|
Теологія
Теологія
«Око за око» — принцип
справедливості, проголошений Ісусом Христом. Федір РАЙЧИНЕЦЬ, 14.12.2023
Ми часто говоримо про відсутність або брак справедливості в нашому суспільстві. Напевно, усі чули або й самі промовляли таку фразу: «Справедливості немає!» Зазвичай так кажуть, коли не вдалося отримати того, чого хотілося, у такому вигляді, у якому хотілося. Я маю кілька друзів — хороших адвокатів. Вони розповідали, що коли приходить до них новий клієнт, то насамперед радять йому шукати мирного компромісного рішення й не доводити справи до суду. Чому? Тому що зазвичай усе коштує набагато дорожче, ніж людина думає, триває набагато довше, ніж вона розраховує, і зрештою вона отримує набагато менше, ніж вимагає.
Суд і милість на хресті. Юрій ВАВРИНЮК, 14.12.2023
Чи може людина бути засудженою одночасно справедливо й несправедливо? Відповідь: «Так!» Зрозуміти цю парадоксальність допоможе англійський комедійний фільм «Коли боги гніваються». У ньому розповідається про пригоди одного африканського бушмена, який у своїй подорожі «до краю землі» потрапляє в кумедні ситуації, уперше в житті зіштовхнувшись із сучасною, незнайомою йому цивілізацією. Так-от, один випадок дуже промовистий щодо відносності справедливості.
Роздуми про справедливість
та праведність. Василь МАРТИНЮК, 14.12.2023
Мабуть, не помилюся, коли скажу, що справедливість — це те, чого прагне кожна людина, особливо в ставленні до себе. І це не якась примха, а те, що вкладено людині Самим Богом. Ми сотворені за подобою Божою. А одна із характеристик Бога — Його справедливість: «...Господь справедливий, кохає Він правду!..» (Пс.11:7).
Як протистояти злу?
Притча про кукіль. Федір РАЙЧИНЕЦЬ, 14.12.2023
Ця притча — серйозне попередження синам Царства. Адже постає питання — що нам робити, живучи серед зла? Найприродніша реакція — протистояти злу. Але притча застерігає: чи не станемо ми в цьому протистоянні подібними до того, проти кого боремося?
Що Біблія говорить
про службу в армії? Тимофій НАГАЙЧУК, 14.12.2023
Перш за все варто зауважити, що у Святому Писанні немає жодного місця, де засуджується військова служба. Більше того, в Біблії неодноразово використовується військова термінологія для роз’яснення принципів царства Божого. Наприклад, широко відоме місце про екіпірування праведника закликає «надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години бути спроможним дати опір, перемогти та встояти» (Еф.6:13).
Як розпізнати фальшивих пророків? Олександр ЧМУТ, 27.07.2023
У мене люди часто питають: «Що буде далі? На що нам очікувати? Чого сподіватися?» Я відповідаю чесно: «Не знаю, бо я не пророк і мені Господь цього не відкривав. Звісно, я сподіваюся на краще, але достеменно не знаю, як буде». Хоча щодо України нові пророцтва з’являються мало не щомісяця. І там викладено все, що чекає нас у найближчому майбутньому.
«Щойно було пророцтво». Олександр ГЕНІШ, 27.07.2023
«Щойно було пророцтво, щоб о 00:00 звершили дуже сильну молитву...» «Через пророчі слова Бог говорив, щоб народ молився в такі години: 18:00, 21:00, 00:00, 03:00-04:00. Розішліть по групах». «Було сказано, щоб у цю ніч мазали одвірки своїх домів, бо буде йти ангел губитель...» Упевнений, що ви не раз стикалися з масовою розсилкою повідомлень подібного змісту.
Відверто про пророків і пророцтва, 27.07.2023
Ще до повномасштабної війни Відділ медіаслужіння УЦХВЄ записав передачу про духовні прояви за участі Ростислава Мурах, Олександра Попчука, Михайла Мокієнка (старшого) та Михайла Паночка. Модератор — Анатолій Козачок. Оскільки люди ставлять багато запитань: хто такі пророки, як відрізнити правдивого пророка від неправдивого, як перевірити пророцтво на основі Божого Слова, служителі УЦХВЄ вирішили публічно поговорити на цю тему.
Помазаник у Новому Заповіті, Василь ПОПУДНИК, 28.06.2021
Нерідко можна чути фразу «Не піднімай руки на помазаника Божого» стосовно пастирів сучасних церков. Мається на увазі заборона критикувати чи піддавати сумніву їхні дії та вчинки. Чи можна ці слова застосувати до новозавітних служителів?
Про пастирів і паству, Дональд ДЖІ, 28.06.2019
Говорячи про те, що є тисячі наставників у Христі, але не багато батьків (див. 1Кор.4:15), апостол Павло підкреслює різницю між наставником і батьком-пастором. Общинам потрібен духовний батько, потрібен більше, ніж керівник, ніж проповідник, ніж всі передові брати. Кожному стаду потрібен пастир. В общинах, де наставник не бореться до самопожертвування за кожну окрему душу, немає життя.
У Божій присутності, Сергій ПАВЛЕНКО, 28.06.2019
Ісус сказав: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього» (Ів.14:23). У тобі Сам Бог. Проста начебто думка, але часто мені здається, що багато людей у це по-справжньому не вірять.
Гармонія стосунків з Богом:
повернення в Едем, Віктор ВОЗНЮК, 28.06.2018
Ми в церкві всі разом маємо стосунки з Богом. Це одна з важливих форм спілкування з Богом. Але істинна гармонія цього спілкування формується тоді, коли ми залишаємося з Ним наодинці, і між нами — гори різних обставин. Чи можемо ми тоді легко спілкуватися з Богом, коли перед нами спокуса чи величезна проблема? Коли відчуваємо, що емоції вичерпуються, зникає відчуття того, що Бог поруч?
Не судіть про свій духовний стан, опираючись на почуття, Девід ВІЛКЕРСОН, 28.06.2018
В Тілі Христовому немає місця для безцільності, ліні чи затримки росту. Але як щодо вашого зростання в Господі? Чи бачите ви постійне зростання у вірі, надії, любові, самовіддачі? Якщо бачите, то як ви можете виміряти свій ріст?
На жаль, багато християн вимірюють свій духовний ріст за зовнішніми ознаками. Звичайно ж, більшість віруючих заявляють, що вони живуть вірою, а не почуттями. Але в щоденній практиці багато хто з них все ж вимірює своє духовне життя за тим, що вони відчувають, і переконані, що не зростають духовно.
Дари Духа Святого: погляд у трьох напрямках, Дональд Джі, 27.12.2017
Найосновнішим фактором, який допомагає краще зрозуміти сутність духовних дарів, із погляду аналітичного методу, є натхнення. Якщо ми відкинемо цю істотну ознаку зі свого уявлення про дари Святого Духа, тим самим послабимо до невпізнаваності їхню схожість із новозавітним християнським досвідом. Натхнення — як надприродна ознака духовних дарів ранньої церкви — майже однодушно визнається всіма, щонайменше щодо таких дарів, як дар зцілення, чудотворення, пророцтва та мов.
Сутність та значення хрещення Святим Духом, Марек Камінський, 27.12.2017
Повернімося на мить у часи пророка Іллі. Божий народ у духовному занепаді. Єгова більше не хвилює їхніх умів. Вони самі знають, що робити зі своїм життям. Вони мали змогу чути Божих пророків, які проголошували істину. Проте прислухалися й до тих пророків, які служили іншим богам, і не знали, який вибір зробити. І одного дня Ілля сказав до народу: «А чому б вам не піднятися зі мною на гору Карміл». І одну дуже важливу пораду дав ізраїльському народу: «Якщо Єгова — Бог, то поклоняйтеся Йому й служіть Йому. А якщо Ваал ваш бог — то йдіть услід за ним».
Лабіринтами влади, Віктор ВОЗНЮК, 6.04.2016
Українське суспільство заражене темою влади. Ми стаємо свідками різноманітних зловживань, намагання переформатуватися на демократичний лад, мати вплив. Але в цьому політичному різноголоссі не потрібно забувати про істинну суть влади.
Боротьба між статями, Сергій ВІТЮКОВ, 22.01.2015
Починаючи говорити про шлюб, я хочу дати йому визначення. По-перше, шлюб — це заповіт. Багато людей, беручи шлюб, думають, що це договір. Вона відповідальна за те, а я — за те. І якщо вона не робить того, я не робитиму цього. Мета договору — прибуток, вигода. І багато людей, беручи шлюб, свідомо чи несвідомо шукають якусь вигоду. Такий шлюб є договірним. Але шлюб — це заповіт. А заповіт передбачає посвяту однієї особистості іншій.
Порожнеча, повна обітниць, Сергій ВІНКОВСЬКИЙ, 20.01.2015
Я не знаю, чи бувають у вас такі ситуації, коли ви не довіряєте обіцянкам. Бог обіцяє, а ми не довіряємо. Бог каже: «Тільки послухай – і буде тобі благо». Він каже: «Прощайте – і проститься вам, давайте – і дасться вам». Чи завжди ми віримо цим обіцянкам?
Ми живемо у світі, у якому повно обіцянок, що несуть у собі порожнечу. Уся реклама, телевізійна, зовнішня, дає обіцянки: ось цю таблетку купи – і або схуднеш, або поповнієш, буде те, що тобі потрібно.
Блаженні миротворці, Ярл Пейсті, 2.01.2014
Той, хто хоч якоюсь мірою знайомий зі Священним Писанням, знає, що в Біблії багато йдеться про мир. Христос сказав: «Мир майте між собою», а в іншому місці Він каже: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам». А з якою наполегливістю закликає нас апостол Павло у своїх посланнях: «Живіть у мирі з усіма людьми, — пише він ефесянам і римлянам. — Пильнуймо про мир». В Біблії щонайменше 400 разів мовиться про мир; це означає, що Бог надає дуже велике значення миру.
Гріхи родового прокляття, У. І. Нанналлі, 20.06.2013
Останнім часом серед євангельських християн стали популярними так звані служіння звільнення від родових проклять. З’явилися окремі служителі, які «спеціалізуються» на цих служіннях, організовуючи цілі конвеєри «звільнень». Що ж говорить з цього приводу Слово Боже і як потрібно ставитися до згаданого вчення істинним християнам?
Духа не вгашайте, Олексій ПРОКОПЕНКО, 20.06.2013
Довгий час фраза «вгашати Духа» була для мене наповнена змістом дуже абстрактним і майже містичним, мені важко було знайти їй якісь конкретні точки прилягання. От якщо, допустимо, я подивився який-небудь фільм (нехай навіть із хорошим змістом), то чи я угасив Духа? Або послухав християнський реп (знову ж із хорошим змістом)? Або якщо висловив критичне судження про будь-яку книгу християнського автора?
Чи вгашає Духа церква, у якій приватне говоріння мовами не заохочується, а публічне — забороняється? Чи вгашають Духа служителі, які не дозволяють використовувати під час спільних богослужінь барабани? Або які зупиняють проповідника, який переступив через годину й десять хвилин?
Як пізнати благодать?, Володимир УБИЙВОВК, 5.04.2013
Автори Нового Заповіту були просякнуті ідеєю пізнання Христа: пізнання Його як Особистості, пізнання сили Його воскресіння (Павло), пізнання Його первосвященства і жертви (автор Послання до євреїв), пізнання Його іманентності й трансцендентності (Іван), пізнання Його страждань та доброти (Петро), пізнання Його благодаті (майже всі). Христос і благодать — поняття настільки тісно пов'язані, що відокремити одне від одного неможливо. Як пізнати Христа, не пізнавши благодаті? Як пізнати благодать, не пізнавши Христа? У цих міркуваннях хочу особливий акцент зробити на уривку з Послання до римлян, який хоч і міститься у двох розділах, але в ньому простежується одна думка.
Підвалини нашої перемоги, Дерек Принс, 5.04.2013
Ми поговоримо про один факт, який нам потрібно зрозуміти для перемоги у нашій духовній війні. У Посланні до колосян, 2:13-15, апостол Павло описує, що Бог зробив для нас, віруючих, через смерть Христа на хресті: «І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті, роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!»
Два протиборчих царства, Дерек Принс, 5.04.2013
У Новому Заповіті міститься безліч різних образів Божого народу. У Посланні до ефесян, наприклад, Божий народ зображений як законодавче зібрання, сім'я, храм, наречена Христова. Однак, зібрання Божих дітей в Посланні до ефесян зображене як армія.
Це армія, покликана до глобальної війни, до конфлікту, який відбувається і чинить вплив на кожну ділянку земної кулі, на якій ми живемо. Але, фактично, навіть слово «глобальний» не відображає точних обсягів того конфлікту, який охоплює не лише нашу планету — Землю, але й простягається за її межі, у небеса.
Що означає молитися духом?, Джон Буньян, 18.12.2012
Ми не знаємо, про що можемо молитися, ми не знаємо Того, кому ми молимося, не знаємо, з допомогою чого ми молимося, ми не можемо знати нічого без допомоги та посередницької участі Духа. Чи слід нам молитися про спілкування з Богом через Христа? Чи треба молитися про віру, про оправдання благодаттю і про істинно просвітлене серце? Ми нічого цього не знаємо. «Бо ми не знаємо, про що маємо молитися, як належить». Зверніть увагу: «як належить». Нехтування цією фразою чи, щонайменше, нерозуміння її в дусі та істині, привело деяких людей до того, що вони стали, як Єровоам, винаходити нові шляхи поклоніння, нові як по суті, так і по формі, що зовсім не відповідає тому, що відкрито в Слові Божому.
Дорога благодать, Дитріх Бонхьоффер, 18.10.2012
Дарова благодать — це смертельний ворог нашої Церкви. Наша боротьба нині за дорогу благодать.
Дарова благодать означає дармове благодіяння, дармове відпущення, дармову святиню; вона означає благодать як невичерпну комору Церкви, звідки можна легковажно й бездумно черпати повними пригоршнями; благодать, позбавлену ціни, позбавлену вартості.
Про долю та провидіння, Іоан Златоуст, 18.10.2012
Воістину, улюблений, немає жодного настільки порочного й сповненого незцілимої гнилизни вчення, як учення про долю та фатум. Окрім того, що воно вкладає в душу тих, кого звело, богохульну, нечестиву й погибельну думку, ще й спонукує говорити про Бога те, чого ніхто ніколи не сказав би й про демонів. Воно також руйнує наше життя, усе сповнює хвилювання й великого збентеження; і те, що введено Богом і природою через пророків і святих мужів для навчання та виправлення, воно руйнує й доводить, що це — непотрібно.
Про передвизначення та свободу волі, Сергій Санніков, 18.10.2012
Усі люди хочуть вибрати краще життя, але чи залежить краще або гірше від самої людини? Можливо, усе залежить від долі або якоїсь вищої сили? Дивлячись на людей, на їхні дії і самооцінки, не можна не дивуватися з людської непослідовності. Людина дуже настирно і з усвідомленням власної сили робить щось, а за короткий час, озираючись назад, заявляє: «Я не міг зробити нічого іншого, так склалися обставини, це було сильніше від мене...» тощо. Тобто створюється враження, що до здійснення яких-небудь дій або вчинків людина відчуває себе вільною, але коли вчинить дію, не хоче або не може визнати цей вчинок за свій.
Справжня вiра, Василь Мартинюк, 27.12.2011
Люди, називаючи себе віруючими, можуть мислити і жити як язичники. Наприклад, хтось зраджує своїй дружині чи чоловікові, привласнює чуже (не важливо, конкретної особи чи державне), п’є, сквернословить, постійно свариться, але, незважаючи на це, називає себе віруючим. Чому? А тому, що не усвідомлює, що таке справжня християнська віра.
Життя у святості , Роберт Хайдлер, 5.01.2011
На мій подив, більшість християн не мають у явлення про те, що таке святість. Ми читаємо про святість, говоримо про неї, співаємо про неї, але так мало часу виділяємо для того, щоб вивчати, що це таке. За багато років християни розвинули безліч дивних уявлень про святість. Одне з найбільш розповсюджених — «відрізнятися від світу». >>>
Плід і дари Святого Духа, Дональд Джі, 18.11.2010
Дуже важливо чітко розуміти відмінність між цими двома виразами. «Плід» — це природний результат внутрішніх принципів життя, наслідок процесу постійного зростання. Плід вимагає часу для розвитку і набуває досконалості за допомогою багатьох зовнішніх факторів, таких, як вода, світло, сонце і т.і. На відміну від плоду, дари отримують ззовні завдяки щедрості особи. Вони зазвичай довершені, хоча той, хто ними користується, може зробити їх більш досконалими. >>>
Плід Духа, Д.П., 18.11.2010
Між дарами і плодом є відмінність, яку можна побачити, коли порівняти різдвяну ялинку з яблунею. Ялинка прикрашена іграшками, кожна з яких була кимось повішена. Так само й людина, що отримує будь-який дар, не докладає для цього ніяких зусиль. >>>
Десятина: для євреїв чи для всіх?, Густав Шмідт
Без жертви немає життя! Жертва і навіть самопожертва лежать в основі зародження життя, в переконаннях та у великих ідеях. У природі ми бачимо цьому докази. Так, пшеничне зерно повинно померти, щоб принести плід.
Народ, який не здатний на жертви, приречений на загибель. Під час війни люди приносили на вівтар Батьківщини не тільки свій маєток, але й своє життя, щоб довести любов до земної вітчизни. А як же із жертвами на релігійному ґрунті? >>>
Чи й Саул між пророками?, або Духовність і духовні переживання, Ігор Циба
Якось представники однієї християнської групи поцікавилися в мене: «А у вас духовна церква?» Я відразу здогадався про що йдеться, але зробив вигляд, що не розумію їх, і уточнив: «А що саме ви маєте на увазі?» — «Ви духовні християни? — І, не чекаючи від мене відповіді, сказали: «А от ми духовні». >>>
|
