Спаситель, Який шукає

Я вірю всім серцем, що Європа буде спасенна. Мої очі бачили, що Бог робив у Африці. І Він діятиме тут, у Європі! Європа обмита кров’ю Христа!

Я тут не для того, щоб розповідати історії, а для того, щоб проповідувати Євангелію. Розкласти її по пунктах. Це не людська мудрість, це Божа мудрість. Це найвища освіта у світі, яку можна отримати.

У Євангелії від Луки, 19:10, сказано: «Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» Хочу виокремити слово «знайти».

А тепер звернуся до Книги Буття. Дам невеликий опис того, що тоді відбулося. Біблія каже, що Бог створив світ за шість днів. Цікаво, як число шість простежується в Писанні. Шість днів творіння. Шість годин Ісус висів на хресті — з дев’ятої ранку до третьої пополудні…

І Бог створив перших людей — Адама та Єву. І побачив, що все вдалося вельми-вельми добре! Він підсумував усі шість днів творіння і шість разів сказав «Дуже добре!» Це була висока оцінка. А потім відсвяткував Свій день відпочинку — шабат. Бог спочив не тому, що Він втомився, а тому, що втішився результатом Своєї праці.

І раптом під час спочинку Господь почув крик! Він не покликав архангела Гавриїла: «Що це за щемливий крик Я почув з Едему? Будь ласка, піди й скажи Адаму і Єві, що мій робочий день закінчився!» Ні! Він Сам піднявся, порушив Власний день спочинку. Чому Він це зробив? Будь ласка, ніколи не забувайте про це — Бог скасував Свій шабат, тому що Він не здатний бути спокійним, коли хоча б одна душа волає про спасіння! Він не може бути бездіяльним, Йому не до спочинку тоді!

У п’ятому розділі Євангелії від Івана, коли фарисеї дорікали Ісусові за те, що порушив суботу, зціливши чоловіка, який хворів 38 років, Він відповів: «Отець Мій працює аж досі, працюю і Я!» Навіть в суботу. Ви щасливі з цього? Яка дивовижна книга — Біблія!

Тож Бог встав і сам закричав: «Адаме-е-е! Де ти-и-и?!» Як я це читаю, то роздумую у своєму серці: коли Господь сказав ці слова, Він мав на увазі щось особливе. Він хотів сказати: «Адаме, якщо ти думаєш, ніби можеш жити без Мене, то Я не можу жити без тебе! Ти потрібен мені, Адаме! Я створив тебе! Я люблю тебе! Я не хочу втратити тебе! Адаме, де ти?!»

Сьогодні ми — Адами та Єви. І якщо почуємо голос Ісуса Христа, то матимемо найвеличніші переживання у своєму житті!

Так Господь розпочав шукати. І назва моєї проповіді «Спаситель, Який шукає». Пошуки почалися! Червоною лінією через усю Біблію — від Буття до Об’явлення — проходить образ Бога, Який шукає! Він шукає тебе! Розділення з тобою приносить Йому біль! Він шукає тебе, тому що Він любить тебе! «Шукаю! Шукаю! Шукаю!» — каже Бог.

Знайдіть Повторення Закону, 7:7-8, і виділіть у своїй Біблії ці вірші. Я передам їх своїми словами. Бог звертається до вибраного народу: «Я люблю вас! Але не тому, що ви кращі за інші народи. Не тому, що ви якісь особливі люди. Я люблю вас просто тому, що Я вас люблю!» Тут немає жодної логіки, як це можна було би пояснити. Але Він любить нас, тому що Він любить нас! Він любить тебе, тому що Він любить тебе! З самого твого народження, і навіть раніше.

Прочитаємо з Пророка Осії. Я завжди плачу, коли читаю це: «Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя! Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина…» (Ос.11:8,9).

Єфрем викликав Божий гнів. Він не послухав Його заповідей. І Бог каже: «Моє серце перевертається!» Так яскраво виявляється пристрасть нашого Спасителя! Пошук почався.

А потім Бог Сам прийшов у цей світ через Ісуса Христа. Чи ви щасливі з цього? Минулого Різдва, готуючи привітання друзям, я написав: «Щоб спасти Ізраїль, Бог послав Мойсея, Ісуса Навина та багатьох інших. Але, щоб врятувати нас, Він нікого не посилав — Він прийшов особисто!» Алілуя! Це Бог любові! Він — наш Спаситель!

Я люблю Євангелію, вона така чудова! Повертаємося до Євангелії від св. Луки, 19:10, і бачимо, що Бог продовжує шукати, втілившись через Ісуса Христа.

Коли Ісус прийшов на Землю й розпочав Своє служіння, Він сказав: «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених» (Лк.4:18). Він прийшов, щоб звільнити! Щоб кожному з нас сказати: «Ти вільний!»

Проповідуючи на одній конференції, я помітив у перших рядах юнака, який плакав. І мені здалося, що він плаче з гіркоти. Подумав: «Святий Дух торкається його серця!» І вирішив підійти до нього після богослужіння. Хлопець не вийшов наперед до покаяння. Але я знайшов його й сказав: «Молодий чоловіче, я бачив, як ти плакав увесь вечір. Ти маєш особливу проблему? Чи можу я допомогти?» Він подивився на мене зі здивуванням і відповів: «Коли ви проповідували, мій розум все повторював: «Це все казки, це все казки!» Тоді я кажу: «Можна запитати: чи завжди ти плачеш, коли слухаєш казки?» — «Ні! У тому-то й справа — розум повторює: «Це казки!», а серце плаче: «Це правда!» Я сказав: «Прислухайся до свого серця, воно поганого не порадить! Дух Святий стукає у твої двері!»

Я міркував: як це можливо, щоб хтось, чуючи Євангелію, назвав це казкою? І думаю, що знайшов відповідь. Птах, який народився в клітці, знає тільки ґрати клітки. Це його реальність. Він не має уявлення про світ за межами клітки — про золоте сонце, про блакитне небо, про високі гори…

Я вірю, що вас усіх привела рука Святого Духа. Обіцяю вам на основі Божого Слова: сьогодні ви відчуєте, як двері вашої клітки відчиняться! Ви розправите крила й уперше злетите в небо над містом і прославите Господа.

Алілуя! Ісус прийшов до вас цього вечора. У нього є ключі від усіх замків. Він відкриває двері — вхід у Боже Царство. Слава Господу! Він зійшов з небес на землю, щоб віднести наші гріхи на хрест. Послухайте уважно! Ісус Христос приніс хрест, а не психологічну методику. Нічого не маю проти психіатрів. Але справа спасіння — поза медициною. Коли Бог звільняє, то Він розбиває кожен шматок ланцюга, який вас тримав. І це не повільний довгий процес, а миттєвий.

Сьогодні — день спасіння. Ісус прийшов звільнити, а не просто зробити приємнішим наше земне життя. Він не приніс нам м’який матрац і рожеві фарби. Він не прийшов нас трохи оживити, покращити. Ні! Він прийшов нас повністю спасти!

Дозвольте сказати дещо більше. Євангелія — це не реформація. Вибач, Мартіне Лютере! Євангелія — це не декорація. Євангелія — це не євроремонт. Євангелія — це звільнення! Вона руйнує стіни диявольської тюрми й випускає всіх полонених, повертаючи їх до Божої сім’ї.

Коли євреї згадували чудеса Старого Заповіту, вони не пригадували, як у когось перестало боліти коліно. Вони пригадували, як розділилося Червоне море — і ізраїльтяни пройшли по сухому дну. Сьогодні Ісус тут — щоб розділити перед тобою море. Для чого? Щоб ти був вільним! Ми маємо від чого радіти, хіба ні?

Ісус не прийшов, щоб спасти релігію. Він прийшов спасти людей. Саме люди, загублені в гріховному світі, потребують спасіння. Колись мене запитали: «Як ви вважаєте, чи існує життя на інших планетах?» Я сказав: «Ніхто не знає… Але чи важливо це для нас? Ми ніколи там не будемо. Та одне я знаю точно: Бог чомусь особливо полюбив саме наш світ! Саме по цій землі ступили Його ноги! Саме на цю землю пролилася Його кров! Для того, щоб кожен, хто увірує в Його ім’я, був спасенним!» О, дякуємо тобі, Ісусе!

Ісус промовляє: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об.3:20). Скажи Господу: «Я відкриваю для Тебе двері мого серця. Будь ласка, ввійди, я хочу, щоб Ти знайшов мене!» Ти не зможеш самостійно вигнати диявола зі свого життя. Тільки Ісус! Він очистить твоє серце й запанує в ньому — диявол переможений, Ісус царює! «Коли Син зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Iв.8:36).

Поділюся історією, яка сталася в Африці. Поламався к нас орган. Уже стільки разів його ремонтували, але надаремно. Я сказав нашому музиканту: «Думаю, він на шляху до могили. Треба купити новий!» І ми приїхали в найбільший музичний магазин у Йоханнесбурзі вибирати інструмент. Несподівано переді мною став продавець, він був ніби в стані шоку, і каже: «Пане, я бачу Ісуса у ваших очах!» Думаю: «Чому цей чоловік, якого я вперше бачу, говорить мені такі речі?» Забігаючи наперед скажу, що після тієї зустрічі той чоловік отримав спасіння. Але в той день я йшов до своєї машини й думав: «Господи, не розумію, чому цей незнайомець сказав, що бачить Тебе в моїх очах! Як так?!» Раптом Святий Дух промовив до мене: «Спокійно, Рейнхарде! Ісус живе в твоєму серці, й іноді просто виглядає з твоїх вікон!»

Моє останнє звернення дуже важливе. Бог піднявся і став кликати: «Адаме, де ти?!» І цей голос лунає крізь століття і сягає наших днів. Він не запитує: «Адаме, хто ти?», бо Творець знає його досконало. Він питає: «Де ти? Ти вийшов із Моєї присутності! Чому ти порушив Мою заповідь? Чому ти не повертаєшся? Якщо ти визнаєш свій стан, Я вирішу твою проблему! Де ти?!»

Постав на місце Адама себе. Бог кличе до тебе: «Де ти? Йди до Мене!» Святий Дух на цьому місці. Ісус готовий спасати! Він називає тебе на ім’я. Скажи: «Так, Ісусе! Я тут! Спаси мою душу!»

Рейнхард БОНКЕ,
проповідь на фестивалі «Awakening Europe», Прага-2017

Благовісник, 4,2019