Молитися

Молитися.
Робити вареники — і молитися.
Плести сітки — і молитися.
Всоте телефонувати рідним і друзям —
і молитися.
Спускатися в підвали — і молитися.
Тулитися до несучих стін — і молитися.
Спати в одязі — і молитися.
Читати погані новини — і молитися.
Читати добрі новини — і молитися.
Сміятися над воєнними жартами — і молитися.
Плакати від болю за загиблими — і молитися.
Бути дисциплінованими — і молитися.
Дякувати за світанок — і молитися.
Збирати продукти й ліки для біженців — і молитися.
Бо молитися — це ставати сильними.
Ставати невразливими.
Ставати супергероями.
Війна зжирає життя, спокій, мирні справи. Тому не треба
дарувати їй ще й наш розпач. Не діждеться!
Тож мити голову, вдягати чистий одяг, чаювати ввечері,
прибирати оселю, не забувати їсти, чухати за вухами домашніх
улюбленців, обіймати людей, не дратуватися через дурниці,
дивитися в небо — і молитися.

Наталка Свойкіна

Благовісник, 4,2022