Благовісник

Де молоко й мед…

Наша духовність, міцність у Господі, сила общини виявляються в складних моментах. Коли все добре, то ми готові, як Петро, казати: «Господи, та я з Тобою… Та я ніколи… Навіть якщо всі…» Так він казав, коли бачив, як Христос годує хлібом тисячі людей, коли Христос ходив по воді й Петро йшов за Ним. Так він казав, коли бачив, як Ісус зціляє людей. Алей прийшли інші обставини. І коли зненацька ця жінка сказала: «І ти був із Ним!», одразу ж виривається: «Я не знаю цього чоловіка». — «Та ж мова твоя видає тебе». — «Що ви говорите? Кажу ж, не знаю…» І заспівав півень.

Наша любов до Господа, наша вірність Богові проявляються саме тоді, коли непрості обставини в житті.

Коли Бог звернувся до Мойсея із палаючого куща, то сказав: «Я зійшов, щоб визволити його (ізраїльський народ) з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом…» (2М.3:8). І, зрештою, через багато років так і сталося: «І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами. І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край — Край, що тече молоком та медом» (5М.26:8-9).

Як ви собі уявляєте Палестину? Писання каже, що це край, який тече молоком і медом, хоча ми рідко читаємо в Біблії про бджіл чи рогату худобу. Справді, це була чудова земля, куди Бог провадив Свій народ. Проте, ведучи Свій народ у цю землю, Господь провів його по території інших країн, де є нафта, де є газ, де є багато корисних копалин, і привів у те місце, де цього всього немає. Більше того, Бог дає їм закон, згідно з яким один день на тиждень вони не мають права працювати. Потім свято Кущів, Опрісноків, Пасхи, коли тиждень не працюють. А ще треба тричі на рік прийти в храм. Зрештою виходить, що вони майже 100 днів на рік не працюють.

А далі — більше: чи багатий ти, чи бідний, але маєш Богові дари принести. Народилася дитина — дар, потім податок на храм, як згрішив — жертву за гріх, отримав зцілення — жертву… То нам тепер легко: згрішив — покаявся, а з нашими тілесними нахилами ми б, напевно, без худоби залишилися, якби жили в старозавітні часи.

Бог пообіцяв людям, що введе їх у край, що тече молоком і медом, а вони прийшли й стикнулися з безліччю вимог до себе, із безліччю зобов’язань. Де ж ті молоко і мед? Але Бог зумисне дав і такий Закон, який був досконало продуманий, і все, що потрібно для його виконання. Господь дав їм цей закон, щоб вони зрозуміли, що без Божої допомоги вони не зможуть його виконати. Їм треба рухатися лише з Божою допомогою. І Господь давав їм мудрість. Вони стали обирати такі напрямки, які не пов’язані з погодою, політичними колізіями та й навіть економічними коливаннями. Вони захопилися наукою, медициною, юриспруденцією, мистецтвом, культурою. У центрі керування космічними польотами в колишньому СРСР 75% працівників були євреями. Вони ставали кращими у своїй сфері — чоботарями, лікарями, ювелірами. І потекли молоко й мед…

Можливо, хтось із вас шкодує себе, кажучи: «Бідний я, бідний. Такі складні ситуації в моєму житті». Але знайте, що кожна ситуація, яка допущена в наше життя Богом, це можливість — можливість стати ближче до Бога, можливість мати з Ним спільність, можливість відкрити для себе джерела сили. Думаю, якби Бог привів Свій народ у землю й посадив його на нафтову свердловину, не було б серед нього вчених, не було б юристів чи медиків. Вони б просто пасивно користувалися ресурсами й не розвивалися. А мати молоко й мед означає рухатися вперед попри труднощі, долаючи їх із Божою допомогою.

І навіть якщо хтось із вас проходить через неймовірно важкі обставини, погляньмо на них із іншого ракурсу й побачмо в них нові можливості від Бога. Він може дати нам усі ресурси, щоб ми в пустелі відкривали нові джерела, щоб ми серед сліз знайшли слова для пісні хвали, щоб ми в складних обставинах життя загартувалися й стали міцними й мужніми для виконання Божого призначення у своєму житті, — і цим прославили Господа.

Тому нехай у житті кожного з нас, незалежно від статків, незалежно від становища, від стажу віри, потече молоко й мед.

Ростислав МУРАХ

Благовісник, 1,2020