Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2023
«Чи є справедливість на світі»

 

 

 

 

3,2015

Дивитися PDF

Скачати PDF (rar)

Тема номера: "Благовістя,
що приносить плід"

Благовістя, що приносить плід, Андрій БАРАНОВ

Коли людина помирає або кудись надовго від’їжджає, то на прощання старається сказати найважливіше. Ісус, залишаючи учнів, акцентував на головному. Церква на землі створена саме для благовістя. Церква, яка не проповідує Євангелію, — мертва. Будь-яке служіння в церкві, яке не націлене на євангелізацію, — мертве служіння. Будь-який християнин, що не благовістить, — мертвий християнин.

Ланки одного ланцюга, Роберт МОРГАН

Едвард Кімболл був сповнений рішучості навернути свій клас у недільній школі до Христа. Підліток на ім’я Дуайт Муді часто засинав під час занять, але Кімболл не втрачав надії щодо його спасіння і налаштувався на розмову з ним. Його серце гучно калатало, коли він увійшов в магазин, де працював Муді. «Я поклав йому руку на плече, нахилився й поставив ногу на підставку. Я попросив його прийти до Христа».

Переваги особистого свідчення, Сергій ВІНКОВСЬКИЙ

Коли Ісуса запитали, яка найбільша заповідь в Законі, Він відповів: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять…» (Мт. 22:37-40). На цих двох заповідях: Бога люби і людей люби — ґрунтується Закон, пророки… і євангелізація. І якщо ти сприймеш ці слова, як є, буквально — ти приречений стати благовісником і свідчити про Христа. Говорячи про особисте благовістя, я маю на увазі — коли ми з кимось розмовляємо один на один.

Вуличний євангелізм: точки зору

Останнім часом в Україні набув поширення вуличний євангелізм у різних проявах. Наприклад, молодь київської церкви на Кар’єрній практикує так звані «картонні євангелізації». На листках картону пишуть цитати з Біблії, а потім із ними виходять на людний проспект. Найчастіше перехожі просто проходять, читаючи: «Шануй батька твого і матір твою», «Не чини перелюбу», «Не призивай імення Господа, Бога твого, надаремно» і т. ін.
Свою думку з приводу таких методів благовістя висловлюють пастор київської церкви «Філадельфія» Анатолій Козачок та вуличний проповідник Олександр Курченко.

Як передати досвід благовістя?, Станіслав ГРУНТКОВСЬКИЙ

Який предмет у школі був для вас найнуднішим? На це запитання я часто отримую відповідь: «Хімія». Можливо, я б так само відповів, якби не моя вчителька хімії Раїса Олексіївна. Вона любила не лише хімію, але й нас, своїх учнів. Вона змусила нас влюбитися в цей нудний предмет. Раїса Олексіївна щоразу після того, як пояснила нову тему, з-під окулярів, які сповзали на кінчик носа, уважно вдивлялася в наші очі й запитувала: «Дітки, ви все зрозуміли?» Не бачачи в наших очах повного розуміння, вона повертала окуляри на своє місце й ще раз пояснювала нам тему. Потім знову ставила те ж саме запитання, адресуючи його вже останнім рядам, де зазвичай сиділи двієчники. І ще раз пояснювала, аж поки не відчувала, що зрозуміли всі.

Сергій Тарасюк: «Скрізь бути готовим проповідувати про Христа»

Я знаю Сергія Тарасюка як щирого християнина, посвяченого служінню місіонера й пастора в ім’я Господа Ісуса Христа. Він місіонер місії «Голос надії» та відповідальний за місіонерську працю в Житомирській області, пресвітер церкви ХВЄ с. Хомутець та перший заступник старшого пресвітера Обласного об’єднання церков ХВЄ Житомирської області. Але брат Сергій ще не менш посвячений служінню батька. Чому кажу «служінню», бо він батько вісьмох прийомних дітей, взявши на себе обов’язки батьківства добровільно і виконуючи їх разом зі своєю дружиною Наталією з істинною посвятою.

Петро Федорусь: спасти одну людину — спасти весь світ!

Петро Федорусь народився у с. Перемилі Горохівського р-ну на Волині 1959 року. Був членом євангельської церкви села Іванівка. Два роки працював в місії «Голос надії» (1900 –1992). Викладав у Московському теологічному інституті та у Слов’янській біблійній школі. Зараз проживає в селі Липно на Волині.— Як у вас з’явилося бажання благовістити і коли ви вперше поїхали на місію?

Методи благовістя, Андрій БАРАНОВ

До благовістя потрібен творчий підхід. Ось кілька простих, але неординарних прикладів, як можна проповідувати Євангелію. Можливо, вони просто послужать поштовхом для фантазії і надихнуть вас вигадати ще десятки інших методів.— Спільна трапеза. Коли ви сидите з людиною за одним столом — це зовсім інші стосунки, ніж сказати «добрий день» — «до побачення» на вулиці. В Узбекистані так: береш м’ясо, рис — і йдеш до людей, а вже трохи моркви та олії, щоб зварити плов, у них знайдеться. Напевно, коли людина поїсть, її шлунок опускається — і серце відкривається. А тоді вже можна й про Бога погомоніти.

Йосип Величко: Бути дитиною місіонерів — велика честь!

Один із важливих вимірів євангелізму — євангелізм у сім’ї. Адже нерідко напружений графік благовісників призводить до втрати власних дітей. Під час цьогорічної конференції місії «Голос надії» довелося поспілкуватися з деякими дітьми місіонерів. Найбільше вразила розмова з 17-річним Йосипом Величком, який народився й виріс у республіці Комі, де служать його батьки — Федір і Мирослава. Мене вразило його захоплення своїми батьками, що нечасто побачиш у підлітків, а також велике бажання служити Богові.

Ранні віки: благовістя в Римській імперії

Християнство та місіонерство. Ці два поняття нерозривно пов’язані між собою. Цікаво задуматися над тим, що було б з християнством сьогодні без розвитку місіонерського руху, який виник після П’ятидесятниці й тривав протягом декількох наступних століть. Може, як зороастризм, воно стало б загадковою релігією древніх, маловідомою за межами країни виникнення, предметом дослідження учених мужів. Однак із самого свого початку християнство відрізнялося від всіх інших релігій. Серцевиною віри було повеління нести Добру Новину до краю землі.

Круїзний менталітет, або Натхнення на борту корабля, Керол ЛЬЮЇС

Уявіть собі два величезних океанських кораблі. Перший — розкішний лайнер. Пункт призначення — хороше проведення часу. Може, корабель йде в тропічні широти чи вирушає в кругосвітню подорож, може, йде на Аляску чи Багами. Це не головне. Для пасажирів на борту цього судна існує одне правило — усе, що вони роблять у цій подорожі, кожна дія, всі відносини й усі думки, кожен вчинок і все, що вони кажуть та відчувають, підкоряється єдиній директиві — це подорож ради себе коханого.

Євангелія в епоху постмодернізму, Віталій ЯЦЮК

Ми живемо в період постмодернізму. Постмодернізм — це світоглядно-мистецький напрям мислення, який прийшов у кінці ХХ ст. на зміну модернізму. Які ж визначальні риси постмодерністського мислення? Адже ми маємо бути місіонерами серед людей, багато з яких вже перебувають під його впливом! Ми маємо знати цей світогляд, перш ніж благовістити.

Сім помилкових стереотипів щодо християнства, Стівен МЕТСОН

Бути християнином — це справді блаженство, але не все, що ми говоримо або в що віримо, можна називати істиною. Розповім вам про декілька основних стереотипів, які живуть у головах християн щодо християнства.

А молодь покидає Церкву...Чому?

Західні соціологи провели дослідження причин, через які молоді люди відходять від віри й життя в ній. Хоча західне та пострадянське християнство багато в чому відрізняються, результати дослідження можуть бути цікавими і для українського євангельського середовища.Компанія BarnaGroup розпочала п’ятирічний проект із дослідження можливостей і способів розвитку віри в підлітків і молоді, а також складнощів, що виникають на цьому шляху, в умовах швидкозмінних культурних цінностей.

Розмова з Юрієм ВЕРЕМІЄМ у рубриці "Представляємо область"

Місія милосердя «Добрий самарянин»

Засоби масової інформації можна назвати тими дахами, про які казав колись Ісус Своїм учням: «Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на дахах» (Мт. 10:27). Тому в справі проповіді Євангелії роль ЗМІ переоцінити неможливо. Завдяки християнським газетам Євангелія заходить туди, куди проповідник далеко не завжди зможе потрапити. Це один із способів проповідувати вчення Христа «аж до краю землі».

Грузинські дороги українського місіонера

Тепер на базарі чи в іншому багатолюдному місці можна побачити чоловіків із плакатами на спині та грудях: «Увага! Бог буде судити тебе за твої гріхи. Покайся, віруй в Господа Ісуса Христа — і ти спасешся». Це вуличні євангелісти, я б сказав, рятувальна служба Ісуса Христа. Вони попереджають про небезпеку й відвертають багатьох від вічної загибелі. Автор цих плакатів — Олександр Курченко, місіонер місії «Голос надії», який і сам їх незмінно використовує у своїх євангелізаційних заходах. А з 27 червня по 7 липня він з командою однодумців за своєю методикою проповідував у Грузії.

Свідчення В’ячеслава ЩЕРБЛЮКА. Бог повернув мені радість дитинства

Я народився 1993 року в Луцьку в неповній сім’ї. Нас із сестрою виховувала мама. Батько загинув в автомобільній аварії. Я його взагалі не пам’ятаю, тільки знаю, що він був злочинцем і наробив багато зла. Багато людей проклинали нашу сім’ю. А хіба може вийти від поганого щось добре? «Бо хіба ж виноград на тернині збирають або фіґи із будяків?» (Мт.7:16). От і мене теж з дитинства тягнуло до злого, до поганої компанії.

Причини для дружби Церкви з наукою, Ніколь КАЛМА

У неділю перед початком роботи над своєю дисертацією я вирушила до церкви помолитися. Докторський ступінь — це великий крок вперед, я дуже хвилювалася з цього приводу, і мені потрібно було розділити цей стан з ким-небудь, щоб хто-небудь стояв зі мною в молитві, поки я виливаю свої хвилювання Господу. Коли в молитовній групі я розповіла про своє прохання, її лідер запитав мене, що саме я вивчаю. Я без жодної задньої думки тут же випалила: «Психологію. Когнітивістику». Він кивнув і став молитися. Але молитва його була не тією, на яку я розраховувала: він раптом став просити Бога, щоб моє захоплення наукою не відвело мене від віри, щоб мозок мій не затуманився від усіх цих ідей і теорій.

Перерости свою стіну, Рустам ФАТУЛАЄВ

Повірте, у нашому християнському житті не раз трапляються моменти, коли ми думаємо: «Мені б тільки вижити!» Так, часто ми ховаємо це, не хочемо про це говорити. Але апостол Павло, який у своєму житті переживав подібні моменти, каже, що для того, щоб вижити, потрібно зодягнутися в повну зброю Божу.
Коли ми тільки навертаємося до Господа, нам все здається дуже легким.

 

 

 

Людяність — це дуже важлива риса, особливо для християнина,
тому що Бог створив нас передусім не віруючими,
а людьми.

Віталій ЯЦЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"