Життя навколо нас

Україна покарана чи помилувана Богом?

Роздумами про нинішню суспільно-духовну ситуацію в Україні ділиться вчитель Церкви ХВЄ України, адміністратор відділу освіти ЦХВЄУ Василь ПОПУДНИК

— Нині в Україні склалася дуже складна ситуація. Чи ми можемо знайти в Біблії відповіді, як нам діяти?
— Коли все це прийшло в нашу країну, я трохи по-іншому став дивитися на Біблію. Я ще глибше відчув, наскільки ця книга актуальна та сучасна. Її принципи не старіють ніколи. Фактично, те, що було в ізраїльського народу, в інших народах та імперіях, відбувається й тепер. Просто звучать інші імена, інші місця. А суть та ж сама.

Раніше Старий Заповіт ми здебільшого сприймали в переносному значенні, як образи. Але, дивлячись на історію ізраїльського народу, ми можемо взяти безліч уроків і для свого народу.

Я нещодавно ще більше переконався в одній істині: все залежить від того, як вирішив Усевишній. Ми, люди, часто керуємося власними відчуттями та розуміннями, які можуть змінюватися. Ми здатні вагатися, сумніватися. Запитувати себе: «Хто нам допоможе? Звідки чекати підтримки?» Але все буде так, як вирішив Бог. От єдине: аби ж то нам знати, що вирішив Всевишній щодо нашого українського народу.

Я бачу два варіанти, над якими важливо пороздумувати. Або Бог виявляє до нас прихильність — і саме тому Він викрив усякий негатив. Багато проблем прийшло в нашу країну як реакція на те, що Бог хоче виявити милість до України. Або другий варіант (це також не виключено) — Бог карає наш народ за наші гріхи й беззаконня. Бо якщо бути відвертими та чесними, все ж таки Богу є за що судитися з українським народом.

— А чи могли б ви провести більш чіткі паралелі зі Старим Заповітом та тим, що відбувається в Україні? Чи можемо ми якісь приклади знайти, які можна було б накласти на нинішні проблеми в нашій державі?
— Прикладів можна навести безліч. Візьмімо, наприклад, перший варіант, що Бог прихилився до України. Коли Бог вирішив послати Мойсея вивести євреїв з Єгипту, Він зустрівся з ним, назвав Своє ім’я, показав чуда, які він повинен був явити єврейському народу. Мойсей прийшов до народу, зібрав старшин, показав їм чуда, назвав ім’я Бога і передав їм Його повеління. Якою була реакція євреїв? Звичайно, радість! Бог почув їхню молитву, бо написано, що вони волали до Бога через важку працю та знущання. І тут прийшов визволитель, щоб вивести їх із рабства. Напевно, ця новина дуже швидко поширилася серед єврейського народу. І вони стали, так би мовити, збирати чемодани. Вони чекали, що от Мойсей піде до фараона, вони підпишуть асоціацію — і їх відпустять у той обіцяний край, про який Бог казав Аврааму, Ісаку та Якову.

Мойсей пішов до фараона, але асоціація підписана не була. Фараон підписав інший указ, який стверджував, що євреям, напевно, дуже легко живеться. Тому їм більше не будуть постачати соломи для цегли, але обсяг роботи потрібно виконати той самий. Євреї стали самі збирати солому, і, звичайно, це вплинуло на технологічний процес. Їх стали бити за те, що вони не дають визначеної норми.

Як євреї зреагували на це? Сказали: «Мойсею, навіщо ти прийшов?» Вони очікували чогось зовсім іншого. Та й сам Мойсей почав запитувати: «Боже, а для чого ж Ти мене послав?»

Коли стає не краще, а навіть гірше, тоді починаємо думати: «А може, краще хай би вже було, як було. І не варто нічого змінювати. Ми вже так звикли: робота, їсти дають, часничку, цибульки, м’ясця трохи. Уже змирилися зі своїм статусом, звикли до цього. А тут ніби й надія була на те, що прийде свобода, — а стало гірше.

Щось подібне і в нас. Уже, здається, була якась і стабільність, хоча ми нею й не були задоволені. Та все ж долар був по вісім гривень стабільно тривалий час. А тут почався Майдан і спричинив такі події, про які ми й подумати не могли. Війна, падіння економіки. І виникає думка: а може, не треба було цього всього.
Але хотів би зауважити тут один момент (це дуже важливо для нашого українського народу): якщо Бог схилився до нас, як Він схилився до євреїв, і якщо це Він допустив усі ці події для того, щоб допомогти нам, як Він колись допоміг єврейському народу, ми не повинні ставати подібними до них. Євреї стали нарікати — і це привело їх до пагуби.

Що потрібно було єврейському народу? Якщо його веде Бог, значить треба довіряти Богові й терпеливо очікувати, коли прийде оце логічне гарне завершення. Але євреям було важко це зробити. От дійшли вони до кордонів ханаанської землі й пішли розвідати її. Вони не могли переглянути відео чи фото, як ми робимо тепер. Тому змушені були послати розвідників. Ті пройшлися, оглянули землю, і щоб щось показати іншим людям, взяли галузку винограду, яка була настільки рясною, що двоє людей несли її. І що ж вони розповіли людям, які їх чекали. А ось що: «Земля, яку ми розвідували, хороша. Вона тече молоком та медом». Але десять із них ще додали до цих слів: «То ще не все. Земля то хороша, але там великі міста, у яких живуть велетні. Нам їх не здолати».

І що тепер — знову повертатися в Єгипет і перепрошувати фараона? Бог дав їм шанс, дав неймовірну можливість, ведучи їх та супроводжуючи неймовірними чудами. А вони все одно нарікають на Нього і не довіряють Йому. Їм не вистачило мудрості трохи потерпіти, поки прийде перемога в їхнє життя. Те ж саме й у нас. Так, ми не могли й допустити, що стикнемося з такими труднощами. Але якщо все це допустив Бог у наше життя і в остаточному результаті це принесе благо нашому народові, то те, що ми проходимо тепер, не дає нам права нарікати й висловлювати недовіру Богові. Покладаймося на Бога, очікуймо від Нього допомоги та милості. А Бог, Який розпочав певний процес, обов’язково його закінчить.

Я не виправдовую цим нашу владу, але закликаю людей поглянути глибше, далі: якщо за цим стоїть Бог, і Він вирішив благословити Україну, то нам на Нього треба покладатися, від Нього чекати допомоги. А якщо чиновники наші не будуть робити того, що служить на благо народу, то будуть там, де наш минулий президент і його команда.

— А що говорить Біблія про владу і про ставлення народу до влади?
— Біблія дає чіткі критерії для визначення влади. Написано, що всяка влада від Бога. Але там є одна чітка умова, яку ми часто упускаємо, а беремо лише першу частину, яку я процитував вище. І з цього випливає, що й Гітлер від Бога, і Сталін від Бога. Але там є зазначено, що від Бога та влада, яка служить народові на добро. Тобто та влада — справжня влада і влада від Бога, яка чинить добро тому народу, над яким вона поставлена. Якщо влада перестає виконувати ту функцію, яку вона має виконувати щодо народу, ця влада йде проти керівництва Божого. І Сам Бог стає проти такої влади. Це не раз ми можемо простежити в історії Ізраїлю. Бог виступав і проти царів, і проти суддів, і проти священиків, яких же Сам і настановив. В Ізраїлі були також повстання людей, коли народ йшов проти влади, як і в нас в Україні це відбулося, тому що творилося свавілля. Тому якщо влада чинить неправильні речі, на це не можна закривати очі. Але тут треба бути обережним, щоб не зациклитися на людях, на особах, на партіях, на програмах. Основне — Боже схвалення. Якщо Бог прихилиться до нас, то нікуди влада не дінеться від руки Божої. Він їх поставить на місце в одну мить.

І якби ми, українці, та і євреї у свій час, зрозуміли, що нас веде не Мойсей, а Бог, ми б мали успіх. Ми нарікаємо на мойсеїв. А треба слухати Бога. І хай навіть дії влади не такі, як нам хочеться, але якщо Бог прихилився до нас, ми маємо довіряти Йому, триматися Божих постанов.

— Як ви вже зазначали, ці події можуть бути також і покаранням від Бога. Як нам діяти в цій ситуації?
— От парадоксальна все ж таки наша країна. Чи не найбагатші землі в ній. А більшість людей живе за межею бідності. Україна одна з передових країн у Європі щодо віри в Бога та поширення християнства. І разом з тим ми одні з перших за негативними явищами: алкоголізм, СНІД, торгівля людьми, розлучення, аборти. Здавалося б, де логіка? Якщо ми християнська країна, то це мало б бути винятком.

Я не раз думав над тим, що над нашою країною висить якесь прокляття. Що таке прокляття? Це коли немає логічного пояснення тому злу, яке приходить у наше життя. Здавалося б, мало бути добре, а стається навпаки.

Та якщо глибше копнути, то український народ, який дуже релігійний і називає себе християнським, далеко від Христа, від істини, від Слова Божого. Оце наша проблема: ми релігійні, але нам треба бути щиро віруючими. І тому не виключено, що Бог має за що й гніватися на наш народ, і судитися з нашим народом. Але навіть якщо все, що відбувається в нашій країні, — Божий суд, тут також є вихід. У книзі пророка Єзекіїля сказано так: «І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!» (Єз. 22:30). Бог через пророка тут показує воєнну ситуацію. На той час міста були обнесені мурами. І коли вороги підступали до міста, вони намагалися пробити мур. Якщо їм це вдавалося, то місто захоплене. Таким способом Єрусалим і був узятий. І Бог, взявши за основу цю ситуацію, каже, що потребує того, хто став би у виломі. Але тут йдеться не про фізичну ситуацію. Тут йдеться про духовне. Якщо взяти з контексту, то євреї своїми гріхами зробили той вилом і стали беззахисними перед своїми ворогами. Не халдеї, з якими воював Ізраїль, були їхньою загрозою. Господь каже, що шукав людину, яка б постала перед Його обличчям. Тобто виходить, що Бог через халдеїв карав Свій невірний народ. Та попри те, що Бог судився зі Своїм народом, попри те, що карав їх, Він шукав людину, яка б заступилася за цей край.

Розгляньмо ще один бік. Ким стає та людина, яка собою закриває вилом у мурі? Звичайно, що жертвою. Бог шукав того, хто б готовий був пожертвувати собою і виступити на захист народу перед Його лицем. І оскільки постати треба було перед Божим лицем, це означало, що проблема духовна й вилом духовний. І Бог, Який має покарати гріх, цими словами свідчить про те, що Він хоче явити милість. Але для цього Йому потрібна людина, якої Він у вище згаданій ситуації так і не знайшов, тому й вилив свій гнів на народ.

А якби знайшов? Якби з’явилися такі люди, які б стали перед Божим обличчям і благали за народ? Тоді б усе було по-іншому.

Бог хоче, щоб ми стали перед Його обличчям. Щоб українці, а особливо християни, Церква, стали перед Богом благати про милість для народу, стали просити, щоб Бог простив Україні, щоб Він зняв Свій гнів та відмінив покарання і суди Свої, яких ми заслуговуємо. У такому разі Господь може виявити Своє милосердя, як Він проявляв і до Свого народу.

За матеріалами телепрограми «Крок назустріч»

"Благовісник", 2,2015