Географія щастя, Юрій ВАВРИНЮК
Якось, їдучи в автомобілі на роботу, прислухався до радіопередачі, яка саме звучала в ефірі. Ведучі, відштовхнувшись від опублікованого нещодавно Індексу щастя, запросили у студію експертів та спробували подискутувати на тему щастя. Мені не вдалося прослухати усієї передачі, але тема, як кажуть, «зачепила». Найбільше вразило те, що в цьому Індексі щастя (Міжнародний індекс щастя, що відображає добробут людей та стан навколишнього середовища в різних країнах світу, був запропонований New Economics Foundation) Україна у 2019 році посіла 133 місце серед 156 країн. Це було більше ніж дивно.
Відкладене щастя, Ольга МІЦЕВСЬКА
Уже місяць біля мого ліжка лежить книга із замудрою назвою «Прокрастинація». Єдина користь від неї у тому, що вся моя сім’я запам’ятала значення цього слова та жартує, що моя прокрастинація не дає мені можливості прочитати «Прокрастинацію». Ну, половину я все ж осилила, а далі йдуть практичні поради, які слід впроваджувати в життя. А то вже складніше, то — відповідальність… Хай навіть перед самим собою.
Неправедний суддя й бідна вдова, Дмитро ДОВБУШ
Уявіть собі середньостатистичного безсовісного чиновника-бюрократа-хабарника. Хоча навіщо уявляти? Просто зайдіть у першу-ліпшу адміністративну будівлю й сфотографуйте його. А тепер уявіть вдову воїна АТО, яка, намагаючись добитися соціальних пільг, обходить кабінети вищезгаданих чиновників, і, нарешті, натрапляє на суддю, від якого залежить рішення її справи. Але він, як на біду, ще запекліший корупціонер, ніж усі його колеги разом узяті — давно втратив усякий сором перед Богом і людьми.
Так виглядає щастя, Вікторія РЕЙЧЕР
Приятель скаржиться:
— Слухай, мені сорок років. Зранку в мене мігрень, вечорами — болить спина. На очах окуляри, на зубах коронки, у взутті ортопедичні устілки. Без таблетки з дому не вийдеш, без крему на пляжі не позасмагаєш, без сну взагалі не жилець. Але я ж, начебто, здорова людина!
— Ну так, — кажу. — Ти і є здорова людина. Так виглядає здоров’я. Тому що хвороба виглядає зовсім не так.
Жертовні батьки чи діти-жертви?
Напевне, кожен із нас легко пригадає не одну, а то й з добрий десяток історій, як «мама з татом старалися, виховували», а потім почули: «А я вас просив?» Або мама працювала на трьох роботах: «…щоб у тебе все було… а ти….» Не варто жити заради дітей, бо це не потрібно їм, а може — і взагалі шкідливо. Ми бачимо жінок та чоловіків, що відмовляються від усього (чи від багато чого) заради дітей. Мотивація від початку ніби непогана, але згодом видовище стає доволі-таки сумним.
Прийомні батьки Федір і Тетяна Романюки: «Ти насправді щасливий в житті, коли знайшов своє місце»
Шануй свого батька… Василь МАРТИНЮК
Не раз доводилося чути свідчення про глибокий душевний біль людей, від яких відмовилися батьки. Вони, вирісши сиротами при живих батьках, і в дорослому віці боліли душею; намагалися знайти їх, щоб поспілкуватися, почути слово вибачення на ознаку свого прийняття. Не раз доводилося бачити, як гостро діти реагують на слова «я тебе не буду любити», «ти мені не потрібна (не потрібний)». Скільки страху в їхніх очах, яка істерика, який гіркий плач!
Феномен Фанні Кросбі
Фанні Кросбі вважають найбільш відомою жінкою-автором християнських гімнів. Сліпота не перешкодила їй написати понад 9 тисяч духовних пісень, які й дотепер є улюбленими в церквах по всьому світу.
Вона народилася в травні 1820 року недалеко від Нью-Йорка, у бідній сім’ї, але про неї знає не тільки Америка, а й увесь світ. Її повне ім’я — Франсес Джейн Кросбі.
Служіння пастора та сучасні
виклики, Ростислав МУРАХ
Основний складник зростаючої Церви — особистість пастора. Українська приказка каже: «Який пастор, така й паства». І певною мірою це правда. Сам Христос називає себе Пастирем добрим. Важко переоцінити значення служіння пастора. Христос не називав себе пророком, хоч і був пророком. А от Пастирем Він Себе назвав, цим самим підкресливши важливість цього служіння.
Про пастирів і паству, Дональд ДЖІ
Говорячи про те, що є тисячі наставників у Христі, але не багато батьків (див. 1Кор.4:15), апостол Павло підкреслює різницю між наставником і батьком-пастором. Общинам потрібен духовний батько, потрібен більше, ніж керівник, ніж проповідник, ніж всі передові брати. Кожному стаду потрібен пастир. В общинах, де наставник не бореться до самопожертвування за кожну окрему душу, немає життя.
90-річчя заснування Союзу ХВЄ
Українська Церква Християн Віри Євангельської у 2019 році відзначає своє 90-ліття. Ця дата певною мірою умовна, бо історія церков, які входять у це об’єднання, дуже неоднорідна. У регіони України п’ятидесятницьке вчення прийшло по-різному і в не один час. Але початком організованого руху вважається з’їзд у селі Човниця (Волинь) у 1929 році, на якому був утворений Всепольський Союз християн віри євангельської.
Євангельські християни Святої П’ятидесятниці, Олег БОРНОВОЛОКОВ
Євангельські християни Святої П’ятидесятниці як об’єднання церков Західної України сформовані в травні 1924 року в місті Кременці Волинської губернії з уже існуючих громад. Ці громади були організовані в різний час у період із 1919 до 1924 року. У більшості випадків вони мали пробаптистське розуміння принципів хрещення Святим Духом. Приїзд у Кременець Івана Олексійовича Гериса в лютому 1924 року змінив їхній формат віри, почалося духовне пожвавлення раніше організованих громад, що й призвело до організації та проведення першого з’їзду Святої П’ятидесятниці 1-5 травня 1924 року.
Духовність та
відповідальність християнина, Анатолій БЕЗКРОВНИЙ
Говорячи про духовність, ми інколи плутаємося й не можемо відрізнити духовність від псевдодуховності чи лжедуховності. Інколи духовним називають те, що ним не є. У церквах люди часто недооцінюють важливість відповідного духовного сану служителя. Наведу приклад не з церковного життя.
30-річний ювілей місії «Добрий самарянин»
8 червня 2019 року в Рівному відбулася конференція, присвячена святкуванню 30-річного ювілею місії «Добрий самарянин». Конференція була не просто місіонерською. На неї було запрошено також молодь, щоб, як зазначають організатори заходу, через свідчення про місіонерську роботу «надихнути молоде покоління на виконання Великого Доручення». У ході конференції своїм досвідом служіння ділилися засновники, працівники та діючі місіонери.
Представляємо область. Волинь
Волинь з повним правом можна назвати колискою п’ятидесятницького руху в Україні. Пробудження розпочалося тут ще на початку 20-х років минулого століття і продовжується дотепер. Волинська область за кількістю церков ХВЄ займає друге місце після Рівненської. Нещодавно у Луцьку відзначався 90-річний ювілей утворення п’ятидесятницького Союзу. З цієї нагоди пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з головою об’єднання церков ХВЄ області єпископом Михайлом Близнюком про життя та служіння місцевих громад.
Дорога мінним полем. Свідчення В’ячеслава Марчука
Дорога життя героя цієї історії, В’ячеслава Марчука, була непростою та болючою. Спеціаліст із розмінування, який пройшов Афганістан, він і не здогадувався, що ця дорога поведе його через мінне поле болю, розчарування та безвиході. І що звільнити душу й серце від депресії важче, аніж поле бою від мін та снарядів. Але попереду його чекала зустріч із Тим, із Ким він і не дуже хотів зустрічатися: зустріч із Богом.
У Божій присутності, Сергій ПАВЛЕНКО
Ісус сказав: «Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього» (Ів.14:23). У тобі Сам Бог. Проста начебто думка, але часто мені здається, що багато людей у це по-справжньому не вірять.
Новини Української Церкви ХВЄ |