|
3,2013
Дивитися PDF
Скачати PDF (rar)
Тема номера: "Діти: нагорода від Господа,
чи... "зайва ложка"?"
Сторінка редактора
Цьогорічне свято першого дзвоника в школах припало якраз на неділю. Комусь із чиновників здалося, що це свято настільки важливе, що його не можна перенести на понеділок. Для більшості батьків, у принципі, не так уже й важливо, чи це неділя, чи будний день, а от для практикуючих віруючих, які регулярно відвідують церкву з дітьми, це стало проблемою. У результаті в багатьох церквах того дня не було не тільки дітей, але й батьків.
Я сидів на богослужінні в церкві, дивився в залу і ловив себе на думці, що тут щось не так. Зізнаюся: картина, яку я бачив, була гнітючою. Напівпорожні лави, вихолощеність у ході служіння, якась напружена атмосфера. Причина проста: того дня в церкві не було дітей…
Багатодітність: розкіш чи примітив? Анна ЯРМОЩУК
Останнім часом мати багато дітей стало соромно. В народі побутує стереотип: якщо в сім'ї купа дітей, то їм вготована «циганська» доля, тобто вони, безсумнівно, будуть ходити напівголодні і в обносках. Саме тому на багатодітних мам дивляться зі співчуттям чи навіть зі зневагою. Мовляв, наплодила бідноту, тепер мучиться. Багатодітність в наш час вже не пояснюється як раніше: «Бог дав», а швидше: «так вийшло». Мати багато дітей не тільки стало немодним, але ще й вважається ознакою відсталості, «селюка». Мовляв, як у наш важкий матеріальний час можна бути настільки безрозсудними?! На жаль, скрізь знайдуться люди, які будуть крутити пальцем біля скроні, вважаючи, що мають право вирішувати, кому, скільки, коли треба мати дітей і яка між ними має бути різниця у віці.
Як навести «порядок» в сім'ї?
Універсальної формули виховання дітей в багатодітній сім'ї немає. Однак, керуючись нехитрими правилами, можна істотно полегшити своє життя і виростити щасливих дітей.
Переваги великої сім'ї, Ігор БЄЛОБОРОДОВ
Порівнявши різні типи сімей, виділені за критерієм кількості дітей, ми прийшли до висновку, що оптимальним середовищем для виховання та соціалізації дитини є сім'я, у якій виховуються троє або більше дітей. І ось які аргументи щодо цього ми хотіли б навести.
Про порожній сагайдак або повну нагороду, Микола СИНЮК
Безсумнівно, найпершою соціальною інституцією на створеній Богом планеті Земля стала сім'я. Шлюб перших людей Адама і Єви ознаменував собою початок буття роду людського. Шлюб Агнця, Нового Адама — Ісуса Христа та Його улюбленої Нареченої — Церкви завершить земний період історії людей (див. Об. 19:7).
Отже, Автором сім'ї є Бог. Ідея шлюбу як інструменту для досягнення планів і намірів Творця, також належить Йому.
«Будучи лежачою хворою, народила четверо дітей», Любов КЛИМОВИЧ
Мені 47 років. Народилася в християнській родині. Мої батьки виховали дев'ятеро дітей (семеро синів і дві доньки), а я з них наймолодша.
Я інвалід І групи, діагноз: «Ревматоїдний поліартрит». Не можу ходити, якщо ж посадять у візок, то сидітиму. Хвороба розвинулася через дев'ять місяців після заміжжя. А вийшла заміж у 1990 році (дякую Богові за свого чоловіка Сашу). Після трьох років виснажливої хвороби, коли вже не могла встати, я завагітніла.
Повільно, але впевнено. Ювенальна юстиція в Україні
Ювенальна ідеологія, що набрала обертів у країнах Європи, усе більше відкриває своє справжнє обличчя, йдучи пліч-о-пліч із антисімейним законодавством, лобійованим ЛГБТ-спільнотою. Яка ж ситуація в Україні? Як впливають євроінтеграційні процеси на сучасні закони? Чи обізнана громадськість із негласними нововведеннями? Відповідаючи на ці питання, варто зазначити, що настав час, коли для церкви вже не достатньо просто молитися, а потрібно переходити до рішучих дій.
Мамин особистий час, Єлизавета ПРАВИКОВА
Будь-яка мама має іноді тимчасово забувати про інтереси своїх дітей, залишати осторонь їхні бажання і присвятити певний час тільки своїм бажанням та інтересам. Це елементарна техніка безпеки, емоційної безпеки, якщо можна так висловитися. Тому що і для дітей, і для мами краще, якщо вона буде з ними півдня, але врівноважена, ніж цілодобово, але в уже безтямному стані.
Україна без сиріт
Коли говорити про значення дитини для сім'ї і значення сім'ї для дитини, неможливо оминути тему всиновлення. Тому наш співрозмовник сьогодні — президент Альянсу «Україна без сиріт», голова правління «Отчого дому» один із пасторів Церкви «Спасіння» Роман КОРНІЙКО.
Шість картоплин у руках удови, Роман КОРНІЙКО
У нас, в «Отчому домі», були такі періоди, коли навіть не було чим годувати дітей. Це був 2000 рік.
Одного разу виникла така ситуація, що не лишилося грошей і не було відомих нам джерел, звідки могли б поступити гроші, хоч кричи ґвалт. У нас тоді було 36 дітей. Уже всі працівники повиносили з дому, що можна було винести, щоб прогодувати дітей. І тут під час молитви Бог спонукує мене їхати до батьків попросити чотири мішки картоплі.
Завтра — новий день, А.М.
Іноді мені здається, що багатодітність це стан душі. Такі мами й тати мріють про дітей, як льотчики про небо, а моряки про море.
Тепер по телебаченні іноді показують сім'ї, де 14-18 дітей. Такі батьки й матері виглядають не по роках стомленими. Але коли їх запитують про дітей, обличчя матерів стають щасливими. Напевно, і в мене обличчя стає таким самим, коли я думаю про своїх дітей.
Служіння матері:
Сусанна Веслі
Сусанна Веслі завжди залишиться в спогадах як мати Джона й Чарльза Веслі — засновників методизму. Духовне пробудження, яке прийшло через них, потрясло всю Англію і спричинило докорінні зміни у всьому суспільстві. Не тільки піднявся моральний, суспільний, економічний рівень життя в Англії, але й в інших країнах. Багато християнських конфесій визнають Джона Веслі як свого духовного батька, а гімни його брата Чарльза співають досі. Вплив Сусанни на формування цих мужів Божих відомий усьому світу.
Чи легко бути дітьми віруючих батьків?, Світлана АНДРЕЙЧЕНКО
Недавно на жіночому спілкуванні одна вчителька (прихожанка з іншої церкви, бо ходять на наші зустрічі всі, навіть взагалі невіруючі) поставила таке питання:
— Мій син з двох років ходив зі мною за ручку на всі церковні служіння, був таким хорошим віруючим хлопчиком. Йому вже 16. Тепер він спілкується лише зі своїми невіруючими друзями, мене більше не слухає і в церкву ходити не хоче. Як так?
Божа ненависть, Василь МАРТИНЮК
«Бог є любов» – з цією Божою істиною християни зжилися дуже міцно, повторюють її наліво й направо. «Бог тебе любить», – кажуть вони і здоровому забезпеченому грішнику, і тяжкохворому, і навіть алкоголіку, що порпається в смітниках. І кожен цю фразу сприймає на рівні свого соціального та фізичного становища. Багатий згоджується, бо свій добробут пов'язує з Божим благоволінням. А хворий і злиденний безхатько сумніваються, бо не бачать явних ознак Божої любові. Вони запитують: «Якщо Бог мене любить, то чого я в такому стані?»
Як Бог міг дозволити такому статися?
Донька відомого проповідника Біллі Грема брала участь у ток-шоу, присвяченому подіям 11 вересня 2001 року. На питання ведучої Джейн Клэйсон: «Як Бог міг дозволити такому статися?» Анна Грем дала дуже глибоку й проникливу відповідь. Вона сказала: «Я вірю, що Бог так само, як і ми, глибоко засмучений тим, що сталося. Але ж ми роками виганяли Бога з наших шкіл, з нашої влади, зі свого життя. І я думаю, що Бог, будучи джентльменом, просто відступив».
Пастка благодаті, Філіп ЯНСІ
Історик та мистецтвознавець Роберт Х'юз розповідає про злочинця, засудженого до довічного ув'язнення в тюрмі суворого режиму на острові десь біля берегів Австралії. Одного разу ні з того ні з сього каторжник накинувся на свого товариша і забив його до смерті. Вбивцю відвезли назад на материк. Він постав перед судом і відверто, без найменшого хвилювання зізнався у скоєному. Про те, що сталося, він анітрохи не шкодував, хоча, за його словами, нічого не мав проти того чоловіка.
Розмова з Богом, Володимир ПОВАР
Життя хилилося до заходу. Старий циган стояв на недужих, охоплених пекучим болем колінах, і розмовляв з Богом.
— Мій Боже, — казав він, — який я вдячний, що для Тебе всі люди рівні: білі й чорні, багаті й бідні, здорові й каліки. І навіть злочинцеві, якщо він у каятті відкриває своє серце, Ти даєш спокій. У цьому світі Ти вийшов назустріч і мені. Пам'ятаєш це?! Пам'ятаєш, як це було?!!
Книга денних записів
Кирила Блищика, Юрій ВАВРИНЮК
Журналістські дороги завжди непередбачувані. Ніколи не знаєш, що тебе чекає, вирушаючи на якусь подію чи зустріч. Часто буває так, що те, на що сподіваєшся, що плануєш, у дійсності виявляється зовсім не таким. Натомість знаходиш такі цікавинки, про які й не думав.
Коли я з друзями вирушав у село Великі Телковичі що на Рівненщині, до Кирила Блищика, у мене було своє бачення розмови. Я налаштувався почути якісь особливі розповіді про особливі випадки з життя служителя церкви. Уже той факт, що Кирило Андрійович, за плечима якого 45 років пастирського служіння, дожив до 90 років, зберігши відмінну пам'ять і тверезість суджень, обнадіював на щось надзвичайне.
Але, зізнаюся, я не почув сенсаційних історій, які полюбляють працівники пера.
Гросмейстери нарікання, Сергій КАВЕЦЬКИЙ
— О, приперся! Хоч би подзвонив…
— Кошмар! І куди вони всі лізуть???
— Хто?! Ти, чи що? Та ти себе в дзеркалі бачив?
— І коли цей бардак закінчиться?...
Знайомі фразочки? Ми чуємо і промовляємо їх щодня безліч разів. Що ж змушує нас бути невдоволеними? Безлад у системі, неполадки в сім'ї, внутрішній дискомфорт. Що?
Вразити Бога, Володимир ШИШКОВ
Коли Шекспір прорік своє знамените: «Весь світ — театр...», йому ніхто особливо не заперечив — драматург знав толк у цій справі й акторами людей назвав не випадково. Що ж підштовхнуло класика до такого висновку, можна тільки здогадуватися. Особисто мені видається, що більшість із нас удостоїлися такої честі не за особливі артистичні здібності й неймовірну зовнішність, а, скоріше, за невгамовне прагнення справляти враження на оточуючих.
Поетичне слово. Тетяна СВІРСЬКА
Юридична консультація. Пільги багатодітним сім'ям
Хліба нашого насущного..., Віктор КОТОВСЬКИЙ
У цьому році Україна відзначає 80-ті роковини великої трагедії — голодомору1932-1933 років.
Про голод в Україні я дізнався не з газет. Мої дідусь і бабуся пройшли через це пекло і багато розповідали мені. Добре знали люди, що мор організований штучно комуністичною владою, що мета влади — максимально обезлюднити ту територію, а тих, кому вдасться якимсь чудом вижити, страхом перетворити в безхребетне, безмовне стадо, з яким можна робити все, що завгодно. Що ми й маємо на сьогодні.
|
