Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
1-2,2022
«Блага Вістка в часи війни»

 

 

 

Життя Церкви

Життя Церкви

1 2 3

Журналу «Благовісник» — 30 років, 23.06.2022
Благовісник — провісник добра, щастя (Тлумачний словник української мови). Журналу «Благовісник» — 30 років! 115 номерів. Сотні статей, проповідей, інтерв’ю, новин, поезії. 30 років часопис намагався відчувати пульс сьогодення, інформуючи про зміни в суспільстві, у церкві та особистому сприйнятті Бога. Я не знаю, що керувало думками братів та сестер, причетних до народження нашого журналу, коли вони назвали його «Благовісником». Бо що може були краще за людину, яка приносить комусь хорошу вістку? Хіба що сама вістка.

«Благовісник», рік 2022, 23.06.2022
Цей номер наша редакція готувала як ювілейний. Як-не-як, але 30 років — дата солідна. Тож ми вибрали відповідну тему журналу, стали готувати статті. Але раптом чорним круком на Україну впала війна… Зрозуміло, що наші плани довелося спочатку призупинити, а потім повністю змінити…

Служіння сестри Ніни, Юрій ВАВРИНЮК, 6.12.2021
До написання цих роздумів мене наштовхнула цитата з матеріалу Богдана Галюка, яка була надрукована в другому номері «Благовісника» за минулий рік. У статті «Offline vs Online» автор розмірковував про плюси та мінуси церковних богослужінь у форматі відеотрансляції, на яку перейшли багато церков під час карантину. І серед цих мінусів він називає один несподіваний момент: «Так-от, можна видалити деяких друзів у соцмережі, перемкнутися на канал іншої церкви, але сестру Ніну зі своєї місцевої громади — наділену особливим даром докору та «божественної» підказки — нікуди не видалиш, її потрібно терпіти й смирятися. І, до речі, саме так ми ростемо духовно».

Запитання служителю про служіння. Бліц, 6.12.2021
За останні 10 років роботи журналу ми взяли інтерв’ю у великої кількості пасторів, молодіжних лідерів, диригентів, освітян… Із більшістю з них заходила розмова про те, хто такий служитель, які його головні риси, від чого залежить успіх у служінні тощо. Пропонуємо вашій увазі добірку відповідей різних служителів братерства на ці запитання.

Таланти та характер служителя, Микола САВЧУК, 6.12.2021
Поділюся з вами трьома відкриттями щодо талантів і характеру та їх взаємодії. 1. Таланти — це кава, характер — то посуд. З одного боку, можна думати, що вміст важливіший, адже «хороша людина — ще не професія», а якісним напоєм можна посмакувати й із картонного стаканчика. А з іншого — ніхто не буде пити навіть найкращу каву, якщо вона подана у свинячому кориті або розлита на підлозі після падіння чашки (читай — характеру).

Представлясмо область.
Старший пресвітер об’єднання церков УЦХВЄ Черкаської області Віталій МАЛИШЕВСЬКИЙ: «Місіонерство на Черкащині відіграє ключову роль»,
6.12.2021
Є проекти з відкриття нових церков, є бажання мати церкви в районних центрах, але проблема — у служителях. Тими силами, що є, розвиватися складно. Коли немає кому поселитися в новому населеному пункті, і ми тільки час від часу приїжджаємо — то це має дуже слабкий ефект. Є села, де благовістимо, але закріпитися не можемо. Тож працюємо в міру можливості.

Церква за столом, Себастьян ТЕГЗА, 10.07.2021
Ранню Церкву можна без перебільшення назвати Церквою за столом. Основним її зібранням було спільне застілля. Кожного першого дня тижня увечері після роботи всі християнські громади збиралася для того, щоб разом їсти. Спочатку вони благословляли чашу з вином, потім ламали хліб і відтак разом вечеряли. І так було щоразу. Не просто з нагоди якихось окремих урочистостей, а регулярно, кожної неділі. Ну а після вечері відбувалось духовне спілкування.

Луцькі церкви провели пасхальні автобогослужіння на аеродромі, 10.07.2021
19 та 20 квітня 2020 року волинські церкви ХВЄ провели два святкових богослужіння на недіючому аеродромі неподалік від Луцька — у селі Крупа. Формат зібрання був незвичайний — щоб не порушувати умов карантину, віряни приїхали на власних автомобілях, а службу слухали через радіоприймачі на окремій fm-хвилі. На перший день Пасхи на аеродром приїхало 295 авто, на другий — 151.

Offline vs Online, Богдан ГАЛЮК, 10.07.2021
Сьогодні Церква переживає «романтичний етап» кризи. Наше покоління лише з розповідей знає, що таке гоніння чи заборона на масові зібрання. Зараз ми вперше самі спробували це, тому дружно перекочували в онлайн-церкви — у так зване «підпілля» (не таке це вже й гоніння, виявляється). Але романтизм минає, а потреби все одно залишаються. Попри всі переваги (швидкicть, інтерактивність, незатратність, відсутність посередників та кордонів, мультимедійність та ін.), інтернет містить певні небезпеки для християнина.

Обдаровані — щоб служити, Василь ПОПУДНИК, 10.07.2021
На жаль, є в церкві діти Божі — вони законні діти, які пройшли всі процедури усиновлення, народженні згори, спасенні, але часто мають неправильний погляд на своє служіння, на свою місію в церкві. Інколи запитуєш брата чи сестру: «Що ти маєш робити в церкві? Як треба служити Господу? Яке твоє завдання, ціль, призначення?» Один одне скаже, другий — інше, а третій ще якось по-іншому. Спробуємо описати світогляд, який повинен мати християнин. Бо саме світогляд, тобто те, як людина мислить, є її рушійною силою.

Досвід церкви «Благодать» міста Вараш, Олександр ГЕНІШ, 10.07.2021
Церква «Благодать» м. Вараш (раніше — Кузнецовськ), що на Рівненщині, нараховує 1074 члени, понад 300 дітей. Тут служать 4 пресвітери та 25 дияконів. Старший — пастор Петро Каленик, пастори — Ігор Овечко, Василь Дацький та Станіслав Милтанов. Довго служіння старшого пастора звершував Георгій Гейко, нині він — почесний пресвітер. Активності цієї церкви багато хто позаздрив би! Щоб познайомитися ближче з діяльністю громади, ми поспілкувалися з її служителями. Вони розповіли про весь шлях, яким довелося пройти церкві «Благодать» з моменту її утворення до сьогодення.

Благовістя в Україні. Олександр ПОПЧУК, 10.07.2021
Ми всі свого часу станемо перед Богом. Саме тому нам потрібно вчитися робити висновки, аналізувати виконану роботу, вносити корективи, а найголовніше — готуватися до великого іспиту перед Господом. Кожен із нас, хто служить Господу, має потребу бути підзвітним, адже такими були й апостоли. «А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам» (Дії 14:27). У цій статті постараємося проаналізувати історію євангельського руху в Україні з 1990 по 2020 роки. Що ми мали, чого набули, що втратили та які виклики стоять перед нами сьогодні?

Представляємо Харківське об’єднання УЦХВЄ, 10.07.2021
Старший пресвітер об’єднання церков УЦХВЄ Харківської області Сергій ЦИГАНКОВ: «Людина не може бути до кінця щасливою, якщо не віддає себе ближнім»

Три напрямки душеопікунства у церкві, Іван БІЛИК, 10.07.2021
Кожна місцева церква сильна настільки, наскільки відбувається душепіклування про людей у церкві. Душепіклування створює потужний моноліт церковного середовища, яке здатне допомогти людині пройти найскладніші етапи життя. Хочу розповісти про три напрямки праці з людьми в місцевій церкві.

Важливість служіння душпастирства, Сергій БАБИЧ, 10.07.2021
У наших церквах, як правило, велика увага до новонаверненого закінчується після того, як він прийняв святе водне хрещення. А ось далі людина, залишена сам на сам зі своїми проблемами, іноді не знає, як впоратися з тим чи іншим. Інколи повною несподіванкою для молодих віруючих стає одкровення про те, що процес духовного зростання набагато складніший, ніж це здавалося спочатку. Багато проблем у житті віруючого пов’язані з невирішеними проблемами минулого. Усе це змушує нас по-іншому поглянути на роль наставників і душеопікунів у церквах.

Представляємо Вінницьке об’єднання УЦХВЄ 10.07.2021
Василь ЛЮБЧАК: Чим характерна Вінничина — за радянських часів тут сильно переслідували християн. Двоє єпископів відбували покарання за віру, один із них просидів загалом 25 років. Тому церкви боялися йти в реєстрацію, працювали підпільно. Віруючі збиралися по хатах, їхні богослужіння проходили як сучасні домашні групи. Тепер вони мають 17 дільниць у Вінниці. Саме з таких дільниць колись виросли общини. Згодом вони побудували собі доми молитви. І хоча це вже окремі церкви, але досі мають спільну братерську раду.

Представляємо область. Рівненське об’єднання церков УЦХВЄ
Олександр КОТОК. У який час ми живемо?
10.11.2020
Старший пресвітер об’єднання церков УЦХВЄ Рівненської області Олександр КОТОК: «Поставте вічне в пріоритет»

Представляємо область. Волинь, 10.11.2020
Волинь з повним правом можна назвати колискою п’ятидесятницького руху в Україні. Пробудження розпочалося тут ще на початку 20-х років минулого століття і продовжується дотепер. Волинська область за кількістю церков ХВЄ займає друге місце після Рівненської. Нещодавно у Луцьку відзначався 90-річний ювілей утворення п’ятидесятницького Союзу. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з головою об’єднання церков ХВЄ області єпископом Михайлом Близнюком про життя та служіння місцевих громад.

90-річчя заснування Союзу ХВЄ, 10.11.2020
Українська Церква Християн Віри Євангельської у 2019 році відзначає своє 90-ліття. Ця дата певною мірою умовна, бо історія церков, які входять у це об’єднання, дуже неоднорідна. У регіони України п’ятидесятницьке вчення прийшло по-різному і в не один час. Але початком організованого руху вважається з’їзд у селі Човниця (Волинь) у 1929 році, на якому був утворений Всепольський Союз християн віри євангельської.

Справжня природа лідерства — це жертва, Григорій ГАБДІЄВ, 10.11.2020
Жертва — це постійний елемент лідерства, це безперервний процес, а не одноразова плата. Для початку кожен лідер повинен усвідомити, що його керівництво — це не просто влада й свобода. Бо якщо він має такий поверхневий погляд на служіння, то це характеризує його духовну незрілість. Справжнє лідерство — це зусилля та жертви, які служитель приніс для того, щоб вести людей.

Служіння пастора та сучасні виклики, Ростислав МУРАХ, 27.12.2019
Основний складник зростаючої Церви — особистість пастора. Українська приказка каже: «Який пастор, така й паства». І певною мірою це правда. Сам Христос називає себе Пастирем добрим. Важко переоцінити значення служіння пастора. Христос не називав себе пророком, хоч і був пророком. А от Пастирем Він Себе назвав, цим самим підкресливши важливість цього служіння.

Представляємо область: Хмельниччина, 27.12.2019
Старший пресвітер церков ХВЄ Хмельницької області Ростислав Мурах: «Маю мрію — щоб у кожному райцентрі області була церква нашого братерства»
, 3.03.2020

Представляємо область. Запорізька область, 27.12.2019
Старший пресвітер церков ХВЄ Запорізької області Андрій Лисенко: «Пізнати Божу волю й діяти відповідно до неї — це наша відповідальність!»

«Божий комбайн» заїхав на Небесну парковку, Богдан Галюк, 27.12.2019
7 грудня 2019 року перестало битися серце ще одного героя віри мого покоління — німецького служителя Рейнхарда Боннке. П’ятидесятницький євангеліст, засновник міжнародної місії «Христос для всіх народів» (Christ for all Nations, CfaN), який розпочав місію в Африці в 1967 році, відійшов у вічність у віці 79 років.

Представляємо область. Чернігівщина, 24.09.2019
Старший пресвітер церков ХВЄ Чернігівщини Віталій Гавула: «Бог часто діє в людській немочі»

Михайло Паночко молився за Британію, 24.09.2019
31 серпня на стадіоні Уемблі в Лондоні відбувся Національний День молитви, який зібрав тисячі віру­ючих британців та гостей із усього світу. «Зціли народ – візьми вогонь!» – так звучала основна тема урочистого зібрання. На дійство був запрошений єпископ Української Церкви Християн Віри Євангельської Михайло Паночко.

Конфлікти в церкві— як їх вирішувати?, Тім ЧАЛІС, 30.07.2019
Міжособистісні конфлікти в церкві — одна з реалій, яка викликає в мене постійне занепокоєння. І мене турбує не стільки сам факт конфліктів або їхні масштаби, скільки нездатність (або небажання) вирішувати їх, коли вони виникають. Це суперечить очевидному вченню Біблії про важливість і способи вирішення конфліктів у середовищі християн.

1 2 3

 

Саме церква стала місцем, куди ховалися люди під час бомбардувань. Саме церква відразу простягнула руку допомоги постраждалим. Виявляється, християнська родина — велика перевага.

Микола РОМАНЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"