Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
3,2021
«Серце служителя»

 

 

 

 

1,2020

Дивитися PDF

Скачати PDF (rar)

Тема номера: «100 років п’ятидесятницького руху в Україні»

Екклесія: церква в суспільстві, Йоганнес РАЙМЕР
Важко починати проповідь із зізнання. А якщо це зізнання в любові, то взагалі складно. Закохався я, як кажуть, по самі вуха! Люблю й не можу інакше. Я не жартую, це хвороба. А закохався я в церкву! В ідею церкви. Адже ніде у світі немає такої організації, про яку було б сказано, що в ній живе «повнота Того, що все всім наповняє!» (Еф.1:23). І я дуже люблю цю церкву! Я багато їжджу по світі. Бог покликав мене до служіння словом із пророка Ісаї: «…раб Мій пропові­дуватиме народам». А я народився в Північному Казахстані, у селі Райгородок. Раю там не було. Там навіть Раї не було. Там взагалі була нудьга. І з того колгоспу «Остання пристань» Бог покликав мене до служіння.

Iнтерв’ю з приводу. Михайло Паночко: «Я хотів би бачити майбутню церкву багаточисельною, духовною і впливовою!»
Те, що розпочала Божа благодать 100 років тому, має глибочезний зміст, якого до кінця неможливо осмислити. Мій особистий погляд: передбачаючи трагічну кінцівку людства, Бог із великої любові дає настільки потужний вияв Своєї благодаті, аби люди, які прийняли її, стали силою, яка стримує від розкладання. Церква — стовп і утвердження істини! Це її основна місія.

Михайло Мокієнко: «Ювілей п’ятидесятництва — це демонстрація справедливості»
Ми розглядаємо п’ятидесятництво на трьох рівнях: як досвід, як вчення і як організований рух. Говорячи про 100-ліття, маємо на увазі саме організаційний складник — початок становлення п’ятидесятництва в Україні з приїздом на Тернопільщину в червні 1920 року реемігрантів Порфирія Ільчука, Йосипа Антонюка та Трохима Нагорного.

«Приступити до вербування масової мережі інформаторів серед церковників…
Боротьба проти віруючих у радянські часи не обмежувалася забороною проводити зібрання, закриттям церков та арештами служителів. Не менш наполегливо велася робота з руйнації церкви зсередини через своїх агентів та схиляння до співпраці членів церкви. Тепер, коли архіви спецслужб доступні, відкривається правда про підступну шкідницьку діяльність атеїстичної влади всередині церковних громад. Пропонуємо уривок із документу, виданого ще в 1943 році. Хоча він враховував обставини, які склалися під час війни, методи спецслужб залишалися майже однаковими протягом десятиліть.

Біля витоків пробудження
На початку червня 1920 року в мальовничу місцевість на Кременеччині, що у Тернопільській області, повернулися з далекої Америки, де були на заробітках, троє дуже відомих у п’ятидесятницьких колах проповідників — Порфирій Ільчук, Трохим Нагорний та Йосип Антонюк. Саме з цього часу дослідники євангельського руху починають відлік п’ятидесятницької історії на теренах України.

Юрій ВАВРИНЮК. Українська еміграція: благословення чи прокляття?
Одна з найбільш серйозних проблем сучасної України ось уже третє десятиліття — еміграція за кордон та заробітчанство. Кількість населення катастрофічно зменшується, і, судячи з усього, така тенденція збережеться. Утім, ця проблема не нова. Перша масова еміграція українців у Південну Америку, Канаду та Сибір розпочалася ще наприкінці ХІХ століття.

Досвід церкви «Благодать» міста Вараш, Олександр ГЕНІШ
Церква «Благодать» м. Вараш (раніше — Кузнецовськ), що на Рівненщині, нараховує 1074 члени, понад 300 дітей. Тут служать 4 пресвітери та 25 дияконів. Старший — пастор Петро Каленик, пастори — Ігор Овечко, Василь Дацький та Станіслав Милтанов. Довго служіння старшого пастора звершував Георгій Гейко, нині він — почесний пресвітер. Активності цієї церкви багато хто позаздрив би! Щоб познайомитися ближче з діяльністю громади, ми поспілкувалися з її служителями. Вони розповіли про весь шлях, яким довелося пройти церкві «Благодать» з моменту її утворення до сьогодення.

Дорогою випробувань та благословення
Багато церков, особливо в Західній Україні, уже переступили поріг свого 90-річчя. Вони пережили й важкі, і благословенні часи. Безліч неймовірних історій можна почути в цих церквах. І от деякими з них хочемо поділитися з нашими читачами.

Топ-10 проектів українських п’ятидесятників
У цьому матеріалі ми спробували зібрати в хронологічній послідовності ті явища, служіння, події та заходи років незалежності України, які були ініційовані або підтримані п’ятидесятниками й стали найбільш резонансними.

Той, що став історією
Коли ми готували добірку матеріалів про століття Української Церкви ХВЄ, то відчували брак якихось живих і зворушливих матеріалів, і хтось із редакції з ностальгією в голосі проказав: «От би взяти інтерв’ю у служителя, якому тепер сто або й сто двадцять років. Але служителі точно стільки не живуть…» І справді, останнім часом ми чуємо про багатьох молодих служителів, які відходять у небесні оселі. Про старших уже годі й казати… Про дідуся Стасика ми знаємо давно. Йому ще не було ста, вісімдесят п’ятий пішов. Не раз доводилося читати про нього в дописах його внука, а нашого доброго знайомого Богдана Галюка, секретаря департаменту освіти УЦХВЄ, який щоразу з неймовірною любов’ю згадував дідусеві життєві уроки.

Паровози, вагони та ініціативність, Михайло МОКІЄНКО
Ісус Христос вибирає дванадцять апостолів, щоб із Ним перебували, дає їм владу й посилає на проповідь. «І пішли вони, і скрізь проповідували, а Господь помагав їм». Учні проявили ініціативу — і ця ініціатива набула ознак Божого поклику… Отже, ініціатива. Більшість із нас родом із Радянського Союзу, і ми добре засвоїли такий вираз: ініціативу карають… Є фактори, які пригнічують ініціативність, і саме радянська система була одним із них. Пригадуєте величезну кількість начальства над робітником, зрівнялівку в зарплаті тощо, які демотивують людину й у наш час.

«Свята» Біблія та «несвятий» телефон, Наталія ГУРМЕЗА
Коли я була маленькою дівчинкою, наша сім’я часто відвідувала невеликі церкви в навколишніх селах. Досі пам’ятаю привітні добрі усмішки, якими зустрічали нас у церквах жінки та чоловіки похилого віку. А вдячних слів після богослужіння удостоювалися не тільки мама, тато та я з сестрою, а й наш «Москвич». «Це віруюча машина!» — натруджені руки селян ніжно торкалися помаранчевого, вкритого пилом даху або багажника. І я гордо посміхалася, мені подобалося їздити у віруючій машині.

Але гідності не втрачай, Ігор КРОЩУК
Будучи абсолютно суверенним, Бог визначає, хто й чого вартий, керуючись справедливістю та істиною. Він завжди готовий дати кредит довіри тому, хто в основу своїх стосунків із Ним поклав любов та щирість. І ми повинні виправдовувати Його сподівання на нас своєю вірністю, наполегливістю та самовідданістю. Апостол Павло свого послідовника й співпрацівника Тимофія навчав: «Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2Тим.2:15). Тобто радив йому докласти максимум зусиль, щоб підтвердити, що він достойний свого покликання та обрання.

Спасенний, щоби спасати. Свідчення Андрія Загірного
Андрій Загірний служить дияконом у церкві «Жива надія» міста Гребінка, що на Полтавщині. Йому 42 роки, з дружиною Оленою виховує семеро діток. 17-річним хлопцем (у 1994 році) покаявся перед Богом у своїх гріхах і прийняв водне хрещення в річці Удай, що в Пирятині… Пропонуємо його свідчення про початок християнського шляху.
До нас, у Пирятин, де я жив із батьками, у 1993 році приїхали молоді місіонери з церкви с. Кам’янка Чернівецької області. Саме на початку 1990-х років упала залізна заслона бездуховності, яку впродовж 70 років тримала атеїстична влада. А в Кам’янці вже давно (ще з початку ХХ ст.) діє євангельська церква, яка за натхненням від Духа Божого вирішила послати свою молодь (місіонерів) на схід України проповідувати Євангелію.

Представляємо область: Хмельниччина
Старший пресвітер церков ХВЄ Хмельницької області Ростислав Мурах: «Маю мрію — щоб у кожному райцентрі області була церква нашого братерства»

Два береги Збруча, Юрій ВАВРИНЮК
Під час Першої світової війни, наприкінці липня – початку серпня 1917 р., після успішної контрофензиви союзних австро-німецьких військ смуга фронту в східній Галичині встановилася по Збручу. У листопаді 1920 року по лівий бік Збруча більшовики здобувають перемогу. У 1921 році був укладений Ризький мирний договір між Радянською Росією та Польщею про те, що річкою Збруч проходитиме кордон. Він проіснував до 1939 року. У вересні 1939 року Червона Армія згідно з пактом Ріббентропа-Молотова переходить Збруч і займає Галичину (Вікіпедія).
Перед Першою світовою війною з села Биківці, що на Тернопільщині, на заробітки в Сполучені Штати виїхали українські селяни, серед яких були Порфирій Ільчук, Трохим Нагорний та Йосип Антонюк. У 1919 році вони повернулися в Україну й привезли на батьківщину нове євангельське вчення.

Навіщо старатися? Філіп ЯНСІ
Клайв Льюіс писав: «Складається враження, що Бог ніколи не робить Сам того, що може передоручити Своєму творінню. Він заповідав нам, щоб ми, не поспішаючи й не спотикаючись, робили те, що Він Сам міг би зробити миттєво й безпомилково». Яскравий приклад того — Церква Ісуса Христа, якій Бог доручив являти Божу присутність у світі. Усі наші зусилля — це спроби виконати Боже доручення.

Де молоко й мед… Ростислав МУРАХ
Наша духовність, міцність у Господі, сила общини виявляються в складних моментах. Коли все добре, то ми готові, як Петро, казати: «Господи, та я з Тобою… Та я ніколи… Навіть якщо всі…» Так він казав, коли бачив, як Христос годує хлібом тисячі людей, коли Христос ходив по воді й Петро йшов за Ним. Так він казав, коли бачив, як Ісус зціляє людей. Алей прийшли інші обставини. І коли зненацька ця жінка сказала: «І ти був із Ним!», одразу ж виривається: «Я не знаю цього чоловіка». — «Та ж мова твоя видає тебе». — «Що ви говорите? Кажу ж, не знаю…» І заспівав півень.

Поетична сторiнка. Михайло КОЗУБОВСЬКИЙ

Різниця між любов’ю та закоханістю, Богдан ГАЛЮК
Ми живемо в нелегкий час, коли молодим людям пропонується нібито «більш практичний» спосіб створення сім’ї: поживіть разом, пізнайте один одного. І так до тих пір, аж поки не знайдете того, кого потрібно. Однак не потрібно йти на повідку тимчасових пристрастей. Тому вчімося відрізняти любов від закоханості. Пропоную дев’ять відмінностей.

 

 

 

Я не зможу проголосити істину, якщо не знатиму її. Можна цитувати уривки з Писання, але якщо вони не перейшли на рівень мого пізнання, цитування не допоможе. Істина — це те, що треба пізнати й зрозуміти.

Анатолій КОЗАЧОК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"