|
1,2015
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Як довіряти Богові у складні часи?"
Погляд у минуле, Михайло ПАНОЧКО
«Ви сіль землі», — сказав Христос у Нагірній проповіді. Минуло два тисячоліття, і слова Христові ні на йоту не втратили своєї актуальності. Церква як інституція Божа, як живий організм, який народився від Божого Слова і Духа, вже починаючи від першого століття реагувала на різні виклики. Чи це було за часів Нерона — гоніння, чи за часів Діоклетіана — переслідування й знищення християнської літератури. Тюрми, заслання, амфітеатри — що тільки не пережили люди, які вирішували йти за Христом. І, власне, історію творили люди, які належали до Церкви Христової.
«Велике повернення»?
Християнський фактор в подіях року, що минув, Михайло ЧЕРЕНКОВ
«Велике повернення». Саме так, без знаку питання, називається книга Віктора Єленського, яка вийшла у світ у кінці 2013 року. Релігієзнавець описав процеси активізації релігійного фактора в політиці та міжнародних стосунках. На фоні подій «революції гідності» й російсько-українського конфлікту книгу можна назвати знаковою і частково пророчою. Я ж хочу доповнити метафору «повернення» метафорою «зустрічі», а також поставити під сумнів велич події «повернення» — не те, щоб я був проти, але просто заради проблематизації.
Як пережити складні часи?, Сергій ВІТЮКОВ
Наше життя сповнене не тільки радощів. У ньому є труднощі, хвилювання та кризи, як особисті, так і більш загальні. Християни по-різному реагують на них. Хочу виділити три найбільш виражені реакції. Перша реакція полягає в тому, що люди закриваються щодо Бога. Вони просили щось у Нього, а Він не відповів. Свою образу ці люди виражають тим, що відвертаються від Господа і йдуть від Нього, ухиляючись від Його любові. Вони шукають утіху в алкоголі, порнографії та інших пороках, які не приносять миру в їхнє серце. Так зазвичай реагують незрілі християни.
Вистояти наодинці, Стюарт ОЛІОТТ
Що зробив Даниїл, довідавшись про підписання едикту, який не може бути відмінений? Він учинив не так, як учинили б багато хто з нас. Ми піддалися б паніці або прореагували якимось іншим схожим способом. Якби хоч одне слово, подібне до тих, які були в царському декреті, виявилося узаконеним сьогодні, багато хто з нас став би поспіхом обходити доми один одного або, сподіваючись емігрувати, кинулися б у найближчий аеропорт.
Віра, загартована стражданнями, Василь ПАЛАМАРЧУК
Як віруюча людина повинна реагувати на труднощі? Я не кажу про людину, яка просто вірить, що Бог є, а про ту, яка має близькі стосунки з Ним, знає Його особисто й народилася згори. Така людина повинна сприймати все вірою. Легше вірою сприймати добробут та зцілення. А вірою приймати те, що «багатьма скорботами ми ввійдемо в Царство Боже», що «ті, хто вірують у Нього, будуть гнані», і те, що «блаженний той, хто страждає ради Христа, а не як злочинець», набагато важче.
Що говорити людині, яка страждає?, Том ФЕРСТ
Мій батько загинув в аварії, коли їхав на мотоциклі, кілька років тому. Йому було всього 50. На його похороні був безкінечний потік людей із хорошими намірами, які намагалися сказати щось утішне. Я усвідомив там і тоді, що ненавиджу цю чергу похоронних співчутливців. Ці люди відчувають, що повинні щось сказати, але в них виходить усе так штучно й натягнуто. І я задумався над питанням, і не в останнє: невже люди дійсно думають, що є якийсь чарівний набір слів, який може допомогти вирішити проблему чи зробити трагедію менш трагічною?
Страждання в тіні сумнівів, Філіп ЯНСІ
Найважливіші запитання, які протягом всього нашого життя ніби плавають в тумані, здатні за мить приймати чіткі форми. Візит Ричарда став для мене своєрідним каталізатором. Його біди — зруйнована сім'я, проблеми зі здоров'ям, невдалий роман, звільнення з роботи — навряд чи можна віднести до справжніх бід, але в той день він обгорнув у драматичну форму сумніви, які переслідують кожного з нас. Чи думає про нас Бог? А якщо так, то чому Він не спуститься на землю і не приведе все до порядку?
Бог долин, Ростислав МУРАХ
Свідчення багатьох християн, які звучать у ЗМІ, зображають нашого Бога як Бога гір, як Бога, Який дає лише перемоги, у Якого завжди щасливий вихід, бо Він швидко й легко вирішує всі питання Своїх дітей. Але наш Бог є також і Богом долин. Він не лише зціляє, а й дає силу терпіти хворобу. Він не тільки береже нас на шляхах і дорогах, а й дає силу переживати втрати. Господь не лише є Богом, Який виводить із скрутних обставин, Він той Бог, Який у складних обставинах змінює, загартовує і переплавляє нас. Господь — не лише Бог гір. Він Бог і долин.
«Неточна» подача, Рональд ДАНН
Я багато пережив у своєму житті, і дізнався не тільки те, що віра здатна змінювати все на краще, хоча, безсумнівно, ми всі про це мріємо. Але це далеко не єдине, що їй підвладне.
Істинна сила нашої віри — те, що світ називає неміччю, а перемога — те, що світ називає поразкою. Христос, Якого ми сповідуємо, став досконалим «через страждання» (Євр. 2:10). Ми ж надаємо перевагу тому, щоб ставати досконалими через успіхи. Але благодать Божа не вибавить нас від того, від чого не був вибавлений навіть Христос — від страждань.
Капеланство: на передовій духовної війни
З огляду на ситуацію збройного конфлікту, що склалася в нашій країні, Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій активно ініціює узаконення інституту військового капеланства в Україні. Та не чекаючи офіційного визнання, церкви почали активно розвивати цей новий напрямок служіння. Волонтери з церков виїжджають у зону бойових дій, щоб духовно та морально підтримати військовослужбовців, котрі знаходяться на передовій.
Микола Храпов: у пошуках щастя втраченого життя
Микола Петрович Храпов — відомий служитель братства євангельських християн-баптистів, пастор, багатолітній в’язень за віру, християнський поет, письменник, автор книги «Щастя втраченого життя». Він написав близько 55-ти віршів. Пройшовши через тягарі, втрати, переслідування, гоніння, служитель не втратив віри, не зламався і досі залишається прикладом мужності та довіри Богові у важкі часи.
За що?, Микола ХРАПОВ
— За що? — глухим, як відлуння, голосом пролунало в тюремній камері. «За що?» — відгукнулося в моєму зніченому серці, коли я опинився у відчайному становищі ув’язненого. Стогони й важкі зітхання в сусідніх камерах не давали змоги забутися.
Уява малювала сонячні долини й гори Азії, улюблені обличчя друзів, доньки-немовлятка, дружини й любих старичків… Дорогоцінна свобода... Душа смикнулася назустріч усьому цьому, але залізні ґрати перепинили їй путь.
Фотопроповідь. Скорботний Христос
У древньому Львові є цікава архітектурна пам’ятка — каплиця Боїмів. Вона приваблює надзвичайно красивим інтер’єром: неймовірна кількість фігур і фігурок, розп’яття, кесони на куполі, епітафії — і все це з каменю. Фасадна стіна вкрита суцільною кам’яною різьбою, на верхньому ярусі багатофігурні барельєфи, вкриті філігранною різьбою колони. А ще каплиця знаменита сидячою постаттю скорботного Христа, яка вінчає купол. Під ним по колу написано латиною: «Перехожий, зупинись і подумай, чим страждання твої більші за Мої».
Зустріч з цікавою людиною. Віктор Хрипта
Поетичне слово. Ольга МІЦЕВСЬКА
«Я вирішив не радитися зі спеціалістами, а радитися з Богом». Свідчення Олександра Третяка
Перш за все я хочу, щоб моє свідчення було про Господа, Який дивним способом турбується про Своїх дітей і має план, певне передбачення для кожного з нас. Те велике, що Бог зробив у нашому житті, свідчить про те, що Господь вникає абсолютно в усі дрібниці нашого життя, турбується про нас і допомагає нам у Свій час.
Кінець 2013 року. Закінчується перший семестр у школі. Шестирічний синок Мирослав ходить у перший клас. Ніщо не передвіщає якихось проблем. І ось на останньому тижні вчитель кличе мене до школи: дитина жаліється, що в неї болить живіт.
Слов’янськ: життя на рубежі. Дмитро ДОВБУШ
Довго відкладав написання... Утікав від емоцій. Слов’янськ гостро освіжив у пам’яті події останнього року. Заболів із новою силою Майдан, Небесна сотня, загиблі в АТО… Роз’ятрилося приспане.
Друзі питають: які враження? Не знаю, що відповісти. Штиль думок. Може, це в мозку якась захисна реакція спрацьовує, коли шкала негативних подій закручується у знак нескінченності?
Зрештою, відповідаю: найбільше вразило те, що нічого не вразило. Дивно, наскільки можна звикнути до війни, траурів, списків загиблих… Ми були в Краматорську через день після обстрілу, проїжджали по вулиці, де впала ракета. Магазини, кафе, перехожі — звичний плин життя. На наші розпитування про місця трагедії люди відповідають так, ніби питаємо, як пройти до бібліотеки. Так, на цій вулиці впало. Так, ракету, яка не розірвалася, вже встигли прибрати. А якщо хочемо, можемо проїхати далі й побачити ще одну ракету, що стирчить із дев’ятиповерхівки…
Зцілюючи тіло й душу, Вадим ВУС
П’ять медпрацівників із сіл Березово та Карпилівка разом із водієм із Томашгорода Рокитнівського району Рівненської області здійснили другу поїздку з командою «ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОБІЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ КЛІНІКИ» в прифронтову зону. Звичайно, описане нами треба сприймати як наш суб’єктивний погляд, який, можливо, не завжди повністю передає деталі ситуації.
Церква ХВЄ с. Карпилівки вже неодноразово відправляла на схід гуманітарну допомогу. Ми ж вирішили надати медичну, психологічну та духовну підтримку протягом двох тижнів місіонерської поїздки.
Сім принципів молитви за країну, Ярослав ЛУКАСИК
Україна, мабуть, ще ніколи не отримувала стільки молитов, скільки їх було протягом останнього року. В Біблії, і особливо в Старому Заповіті, є багато прикладів заступницької молитви за країну.
За народ молилися Мойсей, Давид, Соломон, Даниїл, Неемія, Ездра, Павло й багато інших біблійних героїв. Саме Біблія відкриває нам певні принципи того, як нам треба заступатися за країну, щоб наша молитва була ефективною. Ось декілька біблійних принципів.
|
