|
4,2013
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Блаженні миротворці"
Сторінка редактора
Коли я навчався у радянській школі, добре розумів, що не все, що там навчають, особливо в царині активної пропаганди соцалістично-атеїстичної ідеології, було правдою. Я виховувався у віруючій родині, зі свідомого віку розумів (скоріше серцем, аніж розумом) істинність того, чому мене вчили вдома і в церкві та брехливість офіційних ідеологів. Тому багато в що зі шкільної науки я не вірив і всерйоз не сприймав.
Блаженні миротворці, Ярл ПЕЙСТІ
Той, хто хоч якоюсь мірою знайомий зі Священним Писанням, знає, що в Біблії багато йдеться про мир. Христос сказав: «Мир майте між собою», а в іншому місці Він каже: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам». А з якою наполегливістю закликає нас апостол Павло у своїх посланнях: «Живіть у мирі з усіма людьми, — пише він ефесянам і римлянам. — Пильнуймо про мир». В Біблії щонайменше 400 разів мовиться про мир; це означає, що Бог надає дуже велике значення миру.
Мир та миротворці, Ісаєнко А. І.
«Блаженні миротворці», — сказав Господь. Тому ті, хто хочуть бути блаженними, щасливими, увійти в Царство небесне, повинні бути миротворцями, тобто повинні творити мир, і передусім – у душі власній. Ми повинні умиротворити самих себе, тобто привести себе в такий стан, щоб наш дух нічим не обурювався. Ми повинні спокійно ставитися до втрат, образ – і взагалі до всього того, що може порушити душевну рівновагу, мир душі.
Парадокси миротворництва, Юрій ВАВРИНЮК
Перед тим, як сісти за написання цієї статті, зазирнув в інтернет із запитом «миротворці». Google-зображення на цей запит на 99 відсотків подають фото озброєних до зубів найсучаснішим військовим знаряддям міцних хлопців із суворими зосередженими поглядами. Так-так, це і є сучасні миротворці.
Парадокс? Авжеж. Слово, у корені якого присутнє таке тепле та оптимістичне «мир», асоціюється перш за все з військовим контингентом і усім, що йде за цим: збройними сутичками, вбивствами, біженцями, кров'ю та руйнуваннями.
Відновлюючи зруйноване спілкування, Рік УОРЕН
Розладнані стосунки завжди варті того, щоб їх відновити
Оскільки все життя полягає в тому, щоб учитися любити, Бог хоче, щоб ми по-справжньому цінували взаєминами з людьми і докладали всіх зусиль, щоб зберігати їх і не ставити на них хрест всякий раз, коли виникає непорозуміння, образа чи конфлікт. Більше того, в Біблії сказано, що Бог довірив нам служіння відновлення порушених взаємин (див. 2Кор.5:18). Не випадково значна частина Нового Заповіту присвячена вченню про те, як нам спілкуватися один з одним в мирі та злагоді.
Рецидиви непрощення, Джон БІВЕР
Декілька років тому один з наших служителів образив мене. За трохи більше року цей чоловік завдав мені не одну, а декілька серйозних образ. Я молився, постився і, нарешті, наважився сказати Богові: «Господи, я прощаю йому і більше не тримаю зла за все, що він мені зробив». І хоча я одразу відчув полегшення, це стало тільки початком шляху до мого духовного оздоровлення.
Мир над усе, Василь МАРТИНЮК
Мир — це щось надто дорогоцінне в очах Господніх, що Він, коли посилав учнів благовістити Царство Боже, наказав їм: «А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!» (Мт.10:12). Господь ніби дав зрозуміти учням, що вістка Царства — це насамперед вістка миру, миру настільки безмежного, що заповнює як душу самої людини, так і простір навколо неї. Мир притаманний єству Божому такою мірою, що Він одного разу сказав: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мт.5:9).
Притча
про Сонце, яке шукало темряву
Якось Сонце, оббігаючи, як завше, Землю, помітило серед трави незвичну тваринку, якої раніше не зустрічало. Та й поведінка її була якась дивна: вона ніби щось шукала, тупцюючи на місці, чи не знала куди йти.
— Егей, ти хто, і що ти тут робиш? — гукнуло Сонце.
Рушійні сили конфліктів, Сергій ВІТЮКОВ
Не раз у житті ми стикалися з гнівом, роздратуванням, конфліктами. Я хотів би глибше проаналізувати те, що змушує нас конфліктувати. Що нас дратує? Що змушує нас робити те, про що ми самі згодом шкодуємо? І чому ми не можемо вчасно спинитися? Писання стверджує: «Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає» (Пр. 20:3). А Новий Заповіт закликає нас не просто перемогти гнів, а спонукує увійти у сварку як мудрий миротворець, як той, хто творить мир.
Пам'ятник у Рурмонді
У середині дев'ятнадцятого століття в невеликому голландському містечку Рурмонді сталася незвична історія. Бравий полковник кавалерії ван Горкум, протестант, зустрів панночку-католичку зі шляхетної родини ван Афферден. Зустріч виявилася доленосною — вони полюбили один одного й вирішили одружитися. На жаль, міжконфесійні шлюби, та ще й між людьми з різних станів (а наш полковник міг похвалитися лише військовими заслугами, а не знатністю роду) у ті часи суспільством аж ніяк не заохочувалися.
Дон Ричардсон і його «дитя миру»
Одним із найбільш інтригуючих теоретиків практичної місіонерської діяльності на Заході сьогодні є Дон Ричардсон. Він написав книгу «Дитя миру» («Peace Child»), яка розійшлася тиражем майже в 300 000 екземплярів і стала книгою місяця за версією журналу «Огляд читача» («Reader's Digest»), а також книгу «Володарі землі» («Lords of the Earth»), тираж якої — близько 100 000 екземплярів. Автор наводить безліч свідчень щодо труднощів благовістя в умовах декількох культур, з якими стикаються прості християни.
Чи треба
боятися Бога?, А. Суховський
Сучасний світ повен страхів. Це й різні загрози (глобального потепління чи нового льодовикового періоду), і дріб'язкові, суєтні ірраціональні страхи, що іменуються фобіями. Клаустрофобія — боязнь замкнутого простору, агорафобія – боязнь відкритого простору і т. ін. Чого тільки не боїться людина. Ми інтуїтивно розуміємо, що почуття, назване «страхом Божим», не може бути поміщене в одному ряду з боязню висоти, боязню лікаря й т. ін. Страх Божий іншого походження.
Ласкаве телятко..., Михайло Юнаковський
Знаєте таку приказку: «Ласкаве телятко двох маток ссе». Буквальний зміст її дуже простий: неноровисте теля в однієї корівки постояло, вим'я посмоктало. Потім, ніби ненароком, «соромливо» підійшло до іншої, постояло, потопталося на місці, потерлося поруч... і... вже біля іншого вимені. У моральному сенсі в цьому прислів'ї йдеться про те, що люди вміло уникають конфлікту, розумно користуються своєю здатністю делікатно змовитися з ким завгодно і скрізь знаходять свою вигоду.
Привид власної значимості, Марина Миронова
Мені було років із вісім, коли я, повернувши з під'їзду в бік катка, ковзала по сніговій доріжці в своїх білих ковзанах. Помітивши позад себе жінку з донькою приблизно мого віку, я доклала всіх своїх зусиль, щоб незнайомі тітонька й дівчинка оцінили мої успіхи; тому я попливла по засніженій сцені, відчуваючи глядача своєю спиною. Через мить я почула аплодисменти у фразі: «Дивись, як у дівчинки гарно виходить!»
Божа милість + сила волі. Зустріч з Віктором Куриленко
Віктор Куриленко — відома особа в християнстві й не тільки українському. Учитель Біблії, затребуваний спікер християнських конференцій, публіцист, поет, теле- і радіоведучий, духовний наставник. Автор книг «Наше «Нове життя»та «Життя, віддане Богу», поетичної збірки «Життя», а також багатьох дисків із біблійним вченням.
10
непристойностей,
які люди
роблять
у церкві, Дж. Лі Грейді
Cьогодні багато речей в церкві нас дратують. Але нас повинно більш хвилювати те, що Бог вважає непристойним. Мене вже не дратує дзвінок телефону під час служіння. У ХХІ столітті це стало майже нормою. Але зізнаюся, що був вражений, коли нещодавно проповідував, а жінка, яка сиділа в третьому ряду, коли задзвонив телефон, дістала його з сумочки й довго розмовляла, наче вона була в салоні краси.
Цей випадок спонукав мене поставити питання на Фейсбуці. Я попросив своїх друзів поділитися своїми розповідями про непристойну поведінку в церкві.
Дух дихає, де хоче, Геннадій Андросов
Як важливо, щоб кожен член тієї чи іншої помісної християнської церкви не був просто прихожанином, у ролі стороннього глядача, а переживав присутність Духа Святого. Кожен приходить на служіння і чекає дії, руху від Духа Святого.
Відвага
не пройти
мимо, Дмитро Довбуш
«Спочатку до мене ставилися дуже насторожено, — говорить Сано. — Питали: «Ти хто такий? А це що — отруєне? Ти ж не наш, чого ти це робиш?» У людей були підозри. Я казав: «Ми робимо це ради Ісуса. Навпаки, ми ще й молилися за цю їжу, щоб Бог її очистив!» Десь місяць-півтора я ходив за цими людьми, а потім вони вже самі збиралися. Побачать машину «Відвага» — і вже тут як тут!
«Тут мій дім!», Свідчення Ольги Саражанської
Ольга Саражинська у «Відвазі» вже півтора року. Це її пензлю належать картини на стінах притулку, також вона прикрашає кімнати композиціями з квітів. «Увесь дар, вкладений у мене Богом, сюди віддаю, — каже Ольга Миколаївна. — Хочеться, щоб було гарно. Хочеться, щоб ці знедолені люди бачили красу, а не ті смітники! Щоб вони тягнулися до чистоти. Минулого року вирішувалося питання, кому чергувати в притулку. Я відразу погодилася. І знаєте що? Я вже й додому не хочу йти. Буває, і зайду щось узяти, побуду з півгодини — і більше не можу. Все мене сюди тягне... Тут мій дім!»
«Щоб зрозуміти й полюбити Христа», Свідчення Ірини Гергішан
Як швидко плине час… Хоч відтоді минуло 25 років, а я пам'ятаю все, ніби це було учора. 1987 рік. Літо. Я, студентка Кишинівського держуніверситету, приїхала на канікули до батьків, та несподівано захворіла. Довелося звернутися до лікаря і щоденно їздити на процедури в місто. Одного разу, не заставши лікаря, який лікував мене, я вирушила блукати по місту. Попереду, постукуючи паличкою, йшов сліпий чоловік. Раптом він зупинився, ймовірно, намагаючись зорієнтуватися.
Поезія Мирослави Даниилевської-Милян
Ліки від самотності, Веніамін ЛАРІН
«Вони в автобусній тисняві, але кожен з них самотній», — пише Девід Різмен у своїй книзі «Одинокий натовп». Проблема самотності стала особливо гострою в останні півстоліття. Вона тисне на розлучених, йде услід за втратою близьких, мучить холостяків, читається між рядками ув'язнених, «кличе на подвиги» молодих, які проходять «важкий вік».
|
