Статті
Життя навколо нас
1 2 3
Так виглядає щастя, Вікторія РЕЙЧЕР, 3.11.2020
Приятель скаржиться:
— Слухай, мені сорок років. Зранку в мене мігрень, вечорами — болить спина. На очах окуляри, на зубах коронки, у взутті ортопедичні устілки. Без таблетки з дому не вийдеш, без крему на пляжі не позасмагаєш, без сну взагалі не жилець. Але я ж, начебто, здорова людина!
— Ну так, — кажу. — Ти і є здорова людина. Так виглядає здоров’я. Тому що хвороба виглядає зовсім не так.
Бабуся й Бог, Сергій МИРНИЙ, 3.11.2020
— Скажіть, бабусю, а що ви хочете купити?
На бабу Дусю уважно дивилася дівчинка років восьми.
— Для чого тобі, дитинко?
— Ми з татом вам купимо.
— Що купите? — розгубилася баба Дуся.
Нерозумні, Юрій ВАВРИНЮК, 3.03.2020
Новинні стрічки багатьох світових ЗМІ наприкінці листопада цього року розповсюдили повідомлення, що на одному з індійських островів від стріл місцевих жителів загинув американський місіонер. Те, що християнські працівники у своєму служінні ризикують життям, далеко не новина. Однак у згаданій пригоді є одна важлива обставина: поведінку молодого місіонера не можна було назвати розумною. Він свідомо йшов на майже вірну смерть.
Відпочивайте! Лео ФРАНК, 30.07.2019
Дерек Клейтон деякий час свого життя жив мрією побити світовий рекорд на марафонській дистанції, яка складає 42 кілометри. Спортсмен розумів, що для того, щоб його мрія здійснилася, треба дуже багато тренуватися. Тож тренувався на межі людських можливостей. За тиждень Дерек пробігав близько 400 кілометрів.
Ефект вечірки,
або Велике мистецтво слухати, Юрій ВАВРИНЮК, 30.07.2019
Мистецтво правильно, мудро та доречно говорити виникло, напевно, із зародженням самої мови. З древніх часів і донині мудреці та філософи, психологи та філологи залишали практичні поради щодо того, як правильно користуватися cловом. Так, щоб воно було влучним, зрозумілим та дієвим.
Але щоб це слово досягнуло цілі, замало правильно говорити — тут не менш важливим є мистецтво правильно слухати. І цьому, як і науці добирати слова, потрібно також учитися.
Як не грішити словом в інтернеті? Лео Франк, 30.07.2019
Тепер люди дуже часто мають справу не тільки з усним словом, але і з написаним. У соціальних мережах відбувається не менше словесних конфліктів, ніж у реальному житті. У частині свого семінару «Християнин в епоху Facebook» Лео Франк застерігає від неправильної поведінки не тільки язика, але й пальців, які приводять у рух клавіатуру.
Найулюбленіший гріх, Вадим ЛИСЕНКО, 20.12.2018
На слово «лінь» ми мило посміхаємося, вважаючи, що йдеться про зовсім не страшну рису, яка притаманна всім людям. Тому декому видається фанатизмом суворо засуджувати лінь і говорити про це, як про щось гріховне. Навіть у народі лінь ласкаво називають «матінкою». Але чому тоді в Біблії так багато застережень про небезпеку ліні? Ця «матінка» може людині не просто нашкодити. Вона може її вбити.
Батьківство без фанатизму, або Діти — не центр Всесвіту, Марічка ГАЛЮК, 16.03.2018
Декому ця стаття може здатися радикальною, хтось побачить у ній власні методи виховання, дехто покрутить пальцем біля скроні, але знайдуться й ті, хто спробує застосувати описане на практиці й виявить, що любити дитину й недосипати та недоїдати — речі абсолютно не тотожні.
Шведський школяр знайшов свою українську бабусю в будинку для літніх людей, Уляна КАРПИНСЬКА, 27.09.2017
Нещодавно в одному з будинків для літніх людей у Полтавській області розігралася майже кіношна мелодраматична сцена: модно одягнений юнак, який прийшов у супроводі перекладача, обіймав за плечі нічого не розуміючу стареньку й повторював по-англійськи: «Ти моя бабуся! Я знайшов тебе!» А та твердила: «У мене немає внука, ти помилився!».
Як розмежувати забаганки і необхідність, Михайло МОКІЄНКО (молодший), 16.12.2016
«І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору. І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь. І він назвав ім’я того місця: Тав’ера, бо між ними горів був Господній огонь. А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: «Хто нагодує нас м’ясом? Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник. А тепер душа наша в’яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима»
Під гнітом термінових справ, Чарльз І. ХАММЕЛЬ, 16.12.2016
Чи мріяли ви коли-небудь про 30-годинний день? Додатковий час міг би полегшити ту велику напругу, у якій ми живемо. Наше життя залишає широкий слід незакінчених справ. Листи, які залишилися без відповіді. Друзі, яких ми не навідали. Статті, яких не написали. Книги, яких не прочитали. Ці думки переслідують нас у миті, коли ми спиняємося, щоб підвести підсумки. Так, ми дуже потребуємо полегшення.
Підготовка до старості, Лео ФРАНК, 16.12.2016
Я добре знаю, що таке старість, що таке смерть, тому що вже понад 20 років працюю з літніми людьми в будинках для престарілих. І, надивившись на безліч проблем, із якими стикаються люди старшого віку та їхні родичі після їхньої смерті, я вирішив, що потрібно відверто говорити з людьми про те, що таке старість і як підготуватися до старості та смерті.
Старші люди, озираючись назад, кажуть лише одне: як швидко минув час. Люди молодші, дивлячись вперед, думають, що ще так багато часу попереду й не варто замислюватися про старість так рано. Але, повірте, старість прийде непомітно — і чи ми будемо готові до цього?
Україна покарана
чи помилувана Богом?, Василь ПОПУДНИК, 16.09.2015
Роздумами про нинішню суспільно-духовну ситуацію в Україні ділиться вчитель Церкви ХВЄ України, адміністратор відділу освіти ЦХВЄУ Василь ПОПУДНИК
Територія розбитих вікон, Юрій ВАВРИНЮК, 16.09.2015
Кожного разу, йдучи на роботу, я проходив мимо закинутого приміщення ще радянської їдальні. Воно знаходилося в центрі житлового масиву впритул до багатоповерхівки. Хтось його, видно, викупив, бо була зроблена спроба сучасного ремонту: поставлені нові пластикові вікна. На тому все й закінчилося, приміщення довго стояло без господаря. І от якось бачу — одне вікно розбите. Хоча не моє, але аж шкода стало — вікна величезного розміру, коштують недешево. А далі почалися дива: розбиті шиби з’являлися чи не щотижня. Через два-три місяці приміщення дивилося на людей лише порожніми рамами з жалюгідними уламками скла…
Бурштинова лихоманка, Олександр ГРОЦ, 16.09.2015
«Україна посідає друге місце у світі за запасами бурштину, при цьому вирізняється найвищим у світі відсотком бурштину ювелірної якості в покладах», — про це йдеться у Пояснювальній записці до Закону України «Про видобування та реалізацію бурштину», який був прийнятий у квітні цього року.
Оскільки раніше ця діяльність не була чітко обумовлена жодним законодавчим актом України, ситуація в поліських районах набула небувалої гостроти. За швидкою наживою туди ринула сила-силенна людей, так що в ЗМІ активно заговорили про «бурштинову лихоманку».
Слов’янськ: життя на рубежі. Дмитро ДОВБУШ, 30.06.2015
Довго відкладав написання... Утікав від емоцій. Слов’янськ гостро освіжив у пам’яті події останнього року. Заболів із новою силою Майдан, Небесна сотня, загиблі в АТО… Роз’ятрилося приспане.
Друзі питають: які враження? Не знаю, що відповісти. Штиль думок. Може, це в мозку якась захисна реакція спрацьовує, коли шкала негативних подій закручується у знак нескінченності?
Зрештою, відповідаю: найбільше вразило те, що нічого не вразило. Дивно, наскільки можна звикнути до війни, траурів, списків загиблих… Ми були в Краматорську через день після обстрілу, проїжджали по вулиці, де впала ракета. Магазини, кафе, перехожі — звичний плин життя. На наші розпитування про місця трагедії люди відповідають так, ніби питаємо, як пройти до бібліотеки. Так, на цій вулиці впало. Так, ракету, яка не розірвалася, вже встигли прибрати. А якщо хочемо, можемо проїхати далі й побачити ще одну ракету, що стирчить із дев’ятиповерхівки…
У здоровій сім`ї — здорові діти, Віктор ШЕВЧУК, 22.01.2015
Багато вже сказано про сім'ю. Але скільки б ми не прочитали літератури, скільки б знань не отримали щодо того, як правильно себе поводити, це не змінює нашого характеру. Наш характер поміняти може лише Бог. Але тільки за однієї умови: коли ми визнаємо, що маємо недолік і що наші намагання його подолати чи щось змінити не працюють.
Неспалені кораблі на березі кохання, Юрій ВАВРИНЮК, 22.01.2015
У знаменитій Енеїді не менш знаменитого древньоримського поета Вергілія є цікавий епізод. Після захоплення Трої ворогами жителі цього міста встигли втекти на кораблях у море. Згодом вони пристали до берега Тибру в Італії. Жінки, втомлені втечею та війною, наважилися на відчайдушний крок. Вони спалили всі кораблі, на яких припливли, щоб чоловіки не мали можливості мандрувати далі. Таким чином втікачі залишилися на Апеннінському півострові назавжди.
Тихе розлучення небезпечніше гучного скандалу, Володимир ХВАЛОВ, 22.01.2015
Як пастор церкви, багато років консультуючи подружні пари, я все більше переконуюся в необхідності звертати увагу на дуже важливу частину повсякденного життя будь-якої людини, ім'я якої — спілкування. Буває, чоловік та жінка тижнями не розмовляють між собою і не бачать в цьому нічого поганого. Робота, діти, друзі чи особисті амбіції здаються дорожчими від марних балачок. Однак нехтування щоденним спілкуванням приводить навіть найщасливіший шлюб до безмірного краху.
Сім порад змученим батькам, Джеймс ДОБСОН, 22.01.2015
Напружений графік, що не дозволяє ані на мить розслабитися, який я називаю «панічною гонкою на виживання», є однією з бід багатьох сімей у двадцять першому столітті. Але навіть в нашому неспокійному, квапливому суспільстві можна на певний час сповільнити божевільний темп життя, щоб насолодитися кожним днем, зміцнити шлюб та сім'ю і побудувати близькі та трепетні стосунки з Богом.
Те, чого ви
не зможете
робити на небі, Марк КЕХІЛЛ, 20.01.2015
Що єдине буде мати значення через триста мільйонів років? Чи буде важливою кількість зароблених вами грошей? Чи буде мати значення те, на якій машині ви їздите?..
Через триста мільйонів років значення буде мати лише одне: хто перебуває на небі, а хто у пеклі. І якщо це єдине, що буде важливим тоді, то це повинне мати для нас першочергове значення тепер.
Справа смаку, Дмитро ДОВБУШ, 9.12.2014
Є проблеми, які вважають проблемами зовсім небагато людей. А вони чомусь все одно болять... Іноді думаєш: може, просто щось у голову стукнуло, а воно геть нікому не потрібне? Усі ж люди різні й по-різному сприймають життя. І не всім потрібно знати теорію відносності, щоб бути щасливим Та все ж...
Та все ж деякі конкретні повеління Біблії не дозволяють просто заплющити очі на те, що відбувається в сучасній церкві.
Привид власної значимості, Марина Миронова, 15.03.2014
Мені було років із вісім, коли я, повернувши з під'їзду в бік катка, ковзала по сніговій доріжці в своїх білих ковзанах. Помітивши позад себе жінку з донькою приблизно мого віку, я доклала всіх своїх зусиль, щоб незнайомі тітонька й дівчинка оцінили мої успіхи; тому я попливла по засніженій сцені, відчуваючи глядача своєю спиною. Через мить я почула аплодисменти у фразі: «Дивись, як у дівчинки гарно виходить!»
Ласкаве телятко..., Михайло Юнаковський, 15.03.2014
Знаєте таку приказку: «Ласкаве телятко двох маток ссе». Буквальний зміст її дуже простий: неноровисте теля в однієї корівки постояло, вим'я посмоктало. Потім, ніби ненароком, «соромливо» підійшло до іншої, постояло, потопталося на місці, потерлося поруч... і... вже біля іншого вимені. У моральному сенсі в цьому прислів'ї йдеться про те, що люди вміло уникають конфлікту, розумно користуються своєю здатністю делікатно змовитися з ким завгодно і скрізь знаходять свою вигоду.
Завтра — новий день, А.М., 1.10.2013
Іноді мені здається, що багатодітність це стан душі. Такі мами й тати мріють про дітей, як льотчики про небо, а моряки про море.
Тепер по телебаченні іноді показують сім'ї, де 14-18 дітей. Такі батьки й матері виглядають не по роках стомленими. Але коли їх запитують про дітей, обличчя матерів стають щасливими. Напевно, і в мене обличчя стає таким самим, коли я думаю про своїх дітей.
Мамин особистий час, Єлизавета ПРАВИКОВА, 1.10.2013
Будь-яка мама має іноді тимчасово забувати про інтереси своїх дітей, залишати осторонь їхні бажання і присвятити певний час тільки своїм бажанням та інтересам. Це елементарна техніка безпеки, емоційної безпеки, якщо можна так висловитися. Тому що і для дітей, і для мами краще, якщо вона буде з ними півдня, але врівноважена, ніж цілодобово, але в уже безтямному стані.
Переваги великої сім'ї, Ігор Бєлобородов, 1.10.2013
Порівнявши різні типи сімей, виділені за критерієм кількості дітей, ми прийшли до висновку, що оптимальним середовищем для виховання та соціалізації дитини є сім'я, у якій виховуються троє або більше дітей. І ось які аргументи щодо цього ми хотіли б навести.
Плата за лінь, Кароліна РАДІОНОВА, 20.06.2013
Коли ми приходимо у світ, нам мало що підноситься на блюдечку з блакитною облямівкою. Щоб навчитися ходити, нам потрібно сповзати всю підлогу вздовж та впоперек тисячі разів. Щоб навчитися писати, треба списати під лінієчку всякими знаками купи зошитів.
І так у всьому.
І нам би до того звикнути. До того, що над усім потрібно наполегливо працювати.
Найстрашніше слово, Михайло Юнаковський, 5.04.2013
Що б ви відповіли, якщо б я поставив вам приблизно таке запитання: «Яке слово для вас найстрашніше в людському лексиконі?» Ну, або що, імовірно, могли б відповісти мені люди, якби я поставив їм подібне питання? Особисто я думаю, що передбачувані відповіді можна було б згрупувати за категоріями, тому що переконаний, що деякі з них були б однаковими. Люди, в основному, бояться одного і того ж самого.
Експеримент, Катерина Мурашова, 18.12.2012
Минулої осені я провела невелике дослідження серед підлітків. Моя робоча гіпотеза була така: сучасних дітей занадто багато розважають, у результаті вони не вміють самі себе зайняти, уникають зустрічі з самими собою. Тому свого внутрішнього світу вони абсолютно не знають і навіть бояться.
За умовами експерименту учасник погоджувався провести 8 годин (безперервно) на самоті, сам із собою, не користуючись ніякими засобами комунікації (телефоном, інтернетом), не вмикаючи комп'ютер або інші ґаджети, а також радіо і телевізор. Усі інші людські заняття — гра, читання, письмо, ремесло, малювання, ліплення, спів, музичні інструменти, прогулянки і т. ін. — були дозволені.
1 2 3
|