Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2023
«Чи є справедливість на світі»

 

 

 

Життя Церкви

Життя Церкви

1 2 3

«Убивці, які вбивають Україну сьогодні, убивають Христа…». Юрій СІПКО, 27.10.2023
Багато бруду довелося побачити. Брехня й насильство проростали і влітку, і взимку. Небачені врожаї капості збирала радянська влада. Бачив, як святих, які вірили в Ісуса Христа, радянський суд робив злочинцями та відправляв на зону, на «виправлення та перевиховання». Декого відправляли на каторгу. Декого за віру в Бога позбавляли роботи й виганяли з інститутів. Так працювала радянська демократія.

Як (не) стати токсичним лідером? Олександр НЄГРОВ, 27.07.2023
Коли я став викладати лідерство, то старався не згадувати негативні приклади. Зосереджувався на теоріях, моделях лідерства, прикладах ефективного, морального, духовного лідерства. Чомусь не хотілося тратити час на розмови про корумпованих політиків, секс-скандали, нечесних, надміру амбіційних лідерів, які зруйнували бізнес, погано вплинули на своє оточення, організацію, спільноту. Але потім я усвідомив, що просто не можу обійти цю тему, тому що речі треба називати своїми іменами.

Єпископ Михайло Мокієнко: «Хочеться, щоб після війни українці повернулися додому...», 27.07.2023
Дніпропетровщина вже на початку війни стала великим гуманітарним хабом, в області знайшли тимчасовий притулок тисячі вимушених переселенців. Немало з них отримали допомогу саме на базі п’ятдесятницьких церков. Тут прий­мають та розподіляють за потребами гуманітарні вантажі від церков із заходу, забезпечують харчування й дах над головою, надають духовну підтримку. Про те, «чого коштувало» організувати таке служіння, як змінився відсоток тих, хто активно служить у церкві, а також про плани «на після війни» — наша розмова з єпископом Михайлом Мокієнком.

Пасторам, які залишили церкви. Микола РОМАНЮК, 27.07.2023
Мене війна застала в Америці. Друзі навіть казали: «Чи не Господь так зробив, що ти опинився тут? Забирай родину сюди й лишайся!» Зізнаюся, що на третій день таких розмов я подумав: а що, як це справді такий Божий перст? Подзвонив дружині, поділився думками… А вона до війни дуже хотіла виїхати в США, де перебуває її родина. Ми взяли час для обдумування. Усередині було якось порожньо — щось не те… І коли зв’язалися наступного разу, дружина каже: «Якщо й виїжджати, то зовсім не в такий час!» І це був для мене голос Божий. Я зрозумів, що маю повернутися в Україну, маю служити. Тому що там лишилася церква, тому що з’явилося багато викликів, потреб і — можливостей. Багато біди — і треба прикласти свої руки, щоб допомагати людям. Поміняв квитки, вернувся.

Подарунок від Бога. Ірина БОРОВКОВА, 27.07.2023
З Вікторією Ільчук та Оксаною Супрун ми зустрілися в затишному кафе на масиві «Львівський маєток», у передмісті Києва. «Це була цілковита несподіванка для нас», — із здивуванням каже Вікторія. «Навіть тепер не віриться», — спостерігаючи за дітворою в ігровій зоні, додає Оксана. Сестри в приємному передчутті, і це особливо цінна мить. Адже, як потім сказала одна із них, біль втрати рідної людини не вщухає з часом, просто люди звикають із цим жити. У випадку із сестрами біль втрати не завадив їм бачити добру Божу руку та бути вдячними

Що значить бути християнським лідером? Бліц-інтерв’ю, 27.07.2023
1. Які асоціації виникають у вас, коли чуєте фразу «християнський лідер»? Яке ваше визначення лідера?
2. Назвіть три основні, на ваш погляд, якості, які повинен мати християнський лідер.
3. Які виклики найбільш гостро стоять перед лідерами сьогодні?
4. Хто з лідерів минулого чи сьогодення став найбільш яскравим прикладом для вас?

Виклики часу. Лідерство під час війни, 27.07.2023
Від початку війни й до сьогодні спостерігаю, як ростуть і стають більш зрілими нові лідери. Війна виявилася надзвичайно сильним учителем та екзаменатором. Ті ж спостереження привели до думки, що нам не потрібні у важкі часи просто лідери — нам потрібне правдиве лідерство. Тобто не потрібні просто люди на посадах і при званнях — потрібні відповідальні вчинки й поведінка. Отож, яке лідерство, як показала війна, нам потрібне найбільше?

5 порад для молодого лідера. Ярослав МІКУЧЕВСЬКИЙ, 27.07.2023
Прагнення лідерів — провадити інших. У цьому нічого поганого. Зрештою, навіть апостол Павло в Першому посланні до Тимофія стверджує, що бажання вести за собою, бути старшим — це добра річ (див. 1Тим.3:1). Той же Павло пише, як лідер має виглядати: «Будьте моїми послідовниками, як і я (послідовник) Христа» (1Кор.11:1). Іншими словами, бути християнським лідером — це вміння виконувати конкретне діло, коли гордість від факту, що ти очільник, замінюється на смирення того, хто «йде за», позаду, наслідує.

«Духовне» і «світське» лідерство. Сергій ЧЕПАРА, 27.07.2023
Є такий міф про лідерство: «Духовне лідерство, на противагу лідерству світському, це не завжди бути першим чи вміти наказувати, а насамперед, служити і допомагати іншим». Християни часто не розуміють природу і характер лідерства і вдаються до дещо дивного кліше «духовне лідерство», протиставляючи його «світському». Така дефініція нівелює саме поняття лідерства та приводить до думки що Ісус кругле називав квадратним. Чого Він точно не робив.

Павло Смаль: «Нам випала нелегка місія — служити людям із порушеннями слуху в тривожні часи», 27.07.2023
Життя в період війни — важке випробування для всіх людей, а особливо ж для тих, хто має інвалідність. Про служіння особам із порушеннями слуху розповідає директор профільного Департаменту братерства та відповідальні за служіння в його обласних об’єднаннях.

Межі служителя. Юрій ВАВРИНЮК, 27.03.2023
У моїй практиці було два випадки, які залишили неприємний спогад аж дотепер. Перший стався, коли я був ще зовсім молодим. Якось, прийшовши на недільне богослужіння, відчув якусь напругу серед служителів і в церкві загалом. Служителі оголосили, що після загального зібрання буде членське. Воно не було заплановане, значить — сталося якась надзвичайна подія. Саме так і виявилося: потрібно було «розібрати» вчинок однієї молодої сестри, члена церкви. Її звинувачували в блуді…

«Привіт тобі, світле насліддя Христове!» Дмитро ДОВБУШ, Юрій ВАВРИНЮК, 16.03.2023
Ця стаття народилася з розмови, розмова — із запитання, а запитання — із перекладу. Тож по суті — це історія одного перекладу.

Лідерство навпаки. Олександр САВИЧ, 17.02.2023
…Учні були з Ісусом Христом вже три роки. Вони багато пережили разом, мали, що згадати. Зовсім недавно Петро, Яків та Іван побували з Учителем на горі. Там відбулося щось неймовірне! Ніколи раніше вони не бачили Його таким. Одежа Христа стала біла, навколо Нього було сяйво, на яке неможливо було дивитися. Вони відчули себе на декілька хвилин у небесах. Ісус заборонив розповідати про цей досвід, але схоже на те, що вони не зовсім Його послухалися… Через деякий час дорогою в Капернаум Спаситель запитав учнів, про що вони між собою говорили. І їм було соромно признатися про суперечку щодо того, хто із них більший.

Амбіція, гідна поваги. Освальд САНДЕРС, 27.12.2022
Чимало християн із острахом ставляться до бажання бути лідером. Вони не впевнені, що можна мати таке бажання. Зрештою, хіба не краще, щоб посада шукала людину, ніж людина — посаду? І чи не гордовиті амбіції стали причиною морального падіння деяких церковних діячів? Хіба не випробування славою звело багатьох благородних людей із правильної дороги?

Мир у Церкві Христовій. Олександр КОТОК, 27.12.2022
Нині, коли в країні війна, ми особливо сприймаємо й по-особливому цінуємо слово «мир». Ми по-особливому цього прагнемо й по-особливому розуміємо цінність миру. Ми знаємо, що час миру — це час збудування, бо в час війни все лише руйнується. Отже, і церква, яка має мир, може будуватися, зростати, множитися. Мир — це стан спокою та гармонії, період між війнами, як каже один зі словників, це відсутність війни. Світ завжди прагнув миру. Була навіть визначена дата 21 вересня для відзначення Міжнародного дня миру. Проте мир — це не відсутність конфліктів. Це вміння на дипломатичному рівні вирішувати ці конфлікти без насилля й приниження.

«Привіт тобі, світле насліддя Христове!» Дмитро ДОВБУШ, Юрій ВАВРИНЮК, 27.10.2022
Отож, якось минулого року товариш-диригент учергове попросив мене перекласти одну незвичайну пісню. Вона відрізнялася від решти тим, що твір великою мірою культовий (у хорошому розумінні). Тому я й назвав його «незвичайним» — мабуть, до цього я не працював із настільки відомими текстами. Тож хоча на той час я вже не так багато перекладав, але це стало певним викликом — тож вирішив спробувати. Як ви, напевно, зрозуміли із заголовку статті, мова йде про пісню «Привет вам, Христово цветущее племя».

Церква у війні. Розмова зі Станіславом та Аллою Грунтковськими, 27.10.2022
Служитель Ірпінської Біблійної церкви Станіслав Грунтковський разом із дружиною Аллою у свій час прийняв непросте рішення — залишитися в Ірпені й служити людям. Перші десять днів війни вони провели в місті, яке постійно обстрілювалося, допомагаючи евакуйовувати людей. Спробуймо порівняти, як виглядали ці події з чоловічого й жіночого погляду, що лякало, тішило, тривожило й підбадьорювало кожного з подружжя?

Журналу «Благовісник» — 30 років, 23.06.2022
Благовісник — провісник добра, щастя (Тлумачний словник української мови). Журналу «Благовісник» — 30 років! 115 номерів. Сотні статей, проповідей, інтерв’ю, новин, поезії. 30 років часопис намагався відчувати пульс сьогодення, інформуючи про зміни в суспільстві, у церкві та особистому сприйнятті Бога. Я не знаю, що керувало думками братів та сестер, причетних до народження нашого журналу, коли вони назвали його «Благовісником». Бо що може були краще за людину, яка приносить комусь хорошу вістку? Хіба що сама вістка.

«Благовісник», рік 2022, 23.06.2022
Цей номер наша редакція готувала як ювілейний. Як-не-як, але 30 років — дата солідна. Тож ми вибрали відповідну тему журналу, стали готувати статті. Але раптом чорним круком на Україну впала війна… Зрозуміло, що наші плани довелося спочатку призупинити, а потім повністю змінити…

Служіння сестри Ніни, Юрій ВАВРИНЮК, 6.12.2021
До написання цих роздумів мене наштовхнула цитата з матеріалу Богдана Галюка, яка була надрукована в другому номері «Благовісника» за минулий рік. У статті «Offline vs Online» автор розмірковував про плюси та мінуси церковних богослужінь у форматі відеотрансляції, на яку перейшли багато церков під час карантину. І серед цих мінусів він називає один несподіваний момент: «Так-от, можна видалити деяких друзів у соцмережі, перемкнутися на канал іншої церкви, але сестру Ніну зі своєї місцевої громади — наділену особливим даром докору та «божественної» підказки — нікуди не видалиш, її потрібно терпіти й смирятися. І, до речі, саме так ми ростемо духовно».

Запитання служителю про служіння. Бліц, 6.12.2021
За останні 10 років роботи журналу ми взяли інтерв’ю у великої кількості пасторів, молодіжних лідерів, диригентів, освітян… Із більшістю з них заходила розмова про те, хто такий служитель, які його головні риси, від чого залежить успіх у служінні тощо. Пропонуємо вашій увазі добірку відповідей різних служителів братерства на ці запитання.

Таланти та характер служителя, Микола САВЧУК, 6.12.2021
Поділюся з вами трьома відкриттями щодо талантів і характеру та їх взаємодії. 1. Таланти — це кава, характер — то посуд. З одного боку, можна думати, що вміст важливіший, адже «хороша людина — ще не професія», а якісним напоєм можна посмакувати й із картонного стаканчика. А з іншого — ніхто не буде пити навіть найкращу каву, якщо вона подана у свинячому кориті або розлита на підлозі після падіння чашки (читай — характеру).

Представлясмо область.
Старший пресвітер об’єднання церков УЦХВЄ Черкаської області Віталій МАЛИШЕВСЬКИЙ: «Місіонерство на Черкащині відіграє ключову роль»,
6.12.2021
Є проекти з відкриття нових церков, є бажання мати церкви в районних центрах, але проблема — у служителях. Тими силами, що є, розвиватися складно. Коли немає кому поселитися в новому населеному пункті, і ми тільки час від часу приїжджаємо — то це має дуже слабкий ефект. Є села, де благовістимо, але закріпитися не можемо. Тож працюємо в міру можливості.

Церква за столом, Себастьян ТЕГЗА, 10.07.2021
Ранню Церкву можна без перебільшення назвати Церквою за столом. Основним її зібранням було спільне застілля. Кожного першого дня тижня увечері після роботи всі християнські громади збиралася для того, щоб разом їсти. Спочатку вони благословляли чашу з вином, потім ламали хліб і відтак разом вечеряли. І так було щоразу. Не просто з нагоди якихось окремих урочистостей, а регулярно, кожної неділі. Ну а після вечері відбувалось духовне спілкування.

Луцькі церкви провели пасхальні автобогослужіння на аеродромі, 10.07.2021
19 та 20 квітня 2020 року волинські церкви ХВЄ провели два святкових богослужіння на недіючому аеродромі неподалік від Луцька — у селі Крупа. Формат зібрання був незвичайний — щоб не порушувати умов карантину, віряни приїхали на власних автомобілях, а службу слухали через радіоприймачі на окремій fm-хвилі. На перший день Пасхи на аеродром приїхало 295 авто, на другий — 151.

Offline vs Online, Богдан ГАЛЮК, 10.07.2021
Сьогодні Церква переживає «романтичний етап» кризи. Наше покоління лише з розповідей знає, що таке гоніння чи заборона на масові зібрання. Зараз ми вперше самі спробували це, тому дружно перекочували в онлайн-церкви — у так зване «підпілля» (не таке це вже й гоніння, виявляється). Але романтизм минає, а потреби все одно залишаються. Попри всі переваги (швидкicть, інтерактивність, незатратність, відсутність посередників та кордонів, мультимедійність та ін.), інтернет містить певні небезпеки для християнина.

Обдаровані — щоб служити, Василь ПОПУДНИК, 10.07.2021
На жаль, є в церкві діти Божі — вони законні діти, які пройшли всі процедури усиновлення, народженні згори, спасенні, але часто мають неправильний погляд на своє служіння, на свою місію в церкві. Інколи запитуєш брата чи сестру: «Що ти маєш робити в церкві? Як треба служити Господу? Яке твоє завдання, ціль, призначення?» Один одне скаже, другий — інше, а третій ще якось по-іншому. Спробуємо описати світогляд, який повинен мати християнин. Бо саме світогляд, тобто те, як людина мислить, є її рушійною силою.

Досвід церкви «Благодать» міста Вараш, Олександр ГЕНІШ, 10.07.2021
Церква «Благодать» м. Вараш (раніше — Кузнецовськ), що на Рівненщині, нараховує 1074 члени, понад 300 дітей. Тут служать 4 пресвітери та 25 дияконів. Старший — пастор Петро Каленик, пастори — Ігор Овечко, Василь Дацький та Станіслав Милтанов. Довго служіння старшого пастора звершував Георгій Гейко, нині він — почесний пресвітер. Активності цієї церкви багато хто позаздрив би! Щоб познайомитися ближче з діяльністю громади, ми поспілкувалися з її служителями. Вони розповіли про весь шлях, яким довелося пройти церкві «Благодать» з моменту її утворення до сьогодення.

Благовістя в Україні. Олександр ПОПЧУК, 10.07.2021
Ми всі свого часу станемо перед Богом. Саме тому нам потрібно вчитися робити висновки, аналізувати виконану роботу, вносити корективи, а найголовніше — готуватися до великого іспиту перед Господом. Кожен із нас, хто служить Господу, має потребу бути підзвітним, адже такими були й апостоли. «А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам» (Дії 14:27). У цій статті постараємося проаналізувати історію євангельського руху в Україні з 1990 по 2020 роки. Що ми мали, чого набули, що втратили та які виклики стоять перед нами сьогодні?

Представляємо Харківське об’єднання УЦХВЄ, 10.07.2021
Старший пресвітер об’єднання церков УЦХВЄ Харківської області Сергій ЦИГАНКОВ: «Людина не може бути до кінця щасливою, якщо не віддає себе ближнім»

Три напрямки душеопікунства у церкві, Іван БІЛИК, 10.07.2021
Кожна місцева церква сильна настільки, наскільки відбувається душепіклування про людей у церкві. Душепіклування створює потужний моноліт церковного середовища, яке здатне допомогти людині пройти найскладніші етапи життя. Хочу розповісти про три напрямки праці з людьми в місцевій церкві.

Важливість служіння душпастирства, Сергій БАБИЧ, 10.07.2021
У наших церквах, як правило, велика увага до новонаверненого закінчується після того, як він прийняв святе водне хрещення. А ось далі людина, залишена сам на сам зі своїми проблемами, іноді не знає, як впоратися з тим чи іншим. Інколи повною несподіванкою для молодих віруючих стає одкровення про те, що процес духовного зростання набагато складніший, ніж це здавалося спочатку. Багато проблем у житті віруючого пов’язані з невирішеними проблемами минулого. Усе це змушує нас по-іншому поглянути на роль наставників і душеопікунів у церквах.

Представляємо Вінницьке об’єднання УЦХВЄ 10.07.2021
Василь ЛЮБЧАК: Чим характерна Вінничина — за радянських часів тут сильно переслідували християн. Двоє єпископів відбували покарання за віру, один із них просидів загалом 25 років. Тому церкви боялися йти в реєстрацію, працювали підпільно. Віруючі збиралися по хатах, їхні богослужіння проходили як сучасні домашні групи. Тепер вони мають 17 дільниць у Вінниці. Саме з таких дільниць колись виросли общини. Згодом вони побудували собі доми молитви. І хоча це вже окремі церкви, але досі мають спільну братерську раду.

Представляємо область. Рівненське об’єднання церков УЦХВЄ
Олександр КОТОК. У який час ми живемо?
10.11.2020
Старший пресвітер об’єднання церков УЦХВЄ Рівненської області Олександр КОТОК: «Поставте вічне в пріоритет»

Представляємо область. Волинь, 10.11.2020
Волинь з повним правом можна назвати колискою п’ятидесятницького руху в Україні. Пробудження розпочалося тут ще на початку 20-х років минулого століття і продовжується дотепер. Волинська область за кількістю церков ХВЄ займає друге місце після Рівненської. Нещодавно у Луцьку відзначався 90-річний ювілей утворення п’ятидесятницького Союзу. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з головою об’єднання церков ХВЄ області єпископом Михайлом Близнюком про життя та служіння місцевих громад.

90-річчя заснування Союзу ХВЄ, 10.11.2020
Українська Церква Християн Віри Євангельської у 2019 році відзначає своє 90-ліття. Ця дата певною мірою умовна, бо історія церков, які входять у це об’єднання, дуже неоднорідна. У регіони України п’ятидесятницьке вчення прийшло по-різному і в не один час. Але початком організованого руху вважається з’їзд у селі Човниця (Волинь) у 1929 році, на якому був утворений Всепольський Союз християн віри євангельської.

Справжня природа лідерства — це жертва, Григорій ГАБДІЄВ, 10.11.2020
Жертва — це постійний елемент лідерства, це безперервний процес, а не одноразова плата. Для початку кожен лідер повинен усвідомити, що його керівництво — це не просто влада й свобода. Бо якщо він має такий поверхневий погляд на служіння, то це характеризує його духовну незрілість. Справжнє лідерство — це зусилля та жертви, які служитель приніс для того, щоб вести людей.

Служіння пастора та сучасні виклики, Ростислав МУРАХ, 27.12.2019
Основний складник зростаючої Церви — особистість пастора. Українська приказка каже: «Який пастор, така й паства». І певною мірою це правда. Сам Христос називає себе Пастирем добрим. Важко переоцінити значення служіння пастора. Христос не називав себе пророком, хоч і був пророком. А от Пастирем Він Себе назвав, цим самим підкресливши важливість цього служіння.

Представляємо область: Хмельниччина, 27.12.2019
Старший пресвітер церков ХВЄ Хмельницької області Ростислав Мурах: «Маю мрію — щоб у кожному райцентрі області була церква нашого братерства»
, 3.03.2020

Представляємо область. Запорізька область, 27.12.2019
Старший пресвітер церков ХВЄ Запорізької області Андрій Лисенко: «Пізнати Божу волю й діяти відповідно до неї — це наша відповідальність!»

«Божий комбайн» заїхав на Небесну парковку, Богдан Галюк, 27.12.2019
7 грудня 2019 року перестало битися серце ще одного героя віри мого покоління — німецького служителя Рейнхарда Боннке. П’ятидесятницький євангеліст, засновник міжнародної місії «Христос для всіх народів» (Christ for all Nations, CfaN), який розпочав місію в Африці в 1967 році, відійшов у вічність у віці 79 років.

Представляємо область. Чернігівщина, 24.09.2019
Старший пресвітер церков ХВЄ Чернігівщини Віталій Гавула: «Бог часто діє в людській немочі»

Михайло Паночко молився за Британію, 24.09.2019
31 серпня на стадіоні Уемблі в Лондоні відбувся Національний День молитви, який зібрав тисячі віру­ючих британців та гостей із усього світу. «Зціли народ – візьми вогонь!» – так звучала основна тема урочистого зібрання. На дійство був запрошений єпископ Української Церкви Християн Віри Євангельської Михайло Паночко.

Конфлікти в церкві— як їх вирішувати?, Тім ЧАЛІС, 30.07.2019
Міжособистісні конфлікти в церкві — одна з реалій, яка викликає в мене постійне занепокоєння. І мене турбує не стільки сам факт конфліктів або їхні масштаби, скільки нездатність (або небажання) вирішувати їх, коли вони виникають. Це суперечить очевидному вченню Біблії про важливість і способи вирішення конфліктів у середовищі християн.

1 2 3

 

 

Людяність — це дуже важлива риса, особливо для християнина,
тому що Бог створив нас передусім не віруючими,
а людьми.

Віталій ЯЦЮК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"