Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
3,2021
«Серце служителя»

 

 

 

 

4,2019

Дивитися PDF

Скачати PDF (rar)

Тема номера: «Духовний фаст-фуд,
або Як вижити в епоху супершвидкостей»

Духовний фаст-фуд, або Як діяти в епоху супершвидкостей? Анатолій КІБУКЕВИЧ
Результат харчування «фаст-фудом», життя в стилі «фаст-фуд» — поява надмірної ваги, часті депресії, поширення діабету, проблеми в роботі мозку та багато інших хвороб. Тому прогресивна частина сучасного суспільства бере курс на здорове харчування та здоровий спосіб життя. Життя в супершвидкостях — це не більше ніж маркетинг. Живучи в такий час, християнин ризикує автоматизувати власне духовне життя, звести його до стандартного набору церковних правил — часто навіть незрозумілих йому самому. Усе — якнайшвидше, якомога менше зобов’язань! Молитва — похапцем, Біблія — нашвидкуруч, служіння — за залишковим принципом (якщо лишиться час, сили та бажання).

Терапія тиші, Геннадій МОХНЕНКО
Древня Євангелія вічна, незмінна й актуальна в усі часи. Вона прийде до кожного покоління, зокрема й до покоління, яке ми називаємо «поколінням Google» — швидкого, сповненого безлічі інформації та шумів, які відволікають від головного. Тому ми потребуємо певної терапії, яку я назвав терапією тиші. Ця терапія конче потрібна для здоров’я наших сердець, щоб моя і твоя душа були живі. Щоб наші серця були наповнені силою, духовним здоров’ям, ми потребуємо зцілення. І методикою, яка може дати підкріплення для наших душ, яка була актуальною у всі часи, а нині є надактуальною, є терапія тиші.

Звичка бути уважним, Філіп ЯНСІ
«Зупиніться і пізнайте, що Я — Бог!» (Пс.45:11). У цьому добре відомому уривку з Псалмів закладено дві рівновеликі заповіді. По-перше, потрібно зупинитися й заспокоїтися. Але цій зупинці запекло противиться все наше життя. Десять років тому люди були задоволені, якщо я відповідав на їхні листи протягом двох тижнів. П’ять років тому, щоб не образити людину, було прийнято відповідати через кілька днів. Сьогодні відповідати на повідомлення електронної пошти слід в той же день.

Як звіщати Євангелію у ХХІ столітті? Денис ПОДОРОЖНИЙ
Пригадую, коли Євангелія увірвалася в наше суспільство (тоді я увірував, у 1989 році), багато людей приходило до Христа. Вони настільки потребували Бога, що для цього достатньо було посеред міста вигукнути: «Ісус Господь!» Церкви тоді виникали з неймовірною швидкістю. Можна було орендувати цілі стадіони — і люди наповнювали їх. Можна було стати на вулиці з гітарою й проповідувати — і одразу біля тебе збирався натовп уважних слухачів. Але минуло зовсім небагато років — і ситуація повністю змінилася. Люди байдуже проходять мимо. Мало чим їх можна зацікавити. І нам здається, що це вже точно останній час, цей світ уже не готовий приймати Євангелію.

Ріст, Дмитро ДОВБУШ
Учень біля дошки морщить чоло, ніби от-от згадає відповідь, якої ніколи не знав. Однокласники дають знаки, які він зрозумів би, якби мав хоч зелене поняття про предмет. Очі втуплені то в дошку, то в підлогу… Врешті-решт учитель стомлено ставить двійку в журнал, а потім ще й у щоденник. Знайома ситуація? Мало хто не був на місці цього непідготованого до уроку школяра. От тільки в дорослому житті все закінчується далеко не двійкою. Тут ціна неготовності значно вища, вона вимірюється коштами, здоров’ям, стосунками

Куди ідеш, Україно? Віктор Боришкевич
Цю статтю із проханням зробити певну редакцію Віктор Дем’янович надіслав одному з працівників нашого журналу 26 вересня 2019 року. А вже через тиждень церква дізналася скорботну звістку про його несподівану смерть. Висловлюючи щирі співчуття родині та церкві, публікуємо останні слова служителя — слова болю та турботи, якими він звертається до церкви та всієї України.

Хочеш залишатися собою— змінюйся, Ольга МІЦЕВСЬКА
Якось я відчувала образу на іншу людину й роздумувала над тим, до якої межі маю докладати зусиль, щоб налагодити стосунки. І от мені потрапили на очі слова: «Якщо між тобою й іншим — десять кроків, і ти, зробивши свої п’ять, нікого не бачиш на горизонті, — розвертайся і йди назад». На ту мить я пройшла вже зо шість, правда, з десяток разів повертала назад і знову, передумавши, йшла вперед. Та прочитавши цей афоризм, вирішила: «Та годі! Не все можна полагодити, не буду більше триматися за ці стосунки!»

Лист Богові, Надійка ГЕРБІШ
Минулими днями мені надто часто згадувався той лист. Лист, який я писала Богові, коли мене поглинув найтемніший біль. Тоді я цілу добу непритомніла від болю фізичного — і не мала в собі сили триматися на поверхні, не тонути в його безпросвітності, хоч якось давати собі раду. Не мала сили, бо не розуміла навіщо. Емоційний біль випалював зсередини, і мені легше було отак: зісковзувати в провалля, не просити знеболювального, не пильнувати крапельниці у вені, мовчки занурюватися в густу темряву, що ставала перед очима…

«Серце мудрих у домі жалоби», Павло ФЕДОРУК
«Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету...» (Екл.7:2-4). Ось такий непростий, складний текст Писання. Багато хто вважає за краще обходити такі місця Біблії, проходити їх швидко й не зупинятися. Ми їх не виділяємо й не ділимося ними в соціальних мережах. «Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету?.. Це, мабуть, Еклезіяст сказав під старість. Життя наскучило. Пропускаємо. Читаємо далі». Ось така реальність. Ми з вами надто легковажне покоління.

«Божий комбайн» заїхав на Небесну парковку, Богдан Галюк
7 грудня 2019 року перестало битися серце ще одного героя віри мого покоління — німецького служителя Рейнхарда Боннке. П’ятидесятницький євангеліст, засновник міжнародної місії «Христос для всіх народів» (Christ for all Nations, CfaN), який розпочав місію в Африці в 1967 році, відійшов у вічність у віці 79 років.

Виховання пастора, Джон МАКАРТУР
Навчання пастора має включати в себе щонайменше три елементи, про які пише Павло Тимофію (див. 1Тим.4:12-16): благочестивий характер (якою має бути людина), знання Біблії (що він повинен знати) і навички служіння (на що він має бути здатний). Перш ніж розпочати офіційно виконувати обов’язки пастора, людина повинна досягти певного рівня розвитку по кожному з цих трьох параметрів і ревно прагнути до подальшого зростання в міру служіння.

Інтернет-служіння як складова сучасної євангелізації
Уже кілька років в Україні активно розвивається інтернет-служіння CV Outreach. Про те, у чому його суть, що воно має на меті, як розвивається в Україні, розповідає його представник пастор Юрій Кавун.

Зберегти духовну спадщину, Богдан ГАЛЮК
27 вересня 2019 року перестало битися серце одного з найталановитіших євангельських вчителів у слов‘янському світі нашого покоління — Анатолія Івановича Кліновського. Він помер внаслідок важкої хвороби, з якою боровся останні кілька місяців. Анатолій Кліновський народився 25 жовтня 1952 року на Житомирщині й прожив достойно 66 років у м. Бориславі (Львівщина), залишивши помітний слід у серцях людей завдяки Божій мудрості, що була в його проповідях, семінарах і бесідах.

Свідчення. Коли прокляття стає благословенням
Я народився в мусульманській родині. У мене шестеро братів, серед них тільки я глухий — і це робило мене особливою дитиною. Мусульмани мають свята, на які запрошують усю родину, сусідів, знайомих. І саме на таких святах я особливо відчував свою фізичну ваду. Коли приходили гості, мене закривали в окремій кімнаті. І тільки через вікно я міг бачити гостей та святкування. Мене ховали, бо батькам було соромно, що в сім’ї є глуха дитина. В ісламі глухі, сліпі чи криві вважаються проклятими Аллахом, відкинутими, а для сім’ї вони велика ганьба.

Пристрасть — рятувати душі, Еліс Шевкенек
17 лютого 1925 року в Джона й Бессі Шевкенек народилася Еліс — дев’ята й остання дитина. Ніхто тоді й гадки не мав, що вона буде проповідувати Євангелію великій кількості людей, приводячи душі в Боже Царство. Пропонуємо вашій увазі уривки з автобіографічної книги Еліс Шевкенек «О Господи, хоча б іще одну душу!»

Поетична сторiнка. Домініка ДЕМ

Представляємо область. Запорізька область
Старший пресвітер церков ХВЄ Запорізької області Андрій Лисенко: «Пізнати Божу волю й діяти відповідно до неї — це наша відповідальність!»

«Слово на часі» з Андрієм Лисенком
«Слово на часі» («Слово вовремя») — одна із рубрик на каналі «Good Channel», у якій із короткими промовами виступають служителі церков Запоріжжя, зокрема Андрій Лисенко. До вашої уваги — кілька думок на різні теми від пресвітера.

Спаситель, Який шукає, Рейнхард БОННКЕ
Я вірю всім серцем, що Європа буде спасенна. Мої очі бачили, що Бог робив у Африці. І Він діятиме тут, у Європі! Європа обмита кров’ю Христа! Я тут не для того, щоб розповідати історії, а для того, щоб проповідувати Євангелію. Розкласти її по пунктах. Це не людська мудрість, це Божа мудрість. Це найвища освіта у світі, яку можна отримати.

Новини УЦХВЄ

 

 

Я не зможу проголосити істину, якщо не знатиму її. Можна цитувати уривки з Писання, але якщо вони не перейшли на рівень мого пізнання, цитування не допоможе. Істина — це те, що треба пізнати й зрозуміти.

Анатолій КОЗАЧОК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"