списані дуже дрібним почерком. «Маленькі» та «дрібним» — це для того, щоб їх легко було сховати у щілині в дерев’яній панелі на роботі. Поринув у спогади… Скільки цікавих моментів спливло у пам’яті!

Духовний імунітет, Дмитро ДОВБУШ, 3.07.2020
«Коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то мир твій був би, як ріка» (Iс.48:18). Одне з найбільш частих запитань, яке лунало в церковних колах від початку карантину: «Де знайти мир?» У той же час богослови заговорили про пандемію страху. І тут потрібно зробити два зауваження.

Служіння Богу в часи кризи, 3.07.2020
У притчі про сіяча Ісус Христос розповів про одну з категорій насіння — зерно, яке впало на камінь. Це люди, які приймають Боже Слово, але в часи кризи відпадають. Виходить, їхня віра має термін придатності. А можливо, так і має бути? Можливо, кризи мають приходити, щоб пересіяти віруючих? Запитаємо про це в людей з досвідом служіння.

Церква, яка складається з сімей, Йоганес РАЙМЕР, 3.03.2020
Тісний взаємозв’язок між сім’єю та церквою спонукав католицького священика Джеральда Фолі зробити висновок, що християнську церкву слід сприймати, як сімейно-центричну церкву і такою її розвивати. Зрозумівши це, він зосередив роботу в своїй парафії виключно на сім’ї. А концентрація на сім’ї потягнула за собою цілу низку радикальних змін в житті церкви та в її розвитку. Фолі навіть говорить про зміни в парадигмі, які виникли в перспективі розвитку церкви після рішення розглядати її, як сімейно-центричну.

Конфлікт, якого немає… Микола СИНЮК, 3.03.2020
Сучасний світ стає дедалі тіснішим. Проте мова не стільки про тісноту у фізичному вимірі, а більше про те, про що попереджував апостол Павло: «У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!» (2Кор.6:12). Тіснота фізична передбачає обмеження нашого особистого фізичного простору. Тіснота внутрішня, у серці стає тим благодатним тлом, на якому з’являються й розквітають непорозуміння, сутички, інциденти…

Як отримати бачення від Бога? Ростислав МУРАХ, 3.03.2020
Перш ніж говорити про бачення, хочу дати визначення, що я маю на увазі під цим поняттям. Бачення — це розуміння волі Божої щодо нашого життя в загальних рисах. Мойсей отримав бачення вивести народ Божий з Єгипту. Він не мав покрокового розуміння, що, як і коли має робити. Проте він бачив загальний напрямок, і, звершуючи певні кроки та стикаючись із труднощами, він отримував настанови від Бога й відкриття щодо того, як далі вести народ.

Чому діти Божі інколи приносять проблеми? Василь ПОПУДНИК, 27.12.2019
Того вечора в 1992 році нас четверо було охрещено Святим Духом. Усе відбувалося в традиційній п’ятидесятницькій церкві під час звичної нам молитви. Я багато проповідую, навчаю у різних церквах. А ці люди не реалізувалися в служінні, одна навіть відійшла від церкви. Постає питання: чому в один і той же вечір, в одній і тій же церкві люди прийняли одного й того ж Духа, але напрямки життя зовсім різні? Дехто каже: «Ну, то одному Бог дав особливе покликання». Але ж напрошується питання: «А що — іншим не дав?»

«Будуйтеся в дім духовний», Віктор ПАВЛОВСЬКИЙ, 27.12.2019
Ми всі різні. Кожен із нас має певну позицію, певний світогляд, який відображає те, хто ми є. І це природно. Але для того, щоб споруджувався, будувався дім, каміння потрібно вкласти правильно. Купа каміння — це ще не споруда. Якщо зайти в магазин будматеріалів, то там є все необхідне для дому, але дому там немає. Ці окремі будматеріали ще не є домом.

Блаженство самотності, Катерина СОТНИК, 30.07.2019
Будинок, де я прожила останні 15 щасливих років, будувався ще до революції. Будував його багатий чоловік, ймовірно поміщик, про це свідчать і розміри — 10 на 15 метрів, і якість. Висота всередині й тепер, через сотню років, після того, як несучі стіни осіли, три метри. З метою економії тепла, та й заради затишку, напевно, люди, що жили в ньому до мене, зробили майже у всіх кімнатах підвісні стелі. Таким чином утворилася порожнина в 40-50 сантиметрів.

Докір — інструмент благословення, Віталій ЯЦЮК, 30.07.2019
Писання каже: «Купи собі й не продавай правду, мудрість і картання та розум» (Пр.23:23). Ви можете здобути освіту, але якщо не набудете цих чотирьох якостей, одна з яких картання, освіта вам у житті не знадобиться. Ви можете досягнути певного статусу, отримати багато фінансів, але коли ви не надбали правди, мудрості, картання та розуму, це приведе вас лише до руїни.

«Правильне спілкування» в сім’ї— міф чи реальність?, 30.07.2019
Нагадаємо прості та практичні поради, які допоможуть зробити спілкування всередині вашої родини якщо не ідеальним, то принаймні здоровим і таким, що будує, допомагає почуватися впевнено та відкрито.
Усі ми хочемо мати ідеальну родину. Але така родина — велика праця, багато зусиль та надмір терпіння. Не забуваймо також, що таку спільність можливо збудувати тільки за бажанням обох партнерів — як чоловіка, так і дружини.

Ціна розмитих слів, Віктор ВОЗНЮК, 30.07.2019
Ми відповідальні за своє життя, свої вчинки і свої слова. Відповідальність — це приведення себе у відповідність з умовою, поставленою суспільством чи самою особою щодо себе. Здатність узяти на себе відповідальність є ознакою духовності, яка нелегко дається, бо за неї завжди треба платити ціну.

Сила слова, Ростислав МУРАХ, 30.07.2019
Жодне живе творіння, крім людини, не наділене даром усвідомленого мовлення. За спостереженнями вчених, тварини певним чином можуть передавати потрібну інформацію одне одному. Але спілкуватися так, як спілкуються люди, не може ніхто. Це унікальний дар, даний Богом для нас. Але ми настільки звикли до спілкування, що цей Божий дар ми сприймаємо як щось звичне. Хочу акцентувати увагу на значенні наших слів, хочу мотивувати всіх нас говорити добрі слова не лише один одному, а й самому собі.

Здатність бачити наперед, Віктор ПРОХОР, 1.07.2019
Я не раз чув, як служителів просять: «Поділися своїм баченням, як ти маєш далі вести народ». І буває досить складно відповісти, як ми далі йтимемо за Господом і вестимемо за собою інших. Проте кожен із нас має потребу в реальному баченні. У Книзі приповістей Соломонових сказано: «Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона — блаженний». Я не хочу говорити сьогодні про бачення як дар Святого Духа, але хочу говорити про те бачення, яке отримує кожна людина, яку Бог кличе до служіння, щоб розуміти, що їй далі робити.

Практика оптимізму, Гелен Келлер, 1.07.2019
Випробування будь-якої віри — її практичний ефект у житті. Якщо правда, що оптимізм спонукає світ рухатися вперед, а песимізм затримує, тоді сповідувати песимістичну філософію — небезпечно… Варто песимізму хоча б раз опанувати розумом — і тоді все життя стає шкереберть, усе марнота й ловлення вітру. Для людини немає способу зцілитися від особистісного чи суспільного безладу, хіба що в забутті або знищенні. «Нумо їсти, пити й веселитися, — каже песиміст, — бо завтра помремо». Якби я дивилася на власне життя з позиції песиміста, я б розпалася на шматочки.

Закопаний талант, Дмитро ДОВБУШ, 1.07.2019
Одним із аспектів відповідальності перед Богом згідно з Писанням є відповідальність за довірені Ним здібності й таланти. Кожен християнин дуже добре знайомий із притчею Ісуса Христа про трьох рабів, яким господар довірив різні суми коштів, і, повернувшись, чекав отримати прибуток. Про негативний приклад невірного раба, який нічого не надбав, досить часто згадують на церковних богослужіннях, застерігаючи від подібної поведінки. Ми все це знаємо, але все одно… закопуємо! І в кожній церкві є люди, які ходять на зібрання з «лопатами»…

Зректися самого себе, Юрій ВАВРИНЮК, 1.07.2019
Історії, почуті в дитинстві, часто залишають яскраве та незабутнє враження на все життя. Одна з таких історій супроводжує мене й донині. Моє дитинство та молодість припали на атеїстичний період нашої держави. Якимось чудом у нашу церкву потрапила книга (видана, до речі, підпільно примітивним ручним способом) про місіонерів, що працювали в Еквадорі серед племені аука. Це була історія про відвагу та високе покликання п’ятьох молодих людей, які відмовившись від перспектив благополучного життя в Сполучених Штатах, подалися в південноамериканські джунглі проповідувати Євангелію одному з найбільш кровожерливих племен аука.

Самодисципліна: рух вперед чи гамівна сорочка? Стів Лоусон, 1.07.2019
Зростання в особистій святості значною мірою визначається нашим прогресом в самодисципліні. Без твердої основи на дисципліні не може бути зростання в благодаті. Перш ніж дисциплінувати кого-небудь вдома, на роботі або в церкві, спочатку потрібно дисциплінувати самого себе. Загальновідомо, що особиста дисципліна — це не дуже популярна тема в наші дні.

Географія щастя, Юрій ВАВРИНЮК, 28.06.2019
Якось, їдучи в автомобілі на роботу, прислухався до радіопередачі, яка саме звучала в ефірі. Ведучі, відштовхнувшись від опублікованого нещодавно Індексу щастя, запросили у студію експертів та спробували подискутувати на тему щастя. Мені не вдалося прослухати усієї передачі, але тема, як кажуть, «зачепила». Найбільше вразило те, що в цьому Індексі щастя Україна у 2019 році посіла 133 місце серед 156 країн.

 

1 2 3 4 5 6 7 8

 

Біблія не закликає до релігії, до системи традицій і заборон. Писання закликає нас до стосунків із Богом. Господь кличе нас саме до цього, бо тільки наше близьке спілкування з Творцем може змінити нас.

Михайло ПАНОЧКО

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"