Життя навколо нас

Найстрашніше слово

Що б ви відповіли, якщо б я поставив вам приблизно таке запитання: «Яке слово для вас найстрашніше в людському лексиконі?» Ну, або що, імовірно, могли б відповісти мені люди, якби я поставив їм подібне питання? Особисто я думаю, що передбачувані відповіді можна було б згрупувати за категоріями, тому що переконаний, що деякі з них були б однаковими. Люди, в основному, бояться одного і того ж самого.

Хтось сказав би, що найстрашнішим словом є «війна»! Усю його глибину й трагічність розуміє, напевно, тільки той, хто пережив її. І це справді вагома відповідь. Якась група людей відповіла б, що найстрашнішим словом є «голод». І це також правильно! Хтось би назвав найстрашнішим слово «рак». Хтось, можливо, вимовив би слово «смерть». І це теж все правильно. Слова, справді, досить драматичні. Однак...

Я останнім часом багато розмірковую про це. І ось до чого я прийшов. Найстрашнішим словом у людському лексиконі особисто я назвав би слово «даремно». На вигляд воно не здається таким уже й страшним у порівнянні з попередніми словами. Однак, це тільки на перший погляд. Воно досить підступне і вміє чекати. І за своєю природою воно є вбивчим для особистості людини. Шкода, що розуміємо ми це іноді надто пізно.
Знаєте, мене свого часу дуже дивувало, що серед самогубців є чималий відсоток мільйонерів. «Їм-то чого не вистачало? — Іноді думаємо ми. — Нам би їхні проблеми!» А насправді їхньою справжньою проблемою виявилася безглуздість їхнього буття й гірке усвідомлення того, що життя витрачене на речі другорядні і що, зрештою, вони прожили його даремно! Вони зрозуміли, що пропустили щось дуже важливе, і все їхнє попереднє життя здалося порожнім і беззмістовним. «Даремно» — це слово можна написати на надгробних каменях половини людства і... ми не помилимося в своїй оцінці.

Але і це ще не найголовніше! Те, що переживають люди, часом є тільки блідим відбитком того, що іноді переживає Сам Бог. Ми створені за образом і подобою Його, а значить — наші емоції споріднені. Хто знає, чи не є те ж саме слово найстрашнішим словом і в Божому лексиконі? Утім, навіщо здогадуватися. Звернімо увагу на кілька місць Писання — і, можливо, ми побачимо Боже серце з несподіваного боку. «І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу...» (Іс.49:4). «Спалилося духало, від огню зникло оливо, надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...» (Єр.6:29). А ось слова Самого Христа: «Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!» (Ів.15:24,25).

На наших зібраннях ми співаємо гімн. Називається він за першим рядком: «В багрянице стоишь…» Його другий куплет звучить так: «Но не телом скорбишь Ты, Спаситель людей, хоть позорная пытка ужасна: в страшный час для Тебя несравненно больней знать, что жертва для многих напрасна». Я розумію, це не Боже Слово. Однак, як ми щойно з вами прочитали, це в дусі Писання. І це правильно передає найбільше розчарування Божого серця стосовно того, що Він намагався зробити для людей.

І, здавалося б, який після цього в нас є шанс на Божу прихильність? Але... не поспішайте! У Біблії є ще одне місце, яке змушує мене тремтіти кожен раз, коли я читаю його. Це з Послання Якова, 4:5: «Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?» Для уважного читача це звучить так: «Мої численні зусилля виявилися даремними! Але Я не перестав любити вас! І якщо Я кажу в Писанні, що люблю, то це не просто так! Це не даремно!»

Подякуйте ж нашому доброму Богові за те, що свого часу Він нам дав здоровий глузд, щоб прийняти жертву Його Сина за наші гріхи! І що найстрашніше слово в людському лексиконі тепер нас зовсім не стосується! Усе, що Він зробив для нас, не даремно! І це усвідомлення — найкращий стан нашого серця.

Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ
"Благовісник", 2013, 1