Благовісник

Життя навколо нас

Переваги великої сім'ї

Порівнявши різні типи сімей, виділені за критерієм кількості дітей, ми прийшли до висновку, що оптимальним середовищем для виховання та соціалізації дитини є сім'я, у якій виховуються троє або більше дітей. І ось які аргументи щодо цього ми хотіли б навести.

Аргумент 1

Сім'ї з декількома дітьми завжди більш дружні. Міжособистісна згуртованість членів сім'ї є значно вищою, ніж у малодітних сім'ях. Можна сміливо стверджувати, що численні дослідження психологів, які свідчать про те, що у великих сім'ях діти виростають більш чуйними та турботливими, є цілком правильними і не один раз підтверджувалися на практиці.

Аргумент 2

Ще однією перевагою є та обставина, що, як правило, людина, котра виросла у великій сім'ї, дуже комунікабельна. Такі люди завжди приємні для оточуючих і часто досягають успіхів у різних галузях.

Аргумент 3

Доведено, що діти зміцнюють сім'ю і міцніше пов'язують подружжя, тому що є результатом їхньої любові та близьких стосунків.

У сім'ях у яких понад двох дітей розлучення набагато рідші, ніж в сім'ях, де 1-2 дитини. Народження кожної наступної дитини вносить у сімейне життя не лише нові турботи, але й свою новизну в стосунки між подружжям. Як правило, батьки у великій сім'ї живуть разом усе своє життя і святкують не один подружній ювілей.

Аргумент 4

Давно відомо також, що одна дитина в сім'ї виростає егоїстом, що саме по собі економічно невигідно. Побутує протилежна думка, що наявність кількох дітей в сім'ї — це великі витрати. Але ж не менші, якщо не більші збитки як в психологічному, так і в емоційному відношенні приносять діти-егоїсти, які не мають братів та сестер і думають тільки про себе.

Можна легко заперечити міф про економічні причини малодітності, проаналізувавши форми репродуктивної поведінки серед представників різних прошарків населення.

Нескладно простежити, що тепер навіть дуже багаті люди мають не більше двох (!) дітей. Чому? Ніби й умови дозволяють, і гроші є. Відповідь проста: «так зручніше», «у всіх тепер так».

До речі, зауважимо також, що багато батьків, які мають більше двох дітей, говорять про парадоксальну закономірність: із кожною новою дитиною добробут сім'ї зростає.

Цьому можна знайти дуже просте пояснення: відповідальні батьки з кожним поповненням у сім'ї починають активно шукати способів покращення свого матеріального благополуччя, і в багатьох це виходить. Тобто діти в цьому разі стають певним стимулом для підвищення матеріальної забезпеченості сім'ї.

Аргумент 5

Велика сім'я створює людині імідж сильної та успішної людини, яка не намарно живе на цій землі та може справедливо сказати друзям: «А ви що слабаки?».

На Кавказі, де люди славляться своєю гордою вдачею і гарячим характером, традиційно поширена багатодітна сім'я, причому це стосується як мусульман, так і християн, які населяють цей регіон.
Такими ж були й репродуктивні настанови наших предків, але в якийсь момент стався сейозний надлом у моральній сфері, внаслідок якого наше суспільство відходить від любові до дітей і потрапляє в глухий кут масової «дітобоязні».

Аргумент 6

Хотілося б також звернути увагу читачів на один дуже важливий момент, що стосується нашої старості. Подивіться, скільки тепер пенсіонерів, яким нікому навіть подати склянку води!

У минулі часи такого не було, і не тільки тому, що виховання було побудоване на інших цінностях та орієнтирах, але ще й тому, що 80-100 років тому дітей у сім'ях було набагато більше і завжди знаходитися турботливі чада, які пам'ятали про своїх батьків. Нинішні люди похилого віку опинилися в такій незавидній ситуації тільки через те, що мали одну-дві дитини. Це так звані наслідки малодітності, жертвою яких стали старші люди. У когось син в іншому місті, з кимось донька посварилася, у когось єдина дитина виявилася не найбільш благополучною і не виправдала покладених на неї надій.

Очевидно, якби дітей було більше, тоді б і шанси на турботливе ставлення спадкоємців, отже й на гордість своїм потомством, були б значно більшими. Складно зустріти пенсіонера — багатодітного батька, від якого всі діти раптом відвернулися. Хоча б хтось із них усе одно пам'ятає й допомагає.

Одним словом, діти — це вклад у власне майбутнє і турбота про грядущу старість.

Аргумент 7

Батьків у великій сім'ї завжди відрізняє якась особлива мужність і неймовірна любов до життя. Тільки сильна людина з високим ступенем відповідальності здатна самостійно визначати, скільки дітей буде в її сім'ї. Тільки мужня й незалежна людина здатна на самостійний вибір, який дається завжди складніше, ніж слідування за думкою натовпу чи вже сформованими антисуспільними настроями. Не піддатися всезагальній істерії в погоні за скороминущими благами і не втратити найдорожчого, що може бути в людини, — це завдання під силу далеко не всім батькам. Зрештою, психологічна стійкість особистості вимірюється її здатністю робити самостійний вибір.

Аргумент 8

Перелічуючи безліч плюсів багатодітної сім'ї, зауважимо також, що сім'я — це унікальний жанр соціальної творчості. Ви можете створити свій шедевр. Для того, щоб якось помітно реалізувати себе в інших сферах, необхідно багато умов: освіта, навики, талант, гроші, зв'язки й т.і. А сім'я доступна кожному з нас, більше того, вона необхідна усім.

І чим більша ваша сім'я, тим більше у вас можливостей для соціальної творчості. Такою може бути тільки ваша сім'я — вона одна, таких більше немає ніде і ні в кого.

Ваш начальник, наприклад, заробляє більше грошей, але він нещасна людина — у нього немає дітей. Він, можливо, часом і не знає, для кого і для чого живе. А ви, повертаючись із роботи, відчиняєте двері — і раптом чуєте гучне багатоголосне: «тато!» (чи «мама!») — і шість, а то й вісім дитячих рук обвивають вашу шию. Хіба не це найголовніше в житті?

Аргумент 9

Разом з тим велика сім'я завжди характеризує людину як у певному сенсі альтруїста, готового пожертвувати певним ступенем власного комфорту ради дітей.

Лишилося не так вже й багато людей, які живуть не для себе, а ради своїх дітей. Усе менше стає жінок, готових відмовитися від кар'єри ради сім'ї й дітей. Ми сліпо копіюємо модель сім'ї та дітонародження, яка вже привела розвиток країни до завершальної стадії депопуляції.

Зараз у Парижі побутує приказка: «Франція — це країна, де колись жили французи». Як не прикро, але ці слова актуальні вже не лише для Франції.

Мораль проста: народ, який не здатний забезпечити власне відтворення, прирікає свою територію на заселення іншими народами. Така закономірність історичного розвитку людства.

Аргумент 10

Існує загальновідоме уявлення про сенс життя, яке зводиться до необхідності зробити щось добре, щось після себе залишити (написати книгу, побудувати дім, посадити дерево та ін.).

Так ось, дитина — це продовження вас.

А якщо дітей у вас декілька, значить саме стільки корисного ви після себе й залишили.

Спробуйте спрогнозувати майбутнє. Невже не легше буде йти по житті вашій доньці, у якої двоє чи троє старших братів, які завжди зможуть дати корисну пораду й прийти на допомогу в складну мить?

Ігор Бєлобородов,
віце-президент Добродійного фонду захисту сім'ї, материнства та дитинства

"Благовісник", 3,2013