Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
2,2019
"Як виглядає щастя?"

 

 

 

Віра та життя

Віра та життя

1 2 3 4 5 6 7

Блаженство самотності, Катерина СОТНИК, 30.07.2019

Будинок, де я прожила останні 15 щасливих років, будувався ще до революції. Будував його багатий чоловік, ймовірно поміщик, про це свідчать і розміри — 10 на 15 метрів, і якість. Висота всередині й тепер, через сотню років, після того, як несучі стіни осіли, три метри. З метою економії тепла, та й заради затишку, напевно, люди, що жили в ньому до мене, зробили майже у всіх кімнатах підвісні стелі. Таким чином утворилася порожнина в 40-50 сантиметрів.

Докір — інструмент благословення, Віталій ЯЦЮК, 30.07.2019

Писання каже: «Купи собі й не продавай правду, мудрість і картання та розум» (Пр.23:23). Ви можете здобути освіту, але якщо не набудете цих чотирьох якостей, одна з яких картання, освіта вам у житті не знадобиться. Ви можете досягнути певного статусу, отримати багато фінансів, але коли ви не надбали правди, мудрості, картання та розуму, це приведе вас лише до руїни.

«Правильне спілкування» в сім’ї— міф чи реальність?, 30.07.2019

Нагадаємо прості та практичні поради, які допоможуть зробити спілкування всередині вашої родини якщо не ідеальним, то принаймні здоровим і таким, що будує, допомагає почуватися впевнено та відкрито.
Усі ми хочемо мати ідеальну родину. Але така родина — велика праця, багато зусиль та надмір терпіння. Не забуваймо також, що таку спільність можливо збудувати тільки за бажанням обох партнерів — як чоловіка, так і дружини.

Ціна розмитих слів, Віктор ВОЗНЮК, 30.07.2019

Ми відповідальні за своє життя, свої вчинки і свої слова. Відповідальність — це приведення себе у відповідність з умовою, поставленою суспільством чи самою особою щодо себе. Здатність узяти на себе відповідальність є ознакою духовності, яка нелегко дається, бо за неї завжди треба платити ціну.

Сила слова, Ростислав МУРАХ, 30.07.2019

Жодне живе творіння, крім людини, не наділене даром усвідомленого мовлення. За спостереженнями вчених, тварини певним чином можуть передавати потрібну інформацію одне одному. Але спілкуватися так, як спілкуються люди, не може ніхто. Це унікальний дар, даний Богом для нас. Але ми настільки звикли до спілкування, що цей Божий дар ми сприймаємо як щось звичне. Хочу акцентувати увагу на значенні наших слів, хочу мотивувати всіх нас говорити добрі слова не лише один одному, а й самому собі.

Здатність бачити наперед, Віктор ПРОХОР, 1.07.2019

Я не раз чув, як служителів просять: «Поділися своїм баченням, як ти маєш далі вести народ». І буває досить складно відповісти, як ми далі йтимемо за Господом і вестимемо за собою інших. Проте кожен із нас має потребу в реальному баченні. У Книзі приповістей Соломонових сказано: «Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона — блаженний». Я не хочу говорити сьогодні про бачення як дар Святого Духа, але хочу говорити про те бачення, яке отримує кожна людина, яку Бог кличе до служіння, щоб розуміти, що їй далі робити.

Практика оптимізму, Гелен Келлер, 1.07.2019

Випробування будь-якої віри — її практичний ефект у житті. Якщо правда, що оптимізм спонукає світ рухатися вперед, а песимізм затримує, тоді сповідувати песимістичну філософію — небезпечно… Варто песимізму хоча б раз опанувати розумом — і тоді все життя стає шкереберть, усе марнота й ловлення вітру. Для людини немає способу зцілитися від особистісного чи суспільного безладу, хіба що в забутті або знищенні. «Нумо їсти, пити й веселитися, — каже песиміст, — бо завтра помремо». Якби я дивилася на власне життя з позиції песиміста, я б розпалася на шматочки.

Закопаний талант, Дмитро ДОВБУШ, 1.07.2019

Одним із аспектів відповідальності перед Богом згідно з Писанням є відповідальність за довірені Ним здібності й таланти. Кожен християнин дуже добре знайомий із притчею Ісуса Христа про трьох рабів, яким господар довірив різні суми коштів, і, повернувшись, чекав отримати прибуток. Про негативний приклад невірного раба, який нічого не надбав, досить часто згадують на церковних богослужіннях, застерігаючи від подібної поведінки. Ми все це знаємо, але все одно… закопуємо! І в кожній церкві є люди, які ходять на зібрання з «лопатами»…

Зректися самого себе, Юрій ВАВРИНЮК, 1.07.2019

Історії, почуті в дитинстві, часто залишають яскраве та незабутнє враження на все життя. Одна з таких історій супроводжує мене й донині. Моє дитинство та молодість припали на атеїстичний період нашої держави. Якимось чудом у нашу церкву потрапила книга (видана, до речі, підпільно примітивним ручним способом) про місіонерів, що працювали в Еквадорі серед племені аука. Це була історія про відвагу та високе покликання п’ятьох молодих людей, які відмовившись від перспектив благополучного життя в Сполучених Штатах, подалися в південноамериканські джунглі проповідувати Євангелію одному з найбільш кровожерливих племен аука.

Самодисципліна: рух вперед чи гамівна сорочка? Стів Лоусон, 1.07.2019

Зростання в особистій святості значною мірою визначається нашим прогресом в самодисципліні. Без твердої основи на дисципліні не може бути зростання в благодаті. Перш ніж дисциплінувати кого-небудь вдома, на роботі або в церкві, спочатку потрібно дисциплінувати самого себе. Загальновідомо, що особиста дисципліна — це не дуже популярна тема в наші дні.

Географія щастя, Юрій ВАВРИНЮК, 28.06.2019

Якось, їдучи в автомобілі на роботу, прислухався до радіопередачі, яка саме звучала в ефірі. Ведучі, відштовхнувшись від опублікованого нещодавно Індексу щастя, запросили у студію експертів та спробували подискутувати на тему щастя. Мені не вдалося прослухати усієї передачі, але тема, як кажуть, «зачепила». Найбільше вразило те, що в цьому Індексі щастя Україна у 2019 році посіла 133 місце серед 156 країн.

 

1 2 3 4 5 6 7

 
Українська християнська поезія Місія "Голос надії"