Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Гостьова книга

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Новини Церкви ХВЄ України

Церкви ХВЄ Тернопільщини відсвяткували День подяки

14.11.2010. У палаці культури «Березіль» ім. Леся Курбаса міста Тернополя відбувся День подяки, який був ініційований обласним об’єднанням церков християн віри євангельської. Кількість людей, які прийшли, красномовно засвідчила, що вдячних людей набагато більше, аніж місць у нашому палаці культури: люди стояли у проходах, спілкувалися у холі.

«Метою нашого заходу було об’єднати людей у подячній молитві, — сказав один із організаторів свята і його ведучий Іван Мудрий. — Ми надзвичайно раді, що стільком людям захотілося прийти на свято та разом із своїми земляками подякувати Богу за Україну, за хліб на столі, за наші родини та сім’ї».

Мелодійні звуки оркестру, спів хорів та християнських гуртів, вірші — усе забезпечувало піднесено-урочисту атмосферу і промовляло до самого серця. На жаль, сьогодні маємо стереотип: подяка — це звичка чи явище доведене до автоматизму. Але насправді подяка — це ж вміння бути щасливим за будь-яких обставин! Саме це я зрозуміла на святі.

Дуже емоційно та щиро приймав зал дитячий хор. Хто ж як не діти навчають нас бути щирими! Вони виконали пісню «Зернятко», а також запропонували увазі глядачів інсценізацію, в якій розповіли, що не тільки дерева можуть приносити плоди, а й люди. Нашими плодами щодня мають бути: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність та стриманість.

Заключною була проповідь старшого пресвітера церков християн віри євангельської Тернопільської області Володимира Терещенка, який нагадав про благословення, якими щоденно збагачує наше життя Господь. Про мальовничий куточок землі, де нам пощастило жити, — Україну. Про можливість вільно говорити про Бога, про сприяння влади у проведенні християнського свята загальноміського масштабу — це те, про що ще кілька десятиліть тому християни могли лише мріяти. Він закликав присутніх також дякувати за запашний рум’яний хліб, якого вдосталь маємо на столах, за мирне небо над рідною землею. Підсумком свята стала спільна молитва подяки за хліб, за мир, за Україну.

«Свято закінчилось, — завершувала ведуча, — та не повинна закінчитись щира подяка нашому Богу та один одному. Тож будьмо вдячними за все! Помічаймо подарунки, які підносить нам життя. Та будьмо щасливими вже сьогодні!»

Ілона Козар
Джерело: uuupc.org

Фото: www.kvitova.te.ua

Українська християнська поезія