Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2023
«Чи є справедливість на світі»

 

 

 

 

1,2019

Дивитися PDF

Скачати PDF (rar)

Тема номера: «Жертовність у служіння Богові»

«Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити?..» Василь МАРТИНЮК
Жертовність — найбільша моральна чеснота. Вона характеризує здатність людини віддати щось своє комусь, поступитися власними інтересами заради когось. Вершина жертовності — віддати не просто якусь річ комусь чи навіть роздати весь свій маєток, а віддати своє життя за когось. Як і сказав Ісус Христос: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх»

Коли сходить вогонь, Ростислав МУРАХ
Ми всі потребуємо дії Святого Духа. Як оживають наші служіння, якою свіжістю вони дихають, коли діє Святий Дух! Серця відкриваються, течуть сльози, каються люди, навертаються ті, які відпали… Церква буквально оживає. Тому нам, Церкві Божій, потрібна дія Святого Духа, Його вогонь. Дія Святого Духа потрібна й невіруючим людям. Нині ми їх мало чим можемо здивувати — вони всяких див уже надивилися. Але коли серця невіруючої людини торкається Святий Дух, воно змінюється — і це найбільше диво.

«Горючий» камінь, Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ
Усе велике колись починалося з малого. Якщо, звичайно, це мале хтось колись помітив. Як колишньому шахтареві, мені було цікаво дізнатися, що одного разу, дуже давно, люди помітили у вогнищі, поряд із полінами, камінь, який горів. Зацікавлені цим «чудом», вони нашукали ще таким каменів і виявили цілі жили, які виходили на поверхню. Ще ніхто нічого не знав про такі поняття, як копер, зумпф, квершлаг, бремсберг чи маркшейдер. Люди просто помітили «горючий» камінь, щось зробили, щоб використати його з користю, і…

Без жертви догодити Богові не можна… Юрій ВАВРИНЮК
У моєму робочому кабінеті стоїть стара, ще довоєнна друкарська машинка. Для мене ця річ дуже цінна, бо нагадує мені радянські часи, коли я на ній підпільно друкував християнські вірші, проповіді й навіть книги. Це було небезпечно: друкарські машинки мали бути зареєстрованими. Але я розумів, що служіння Богові вимагає жертовності. Не просто в сенсі пожертвувати час чи гроші, але й бути готовим тою чи іншою мірою страждати за Господа. Я був готовий до цієї жертви.

Бабуся й Бог, Сергій МИРНИЙ
— Скажіть, бабусю, а що ви хочете купити?
На бабу Дусю уважно дивилася дівчинка років восьми.
— Для чого тобі, дитинко?
— Ми з татом вам купимо.
— Що купите? — розгубилася баба Дуся.

Не фан, Кайл АЙДЛМЕН
Ти послідовник Іcyca? Я б сказав, є велика ймовірність того, що ти просто пропустиш це питання. Можливо, ти й прочитаєш його, але сумніваюся, що воно матиме велике значення для тебе або вразить тебе. Але можна, я поставлю тобі його ще раз? Це — найважливіше запитання, на яке тобі будь-коли доводилося відповідати.

Жертовні батьки чи діти-жертви?
Напевне, кожен із нас легко пригадає не одну, а то й з добрий десяток історій, як «мама з татом старалися, виховували», а потім почули: «А я вас просив?» Або мама працювала на трьох роботах: «…щоб у тебе все було… а ти….» Не варто жити заради дітей, бо це не потрібно їм, а може — і взагалі шкідливо. Ми бачимо жінок та чоловіків, що відмовляються від усього (чи від багато чого) заради дітей. Мотивація від початку ніби непогана, але згодом видовище стає доволі-таки сумним.

Катерина Воронаєва: життя, покладене на вівтар
У червні 1960 року в Нью-Йорку з трапу трансатлантичного реактивного лайнера зійшла 73-річна жінка. Вона була вбого одягнена, і виглядала як російська селянка. Тремтячи від страху, вона спускалася по трапу, де її чекав син, якого вона не бачила 25 років! Спустившись, міцно обняла його, і крізь сльози сказала: «Дякуй Богові, синку. Він зберіг моє життя, і перед смертю я зможу побачити ще раз своїх дітей. Я так рада, я так рада!» Ім’я тієї жінки — Катерина Воронаєва...

Життя досконалого послуху, Девід ВІЛКЕРСОН
«Віддання», «уступка», «відмова». Що говорять ці слова? Якщо точно, то це означає поступитися чимось іншій людині. Це означає також відмову від прав на щось подароване вам. Це може бути ваше майно, влада, життєві цілі, навіть саме ваше життя. Сьогодні християни багато чують про життя в повному послуху. Але що ж все-таки це означає? Життя в повному послуху — це акт повернення Ісусу життя, яке Він вам дав. Це передача Йому прав, влади, керівництва — усього, що ви робите чи говорите.

По Його слідах… Чарльз ШЕЛДОН
…Отже, проповідь плавно підійшла до кінця. Містер Максвелл закрив своєю великою Біблією текст виголошеної промови й уже збирався сісти, а квартет, навпаки, був готовий встати, щоб виконати заключний гімн: «Усе для Христа, усе для Христа, душі спасенної всі сили...» — як раптом усю паству стривожив чоловічий голос, який долинув ззаду, звідкись із найдальших рядів під галереєю. У наступну мить із тіні виринула постать незнайомого чоловіка. Він ішов по середньому проході церковної зали.

Жертва Любові, Ольга МІЦЕВСЬКА
Любов Оніщук народилася в християнській сім’ї, де, окрім неї, ще виховувалося одинадцятеро дітей. Там вона отримала не лише хороше виховання, а й навчилася сама виховувати інших, служити ближнім і бути готовою стати відповіддю на питання та проблеми інших людей. Саме тому після закінчення школи легко влилася в трудовий колектив Луцького дитячого садочка. Проте в серці дівчини зріла більш глибока мрія, яка потребувала повної посвяти й більш значної жертви, покладеної на Божий вівтар.

Справжня природа лідерства — це жертва, Григорій ГАБДІЄВ
Жертва — це постійний елемент лідерства, це безперервний процес, а не одноразова плата. Для початку кожен лідер повинен усвідомити, що його керівництво — це не просто влада й свобода. Бо якщо він має такий поверхневий погляд на служіння, то це характеризує його духовну незрілість. Справжнє лідерство — це зусилля та жертви, які служитель приніс для того, щоб вести людей.

Апостол прокажених. Даміан де Вестер
Молодий симпатичний хлопець і спотворений старий чоловік (хоча насправді йому на цій фотографії 49 років), який ледве стискає палицю. На цих двох фотографіях зображено одну й ту ж людину. Долю, яка настільки жорстоко змінила зовнішність чоловіка, він обрав сам цілком усвідомлено.

Хрещення вогнем, Дмитро ДОВБУШ
Світ вразив інцидент, який трапився в 12 жовтня 2011 року в китайському місті Фошань (далі — цитати із книги Евана Озноса «Вік амбіцій. Багатство, істина та віра в новому Китаї» на «Bird in Flight»). У той день Цу Фейфей забрала свою маленьку донечку з ясел і повернулася з нею додому в «Місто техніки». Фошань — торгове місто з великими ринками під відкритим небом, «Місто техніки» — один із них. Ринок становить собою лабіринт із прилавків площею 400 га і має постійне населення 30000 чоловік.

Представляємо область. Київське обласне об’єднання церков ХВЄ

З Богом у майбутнє, Олександр ОЗЕРУГА
Чи приймаєте ви у своєму житті рішення щось змінити? Чи складаєте план своїх дій. Якщо так, то ви маєте бажання розвиватися й рухатися вперед. Якщо ні, то я радив би вам замислитися над тим, щоб почати це робити. Особливо це стосується рішень щодо вашого духовного життя. Я, наприклад, планую прочитати Біблію за рік і використовую для цього спеціальну програму. Також думаю над тим, щоб у своєму графіку виділити місце для проведення якісного часу в сім’ї.

Йди геть від нас, Ісусе, Микола СИНЮК
«І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!.. » (Мт.8:34). Ми часто просимо в Бога. Прохання бувають різні. Наприклад: «Нехай мої діти у Твоєму царстві будуть праворуч і ліворуч від Тебе» або «Нехай мій брат розділить маєток зі мною», або «Помилуй мене, Господи»… Усе місто вийшло назустріч Ісусу. Але чому такі перекошені невдоволенням їхні обличчя?

Зустрiч з цiкавою людиною. Роман Полікровський
Роман Полікровський завжди каже про себе так: «Я мер найкращого міста України!» Це певною мірою слоган. «Тому що найкраще місто — це те, яке ти любиш, у якому ти живеш і не хочеш залишати», — додає він. До вашої уваги інтерв’ю з, мабуть, найоптимістичнішим мером України.

Шлях до Сонця, Любов ФЕДЮКЕВИЧ
Священне Писання нам говорить, що сонце світить усім людям: злим і добрим. Це правда, тільки я про це багато років свого життя не знала... Я народилася й виросла в маленькому українському містечку Бобринець. На нашій вулиці був дім молитви. І ми бачили, як у недільні та святкові дні цілі родини, гарно одягнені, радісні й веселі, прямували до нього. Скільки їм услід вимовлялося всяких слів, неприємних коментарів. А я завжди дивилася на них і трошки заздрила. Я бачила, як вони радіють, йдучи до церкви. У мене цього не було.

Кришталева жінка із залізним характером, Валентина МІНЬКОВСЬКА
Валентина Міньковська народилася 1968 року в м. Коростень Житомирської області. Була третьою дитиною в сім’ї. У Валентини діагностували недосконалий остеогенез — вроджену ламкість кісток. Свою історію жінка розповідає в книзі «Диригент мого життя» (2010), уривки з якої пропонуємо вашій увазі.

Зупиніться і пізнайте, Ігор КРОЩУК
Протягом декількох останніх десятиліть спостерігаємо значне пришвидшення життєвого ритму людей. Особливо це помітно в мегаполісах, які стали дуже схожими на мурашники. Усі кудись їдуть, біжать, спішать. Усюди шум та гам, безперервний рух та метушня. Усі зайняті якимись своїми турботами. І хоча, здавалося, розвиток науково-технічного прогресу повинен був вивільнити час, проте відбувається навпаки.

Новини Української Церкви ХВЄ

 

 

 

Людяність — це дуже важлива риса, особливо для християнина,
тому що Бог створив нас передусім не віруючими,
а людьми.

Віталій ЯЦЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"