Благовісник
у «Facebook»

Останній номер
3,2023
«Герої віри»

4,2022

Дивитися PDF

Тема номера:
«Пастир, служитель, лідер.
Християнське лідерство сьогодні»

Мир у Церкві Христовій. Олександр КОТОК
Нині, коли в країні війна, ми особливо сприймаємо й по-особливому цінуємо слово «мир». Ми по-особливому цього прагнемо й по-особливому розуміємо цінність миру. Ми знаємо, що час миру — це час збудування, бо в час війни все лише руйнується. Отже, і церква, яка має мир, може будуватися, зростати, множитися. Мир — це стан спокою та гармонії, період між війнами, як каже один зі словників, це відсутність війни. Світ завжди прагнув миру. Була навіть визначена дата 21 вересня для відзначення Міжнародного дня миру. Проте мир — це не відсутність конфліктів. Це вміння на дипломатичному рівні вирішувати ці конфлікти без насилля й приниження.

Василь ЛЮБЧАК: «Я вірю, що Господь сильно благословить Україну»
Я зрозумів, що життя дуже коротке, і потрібно зробити все можливе, щоб невіруючі люди могли дізнатися про Христа. Кожного разу, коли ми зустрічали людей, які втратили багато матеріальних речей, то бачили, що найперше, що вони потребували — не їжі, не одягу, а Ісуса Христа. І я зрозумів, що головний ресурс — це не фінанси, не час, не якісь земні речі, головний ресурс — це людина, яка знає Господа та може поділитися своїм знанням із іншими людьми, які Його ще не пізнали.

Як вижити в умовах війни? Марія ФЕДОРАНИЧ
В останні роки економіку нашої країни, як і всього світу, накрила хвиля випробувань та потрясінь, до яких ми не були готові. Спочатку пандемія спричинила чимало переживань та незручностей, а згодом повномасштабне вторгнення Росії остаточно підірвало економіку України та спричинило у світі значну фінансову кризу. І більшість із нас зіткнулася з втратою роботи, зменшенням доходів, шаленим зростанням цін. Люди втратили все, над чим працювали впродовж життя. Як жити? Як прогодувати сім‘ю? Як пережити зиму? Ці хвилювання відомі всім, але потрібно жити й рухатися далі.

Хай ваше серце не тривожиться. Михайло ПАНОЧКО
Сьогодні звучить так мало слів утіхи й розради, більше таких, які штовхають людей до паніки. Я не раз натикаюся на християнських відеоблогерів, які намагаються тлумачити книгу Об’явлення чи Даниїла, що таке число 666, звір, роги й т. ін. Ці відео мало будують людей, а лише несуть розгубленість і страх. Я хочу звернутися до таких людей із проханням перестати сіяти паніку. Пам’ятайте, кожен важкий історичний період знаменується посиленням апокаліптичних настроїв. Таке було ще в часи апостола Павла. Тому він і написав процитовані вище слова.

Амбіція, гідна поваги. Освальд САНДЕРС
Чимало християн із острахом ставляться до бажання бути лідером. Вони не впевнені, що можна мати таке бажання. Зрештою, хіба не краще, щоб посада шукала людину, ніж людина — посаду? І чи не гордовиті амбіції стали причиною морального падіння деяких церковних діячів? Хіба не випробування славою звело багатьох благородних людей із правильної дороги?

«А воно мені треба?» Федір РАЙЧИНЕЦЬ
Чому ті, хто може вести за собою людей і за ким люди ладні йти добровільно, не хочуть цього, а ті, кому вести за собою явно не дано й за ким люди йдуть неохоче, так сильно прагнуть лідерства й роблять усе, що від них залежить, часто порушуючи правила гри, щоб його досягнути?

Як (не) стати токсичним лідером? Олександр НЄГРОВ
Коли я став викладати лідерство, то старався не згадувати негативні приклади. Зосереджувався на теоріях, моделях лідерства, прикладах ефективного, морального, духовного лідерства. Чомусь не хотілося тратити час на розмови про корумпованих політиків, секс-скандали, нечесних, надміру амбіційних лідерів, які зруйнували бізнес, погано вплинули на своє оточення, організацію, спільноту. Але потім я усвідомив, що просто не можу обійти цю тему, тому що речі треба називати своїми іменами.

Лідерство навпаки. Олександр САВИЧ
…Учні були з Ісусом Христом вже три роки. Вони багато пережили разом, мали, що згадати. Зовсім недавно Петро, Яків та Іван побували з Учителем на горі. Там відбулося щось неймовірне! Ніколи раніше вони не бачили Його таким. Одежа Христа стала біла, навколо Нього було сяйво, на яке неможливо було дивитися. Вони відчули себе на декілька хвилин у небесах. Ісус заборонив розповідати про цей досвід, але схоже на те, що вони не зовсім Його послухалися… Через деякий час дорогою в Капернаум Спаситель запитав учнів, про що вони між собою говорили. І їм було соромно признатися про суперечку щодо того, хто із них більший.

«Духовне» і «світське» лідерство. Сергій ЧЕПАРА
Є такий міф про лідерство: «Духовне лідерство, на противагу лідерству світському, це не завжди бути першим чи вміти наказувати, а насамперед, служити і допомагати іншим». Християни часто не розуміють природу і характер лідерства і вдаються до дещо дивного кліше «духовне лідерство», протиставляючи його «світському». Така дефініція нівелює саме поняття лідерства та приводить до думки що Ісус кругле називав квадратним. Чого Він точно не робив.

5 порад для молодого лідера. Ярослав МІКУЧЕВСЬКИЙ
Прагнення лідерів — провадити інших. У цьому нічого поганого. Зрештою, навіть апостол Павло в Першому посланні до Тимофія стверджує, що бажання вести за собою, бути старшим — це добра річ (див. 1Тим.3:1). Той же Павло пише, як лідер має виглядати: «Будьте моїми послідовниками, як і я (послідовник) Христа» (1Кор.11:1). Іншими словами, бути християнським лідером — це вміння виконувати конкретне діло, коли гордість від факту, що ти очільник, замінюється на смирення того, хто «йде за», позаду, наслідує.

Чоловік на 360 градусів. Лео ФРАНК
Ми будемо говорити про чотири ролі, які дуже важливі для мужчин як лідерів: роль чоловіка для дружини, роль батька для дітей, роль працівника чи керівника на роботі, роль служителя в церкві. Я більше акцентуватиму на перших трьох пунктах, оскільки про роль служителя говориться чи не найбільше. Надскладний конфлікт — як бути успішним чоловіком та батьком, поєднуючи це одночасно з роботою та служінням, як зберегти баланс між цим усім і не скотитися в якийсь бік? Проблема не в тому, щоб грати всі ці ролі, а в тому, як розподілити свій час для дітей, дружини, роботи, проповіді.

Місія в професії. Олександр НЄГРОВ
Християнська місія через професію виникає й відбувається, коли християни свідомо сприймають фах не просто як галузь для застосування своїх фізичних і духовних сил, але і як ділянку, де здійснюється їхня особиста співпраця з Богом, Який втілює Свою творчу та викупну місію в цьому світі. Це благовістя насамперед через виробництво якісних товарів та послуг мовою високої трудової етики та щирих, доброзичливих стосунків. Така проповідь познайомить із Богом переконливіше, ніж просто слова.

Українсько-російський діалог про лідерство
Пропонуємо вашій увазі уривки з українсько-російського діалогу служителів на тему лідерства, організованого інститутом «Hodos». Зокрема, у розмові взяли участь Анатолій КАЛЮЖНИЙ — пастор церкви «Нове життя» (Київ) та Юрій СІПКО — пастор, екс-голова Російського об’єднання ЄХБ.

Виклики часу. Лідерство під час війни
Від початку війни й до сьогодні спостерігаю, як ростуть і стають більш зрілими нові лідери. Війна виявилася надзвичайно сильним учителем та екзаменатором. Ті ж спостереження привели до думки, що нам не потрібні у важкі часи просто лідери — нам потрібне правдиве лідерство. Тобто не потрібні просто люди на посадах і при званнях — потрібні відповідальні вчинки й поведінка. Отож, яке лідерство, як показала війна, нам потрібне найбільше?

Пасторам, які залишили церкви. Микола РОМАНЮК
Мене війна застала в Америці. Друзі навіть казали: «Чи не Господь так зробив, що ти опинився тут? Забирай родину сюди й лишайся!» Зізнаюся, що на третій день таких розмов я подумав: а що, як це справді такий Божий перст? Подзвонив дружині, поділився думками… А вона до війни дуже хотіла виїхати в США, де перебуває її родина. Ми взяли час для обдумування. Усередині було якось порожньо — щось не те… І коли зв’язалися наступного разу, дружина каже: «Якщо й виїжджати, то зовсім не в такий час!» І це був для мене голос Божий. Я зрозумів, що маю повернутися в Україну, маю служити. Тому що там лишилася церква, тому що з’явилося багато викликів, потреб і — можливостей. Багато біди — і треба прикласти свої руки, щоб допомагати людям. Поміняв квитки, вернувся.

Що значить бути християнським лідером? Бліц-інтерв’ю
1. Які асоціації виникають у вас, коли чуєте фразу «християнський лідер»? Яке ваше визначення лідера?
2. Назвіть три основні, на ваш погляд, якості, які повинен мати християнський лідер.
3. Які виклики найбільш гостро стоять перед лідерами сьогодні?
4. Хто з лідерів минулого чи сьогодення став найбільш яскравим прикладом для вас?

Медіа-ретрит на Київщині
З 23 по 25 вересня на базі «Територія змін» тривав навчальний інтенсив для служителів інформаційного служіння обласних об’єднань УЦХВЄ. Учасники з п’ятнадцяти областей вчилися будувати інформаційну стратегію своїх церков і правильно відповідати на виклики сучасної інформаційної доби. Практикувалися в редагуванні новин, вивчали нюанси фото та відеозйомки, специфіку соцмереж і сайтів, а також мали гарний час для відпочинку й спілкування.

Праведник проти Третього рейху. Дитріх Бонхьоффер
Вони народилися в одну епоху й займали кожен на своєму рівні певні лідерські позиції. Один запам’ятався людям як самовідданий пастор і викладач систематичної теології Берлінського університету. А другий увійшов в історію як один із найжорстокіших світових вождів. Гітлер прийшов до влади, коли Дитріху Бонхьофферу було 27 років. Він зумів переконати людей в особливій обраності свого народу, який прийняв його як спасителя Німеччини. І церква, переконана, що «вся влада від Бога», визнала владу фюрера, який нерідко розмахував перед людьми пошарпаною Біблією й стверджував, що є істинним католиком.

Сінгапур: історія успіху та духовні уроки. Дмитро ДОВБУШ
Років 7 тому мені на очі потрапив матеріал про місто-державу, яке здивувало світ своїм непересічним економічним злетом. Зацікавившись, я перечитав багато статей про цей феномен і згодом навіть підготував презентацію для молодіжної зустрічі. Окрім того, що сама по собі історія успіху цієї острівної країни вражаюча, вона також наштовхнула мене на ряд духовних роздумів. Чим Сінгапур унікальний?

Церква на війні: заокеанський фронт. Михайло ЧЕРЕНКОВ
Війна в Україні — видиме виявлення глобального й глибинного конфлікту. Ким би ми не були та як би далеко не опинилися, ця війна торкається всіх нас — особисто, інформаційно, політично, економічно, морально, духовно. Більше того, ця війна не лише торкається, але й втягує нас у себе. У цій війні неможливо бути спостерігачем або стороннім, заперечуючи свою відповідальність і повторюючи: «Це не моя війна, я не там, я ні при чому, я поза політикою». Кожен, хто дізнається про те, що відбувається, бере участь словами, молитвами, фінансами, слізьми або ж лайкою, прокляттями, стусанами й тим самим опиняється на тому чи іншому боці глобального й глибинного конфлікту.

Місія на післявоєнних Балканах. Федір РАЙЧИНЕЦЬ
Федір РАЙЧИНЕЦЬ — пастор, доктор філософії, завідувач кафедри богослов’я УЄТС. У 2001 році після навчання в богословських семінаріях Хорватії та Чехії Федір приїхав як місіонер на Балканський півострів і прослужив там 7 років. Ситуація, яка склалася в Боснії та Герцеговині після жахливих воєн, породила проблеми подібні до тих, з якими сьогодні зустрічається Україна. Тому описаний досвід в дечому може бути корисний для українських служителів. Детальніше — в уривку розповіді Федора Райчинця для проекту SomeМнение (2021 рік, ведучий Денис Дмитрієв).

Молитися. Наталка СВОЙКІНА
Поезія

Подарунок від Бога. Ірина БОРОВКОВА
З Вікторією Ільчук та Оксаною Супрун ми зустрілися в затишному кафе на масиві «Львівський маєток», у передмісті Києва. «Це була цілковита несподіванка для нас», — із здивуванням каже Вікторія. «Навіть тепер не віриться», — спостерігаючи за дітворою в ігровій зоні, додає Оксана. Сестри в приємному передчутті, і це особливо цінна мить. Адже, як потім сказала одна із них, біль втрати рідної людини не вщухає з часом, просто люди звикають із цим жити. У випадку із сестрами біль втрати не завадив їм бачити добру Божу руку та бути вдячними

Служіння під окупацією. Свідчення родини Кібишів
Село Нова Олександрівка Куп’янського району на Харківщині ще з початку війни опинилося під окупацією. Пастор місцевої п’ятдесятницької громади Василь Кібиш зі своєю сім’єю — дружиною Аллою та 12-ма дітьми — вирішив залишитися в селищі, щоб допомагати людям. «Уся надія була тільки на Бога, і ми дивилися, як батьки на все реагують, разом дуже багато молилися, — розповідає донька Олена Кібиш.

Єпископ Михайло Мокієнко: «Хочеться, щоб після війни українці повернулися додому...»
Дніпропетровщина вже на початку війни стала великим гуманітарним хабом, в області знайшли тимчасовий притулок тисячі вимушених переселенців. Немало з них отримали допомогу саме на базі п’ятдесятницьких церков. Тут прий­мають та розподіляють за потребами гуманітарні вантажі від церков із заходу, забезпечують харчування й дах над головою, надають духовну підтримку. Про те, «чого коштувало» організувати таке служіння, як змінився відсоток тих, хто активно служить у церкві, а також про плани «на після війни» — наша розмова з єпископом Михайлом Мокієнком.

Як розпізнати фальшивих пророків? Олександр ЧМУТ
У мене люди часто питають: «Що буде далі? На що нам очікувати? Чого сподіватися?» Я відповідаю чесно: «Не знаю, бо я не пророк і мені Господь цього не відкривав. Звісно, я сподіваюся на краще, але достеменно не знаю, як буде». Хоча щодо України нові пророцтва з’являються мало не щомісяця. І там викладено все, що чекає нас у найближчому майбутньому.

Михайло Мокієнко (молодший): «Церква у воєнний період виявляє власну сутність»
Про історію України, її шлях до незалежності, стосунки з сусідами та роль Церкви у різні її періоди ведучий телепрограми «Хроніки війни» Віктор Вознюк розмовляє з доктором історичних наук Михайлом Мокієнком (молодшим).

Хата з подертим дахом
Кожний досвідчений господар знає, як то неприємно мати подертий дах над хатою. Ще коли погідно — то так-сяк, але в дощ — то хоч із хати втікай. Що дах над хатою — то інтелігенція в суспільстві того чи іншого народу. Не доцільно нам було б розглядати чужі дахи, чи цілі вони, обминувши свій власний.

100-річчя церкви села Цепцевичі
30 жовтня Церква християн віри євангельської села Цепцевичі Сарненського району святкувала ювілейну дату — 100-річчя свого життя та діяльності. На свято, яке поєднали із Днем подяки, зібралося багато гостей із різних куточків України. Вони приїхали розділити радість та прославити Господа за врожай і потужну працю Святого Духа в церкві протягом століття. Вірян вітав старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко, він також служив проповіддю. Крім того, проповідували заступники старшого пресвітера Рівненського обласного об’єднання церков християн віри євангельської Олександр Чернюшок і Олександр Кузьмич, єпископ Володимир Бричка та інші служителі. Історію виникнення громади ХВЄ в Цепцевичах розповів Сергій Губеня.

Журнал «Благовісник» — 30 років на духовній ниві
Як ми уже зазначали у першому номері журналу за цей рік, війна в Україні порушила редакційні плани і ми не змогли закцентувати увагу на 30-літньому ювілеї часопису. Повертаючись до цієї теми, пропонуємо інтерв’ю з головним редактором «Благовісника» Юрієм Вавринюком.

Мандрівник із Біблією за пазухою (до 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди). Олег БЛОЩУК
У грудні 2022 року минає 300 років із дня народження відомого українського мислителя Григорія Сковороди. Його ставлять в один ряд із Сократом, шукають у його творах спорідненість ідей із Конфуцієм та Лао-цзи. Проте ті дослідники його життя, які зрозуміли його істинну сутність та те, на чому мислитель базував своє вчення, стверджують, що хоча на той час протестантизм не прижився на наших теренах, Сковорода був яскравим його представником, протиставляючи формалізм живій вірі, а марні слова — життю, сповненому радості й добрих діл. І основою цього для мандрівного філософа стала його зустріч із живим Богом.

Новини УЦХВЄ