|
Інтерв’ю
Інтерв’ю
1 2 3
Герої віри — де вони тепер? Михайло ПАНОЧКО, 10.10.2023
Нині в Україні слово «герой» асоціюється з мужністю та відвагою українських захисників, які, віддаючи власне життя, боронять нашу державу та відвойовують свободу кожного українця. А як щодо героїв віри — людей, які стоять на лінії духовного фронту, воюючи проти гріха та наближаючи людей до Бога? Чи бачимо ми їхню віру та відвагу нині, у час повномасштабної війни в Україні? Про це журналісти Волинського об'єднання УЦХВЄ поспілкувалися з почесним єпископом Михайлом ПАНОЧКОМ.
Iнтерв’ю з приводу. Анатолій Козачок, Михайло Паночко, 12.08.2023
18 травня 2023 року під час звітно-виборної конференції УЦХВЄ Михайло Паночко передав служіння старшого єпископа, яке він виконував протягом 25 років. Новим головою Української Церкви ХВЄ став Анатолій Козачок.З цього приводу ми задали їм декілька запитань.
Сергій Демидович: «Звучати пісня може лише тоді,
коли вона в унісон із нашим серцем», 27.03.2023
Пропонуємо вашій увазі розмову з відомим християнським пісенним автором і виконавцем Сергієм Демидовичем.
Праця УЦХВЄ в Європі, 27.03.2023
Інтерв’ю з відповідальним за роботу УЦХВЄ в Європі єпископом Юрієм Веремієм.
Віктор Клець: «Ми усвідомлювали, що маємо бути з народом», 27.03.2023
Повномасштабна війна мобілізувала чи не усе населення України на боротьбу проти окупантів. Хтось захищає нашу землю безпосередньо в окопах, хтось — у тилу. Хтось евакуює біженців, хтось волонтерить, хтось — перебуваючи за кордоном, донатить на перемогу. Не залишилася осторонь і Церква, яка з перших днів війни зрозуміла свою місію молитовника та самарянина. Обираючи співрозмовника для інтерв’ю, ми опинилися перед складною дилемою: на цю роль претендували практично усі старші служителі УЦХВЄ. Уся Україна стала єдиним духовним фронтом. Ми ж зупинилися на Сумській області, яка одна з перших була атакована ворожими військами, зазнала — і зазнає донині — великих руйнувань і де працювали і продовжують працювати десятки місіонерів. Розмовляємо з єпископом Віктором КЛЕЦЕМ.
Микола Шеремет: «Постраждалі потребують не релігійних настанов, а простої людяності», 27.10.2022
2014 року Микола й Катерина Шеремети з двома дітьми були змушені залишити свою домівку в Стаханові (тепер Кадіївка) Луганської області, яка опинилася в окупації, і стати одними з перших біженців російсько-української війни. Про те, як було виїжджати з міста, де вони заснували церкву, розповідає Микола.
Хроніки війни: «Хочемо у темряву додати промінчики світла», 23.06.2022
Третього березня департамент освіти УЦХВЄ провів перший прямий ефір у рамках телепроекту «Хроніки війни». «Восьмий день війни. Мовчати не можна. Уже сьогодні «запускаємо» новий проект, щоб говорити про те, що болить, і про Того, Хто дає силу справлятися з цим усім!» — так анонсувала цю передачу на YouTube та Instagram творча команда. Сьогодні ми розмовляємо з одним із ініціаторів та постійним ведучим «Хронік війни» Віктором Вознюком.
Олександр Гончаров: «Ніколи не думав, що
доведеться взяти зброю», 23.06.2022
Олександр Гончаров — керівник відділу освіти УЦХВЄ в Харківській області, доктор богослов’я, другий пастор церкви «Свята Трійця» м. Харків, капелан. Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ, Олександр став бійцем тероборони. Спілкуємося про те, що довелося пережити за час війни.
Михайло Паночко: «Я вдячний Богові, що наше
братерство не опустило рук», 23.06.2022
Про війну та її вплив на життя та служіння Української церкви ХВЄ розповідає єпископ Михайло Паночко в розмові з Віктором Вознюком.
Чудодійний рецепт довголіття, Геннадій Андросов, 6.12.2021
Степану Григоровичу Федьку — першому старшому пресвітеру церков ХВЄ Чернігівщини 20 жовтня 2021 року виповнилося 90 років. Щоб зустрітися з ним, у неділю 7 листопада я прибув разом із діючим старшим пресвітером церков області Віталієм Гавулою до міста Ніжин. Там нас зустрів у домі молитви молодий пастор Сергій і сам Степан Григорович. Ми брали участь у ранковому зібранні місцевої церкви. Після служіння я мав час для розмови зі Степаном Григоровичем. Він відразу попередив мене, що збирається їхати на відвідини старенької немічної сестри, тому не буде зі мною довго розмовляти.
Володимир Бричка: «Сімейне служіння — широке поле праці», 6.12.2021
27 березня 2018 року на засіданні Комітету УЦХВЄ було затверджено рішення про заснування Департаменту сімейного служіння. Про працю ще молодого відділу спілкуємося з його керівником Володимиром Бричкою.
Анатолій та Ольга Козачки: «Служителями ми стали разом», 6.12.2021
Розмова з подружжям Ольги та Анатолія Козачків. Брата Анатолія знають, мабуть, усі — перший заступник старшого єпископа, посвячений служитель, який бував у багатьох церквах України. А про Ольгу більшість із нас знає лише те, що вона дружина свого знаменитого чоловіка. Але сьогодні ми маємо змогу познайомитися ближче з цією родиною, яка цього року відсвяткувала 25-річчя подружнього життя. Вони разом виховали чотирьох дітей — двох доньок і двох синів.
Євгенія Паночко: «Для мене найбільша романтика — коли ми вечеряємо разом…», 6.12.2021
Зазвичай із нагоди ювілею ми беремо інтерв’ю в самого ювіляра. Але цього разу, із огляду на тему номера, вирішили поспілкуватися не з винуватцем торжества, а з його дружиною. Цей ювіляр — Михайло Паночко, якому 12 листопада цього року виповнилося 70 років. Від імені всього колективу редакції щиро вітаємо Михайла Степановича з цим святом! Проте розмовляємо з Євгенією Ярославівною Паночко.
Микола СИНЮК: «Мій пріоритет — бути
потрібним Богу й людям», 15.09.2021
16-17 липня 2021 року в домі молитви Церкви «Спасіння», що поблизу Луцька, свій 30-річний ювілей святкувала базова місія Української церкви християн віри євангельської «Голос надії». Щоправда, ХХІІІ конференція припала на 31 рік її діяльності — в 2020 році з’їзду місіонерів завадив карантин. Святковий захід, що проходив під гаслом «Щоб знало майбутнє покоління» (Пс.77:6), зібрав понад 400 делегатів та гостей з України, Росії, Болгарії, Хорватії, США та інших країн. А до онлайн-трансляції приєдналися понад 4000 чоловік.
На перехресті
студентських шляхів, Михайло МОКІЄНКО, 15.09.2021
Михайло Мокієнко (молодший) живе та працює у Львові. Він — історик, доктор філософських наук. А ще — пастор та місіонер. Його служіння специфічне в тому розумінні, що він благовістить в освітній сфері, зокрема серед студентів. Наша сьогоднішня розмова з ним саме про цю ділянку його духовної праці.
Наталія Кулеба: «Душеопікунство — це розмова трьох: душеопікуна, опікуваного і Бога», 3.07.2021
Протягом багатьох років у християнських колах триває полеміка, чи можна християнину звертатися до психологів, чи володіє психологія інструментами для вирішення внутрішніх проблем людини й чи не суперечить цей інструментарій біблійному вченню. Іноді постає питання, чи варто християнину взагалі обирати цю спеціальність і яку саме обрати, якщо він відчуває покликання служити людям у вирішенні їхніх внутрішніх проблем. Своїм думками про ці та інші питання з нами ділиться Наталія Кулеба — маркетолог та психолог за освітою, нині практикуючий душеопікун церкви «Філадельфія» та співробітник християнської міжконфесійної організації «Help for Heart».
Анатолій Козачок: «У Біблії багато принципів, якими керується сучасна психологія», 3.07.2021
Церкву часто порівнюють із лікарнею. У принципі, так воно і є, із єдиною відмінністю, що лікар лікує тіло, а церква — душу. Недостатньо тільки привести людину до Бога, потрібна постійна духовна опіка, у разі потреби — допомога. Тому церква має бути за своєю суттю «лікарнею душі», де б люди, як віруючі, так і невіруючі, могли вирішити свої проблеми. Тому душеопікунство — нарівні із закликом до спасіння — наріжний камінь духовної праці кожної церкви, кожного служителя й навіть кожного віруючого. Ми звернулися до першого заступника старшого єпископа УЦХВЄ Анатолія КОЗАЧКА із запитаннями щодо служіння душеопікунства в нашому братерстві.
Оновлення мислення, або
В якому напрямку рухатися далі? Віктор ВОЗНЮК, 3.07.2020
У 2019 році департамент освіти Української церкви ХВЄ ініціював і презентував проект із робочою назвою «Зміна мислення», в основу якого було покладено уривок із Писання: «Перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа…» (Рим. 12:2). Про ідею проекту, який нині носить назву «Оновлення», та його реалізацію розповідає завідувач департаменту освіти Віктор ВОЗНЮК.
Михайло Паночко: «Ми маємо реагувати на все спокійно....», 3.07.2020
Сьогодні, як ніколи, ми живемо у вирі інформації. І люди, обмежені щодо живого спілкування, перебувають у віртуальному, багато часу проводячи в соцмережах, у новинах, що не завжди має позитивні наслідки. Як нині християнину відфільтрувати корисну інформацію від некорисної? Як відрізнити фейки від справді важливих речей? Відповідають на ці запитання голова Української Церкви ХВЄ Михайло Паночко та його заступник Анатолій Козачок.
Михайло Мокієнко: «Ювілей п’ятидесятництва— це демонстрація справедливості». Частина 2. 3.07.2020
Пам’ятаю, коли я хотів вступати в біблійний навчальний заклад, то батько відмовив мене. Він говорив, при всій повазі до біблійних інститутів, що це достатньо обмежений вплив, і краще здобути гарну світську освіту, а богословська — прикладеться. Я завдячую цим татові. Крім того, дуже вдячний Віктору Шевчуку, який на етапі мого університетського навчання допоміг зробити вибір між аспірантурою й молодіжним служінням на користь наукового напрямку.
Михайло Мокієнко: «Ювілей п’ятидесятництва — це демонстрація справедливості», Частина 1. 3.03.2020
Ми розглядаємо п’ятидесятництво на трьох рівнях: як досвід, як вчення і як організований рух. Говорячи про 100-ліття, маємо на увазі саме організаційний складник — початок становлення п’ятидесятництва в Україні з приїздом на Тернопільщину в червні 1920 року реемігрантів Порфирія Ільчука, Йосипа Антонюка та Трохима Нагорного.
Iнтерв’ю з приводу. Михайло Паночко: «Я хотів би бачити майбутню церкву багаточисельною, духовною і впливовою!», 3.03.2020
Те, що розпочала Божа благодать 100 років тому, має глибочезний зміст, якого до кінця неможливо осмислити. Мій особистий погляд: передбачаючи трагічну кінцівку людства, Бог із великої любові дає настільки потужний вияв Своєї благодаті, аби люди, які прийняли її, стали силою, яка стримує від розкладання. Церква — стовп і утвердження істини! Це її основна місія.
Українській церкві християн віри євангельської
в Іспанії бути!
Свідчення Ярослава Демка — старшого пресвітера Об’єднання українських церков ХВЄ в Іспанії «Спасіння Боже»
Іспанські дороги старшого єпископа. Інтерв’ю з Михайлом Паночко
На запитання журналу відповідає єпископ Юрій Веремій, координатор роботи Української Церкви ХВЄ у країнах Західної Європи.
Західна Європа як місіонерське поле. Інтерв’ю з Миколою Синюком
Лілія Бояновська: «Сьогодні не вистачає перекладачів, відданих служінню!», 26.12.2018
Лілія Бояновська (м. Луцьк) уже 10 років служить як сурдоперекладач. Вона розповіла, як прийшла до служіння глухим, як воно впливає на її життя та з якими проблемами доводиться стикатися.
Молодіжне служіння УЦХВЄ:
нові обличчя та нові плани, 23.10.2018
На цьогорічній звітно-виборній конференції Української Церкви Християн Віри Євангельської відбулися кадрові зміни, зокрема обрано нового керівника молодіжного відділу. Богдан Левицький, який багато років очолював це служіння, передав повноваження Іванові Білику. Ми поставили декілька запитань обом служителям щодо їхнього бачення молодіжного служіння в УЦХВЄ.
Віталій ЯЦЮК: «Немає нічого важливішого за концентрацію, фокусування на
Ісусі Христі», 23.10.2018
У нас немає якихось крайностей, які трапляються в інших областях. Наші церкви не схильні до бунтів і до всього іншого, що їх супроводжує. Можливо, це пов’язано з тим, що брати-попередники були помірковані люди, навчені, розсудливі — і це нам передалося в спадок. Зауважу, що євангельський рух у Західній Україні розпочався на Тернопільщині саме такими розважними братами. Кременець тоді був центром Всепольського союзу євангельських церков.
Юрій Сущ: «Перемога не здобувається
на фінішній прямій, вона кується в спортзалі», 19.07.2018
Юрій Сущ (нар. 1987 р.) — гравець збірної України з футболу серед людей з інвалідністю (з ампутованими кінцівками). Проживає в с. Стобихівка Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. За освітою — педагог. У церкві відповідальний за молодіжне служіння. Неодружений.
Андрій Семенюк: «Наша любов до Бога
визначатиме всю нашу поведінку», 22.06.2018
Андрій Семенюк народився в 1942 році в селі Кукли Маневицького р-ну, у сім’ї євангельських християн. З дружиною Люсею виховав 13 дітей. Став свідомим християнином у 16 років. Нині проживає в США. Активний місіонер: проповідує, матеріально підтримує місіонерів та залучає до цього служіння багатьох християн в Америці, регулярно відвідує Україну в справах місіонерства.
Наша розмова з братом Андрієм про його зустріч з Богом та стосунки з Ним. Пропонуємо її вашій увазі.
Старший єпископ Української церкви ХВЄ
Михайло Паночко: «Богові потрібні вкорінені
послідовники, а не перекотиполе,
що котиться куди повіє вітер», 22.03.2018
Іван Мунтян: «Кожен на своєму місці може служити Господу!», 22.03.2018
Іван Мунтян з грудня 2015 року очолює Чернівецьку обласну раду, вирішуючи актуальні питання життя області. І вирішує він ці питання не лише як економіст та політик, але й як християнин. Він член однієї з п’ятидесятницьких громад міста Чернівці. Про свою громадську діяльність, покликання та місце у служінні Богові Іван Миколайович розповідає читачам журналу.
1 2 3
|
