|
3,2023
Дивитися PDF
Тема номера: «Герої віри»
Ми — сильні. Анатолій КОЗАЧОК
Ми — сильні… Коли ми говоримо ці слова, то які асоціації у вас виникають? Мені одразу спав на думку один випадок. Коли я служив в армії, двоє хлопців побилися між собою. Вони з’ясовували не лише те, хто з них сильніший. Між ними ще була й така собі міжнаціональна неприязнь. І тоді той, який був побитий іншим, пішов у зал, щоб тренуватися й згодом помститися. І так усі два роки ці хлопці тренувалися в залі, щоби бути гідними суперниками один одному. Так вони доводили, хто сильніший. Іноді певного виду змагання можна побачити й між християнами, але це не наша дорога.
Слуги Божі. Валерій АНТОНЮК
Герої віри: happy end, чи життєва трагедія? Юрій ВАВРИНЮК
Нам притаманно захоплюватися героями. І біблійними також. Ще з недільної школи нам знайомі Давид, який переміг велетня Голіафа, три юнаки в огненій печі, Даниїл серед левів. А скільки чудес зробив Ісус! Недаремно за Ним ходили тисячні натовпи. І одна з причин такого захоплення — те, що такі історії закінчуються неочікувано та щасливо. Власне, часто цей факт і робить ту чи іншу дійову особу оповіді героєм. В американській культурі є феномен, який називають «хепі ендом» (happy end) — щасливий кінець. Саме так, на думку масового читача чи глядача, має закінчуватися будь-яка книга чи фільм. Якщо по-іншому, вважається, що герой оповіді — не герой.
Герої віри — де вони тепер? Михайло ПАНОЧКО
Нині в Україні слово «герой» асоціюється з мужністю та відвагою українських захисників, які, віддаючи власне життя, боронять нашу державу та відвойовують свободу кожного українця. А як щодо героїв віри — людей, які стоять на лінії духовного фронту, воюючи проти гріха та наближаючи людей до Бога? Чи бачимо ми їхню віру та відвагу нині, у час повномасштабної війни в Україні? Про це журналісти Волинського об'єднання УЦХВЄ поспілкувалися з почесним єпископом Михайлом ПАНОЧКОМ.
«Я іду на небо...» Історія родини Павенків. Вікторія ТРУДЬКО
Біля Лиману Ярослав Павенко потрапив під ворожий обстріл, унаслідок чого зазнав важкого поранення. Колеги, поки везли до лікарні, намагались врятувати йому життя, надаючи першу допомогу. Проте на подвір’ї шпиталю він помер. Для родини Павенків це вже третя болюча втрата. У 2014 році проросійські бойовики закатували двох братів Ярослава — Альберта й Рувима. Батьки втратили трьох синів.
Віктор Стороженко: «Усі успіхи, які ми мали, можна назвати випадковістю, якщо не знати Бога»
Що Біблія говорить
про службу в армії? Тимофій НАГАЙЧУК
Люди високого духу. Михайло МОКІЄНКО
Через те, що Божий народ не слухав Господа, вони стали переселенцями. З-поміж цих євреїв були обрані юнаки, які не мали вад, розумні, зі знатних родів. Серед обраних юнаків було четверо молодих людей. І що одразу впадає у вічі — ці люди не впали в розпач у полоні. Вони зберігали те, що було цінним для їхніх батьків, те, що було вкладене в їхні серця старшим поколінням. І в цьому чудовий принцип для нас: поки наші діти маленькі, поки ми в церквах маємо молодь, як важливо закласти в них біблійні основи для великого духу.
Роман МАРЧЕНКО: «На передовій трапляються
випадки, коли рятує лише віра»
54-річний Роман МАРЧЕНКО із Запоріжжя воював у лавах ЗСУ, нагороджений званням захисника Вітчизни. Він пішов добровольцем захищати країну у квітні 2022 року. Під час штурму на Ізюмському напрямку отримав поранення та контузію: «Прилетіла міна. Осколкове поранення в ногу й контузія. До великої війни Роман мріяв стати капеланом, а після того, як дістав поранення, зрозумів: настав час, аби здійснилося бажання. Для цього потрібна була певна підготовка. По-перше, щоб церква дала згоду на капеланство й рукопоклала на це служіння. Далі треба пройти курси, на які Роман поїхав до Києва. Курси проходили в березні цього року на базі церкви «Філадельфія».
Герой, Якому належить слава. Михайло ДРЕН
Не раз також мені доводилося чути докір у свій бік: «О, ви ненавидите тих, ненавидите інших…» Але я хочу вам сказати, що наші захисники, наші воїни, наші герої стоять на «нулі» не тому, що вони не люблять росіян. Вони там тому, що люблять свій край, свою сім’ю, своїх дітей. І це для мене ще один сигнал, що Україна переможе. Тому що любов завжди перемагає. І приклад цього нам залишив живий, воскреслий третього дня Христос. Ісус Христос — Начальник і Виконавець віри — великий приклад для нас. І ми повинні тримати Його образ перед своїми очима, щоб не забувати, що Він зробив для нас і як хоче, щоб чинили ми.
Вікторія Демиденко: «Його позивний був «Борець»,
а мене він називав Квіточка»
Вікторія вийшла заміж за Вадима у 2021 році, а вже через 7 місяців почалася велика війна. Вадим чітко знав, що йому робити — він рішуче став на захист України. На жаль, подружжю не судилося бути разом на річницю весілля. Кохана зустрічала чоловіка в церкві, але не для святкування, а для того, щоб попрощатися…
Каховська операція: участь Церкви
Волонтери привозили людей у визначене місце і вже звідти МНС перевозили їх «на велику землю» у безпечні місця. Коли команда пастора мала доправити парамедиків до важкохворих людей, почули мінометні вибухи. «Не раз ми потрапляли під обстріли, але цей був, мабуть, найважчим. Спочатку ворог «поливав» мінометами, а тоді «накрив» Градами. Ми поприпадали до землі, тулилися до стіни. Богдан Гнатів почав уголос молитися, і всі люди навколо шепотіли молитву за ним. У такі моменти не залишається нічого, окрім як молитися й надіятися на Господа. Перед обстрілом бачили розвідувальні дрони, однак такий обстріл був несподіваним, потужним і тривалим. В той самий час за нас молились церкви, вірю, що саме молитва нас тоді врятувала».
Анатолій Безкровний: «Христос має бути
в центрі нашої уваги»
Продовжуємо знайомити читачів зі служінням церков ХВЄ у прифронтових областях. Сьогоднішня наша розмова з головою Об'єднання УЦХВЄ у Донецькій та Луганській областях єпископом Анатолієм БЕЗКРОВНИМ.
Як варто та як не варто втішати вдів війни. Наталія МЕЛЬНИК
«Ми молилися й читали 90-й псалом»
Розпорошенці ХХІ століття. Юрій ВАВРИНЮК
Липень 2023 року. Я сиджу в затишній залі луцької церкви «Спасіння». Нині тут відбувається конференція місії «Голос надії». Для мене такий захід зовсім не перший. За понад 30 років праці в місії мені доводилося бути на десятках таких конференцій. Цьогоріч так, як завжди: проповіді, свідчення, молитви, розповіді про місіонерські будні, плани на майбутнє. А втім, не так, як завжди…
В Ірпені УЦХВЄ відкрила новий Сімейний центр
Українська Церква Християн Віри Євангельської 17 серпня презентувала для громади та урочисто відкрила Сімейний центр. Виконавець проекту — благодійна організація Save Ukraine. На базі центру, який вже виконує свої функції, планується створити ще багато соціальних сервісів. Одним із перших запрацює Денний центр для дітей віком від 6 до 17 років та їхніх батьків.
Спостереження за власною травмою:
історія Йова. Іда ГЛЕЙЗЕР
Плачте з тими, хто плаче. Ольга КОНДЮК
Сила проголошеного слова. Олег БОГОМАЗ
Капкан «миротворництва». Сергій ДЕМИДОВИЧ
Де Авель, брат твій? Валентин ЯРОШЕНКО
«Убивці, які вбивають Україну сьогодні,
убивають Христа…». Юрій СІПКО
Я ніколи тебе не забуду, учителю! Іван ЛЕЩУК
Мама за серцем Божим: 10 порад. Людмила БЕНДУС
Найважча робота у світі
Пам’ятник. Микола БОРБИНСЬКИЙ
Фотопроповідь. Застільна молитва
Норман Роквелл — знаменитий американський живописець та журнальний ілюстратор ХХ століття, який багато років співпрацював із провідними журналами США. Коли в 1955 році журнал The Saturday Evening Post провів опитування своїх читачів, яка ілюстрація Нормана Роквелла їм найбільше подобається, то більшість назвали картину «Застільна молитва».
Новини УЦХВЄ
|
