|
3,2022
Дивитися PDF
Тема номера:
«Свобода, за яку варто боротися»
Як подолати сумніви? Анатолій Козачок
Унікальність постаті Івана Хрестителя полягала в тому, що він мав прийти перед Ісусом Христом і приготувати Йому дорогу. Про самого Івана Ісус сказав, що це найбільша людина з народжених жінками на той час. Іван Хреститель мав від Бога розуміння й відкриття про Месію. Зокрема пригадайте його слова, коли Ісус прийшов до нього, щоб хреститися. Це Іван розпізнав Ісуса як Месію. Це Іван сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу». Це Іван бачив Духа Святого, Який злинув на Ісуса, і це він мав відкриття про те, що той, на кого злине Дух, є Божим Помазаником, Месією і Спасителем.
Перезібрати себе заново. Микола САВЧУК
Про колективну брехню
Йосипові брати не думали й не гадали, що доля так повернеться. Прийшли в Єгипет просити їжі, а потрапили в таку халепу. Набрехавши знову три мішки гречаної вовни, вони думали, що й цього разу все мине, але... З того часу, як вони свого рідного брата Йосипа продали в рабство, їхнє життя кардинально змінилося. Усі десятеро стали обманювати. Обдурили батька. Обдурили всіх сусідів та родичів, однокласників Йосипа та його друзів. Обман став їхнім постійним супутником. Він переслідував їх кожного Божого дня. З брехнею вони лягали спати й з нею прокидалися.
(Не)Даремна жертва
Коли у військових запитують, про що вони сьогодні найбільше переживають, то часто їхні відповіді дуже схожі. Вони говорять, що попри уявлення багатьох людей у тилу, їм найбільше дошкуляє не нестача продуктів, набоїв чи іншого спорядження, не перебування в постійній небезпеці та загроза загибелі, навіть не туга за рідними — а думка про те, чи не буде даремною та висока ціна, яка платиться щоденно. Ціна життів і здоров’я найкращих, найсміливіших, найсвідоміших громадян. Чи не станеться так, як уже бувало не раз — що ці жертви знеціняться недобросовісними чиновниками, нівелюються проросійськими реваншистами, забудуться людьми, які не знають власної мови та історії, і шанс на реформи та зміни знову буде втрачено.
Свобода, за яку варто боротися. Юрій ВАВРИНЮК
Події останніх місяців, коли Україна живе в умовах повномасштабної війни, змусили християн по-іншому подивитися на деякі сторони практичного християнського життя і навіть на догматичні питання. Для мене, християнина з більш як 50-річним стажем, стало відкриттям нове розуміння таких звичних, здавалося б, євангельських фраз, як «свобода в Христі», «вільна людина». У більшості випадків, коли ми проповідуємо на цю тему, зазвичай говоримо про духовне звільнення людини з рабства гріха та неправди, від влади диявола й народження для нового, вільного від зла життя в Бозі. Власне, так воно і є.
Свобода слова та свобода совісті
Свобода — одна з невід’ємних категорій буття сучасної людини. У Конституції України чітко прописано: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст. 21). Для нинішнього покоління свобода поглядів, переконань, слова — звичне поняття, однак у багатьох немає чіткої визначеності в тому, що означає свобода. Часто її не цінують і не вміють нею користуватися.
Ціна свободи. Михайло ПАНОЧКО
В останні дні вся Україна та й цілий світ із захопленням спостерігає за тим, як українські військові звільняють території нашої країни. Свобода — це те, за що ми боремося. І Господь наперед знав, що ми з вами будемо проходити нелегку земну долину. У Євангелії від Луки записані чудові підбадьорливі слова нашого Спасителя: «А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону!» (Лк.18:7-8). І далі Господь продовжує: «Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»
Тягар свободи: принцип відповідальності. Майлз МОНРО
Немає більшого тягаря, ніж свобода, немає важчої ноші. Суперечливість цього твердження полягає в складності самої концепції свободи. Дати однозначне визначення цього поняття дуже складно, так само, як пояснити, що таке кохання та краса. Коли ви відчуваєте її, то знаєте, що вона у вас є. Серед багатьох людських ідеалів свобода найчастіше інтерпретується неправильно, тому її так важко досягти. Більшість людей так ніколи й не зазнають правдивої свободи, незважаючи на те, що вона є метою та змістом людського існування.
Церква у війні. Розмова зі Станіславом та Аллою Грунтковськими
Служитель Ірпінської Біблійної церкви Станіслав Грунтковський разом із дружиною Аллою у свій час прийняв непросте рішення — залишитися в Ірпені й служити людям. Перші десять днів війни вони провели в місті, яке постійно обстрілювалося, допомагаючи евакуйовувати людей. Спробуймо порівняти, як виглядали ці події з чоловічого й жіночого погляду, що лякало, тішило, тривожило й підбадьорювало кожного з подружжя?
Екзамен із незалежності. Микола РОМАНЮК
У цьому році, відзначаючи День своєї незалежності, Україна чула вітання з усього світу. Але лише тепер ми стали по-справжньому розуміти, що таке незалежність. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. Але, як і в нашому житті, проголошення чогось ще не означає наміру так і жити. І ми ще довго були й навіть подекуди й залишаємося залежними.
Про дивовижний смуток «хороших росіян». Себастьян ТЕГЗА
Останнім часом — о, алілуя! — багато українських християн та церковних громад переходять на українську мову. Процес, сказати, більше, ніж нормальний. Давно пора, як мовиться. Здавалося б, тільки радіти й вітати такі починання… Але ж ні, декого такі процеси не на жарт засмучують. І кого б ви подумали? О, так, російських християн. І навіть «хороших», тих, які підтримують Україну. А також російськомовні українські віруючі — щасливої їм долі! — висловлюють стурбованість та сум через перехід громад на українську мову.
Микола Шеремет: «Постраждалі потребують не релігійних настанов, а простої людяності»
2014 року Микола й Катерина Шеремети з двома дітьми були змушені залишити свою домівку в Стаханові (тепер Кадіївка) Луганської області, яка опинилася в окупації, і стати одними з перших біженців російсько-української війни. Про те, як було виїжджати з міста, де вони заснували церкву, розповідає Микола.
Оточення, обстріли, молитва, жива віра та живий Бог. Женя ЯЗВІНСЬКИЙ
Напишу одразу, що ми вийшли. За цей час ми були практично в тактичному оточенні двічі. У Сєверодонецьку та Лисичанську. Це не повне оточення, були шляхи відходу, але нерви мали напружені. Пам’ятаю, як ще в Сєверодонецьку після одного з обстрілів потрібно було відновити зв’язок. А це означало, що вночі треба було робити свою роботу в повній темряві, незважаючи на те, що десь поряд працювала артилерія. У такі моменти випробувань не дуже хотілося виходити надвір і щось робити. Але робота є роботою, і на війні кожен має своє завдання. Одягнувши броніки та каски, ми вже біжимо вулицею. І тільки коли десь осторонь чули виходи, то на кілька секунд зупинялися, щоб визначити, куди лягатиме приліт. Це були тривожні секунди.
У мене немає дому. Марія МАРЧУК
Це біль тисяч жінок, які, рятуючи своїх близьких, були змушені покинути свої домівки. Байдуже, де вони нині — в Україні, Європі чи Америці... В орендованому житлі, у переобладнаному спорткомплексі чи «гостюють» тривалий час у знайомих або рідних. Із чоловіком чи лише з дітьми. Із друзями чи з ледь знайомими людьми. Усередині серед десятків різних болів є один, що болить у кожної, — «у мене немає дому».
Фотопроповідь: Дві церкви
Є моменти в житті, коли перевіряється фундамент будівлі. Якщо подивитися поверхневим поглядом — усі будиночки стоять рівно. Звісно, одні більш чепурні, інші трохи обдерті. Але головне те, що сховане від поглядів — фундамент. Церкви регулярно проводять богослужіння, гарно одягнуті люди спішать до храмів… Але коли приходить випробування стихійним лихом, відразу стає видно, чи був міцний фундамент. Видно з того, що одні будинки лишаються стояти, а від інших лишаються тільки руїни.
Моя долина смертної тіні. Сергій СКЛЯРОВ
А далі почалися темні часи. Нас відрізали від зв’язку. Не було світла, води, газу. І разом із цим настали невластиві для весняного Маріуполя морози. У мене велика сім’я — восьмеро дітей і вже шестеро внуків. І не так то й легко було всім разом виїхати. Але й жити в місті ставало дедалі небезпечніше. Одного ранку я побачив, як сусід збирається в дорогу. Проте надвечір він повернувся додому й сказав, що місто оточене й виїхати дуже складно.
Вразливість великого Бога. Надійка ГЕРБІШ
24 лютого віссю майже кожної з наших емоцій став біль. Світ перевернувся з першим ранковим дзвінком — і все, що відбувалося потому, було й досі є позначене болем. Повномасштабне воєнне вторгнення, націлене на цивільних передусім, підірвало довіру до уявної демократизовуваної глобальної спільноти. Світ перестав бути лагідним. Плани зникли. З’явилося інше: гостре відчуття несправедливості й власного безсилля.
Чому має відбутися українізація? Ярослав ЛУКАСІК
Відродження національної мови, пригніченої століттями — це один із ключових елементів побудови вільної та справедливої України. Яку позицію в питанні мови у своєму житті й діяльності займе євангельська церква — вибір на своєму рівні робить сьогодні кожен християнин. Чому повинна відбутись українізація? Тому що це справедливо й розумно. Російська мова в Україні значною мірою є спадком насильницької політики знищення української національної свідомості царською, а потім комуністичною владою. Відродження української мови — це частина процесу декомунізації й повертання до нормального життя після радянського рабства.
«Привіт тобі,
світле насліддя Христове!» Дмитро ДОВБУШ, Юрій ВАВРИНЮК
Ця стаття народилася з розмови, розмова — із запитання, а запитання — із перекладу. Тож по суті — це історія одного перекладу.
Сергій Демидович: «Звучати пісня може лише тоді,
коли вона в унісон із нашим серцем»
Пропонуємо вашій увазі розмову з відомим християнським пісенним автором і виконавцем Сергієм Демидовичем.
Чи був Ісус добреньким? Бонні ПЕТРОЩУК
Скільки вам було, коли ви зрозуміли, що практично все, що Ісус говорив, перебуваючи тут, на землі, цілком відповідає визначенню прямолінійності? Він вступав у конфронтацію. Він кидав виклик усьому, у що вірили люди, і тому, що вони робили. Він відкрито висловлював зневагу до релігійних знаменитостей Свого часу й постійно застерігав людей, щоб вони їх не наслідували.
Кравець, проповідник, «контрабандист»
Цезарій Кевра — один із польських п’ятидесятників, який був не байдужий до Господнього покликання поширювати Добру Новину й виконував його особливим способом — перевозив Біблії з Польщі в Україну під час своїх поїздок до друзів. А ця справа була небезпечна. В атеїстичному Радянському Союзі вірити в Ісуса Христа вважалося злочином, тому християн переслідували, а християнську літературу вилучали.
Праця УЦХВЄ в Європі
Інтерв’ю з відповідальним за роботу УЦХВЄ в Європі єпископом Юрієм Веремієм.
Церква й феномен корейських авіаліній, Юрій ВАВРИНЮК
У 1990-х роках Корейські Авіалінії прославилися своїм рекордним рівнем авіакатастроф. Показник «втрат» літаків Korean Air в 17 разів перевищував «втрати» американських United Airlines (4.79% на мільйон вильотів проти 0.27% у випадку United Airlines). Гучні та дуже дивні авіакатастрофи Korean Air спонукали ретельно розслідувати причини такого високого показника нещасних випадків. Як з’ясувалося, основна причина хронічної «схильності до катастроф» на Корейських Авіалініях — це табу на критику першого пілота. Така от культурна особливість цього східного народу.
Поетична сторiнка
Батьківська земля. Сергій Рачинець
"Моя українська мово", Володимир Сад
"Що може бути краще, ніж свобода", Василь Мартинюк
Давид, Дмитро Довбуш
Новини УЦХВЄ
|
