Благовісник

Феномен Фанні Кросбі: як сліпа дівчинка стала відомим автором гімнів

Фанні Кросбі вважають найбільш відомою жінкою-автором християнських гімнів. Сліпота не перешкодила їй написати понад 9 тисяч духовних пісень, які й дотепер є улюбленими в церквах по всьому світу.

Вона народилася в травні 1820 року недалеко від Нью-Йорка, у бідній сім’ї, але про неї знає не тільки Америка, а й увесь світ. Її повне ім’я — Франсес Джейн Кросбі.

Труднощі родини

Мати Фанні рано втратила чоловіка, тому змушена була працювати з ранку до ночі, щоб прогодувати сім’ю. Уся турбота про дітей лягла на плечі їхньої бабусі.

Коли Фанні було шість років, вона важко захворіла. У результаті неправильного лікування запалення очей втратила зір. Але родина дівчинки не опустила рук. Мама пояснила дочці, що іноді Бог відбирає який-небудь дар, щоб дати натомість ще кращий. Вона розповіла маленькій донечці про інших сліпих людей, які досягли успіху й стали відомими.

Любов бабусі

Бабуся Фанні вирішила робити все можливе, щоб компенсувати внучці втрату зору. Вона була з нею кожну вільну хвилину. Садила дівчинку на коліна й говорила їй про сонце. Пояснювала, яке воно вранці, вдень і ввечері перед заходом. Розповідала про красиві пухнасті хмари на небі, як вони постійно змінюють свою форму й забарвлення, про місяць і зорі, що мерехтять на небі темної ночі.

Одного разу після грози бабуся вивела Фанні на пагорб і там розповіла їй, яка веселка, про її сім кольорів і про те, чому Бог створив на землі першу з них.

Бабуся також розповідала Фанні про птахів і вчила розрізняти їхні голоси. Вони разом ходили по лісі й слухали пташиний спів. Багато часу було затрачено на вивчення кольорів. Скоро Фанні могла сказати, яка квітка в неї в руках, варто було їй лише доторкнутися до її пелюсток або понюхати. Квіти вона особливо любила.

Бабуся заохочувала Фанні гратися з іншими дітьми. Незабаром дівчинка була спроможна брати участь майже в усьому, що робили здорові діти. Вона лазила по деревах і навіть їздила верхи на коні.

Бабуся Фанні була християнкою й постійно переказувала своїй онучці біблійні оповіді або читала їх уголос, бо сама Фанні не вміла читати. Зате дівчинка запам’ятовувала великі уривки. Вона пам’ятала багато розділів зі Старого Завіту, багато псалмів і притч, всю Книгу Рут.

Фанні потім казала: «Усім, чим я є і чим коли-небудь стану, я зобов’язана Біблії».

Талант — писати вірші

Коли Фанні було 8 років, вона стала писати вірші. Складала духовні пісні й цілі поеми в умі, а потім диктувала їх для запису на папері. Одного разу вона одночасно працювала над 12 гімнами, а потім продиктувала всі один за одним. Іншим разом вона написала 7 віршів за один день! За своє життя Фанні Кросбі написала понад 9000 християнських пісень. Був довгий період у її житті, коли вона писала по три пісні на тиждень. Часом видавці не хотіли поміщати до збірки стільки поетичних творів одного автора, тому її тексти стали підписувати різними псевдонімами. А псевдонімів у Фанні було понад сто.

Про свою сліпоту Фанні казала: «Блаженному провидінню Божому було завгодно, щоб я все життя була сліпою, і я дякую Йому за це. Якби завтра мені запропонували чудовий зір, я б не погодилася. Мене відволікали б красиві й цікаві речі, і я б не співала хвали Богові».

Навчання в школі для сліпих

Коли Фанні виповнилося 15 років, вона змогла поїхати в Нью-Йорк учитися в спеціальному навчальному закладі для сліпих. Там їй судилося провести 23 роки, спочатку як учениці, а потім як вчителька. Викладачі побачили талант у дівчинки й намагалися усіма можливими способами підтримувати його.

Керівником школи в ті роки був молодий чоловік на ім’я Гровер Клівленд, майбутній президент Америки. Він став допомагати Фанні записувати її пісні.

У Нью-Йоркській школі для сліпих Фанні здобула музичну освіту, навчилася співати (сопрано) й доволі успішно виступала.

Фанні навіть запрошували виступити зі своїми піснями перед Конгресом США у Вашингтоні. Слухаючи її, багато високопоставлених чиновників втирали сльози.

Джерела натхнення

Фанні черпала натхнення у всьому. Одного разу їй розповіли про одну жінку, яка потрапила у вуличний натовп із дитиною на руках. На них тиснули з усіх боків, дитина жалібно плакала. Здавалося, що ось-ось її задушать. Мати, щоб врятувати дитину, зібрала останні сили й підняла її вгору — і так врятувала дитину. Під враженням від цієї оповіді поетеса написала вірш «Я в руках Ісуса», що став відомою піснею.

Фанні Кросбі відвідувала в’язниці, де розповідала засудженим про Божу любов. Її розповіді вражали слухачів. Вони хотіли молитися разом із нею. Якось під час молитви один із ув’язнених просив Ісуса, щоб Він не минув його і спас. Поетесу дуже вразила його щира молитва. Вона поклала її в основу своєї знаменитої пісні «Не минай мене…» (Pass me not).

Одного разу до Фанні Кросбі прийшла в гості її подруга — пані Ноп, дружина директора великого страхового агентства, композиторка (за своє життя написала музику до близько 500 християнських пісень). Вона зіграла мелодію власного твору й запитала Фанні, які почуття це викликає в неї. Сліпа поетеса відповіла: «Твердо я вірю: мій любий Спас! Ним я радію, бо він мене спас». Так з’явилася на світ одна з найвідоміших християнських пісень, яку співають у багатьох країнах світу — «Blessed Assurance».

Фанні завжди була в роботі. Якщо не писала, то співпрацювала з християнськими місіями й допомагала людям. Вона відвідувала притулки, в’язниці, де розповідала нужденним про Ісуса й молилася разом із ними. Хвороблива дівчинка стала сильною жінкою, яка вплинула на цілі покоління!

Щасливе заміжжя

Коли Фанні було 38 років, вона вийшла заміж за Олександра ван Альстайна, сліпого, як і вона, із яким познайомилася ще в інституті. Разом вони щасливо прожили 44 роки.

Друзі Фанні

Айра Д. Санкі, співак, який брав участь у кампаніях пробудження доктора Муді, популяризував пісні Фанні Кросбі, часто співаючи їх на зібраннях. Маючи різноманітний репертуар, він прийшов до висновку, що пісню «Твердо я вірю: мій любий Спас» люди особливо сприймають. Санкі часто закінчував богослужіння піснею «Не минай мене, мій Спасе», автором якої була Фанні Кросбі. Коли він захворів і теж утратив зір, Фанні Кросбі відвідувала його й утішала.

Однією з найдорожчих подруг Фанні Кросбі була сліпоглуха Хелен Келлер. Про неї Фанні говорила: «Вона є великим подарунком людям нашого століття».

Фанні Кросбі дуже любила дітей. Вони називали її «тітонька Фанні». Діти організовували з нею ігри, розповідали їй про свої радощі й проблеми. Діти не раз казали: «Тітонько Фанні, будь ласка, розкажи нам яку-небудь історію». Вона написала для них пісню, яку часто співають у недільних школах Англії та Америки.

У день 90-річчя Фанні друзі запитали в неї, що є секретом її довголіття. Вона відповіла, що три речі, на сторожі яких вона стояла завжди: власний характер, власний смак і мова.

До Господа

11 лютого 1915 року Фанні Кросбі відійшла до Господа. Приміщення церкви було переповнене людьми! Тут були священики, автори пісень, політики, державні діячі, хлопчики й дівчатка — усі друзі Фанні.

Фанні Кросбі прожила 95 років. На її могильному камені написано: «Тут похована тьотя Фанні». А нижче вигравірувані слова знаменитої пісні:

Твердо я вірю: мій любий Спас!
Ним я радію, бо він мене спас.
Небо в дарунок Він хоче дать.
Як же приємно з Ним пробувать.

"Благовісник", 2,2019