Благовісник

«Нову заповідь Я даю вам»

«Хочеш бути щасливим? Хочеш зробити щасливими навколишніх? — полюби себе».

Подібні заклики стають частішими. Зокрема й в церкві, під соусом «потрібно полюбити себе, щоб полюбити ближнього»… Тож усе більше добрих християн стараються полюбити себе — для цього читають якісь книги, відвідують тренінги, передивляються виступи «гуру».

Кажуть, помагає часом зазирати в Біблію (але там жодного заклику любити себе). Справді, у Біблії написано: «…будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!» Але ще там написано таке: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!»

Що ж нового в тому, що Ісус заповідав Своїм учням «любити один одного»? Чому Він сказав «нову заповідь Я даю вам»? А ось в чому: у Сінайській пустелі Господь повелів любити ближнього як себе; за останньою вечерею Ісус закликав учнів любити так, як Він полюбив їх.

Не доступне раніше, не відоме століттями відкривається в Ісусі Христі. А тепер питання: чия любов більша? Хто тебе любить сильніше — ти сам себе чи Христос?

Парадоксально, незвично, неймовірно, але Христова любов до нас значно більша й сильніша, ніж навіть наша любов до самих себе. Писання закликає нас до справи майже безнадійної — «пізнати любов Христову… що перевищує всяке пізнання».

Вибір за кожним. Ти можеш жити любов’ю до себе, а можеш наповнюватися Христом і Його любов’ю. Любов до себе може стати твоєю рушійною силою, або ж любов Христа приведе до неймовірних змін у житті.

І це як вибирати, де купатися: в калюжі з застояною водою чи в чистому, теплому, глибокому морі. Головне, не обманювати себе й не казати, що можна поєднати й те, і інше.

Або море, або калюжа...

Олег ПАВЛІЩУК

"Благовісник", 1,2021