«Голос надії» – 20 років благовістя

Конференція: день перший

Гамірно, весело, усміхнено… Урочисто звучать мелодії християнських пісень у виконанні духового оркестру з міста Горохова. Все осяяне не лише сонячним промінням, а й гарним настроєм. Як-не-як, у нас ювілей – місія святкує 20-ти річчя. Місіонери – нинішні, колишні і майбутні, з’їхалися у християнський табір селища Олександрії Рівненської області, де 14-16 липня проходитиме чергова місіонерська конференція, присвячена 20-річчю місії. З погляду світової історії 20 років – це краплина у морі. Але в житті окремої людини – це доволі немалий відрізок часу. Вдивляюся у глибокі погляди перших місіонерів. Тепер це мудрі, поважні, іноді вже й сивочолі, служителі. За їх спиною – молода армія з понад 300 місіонерів, які прийшли їм на зміну. І всі вони горять єдиним духом – духом місіонерства, який спонукує їх звіщати Євангелію. І хоча не завжди все складається легко, сьогодні вони щасливі…

«Ми щасливі не тому, що сьогодні святкуємо 20 років, а тому, що до цього часу допоміг нам Господь, і ми неймовірно вдячні Йому за це», – такими словами директор місії Микола Синюк закликав всіх присутніх до молитви. Щирим словам вдячності Богові, які звучали з уст та сердець місіонерів вторив молодіжний хор Луцької Церкви Христа-Спасителя: «Достойний Агнець Божий – Ісус прийняти силу, владу, славу й поклін навіки!» Це головна думка цьогорічної конференції, яка відображена й у її девізі, який гласить: «Не нам, Господи, але Імені Твоєму – слава!»

Євген Абрамович

Микола Синюк

Далі ведучий урочистого богослужіння завідувач відділу освіти місії «Голос надії» Євген Абрамович надав слово для привітання Голові ЦХВЄ України Михайлу Паночку, який закликав усіх присутніх прагнути до того, щоб бути переможцем, який успадкує усе. «Але для того, щоб отримати цю перемогу у вічності, – зауважив єпископ, – ми маємо зберегти свою відданість нашому воєначальнику Ісусові Христові. Він у свій час вийшов, як рядовий і здобув для нас перемогу. Запорукою ж нашої перемоги є повна слухняність Богові і близькі стосунки з Ним».

Михайло Паночко

Щирими словами вірша Світлани Касянчик, яка вже багато років підтримує місіонерську працю і не байдужа до роботи місії, до місіонерів звернулися їхні діти, котрі зворушливо проказували, що ніщо не втишить того голосу надії, який принесли їхні батьки до людей, які живуть в різних куточках України і Росії.

«Уже 20 років слово «місіонер» для вас є не просто словом, а стилем життя, – сказав у своєму вітальному слові Михайло Близнюк, старший пресвітер церков Волинської області, яка є колискою місії «Голос надії». – І ваша нагорода чекає на вас у вічності, якщо ви довіритеся Ісусу і безумовно виконуватимете Його волю».

Володимир Мойсейович Мурза поділився спогадами про свої хвилювання за народ Росії, який гинув у гріхах. Брати багато молилися за пробудження, але не знали, як воно прийде. І Господь дав відповідь, виславши місіонерів з України на широкі й незорані російські ниви.

Володимир Мурза

Назар Павлович Рещиковець, єпископ центрального об’єднання церков ХВЄ Росії, також щиро привітав учасників і гостей конференції і запросив місіонерів покоряти не тільки Комі, Карелію, Татарстан і Сахалін, а й Москву та її околиці, які ще й дотепер залишаються дуже бідними духовно, а також закликав їх не втрачати Божого страху, який став у наш час дуже рідкісним. Бо тільки у Божому страху – є мудрість і сила християнина.

Назар Рещиковець

Пастор з Комі Олександр Мамонов розповів про те, як Господь змінив його життя, коли забрав його вороже ставлення до християн і дав йому щиру віру та бажання служити Богу.

«Покликання, обрання помазання – це три моменти, які є дуже важливі у нашому житті, – зауважив у своєму зверненні до місіонерів євангеліст Славік Радчук. – Якщо Господь покликав, обрав вас і помазав на служіння, то будьте вірними цьому і твердо стійте, будучи готовими завжди платити ту ціну, яку ми маємо платити».

Славік Радчук

Володимир Міщук, який багато років підтримує місіонерську працю на Сумщині, закликав місіонерів ніколи не занепадати духом, а з усією ревністю та силою служити нашому Богові.

Володимир Міщук

Церква села Рованців, де пастором Петро Янюк, який 20 років тому був заступником директора місії, активно підтримує місіонерів матеріально і молитовно. Тому у цей святковий день, звертаючись до присутніх, Петро Янюк радив місіонерам з готовністю віддавати тіла на служіння Богові у жертву живу, святу і приємну Богові. «Вмійте любити ближніх і співчувати їм, - закликав служитель. – А також не будьте переможені злом, а перемагайте зло добром».

Петро Янюк

Іван Чоботарьов, який був на початку діяльності місії брав активну участь у праці, зауважив, що в ті часи, коли створювалася місія не було таких слів як «програма» і «стратегія», але була щира ревність до справи Божої. «І тепер мене тішить те, – зауважив брат Іван, – що все-таки є дуже багато людей, для яких Божа справа небайдужа».

Іван Чоботарьов

Завжди бути молодою, сильною і невтомно працювати аж до приходу Господа побажав ювілярці (чи то пак місії) Сергій Лінник – також один з перших місіонерів, який почав це служіння в далеких 80-их. Але для того, щоб місія процвітала і завжди залишалася молодою, на думку брата, потрібні люди, які підтримуватимуть її працю молитовно. «Хай же більше таких людей буде у служінні кожного місіонера», – додав він ще одне побажання до висловлених раніше.

Сергій Лінник

Від імені місії «Братерство без кордонів» у віршованій формі місіонерів привітав її директор Микола Богданець. Він побажав, щоб Господь, Який був надією перших місіонерів, котрі починали працю 20 років тому, залишився опорою і надією для нинішніх місіонерів. Микола Петрович також передав вітання від Віктора Дежнюка, директора місії «Суламіта», що активно підтримує місіонерів перед усім матеріально. «Без таких людей, як Віктор Адамович, ми б не святкували це 20-річчя, бо праця місії була б неможливою», – зауважив Микола Синюк, закликаючи місіонерів до молитви за людей, котрі жертвують свої фінанси для роботи місії.

Микола Богданець

Далі слово було надане Ростиславу Боришкевичу, директору місії «Добрий самарянин». Він побажав місіонерам «Голосу надії» проповідувати аж до краю землі, який є там, де люди ще не чули про Бога; не втрачати орієнтиру, яким є для нас Слово Боже; а також нести духовний хліб голодним людям.

Ростислав Боришкевич

Від імені українських бізнесменів та підприємціяв, які допомагають місії "Голос надії", конференцію привітав депутат Верховної Ради минулих скликань, лучанин Петро Кравчук. В перші роки після утворення місії йому часто доводилося подорожувати з керівництвом місії чи з місіонерами по місійних точках з відеокамерою, тому саме сучасна відеокамера стала подарунком від підприємців.

Петро Кравчук

«Помити підлогу в місії, приготувати їжу чи молитися про те, щоб Бог дав фінанси на служіння», - таким був мій початок праці в місії, – згадує завідувачка жіночого служіння «Промінь надії» Віра Деркач. Вона щиро побажала місіонерам бути вірними у праці. І по-особливому звернулася до жінок-місіонерок, які виконують величезну працю, будучи міцною опорою для своїх чоловіків-місіонерів.

Віра Деркач

Окрасою урочистого служіння став спів гурту «Суламіта» з міста Луцька, і пісенне привітання місіонерів у виконанні Валентини Янюк.

Особливо зворушливим було свідчення глухої сестри Тамари, яке перекладала її донька Олена Яхіна, місіонерка з Татарстану. У свій час зустріч з місіонерами змінила життя Тамари та її сім’ї, а також визначила долю доньки.

«Ми згадуємо минулі 20 років і єдине, що можемо зробити, то схилитися в благоговінні перед Богом. – зауважив старший пресвітер церков Івано-Франківської області Юрій Веремій. - Ми не знаємо, що чекає нас у майбутні 20 років, але якщо у нас попереду крокуватиме Ісус Христос, ми будемо справді благословенні. І якщо та віра, яку ми перейняли від наших попередників, є в нас, ми зобов’язані передати її тим, хто йде за нами». «Так хочеться, щоб проповідуючи іншим ми не залишилися самі недостойними, - продовжив думку брата Юрія один з перших місіонерів місії Микола Климчук. – Будьте вірними Богові і достойними Його служителями». В унісон з ним говорили й Олександр Гоцик та Петро Білик, які також були одними з перших працівників «Голосу надії». Вони закликали місіонерів перед усім бути вірними у тому, до чого їх покликав Господь.

Юрій Веремій

Від імені Російської Церкви ХВЄ та її начальствующого єпископа Едуарда Грабовенка місіонерів привітав його заступник Василь Євчик. Він закликав не соромитися благовістя Христового і бути готовим страждати за благовістя, знаючи, в Кого ми увірували і впевнені, що Він сильний зберегти нас аж до останнього дня.

Потім директор місії Микола Синюк коротко розповів присутнім про створення місії та початок її діяльності. Його розповідь підтверджувалася кадрами документального фільму «Голос надії: 20 років благовістя».

Святкове богослужіння завершилося проповіддю Віктора Боришкевича – старшого пресвітера церков Рівненської області, який закликав присутніх ніколи не втрачати віри, бо вона є основою нашого життя тут, на землі й у вічності. Саме віра у Господа дає нам силу й можливість працювати для Його слави і виконувати Його волю.

Віктор Боришкевич

Богослужіння закінчилося, але у наметі, де відбувалася конференція, ще довго не стихали голоси. Місіонери спілкувалися, тішилися зустріччю один з одним, ділилися своїми радощами і висловлювали те, що наболіло. Тут вони по-особливому відчувають єднання з тими, хто працює з ними в одній упряжці. І так легко стає на серці від усвідомлення того, що ти не сам. Що тебе розуміють, чекають і приймають – весело, усміхнено, гамірно.

Ольга МІЦЕВСЬКА

Фото Віктора Мокійчука

Конференція: день другий

Конференція: день третій

Історія місії "Голос надії" та відеофільм "20 років благовістя"