Найулюбленіший гріх

На слово «лінь» ми мило посміхаємося, вважаючи, що йдеться про зовсім не страшну рису, яка притаманна всім людям. Тому декому видається фанатизмом суворо засуджувати лінь і говорити про це, як про щось гріховне. Навіть у народі лінь ласкаво називають «матінкою». Але чому тоді в Біблії так багато застережень про небезпеку ліні? Ця «матінка» може людині не просто нашкодити. Вона може її вбити.

Біблія дає відповіді на запитання: що таке лінь? Звідки вона береться? Як проявляється? До яких наслідків приводить? Як її перемогти? Відповісти на ці питання нам допоможе біблійна притча про таланти, розказана Ісусом (див. Мт.25:14-18). У ній господар, який є прообразом Господа, суворо засуджує лінивого раба: «Рабе лукавий і лінивий!.. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має… А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!»

Що таке лінь?

Якщо не замислюватися більш глибоко, то лінь — це бездіяльність. Насправді, важко собі уявити людину, яка б зовсім нічого не робила. Наприклад, у моєї п’ятдесятирічної знайомої дорослий син із ранку й до вечора грає в комп’ютерні ігри. Вона м’яко дорікає йому за лінь, але настільки м’яко, що він продовжує утверджуватися у своїй залежності. Зауважте, класична картина — лінюх, який весь час зайнятий. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що лінь — це зайнятість непотрібними, марними справами. Лінь — це коли необхідні справи нехтуються й не виконуються. Погляньмо на лінь ще глибше. Бог створив людину й сад. Помістивши в цей сад людину, Творець дав заповідь: «І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала» (1М.2:15). Слова «порати» і «доглядати» означають «працювати». Тобто Бог дав людині працю. Едемський сад символізує нашу планету. Доглядаючи за садом, людина виконувала волю Божу, і було їй дуже добре від цієї праці. І Богу було добре, що творіння трудилося для слави Його.

Диявол запропонував людям інше задоволення — не робити того, що велить Бог. Задоволення — поставити в центр життя себе, а не Бога, і звідси — задоволення не від праці, а від ліні. Якщо призначення людини «доглядати», то лінь призводить до протилежного процесу: «нищити», але про це ми поговоримо згодом.

Тож виходить, що автором ліні, щоб робити замість того, що треба, те, що хочеться, є диявол. Тому лінь не менший гріх, ніж усі інші. Великі заповіді — любити Бога всім серцем і любити ближнього, як самого себе, — не може виконувати лінивий. Лінивий замість того, щоб дбати про інших, дбає тільки про себе. «…Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового» (Фил.2:21), як це зробив герой згаданої притчі, який просто-на-просто закопав свій талант.

Звідки береться лінь?

Назвати людину просто ледарем — це не сказати нічого. Сказати, що та чи інша людина схильна до ліні, — так само нічого не сказати, тому що ми всі схильні до ліні. Як можна пояснити, чому той, хто отримав один талант, не захотів працювати, але через лінь закопав його? І як взагалі можна пояснити лінь?

Лінь може оселитися в людині з різних причин. Це й розчарування, і депресія, і коли людина втрачає сенс роботи. Це і страх, який паралізує людину, це може бути елементарна звичка до лінощів. Лінь може бути навіть укоріненою звичкою, яку дитина бачила, наприклад, у свого батька. Тато завжди приходив додому, сідав за стіл і, як в ресторані, чекав, поки дружина все подасть на стіл, навіть нарізаний хліб. Такий чоловік не в змозі навіть яєчню собі посмажити. Він ніби й розуміє, що дружина не рабиня й не офіціант, а найрідніша людина, та поводиться так тому, що саме так робив його тато.

Таким чином ми підходимо до біблійної цитати, яка може пролити світло на таємницю одного з найбільш підступних гріхів: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх» (Рим.7:19-23).

Лінива людина чудово розуміє, що треба робити, але не робить, тому що не знаходить сили всередині себе. У людині завжди ведуть боротьбу дві сили. Одна сила — це сила Божа, сила Духа Святого. А друга — це сила гріха. Цікаво, що сила гріха проявляється у двох варіантах: сила активності до гріха («Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати» (Рим.3:15) й сила ліні, сила безділля. Є навіть жарт такий: ледар устав на дві годин раніше, щоб більше часу нічого не робити. Саме ця сила змусила чоловіка, наділеного одним талантом, закопати його. Запевняю вас, що він чув тихий голос совісті, який підказував, що це погано. Так і в житті кожної лінивої людини. Тому ледар, окрім всього іншого, ще й виступає проти Духа Святого, вгашає його й ображає.

Характеристика ледаря й наслідки ліні

1. Лінивий думає тільки про себе. Ледарі — це страшні егоїсти за своєю суттю. Лінь змушує служити лише собі. Іншими словами, ледар — це служитель свого ідола — ідола комфорту й задоволення.

2. Лінь приводить до неробства, а неробство до марнослів'я, пліткарства чи інших словесних гріхів. «…Неробітні вони (молоді жінки), бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться» (1Тим.5:13). Неробітні — це ліниві, бездіяльні, такі, які не мають роботи.

3. Лінь вимагає дедалі більше служіння собі, як і будь-який інший гріх. Наприклад, наркоман постійно збільшує дозу, гордий хоче більше пошани, а ледар хоче лінуватися все більше й більше. Лінь із часом завойовує собі більшу територію. Вона вимагає служіння собі, пропорційно змушуючи нас менше служити Богові. Лінивий завжди пригашає Дух Святий, тому що волі Божої на лінь немає.

Хтось запитає: «То що, тепер зовсім не відпочивати?» Безумовно, відпочивати, але не шість днів на тиждень.

4. Лінь приводить до бідності. «Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує» (Пр.10:4); «…сонливий одягне лахміття» (Пр.23:21); «Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю» (Пр.28:19). Принцип, що посіє людина, те пожне, непохитний. Чи бачили ви людину, яка багато б досягнула у своєму житті й при цьому була ледарем? Ви досягнете в житті рівно стільки, скільки будете боротися з лінню. Ось що отримав той, хто приніс п’ять талантів: «Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!» (Мт.25: 21). Те ж саме було й з тим, хто отримав два таланти.

А чи хотіли б ви отримати те, що й той, хто закопав свій талант?

5. Лінь руйнує душу, вона здатна зруйнувати долю людини й привести її в пекло. Лінь — це найбільш підступний злодій. Ось що говорить про це Писання: «Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...» (Пр.6:9-11).

Знав я одного віруючого, який займався будівельним бізнесом. Він не вмів організувати правильно своїх справ, до того ж дуже лінувався. Домовиться, наприклад, про ділову зустріч, а сам у той час сидить вдома й грає в комп’ютерні ігри. Закінчилося все трагічно. Цей чоловік став винним великі суми, багатьох людей підвів, переїхав у інше місце й, зрештою, розчарувався в Богові. А проблеми ж його були не від Бога, а від його ліні.

У Данте в «Божественній комедії» пекло зображене як вирва з концентричними колами, які спускаються вниз. На п’ятому колі автор зобразив ледарів. Звичайно ж, це фантазія автора, але суть від цього не змінюється, лінь є серйозним гріхом.

Зі мною в музичному училищі вчився хлопець, який був моїм другом. Які вірші він писав, який талановитий музикант! Він ненавидів займатися систематично — усе в нього було побудовано на хаосі життя. То піде трохи позаймається, то піде покурить, то хоче по місту походити, то з друзями йде відпочити. Сьогодні йому стільки ж років, скільки й мені. Я недавно поцікавився у нашого спільного знайомого, як там наш приятель. Відповідь передбачувана — поки що сидить без роботи. От як вбивається талант! Писання чесно говорить про це: «Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах» (Екл.10:18), «Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити» (Пр.21:25).

А чим закінчив той, хто закопав талант? Його доля була жахливою — і лише тому, що дозволив ліні вбити себе. Лінь — це завжди вибір людини. Людина вибирає або працю, або лінь. Тобто або вона панує над лінню, або лінь панує над нею.

Битва з лінню

1. Надихніться прикладом. «Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу» (Пр.6:6-8).

2. Ознайомтеся з прийомами ліні. Навчіться слухати її голос, щоб її розпізнавати й знешкоджувати:

1) «Для чого це тобі треба?» Тільки правильно мотивована людина не буде лінуватися. Очевидно, що чим менша ціль у людини, тим вона більше лінується, і навпаки. Саме цим пояснюється цілеспрямованість апостола Павла: «…Я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі» (Фил.3:14). Варто зауважити, що лінь — це доля або безцільних людей, або марних фантазерів.

2) «Подивися на інших. Усі живуть нормально. Тобі найбільше треба?» Але для мене укажчик не люди, а Бог. «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять» (Мт.7:13).

Ось притча про згаданий спосіб мислення: «Жили-були два плуги. Один був увесь начищений, блискучий, а другий — у павутині, ржавий. Ржавий плуг дивився на свого товариша й думав: «Яке життя несправедливе. Ми ж то з ним абсолютно одинакові й навіть віку одного, але я скоро розсиплюся від іржі, а йому все одно». Якось він висловив свої претензії. «Ну що ти! Яка несправедливість?! Просто я зранку й до ночі працюю, мені ніколи ржавіти!»

Отже, розумні люди шукають можливості для праці, а нерозумні — причини й відмовки, які оправдовують їхню лінь.

3) «Відпочинь, ти ж заслужив. Частіше роби собі свято». Лінь завжди себе оправдовує. «Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!» (Пр.26:13). Лінь завжди перевищує ступінь важкості завдання. Мій маленький син, що б не побачив, завжди починає думку зі слова: «Ого!» Для нього люди, машини, дерева — все велетенське. Так і ледар. Для нього будь-яке завдання: «Ого!» Наприклад, треба помити посуд. І твою свідомість наповнюють думки: «Та це ж п’ять тарілок! Це ж кожну треба мити! Мало того, помиті тарілки треба ще й сполоснути! А скільки часу це забере? Ні, краще взагалі не братися!»

4) «Завтра зробиш. Робота не вовк, у ліс не втече». Один лінивий чоловік ніяк не знаходив часу й сил викорчувати колючі кущі, які росли поряд із його домом вздовж дороги. Перехожі то ранилися до крові, то рвали одяг. Дійшла чутка про це до мудрого царя, який викликав цього ледаря й сказав: «Навіть якщо ти мене не послухаєшся й не викорчуєш ці кущі, усе закінчиться тим, що ти сам подереш своє тіло або одяг. Іди, викопуй скоріше й пам’ятай: у кожен день твого зволікання й ліні колючі кущі пускають коріння глибше й глибше, і викопувати їх буде важче й важче».

5) «Поживи для свого задоволення. Життя минає». От саме тому, що життя скороминуще, людина повинна усвідомити, що в нормальному стані буде отримувати більше задоволення від роботи, ніж від бездіяльності. Пам’ятаю, як лежав у лікарні, і чоловіки, знудившись від лежання, приказували: «Краще на заводі працювати, ніж тут валятися».

Богу цінні трудолюбиві люди. «Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите. Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю» (Евр.6:10-12). Слово «завзятість» (рос. «ревность») означає зусилля, старання, пильність. І саме це слово є антонімом ліні. І дай, Боже, щоб про нас казали: «Ревний християнин».

Декілька практичних порад для боротьби проти ліні

1. Визнайте свою проблему з лінню й усвідомте, що це не невинна слабкість, а серйозний гріх. Ви коли-небудь каялися в гріху ліні? Настав час.

2. Починайте день із молитви й Біблії. Якщо ви не робите цього, то не отримуєте силу на день, щоб боротися з лінню. Крім того, ви день починаєте з духовної ліні.

3. Після молитви й Біблії починайте день із того, що вам найважче. Не з відпочинку, а з праці. Коли ж ви прийшли з роботи, зробіть те, що необхідно, а потім відпочивайте. Більшість людей спочатку відпочивають, а потім уже немає сил працювати.

4. Починайте з тих справ, які довго відкладали. Сплануйте найскладніше, те, що відкладаєте, і робіть із Божою допомогою.

5. Визначте, у якій справі, у якій сфері у вас найбільше ліні й починайте це робити щодня.
6. Не робіть винятків, крім необхідного відпочинку.

Усе, чого я досягнув, прийшло в моє життя завдяки двом рисам — постійності й цілеспрямованості. Тепер, наприклад, я займаюся за спеціальною системою, яка дозволить віджиматися на турніку 80 разів. Роблю вправи щодня й щотижня навантаження збільшую. Але завдяки стабільності цей ріст постійний і неухильний. Так само ми повинні боротися з лінню.

Мій день виглядає так:

1) Починаю боротися з лінню, як тільки прокинувся, тому що не хочеться вставати.
2) Молюся за інших, хоч і бажається більше відпочити.
3) Читаю Біблію, хоч і не завжди є хотіння її читати.
4) Хоч і не хочеться мити підлоги, але мию їх щодня.
5) Немає бажання займатися спортом, але займаюся.

І так увесь день. У нормальному режимі людина створена «вельми добре». Пам’ятаєте, що ми говорили про сад, який насадив Бог? Там Бог дав людині повеління працювати. І саме в праці людина почувається вельми добре.

Відкиньте лінь. Спочатку ви будете почуватися, як наркоман без наркотиків, але потім відчуєте радість праці, радість від подолання самого себе, радість перемоги, радість служіння Господу!

Біблія порівнює душу лінивої людини з землею, на якій росте бур’ян та терен, і кінець такої землі — прокляття та спалення: «Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає. Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення» (Евр.6:7,8). Тобто людина, яка трудиться, отримує благословення, а той, хто не працює, — прокляття.

Ми — християни. Наш учитель — Ісус Христос. Саме Він розповів притчу про лінивого раба. Саме Він своїм життям показав нам, як треба жити згідно з волею Отця Небесного, перемагаючи всякий гріх, зокрема й гріх ліні.

Чи хотілося Христу довше відпочити? Чи хотілося Йому, як людині, усе покинути й піти просто полежати, подумати про Своє, пожити для Себе. Я стверджую на основі Біблії, що такі думки приходили Йому, тому що Христос був випробуваний у всьому. На Нього повстав усякий гріх, зокрема й гріх ліні. «Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас…» (Євр.4:16). Це означає, що коли в нас напад ліні, Христос не лише розуміє нас, не лише чує нашу покаянну молитву, але й готовий допомогти, «вливаючи» в нас силу благодаті, силу, яка вбиває гріх. Христос заплатив за нашу свободу від ліні Своєю кров’ю. «Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євр.4:16).

Вадим ЛИСЕНКО

"Благовісник", 4,2017