Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
3,2018
"Сила слова: згоріти чи спопелити "

 

 

 

Життя Церкви

Життя Церкви

1 2

Чи потрібна реформація нам? Василь ПОПУДНИК, 26.06.2018

Говорити про якісь реформаційні ідеї чи бути реформатором трохи невдячна справа. Проте я хочу зайняти саме цю позицію. Передусім хочу запитати: «У якій церкві Мартін Лютер зробив реформацію?» На це питання ми одразу відповідаємо, що в католицькій. Але, по суті, це була його церква — він був монахом католицької церкви. Я розумію, що, говорячи про реформацію, ми дивимося довкола себе й бачимо: реформація потрібна мало не в кожній сфері — і в державі, і у владі, і в церквах інших деномінацій. Та постає питання: чи потрібна вона в нашій церкві?

Реформація сьогодні. Віктор ШЕВЧУК, 26.06.2018

Реформація — це зовсім не те, що пропонує нам словник. Це рух за навернення до першоджерел християнства — Біблії. Чому це було необхідно? Тому що церква за п’ятнадцять століть відійшла від тих істин, які проповідував Ісус Христос та апостоли. Тодішні служителі так далеко зайшли, що в церкві зрештою з’явилася корупція, посади єпископів та священиків купувалися, богослужіння проводилося католикам латинською мовою у Західній Європі та православним старослов’янською у Східній.

5 SOLA для Церкви, Дмитро ДОВБУШ, 26.06.2018

П’ятисотий ювілей Реформації велика (більша?) частина протестантів чомусь сприйняла виключно як нагоду для євангелізації. Це виглядає досить парадоксально не тільки з тієї точки зору, що ідеї Мартіна Лютера стосуються внутрішньоцерковних реалій, а й з тієї, що не почавши з себе, не можна реформувати когось: «Бо час уже суд розпочати від Божого дому…»

Реформація і ми, Михайло ЧЕРЕНКОВ, 26.06.2018

Увесь християнський світ відзначає ювілей Реформації. 500 років тому почалася нова епоха — і для християнської церкви, і для всієї нашої цивілізації. 31 жовтня 1517 року чернець-професор Мартін Лютер прибив до дверей каплиці у Віттенберзі свої 95 тез. У них він розкритикував зловживання католицької церкви й владу Папи відпускати гріхи за гроші. Слід розуміти, що Лютер та інші реформатори ставили за мету відродити церкву, повернути їй первісний вигляд і добрий вплив на суспільство.

Представляємо область. Чернівецьке об’єднання церков ХВЄ, 22.03.2018

Великий обман, в який вірять батьки-християни, Марк ХАРПЕР, 11.01.2018
«Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр.22:6). Не раз із кафедри ми чуємо ці слова. І, тлумачачи їх, нам кажуть: «Якщо ви — хороші батьки, які з дитинства формують у своїх дітей основи християнської віри, то ваші діти не відступлять від цієї віри». Я й сам проповідував про це. Але проблема в тому, що насправді виходить по-іншому.

«Акорди любові», Галина ФУРМАН, 11.01.2018
«Акорди любові» — назва програми літнього християнського майданчика для дітей 2016 року. Девізом програми стали слова з Біблії: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Притчі 4:23). Усе велике бере свій початок із маленького. Кожен із нас розуміє, що діти та молодь — це майбутнє як церкви, так і країни. Є велика ймовірність того, що чим більше дітей із самого дитинства чутимуть про Бога, то тим більше молоді долучатиметься до числа спасенних, творячи благословенне майбутнє церков та країни загалом. Історії покаяння дівчат та юнаків — яскраве свідчення того, як через проповідь Євангелії в дитячих християнських таборах Бог змінює серця дітей.

Чому діти йдуть з церкви? Йоганес РАЙМЕР, 11.01.2018
Уже декілька років мене хвилює тема, як зберегти наших дітей у церкві. Ця проблема особливо гостро постала серед східнослов’янського емігрантського населення в Західній Європі та Америці. У нас, у Німеччині, за статистикою, 80% усіх дітей віруючих батьків покидають церкви і ніколи в них не повертаються. Я нещодавно був у церкві чисельністю 2100 членів. У них у недільній школі 1200 дітей, що вже небагато як для двохтисячної церкви. А їхня молодіжна група нараховує всього 120 чоловік. Тобто це значить, що в церкві лишилося лише 10% дітей, які відвідували недільну школу.

Чого нам не вистачає? Джим ЦИМБАЛА, 27.12.2017
Джим ЦИМБАЛА — старший пресвітер багатонаціональної мега-церкви «Скинія Брукліна» в Нью-Йорку. Американець українського походження. Коли в 1971 році він починав служіння, у церкві налічувалося не більше 30 чоловік, тепер — 16000 членів. Досвід його служіння поклав початок заснуванню нових церков у інших районах Нью-Йорка, а також у Гаїті, Домініканській Республіці, Ізраїлі, Гайані, Філіппінах. Церква «Скинія Брукліна» відома зокрема своїм хором, який співав на інавгурації Президента США. Ставши пресвітером, Джим Цимбала перш за все усвідомив необхідність справжньої молитви для вивільнення благодаті й сили Божої.

Представляємо область. Дніпропетровське об’єднання церков ХВЄ, 27.09.2017
Михайло МОКІЄНКО: «Церква має бути уважною до дій Божих»

Сила будувати стосунки, Павло Федорук, 27.09.2017
Скажіть, хто з нас не захоплювався глибиною християнського життя, рівнем духовності та стосунків з Богом і між собою віруючих першоапостольської церкви? Братерська спільність, чуда та знамена, страх Господній в кожній душі. Усі були вкупі, усе мали спільним, продавали маєтки та ділили всім, хто в чому мав потребу. У сердечній простоті вихваляли Бога, а Господь щоденно додавав спасенних до Церкви…

Жертва спільності, Олексій Коломійцев, 27.09.2017
Спільність — це не просто додатковий елемент, і добре, коли він є в Церкві. Церква була створена Богом так, що спільність — її життєво важлива частина. Без неї Церква не буде існувати. Як тільки спільність вгасає, Церква перетворюється в лекційний зал у найкращому випадку або в просто мертве зібрання людей. У Біблії є дуже багато уривків, які стосуються спілкування та спільності.

Для чого потрібна місцева церква?, Ростислав Мурах, 27.09.2017

Христос стверджує, що Він побудує Церкву, якої не переможуть сили адові
Для того, щоб з неба скинути сатану, Бог послав архангела Михаїла. Але для того, щоб заснувати Церкву, Бог послав Сина улюбленого! І Церква (що ми не раз знаходимо в Писанні) — це Тіло Господа Ісуса Христа. Христос — Голова Церкви. Він вознісся на небеса і сидить праворуч Отця Небесного. А ми, як Церква Його, залишилися на землі.

Влада християнина або Хочу чуда, Вадим ЛИСЕНКО, 6.04.2016

Нерідко доводилося бачити й чути, як віруючі командують дияволом, топчуть його, кричать: «Дияволе, я забороняю тобі! Я повеліваю! Вийди геть!» Але навіть ця практика тьмяніє на фоні зухвалих вимагань у Бога того, що належить людини від обітниць Всевишнього. Нерідко можна натрапити й на третю крайність, коли починають наперед дякувати, навіть не отримавши того, що просили. До речі, і не факт, що отримають. Запитуєш у тих, хто повеліває дияволом: «Чому ви так кричите і до диявола звертаєтеся? Думаєте, що він буде вас боятися?» Відповідають з великою впевненістю: «Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить»

Влада в церкві: будувати не можна руйнувати, Микола СИНЮК, 6.04.2016

Три гілки влади зосереджені в Божих руках. Він — Законодавець і Гарант дотримання Своїх законів, Він — справедливий Суддя, Він — Цар над царями. Окремим людям у церкві чи державі Бог делегує владні повноваження для належного виконання Його суверенних, одвічних планів: «Ти цар... якому Небесний Бог дав царство, й владу, міць та славу. І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку» (Дан.2-37). Це повноваження імператору Навуходоносору делегував Бог. Це від Нього — влада царів, президентів, прем’єрів на рівні держав і народів до часу, Ним визначеного!

Зловживання владою, Чарльз КРАФТ, 6.04.2016

Відповідальність за використання влади — одне з найактуальніших питань у нашому суспільстві. Майже щодня ми чуємо про політиків, працівників правоохоронних органів, директорів великих корпорацій і навіть популярних християнських лідерів, які брутально зловживали владою. Безвідповідальне користування владою світу цього — вже велика біда, але ще більш сумно таке ставлення до влади духовної. Даючи нам одночасно владу й свободу, Бог ризикував, тому що, як ми вже бачили, можна використовувати все це з неправильною метою або, що ще гірше, не за призначенням.

Місія милосердя «Добрий самарянин», 8.02.2016

Засоби масової інформації можна назвати тими дахами, про які казав колись Ісус Своїм учням: «Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на дахах» (Мт. 10:27). Тому в справі проповіді Євангелії роль ЗМІ переоцінити неможливо. Завдяки християнським газетам Євангелія заходить туди, куди проповідник далеко не завжди зможе потрапити. Це один із способів проповідувати вчення Христа «аж до краю землі».

А молодь покидає Церкву...Чому?, 8.02.2016

Західні соціологи провели дослідження причин, через які молоді люди відходять від віри й життя в ній. Хоча західне та пострадянське християнство багато в чому відрізняються, результати дослідження можуть бути цікавими і для українського євангельського середовища.Компанія BarnaGroup розпочала п’ятирічний проект із дослідження можливостей і способів розвитку віри в підлітків і молоді, а також складнощів, що виникають на цьому шляху, в умовах швидкозмінних культурних цінностей.

Сім помилкових стереотипів щодо християнства, Стівен МЕТСОН, 8.02.2016

Бути християнином — це справді блаженство, але не все, що ми говоримо або в що віримо, можна називати істиною. Розповім вам про декілька основних стереотипів, які живуть у головах християн щодо християнства.

Методи благовістя, Андрій БАРАНОВ, 8.02.2016

До благовістя потрібен творчий підхід. Ось кілька простих, але неординарних прикладів, як можна проповідувати Євангелію. Можливо, вони просто послужать поштовхом для фантазії і надихнуть вас вигадати ще десятки інших методів.— Спільна трапеза. Коли ви сидите з людиною за одним столом — це зовсім інші стосунки, ніж сказати «добрий день» — «до побачення» на вулиці. В Узбекистані так: береш м’ясо, рис — і йдеш до людей, а вже трохи моркви та олії, щоб зварити плов, у них знайдеться. Напевно, коли людина поїсть, її шлунок опускається — і серце відкривається. А тоді вже можна й про Бога погомоніти.

Як передати досвід благовістя?, Станіслав ГРУНТКОВСЬКИЙ, 8.02.2016

Який предмет у школі був для вас найнуднішим? На це запитання я часто отримую відповідь: «Хімія». Можливо, я б так само відповів, якби не моя вчителька хімії Раїса Олексіївна. Вона любила не лише хімію, але й нас, своїх учнів. Вона змусила нас влюбитися в цей нудний предмет. Раїса Олексіївна щоразу після того, як пояснила нову тему, з-під окулярів, які сповзали на кінчик носа, уважно вдивлялася в наші очі й запитувала: «Дітки, ви все зрозуміли?» Не бачачи в наших очах повного розуміння, вона повертала окуляри на своє місце й ще раз пояснювала нам тему. Потім знову ставила те ж саме запитання, адресуючи його вже останнім рядам, де зазвичай сиділи двієчники. І ще раз пояснювала, аж поки не відчувала, що зрозуміли всі.

Ланки одного ланцюга, Роберт МОРГАН, 8.02.2016

Едвард Кімболл був сповнений рішучості навернути свій клас у недільній школі до Христа. Підліток на ім’я Дуайт Муді часто засинав під час занять, але Кімболл не втрачав надії щодо його спасіння і налаштувався на розмову з ним. Його серце гучно калатало, коли він увійшов в магазин, де працював Муді. «Я поклав йому руку на плече, нахилився й поставив ногу на підставку. Я попросив його прийти до Христа».

Не дайте супер-духовним людям нашкодити вашій церкві, Лі Грейді, 20.01.2015

Декілька років тому відомий сьогодні проповідник набув популярності, коли сказав, що ангел регулярно навідував його під час телевізійних зустрічей пробудження. Це й ангел нібито був посланий, щоб почати велике відновлюючи пробудження в Сполучених Штатах. Тільки одна велика проблема: пробудження так і не почалося.

А раніше так не було, Ліна БОРОДИНСЬКА, 20.01.2015

«Де вам жилося краще: у Радянському Союзі чи в незалежній Україні?» — запитали соціологи жінку пенсійного віку. Відповідь була вражаючою: «Звичайно, за Радянського Союзу мені було краще, оскільки тоді я отримувала заробітну плату, а тепер лише пенсію». Жінка не могла усвідомити, що говорила про зміни не суспільства, а самої себе. Попри це низку переваг нашого минулого продовжать інші її сучасники: у Радянському Союзі була краща дисципліна; політики не дозволяли собі так поводитися; ковбаса була дешевшою і т.ін.

Мистецтво художнього читання, Лідія ВУДВУД, 9.12.2014

Художнє слово – це вміння красиво викладати свої думки, використовуючи художні засоби, чітко висловлювати суть, вміння зацікавити читача й слухача. Його використовують в поезії, в художніх творах. Воно відрізняється від звичайної мови, якою ми користуємося в повсякденному житті.

 

1 2

 
Українська християнська поезія Місія "Голос надії"