Новини Церкви ХВЄ України

Львівська богословська семінарія: події і спогади літа

Християнський табір для дітей з інтернатів Львівської області

14.09.2010. Відділ доброчинності Львівської богословської семінарії 10-20 липня провів християнський табір для 35-ти дітей зі спеціалізованих шкіл-інтернатів Львівщини. Студенти і працівники семінарії володіють всіма необхідними знаннями і вміннями для планування, організації та проведення такого роду таборів, адже цьогорічний табір став уже шостим за час діяльності відділу. На допомогу українським семінаристам цього літа прийшла команда польської молоді з п’ятидесятницької церкви м. Ніса у кількості семи чоловік. Тема табору — «Є контакт» — мала на меті навчити дітей встановлювати особисті відносини з Богом шляхом молитви, читання Біблії, прославлення і поклоніння.

Кожен день табору був особливим, вирізнявся назвою, завданнями, іграми, біблійними уроками та рукоділлям. Щоб краще передати атмосферу табору, можна розповісти про особливості декількох найяскравіших днів. Так, зокрема, в День спокуси для дітей створювалися різні ситуації, які спонукали їх порушувати правила, хитрувати і не слухатись наставників. Перша спокуса — це дерево з цукерками. На перший погляд, звичайнісіньке дерево з шоколадними і карамельними цукерками, різниця лише у двох різних табличках, на одній було написано: «Шоколадні цукерки для наставників», на іншій — «Карамельки для дітей». Проте найбільше обурення в дітей викликала інша спокуса у вигляді двох видів води: «Солодка вода для наставників» і «Мінеральна вода для дітей». Ось така, начебто, несправедливість тривала дітей впродовж цілого дня. На завершення всіх дітей повели до річки: порушники повинні були понести покарання (їх очікувало купання у холодній гірській річці). Та, коли настав час відплати, все покарання взяла на себе одна з наставниць. Для дітей це стало яскравою ілюстрацією великої біблійної істини про те, що через гріхи кожен з нас повинен був загинути навіки, але Христос помер за гріхи людства і за наші особисті провини.

В день Таємного друга працювала «гаряча пошта». Скориставшись її послугами, можна було швидко відправити і отримати листи. Вечором кожен учасник табору писав листа своєму найкращому другу Ісусу. В цьому листі можна було передати всі свої болі, бажання і прохання. Потім всі листи були поміщенні в надувні кульки і відправлені по течії річки.

Одними з найрадісніших були Мокрий день і День капелюхів і капелюшків. Під час останнього кожна дитина змогла проявити свою творчість і індивідуальність. Для всього табору була влаштована капелюшкова вечірка: обов’язковим правилом для учасника вечірки було прийти з творчим капелюшком. Вечірка видалася надзвичайно веселою. Ведучі організували ігри з капелюшками — всім необхідно було віднайти найменший капелюшок (який виявися на пальці в наставника). Незабутнім для всіх учасників табору став День вибору, коли діти приймали рішення йти за Ісусом і служити Йому.

На завершення, наставники і працівники влаштували молитовний коридор для дітей з вірою в те, що впродовж десяти днів табору кожна дитина встановила контакт з живим Богом як з найкращим Другом, що й було найголовнішою метою цього табору.

Команда відділу доброчинності ЛБС дякує всім хто допоміг цьому табору відбутись, хто молитовно і фінансово підтримував його. Особлива подяка служінню Crossroads Christian Communications (Канада), місії Action Friendsip (Норвегія) і п’ятидесятницькій церкві м. Ніса (Польща).

Дорогі друзі, просимо Вас молитися, щоб Бог продовжував свою працю в серцях дітей, які брали участь в таборі. Якщо Ви бажаєте допомогти в проведенні табору наступного року, напишіть нам про це.

Олена Татаринова, координатор відділу доброчинності ЛБС,
Роман Соловій, ректор Львівської богословської семінарії

Місіонерська поїздка студентів ЛБС на Запоріжжя

Усі студенти з нетерпінням очікують літніх канікул. Адже в цей час можна нарешті забути про книжки, конспекти, письмові роботи, презентації і просто насолодитись відпочинком. Плануючи свій літній відпочинок, студенти ЛБС вносять у свій розклад двотижневу місіонерську поїздку, що кожного року завершує весняний семестр. Чи є важливою така місіонерська практика для майбутніх служителів?

Кожен учасник місіонерської команди переживав особливу Божу присутність, яскраві і чіткі Божі відкриття, отримав неоціненний досвід практичного місіонерства. Саме у місіонерських поїздках народжується тривала, міцна дружба, відкриваються цінності кожної людини. Це повною мірою стосується праці місіонерської команди, яка служила у смт. Веселе Запорізької області. Вже декілька років місіонерами у цьому регіоні працюють випускники Семінарії Михайло Тарасюк і Ігор Жук. Тож цього року їм на допомогу вирушила місіонерська команда з дев’яти учасників, кожен з яких вносив свою лепту в працю Божу.

Головним мотивом цієї поїздки були слова: «Христос помер за кожного грішника, і, якщо цей грішник буде лише єдиним слухачем, все ж варто проповідувати, служити, працювати. Адже все небо радіє, коли кається один грішник». З таким налаштуванням і розпочалась наша праця. Звернувшись до соціальної служби, ми отримали декілька адрес малозабезпечених людей, яким потрібна практична допомога. Всі вони були раді нам і з щирістю відкривали серця, розповідаючи про Божу руку, яку вони бачили у своєму житті, про Його опіку і піклування. Головний акцент нашої праці був спрямований на молодь і дітей. Для цього організовувались спеціальні вечірні програми. Студенти мали нагоду спробувати себе у проведенні клубів: готуючи сценки, ігри, розглядаючи актуальні теми сьогодення, дискутуючи щодо різних поглядів, всі стверджувались в одній думці Біблія — справді істина, найкращий дороговказ до вічного життя. У праці з дітьми Господь перевіряв всіх на вірність. Незважаючи на початкову невелику кількість дітей, студенти наполегливо продовжували свою працю. Для всіх було великою радістю, коли з кожним днем кількість дітей все збільшувалась і збільшувалась. Підсумком цієї поїздки можуть бути слова Ісуса (Лк.17:10): «Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: «Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!».

Ось як оцінює дану працю Михайло Тарасюк (випускник ЛБС, місіонер у смт. Веселе Запорізької обл.): «Ми довго чекали на приїзд місіонерської команди наших друзів з Львівської Богословської Семінарії. І, дяка Богу, їх служіння навіть перевершило усі наші очікування. Найбільше враження в мене залишились від дитячих служінь. Ці служіння проводились під відкритим небом на футбольному стадіоні. По виразу обличчя дітей було видно, що дітям ці львівські дівчата та хлопці дуже сподобались. Також вразило мене те, що команда швидко і легко знайшла мову з оточуючими. Співпраця з соціальним центром дала змогу нашим молодим сестрам і братам допомогти декільком людям похилого віку, які залишились задоволені і отримали ту увагу від молодого покоління, якої їм сьогодні ніхто не приділяє... Команда зробила наше життя упродовж цих двох тижнів яскравим і незабутнім. Оскільки від постійних проблем і непорозумінь, яких в житті місіонерів є багатенько, життя не здається прекрасним, то команда підняла нам настрій і підбадьорила для продовження місіонерської праці... Дуже дякуємо працівникам ЛБС, які посприяли приїзду цієї команди до нас. З великим нетерпінням чекаємо приїзду до нас цієї ж команди наступного року!!!»

Олена Татаринова, куратор групи

Євангелізаційна поїздка у м. Лубни (Полтавщина)

Команда студентів Семінарії впродовж двох тижнів здійснювала місіонерську працю на Полтавщині на запрошення церкви м. Лубни. За цей короткий період завдяки активній допомозі місцевої церкви та її пастора вдалося зробити чимало. Зокрема, у місцевих загальноосвітніх закладах студенти ЛБС проводили профілактичні лекції на щодо небезпеки зараження ВІЛ\СНІД, наркотичної залежності та абортів; відбувалися спілкування з молоддю міста; місіонерська команда відвідувала навколишні села з метою проведення євангелізаційних заходів. Важливими заходом стало проведення впродовж шести вечорів християнського молодіжного дискусійного клубу під назвою «Альфа», на якому за допомогою відео, ігор та театральних постановок розглядалися наступні теми: «Вступ у християнство», «Хто такий Ісус?», «Навіщо Він помирав», «Навіщо мені знати про що говорить Біблія?», «Як Бог веде нас?», «Як можу бути впевненим у вічності?», «Як я можу простояти злу?». Команда ЛБС звернула особливу увагу на служіння дітям: на базі місцевої школи був організований дитячий християнський табір (у ньому прийняли участь 130 дітей); проводилася спеціальна програма у дитячому туберкульозному диспансері м. Лубни; студенти ЛБС взяли участь у Святі випускників.

Студенти та працівники ЛБС, що брали участь у цій поїздці, були приємно зворушені простотою, щирістю та позитивною налаштованістю пастора Ігора Йосиповича. Його посвята та відкритість відіграли ключову роль у ефективності служіння команди. І як приємно було почути у хвилини прощання, що, на думку пастора, основним недоліком цієї поїздки була її коротка тривалість. «Наступного разу приїжджайте на довше!» — запрошував Ігор Йосипович.

Поїздка на Полтавщину стала справжнім благословінням для учасників команди, для місцевої церкви Ковчег і для молоді міста Лубни, що потребує Ісуса Христа. За двотижневий період студенти отримали практичний досвід у виконані Великого Доручення, підтримали місцевих служителів та засвідчили про Ісуса Христа.

Андрій Дем'ян, відповідальний за місіонерську поїздку в Лубни

Адреса: вул. Скрипника, 8, м.Львів, 79049, Україна
Телефон: 38 (032) 221-62-25
Тел./Факс: 38 (032) 243-18-07
Ел. пошта: office@lts.lviv.ua