Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
3,2017
"Я і Бог:
гармонія стосунків"

 

 

 

Фотопроповідь

Фотопроповідь

Скорботний Христос, Юрій ВАВРИНЮК, 30.06,2015

У древньому Львові є цікава архітектурна пам’ятка — каплиця Боїмів. Вона приваблює надзвичайно красивим інтер’єром: неймовірна кількість фігур і фігурок, розп’яття, кесони на куполі, епітафії — і все це з каменю. Фасадна стіна вкрита суцільною кам’яною різьбою, на верхньому ярусі багатофігурні барельєфи, вкриті філігранною різьбою колони. А ще каплиця знаменита сидячою постаттю скорботного Христа, яка вінчає купол. Під ним по колу написано латиною: «Перехожий, зупинись і подумай, чим страждання твої більші за Мої».

Хліба та видовищ! Дмитро ДОВБУШ, 9.12.2014

Чого шукають ці люди на березі Галілейського моря?
− Де Він? Де Учитель?
− Кого ви шукаєте?
− Ісуса Назарянина! Він ще учора був на протилежному березі!
− Він вчинив велике чудо!

Яке ж призначення Церкви?, Юрій Вавринюк, 3.05.2014

Ці фотографії облетіли цілий світ. Вони увійшли у золоту фотоскарбницю новітньої української історії. Вони стали символом київського Майдану. А ще — стали символом практичного християнського милосердя. І коли говорити про вплив церкви на суспільство, неможливо знайти для цього більш значущої та красномовної ілюстрації. Київський Михайлівський собор під час бойових дій у центрі української столиці перетворився на лікарню. Там, де ще вчора в тиші та благоговінні люди схиляли коліна, сьогодні схиляються лікарі над пораненими.
Комусь це може видатися блюзнірством чи оскверненням святого місця. Аж ніяк! Навпаки, саме такою повинна бути Церква!

Пам'ятник у Рурмонді, 3.01.2014

У середині дев'ятнадцятого століття в невеликому голландському містечку Рурмонді сталася незвична історія. Бравий полковник кавалерії ван Горкум, протестант, зустрів панночку-католичку зі шляхетної родини ван Афферден. Зустріч виявилася доленосною — вони полюбили один одного й вирішили одружитися. На жаль, міжконфесійні шлюби, та ще й між людьми з різних станів (а наш полковник міг похвалитися лише військовими заслугами, а не знатністю роду) у ті часи суспільством аж ніяк не заохочувалися.

Така складна проста арифметика, Сергій Луганський, 18.06.2013

Натрапив якось в інтернеті на одну замітку з виразно гумористичним підтекстом. Вона була написана людиною освіченою, що добре розуміється у вищій математиці. Для мене це надто високий рівень, тому я навіть не робив спроб скопіювати текст, пішовши шляхом найменшого опору — просто сканував замітку у форматі фото. Не намагайтеся розібратися у тих складних значках — для більшості читачів, як і для мене, вони нічого не кажуть. Проте, мене зацікавив текст-пояснення. Виявляється, просту арифметичну дію, таку, як наприклад, 1+1=2, можна для солідності настільки ускладнити, що читач вигукне: «Вау, яка розумна людина!»

Коли не можна затулитися Біблією, Юрій Вавринюк, 5.04.2013

Однією з найулюбленіших тем українських (і не тільки) журналістів є тема життя та поведінки народних обранців — депутатів Верховної Ради. Що тільки про них не пишуть, яких тільки «смажених» фактів про них не назбирано! Правда, з них усе «як з гуски вода». Вони й далі поводяться так, як хочуть, і роблять, що хочуть. Але я не про політику. Я про наше людське фарисейство, нашу дволикість та лукавство.

Фотопроповідь. Пам`ятайте дружину Лотову, Юрій Вавринюк, 18.10.2012

На древній палестинській землі, по якій ходив Авраам зі своїм племінником Лотом, на березі знаменитого Мертвого моря стоїть одинока скеля. Скеля як скеля, хіба що трохи незвична за формою. Але вона здавна привертає увагу людей, особливо туристів, тим, що за своїми обрисами нагадує фігуру жінки, як стверджують місцеві жителі — Лотової дружини.

Фотографія надії, Юрій Вавринюк, 20.03.2012

Можна по-різному ставитися до цього фото: як до сентиментальної наївності фотомоделі, підприємницької знахідки вуличного фотографа чи просто як до «прикольної» картинки (саме під такою рубрикою здебільшого подається ця світлина в інтернеті). А втім, це фото, зроблене кореспондентом Ассошіейтед Пресс Майклом Нешем у далекому 1946 році в зруйнованій війною Варшаві, стало класикою. Він зафіксував не просто вуличну сценку, яка спершу може здатися банальною чи викликати посмішку, це символ надій людей, які пережили страхіття Другої світової.

Біблійна «гідравліка», Михайло Юнаковський, 27.12.2011

У ранньому дитинстві я ніяк не міг зрозуміти, як водії здоровенних БєлАЗів можуть таким маленьким кермом повертати такі величезні колеса. У шкільному підручнику була картинка, на якій дорослий чоловік був сфотографований на фоні величезного автомобіля. Пам’ятаю, він ледь досягав половини висоти колеса. Отож керування таким велетом для мене залишалося великою таємницею.

Кочівники, Світлана Андрейченко, 26.09.2011

Проживаючи багато років у Монголії, ось таку картину я спостерігаю з наших вікон кожного травня-червня: люди масово виїжджають зі своїх квартир. Куди вони їдуть? Та хто куди! Хтось вирішив переїхати в інше місто, хтось просто продав квартиру, щоб вкласти гроші в бізнес, хтось переселяється до родичів чи ще кудись. Кочівники! Приходить сезон — і не має значення, що живуть вони не в юртах, а в сучасних будинках, все одно кочують… >>>

Як зустрічають зірок, Юрій Вавринюк, 22.03.2011

Водяна могила, Юрій Вавринюк, 18.11.2010

Слово Боже, розповідаючи про духовний світ, часто використовує земні образи. Прості, зрозумілі, яскраві. Апостол Павло у своєму листі порівняв хрещення зі смертю, з могилою: «Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя» (Рим. 6:3-5). >>>

Віруй стильно, спасися модно, Юрій Вавринюк, 16,03.2010

Останні роки в інтернеті набули широкого поширення демотиватори — зображення з відповідним, часто гумористично-іронічним підписом. Один з них привернув мою увагу не стільки зображенням (дорогі золоті хрести, оздоблені коштовним камінням нерідко можна побачити на грудях сучасних священнослужителів), а досить оригінальним та несподіваним підписом. Він дуже вдало відображає сучасне ставлення багатьох людей до віри: «Віруй стильно, спасися модно». >>>

 
Українська християнська поезія Місія "Голос надії"