Новини Церкви ХВЄ України

В Олександрії відбулася Всеукраїнська жіноча конференція ЦХВЄУ

17.06.2011. На базі дитячого табору «Берізка» в с. Олександрії Рівненської області відкрилася чергова Всеукраїнська жіноча конференція ЦХВЄУ. Мета конференції, — як сказала у своєму вітальному слові відповідальна за жіноче служіння в Україні Віра Деркач, — нагадати всім, що Бог вибрав нас для того, щоб ми були плодоносними у своєму житті.

Рівненська земля вітала делегаток теплою погодою, чудовою зеленю величних беріз і поставних сосен. А ще – рясним грозовим дощем, таким доречним у цю спекотну пору. Він був гарним підтвердженням того, що Бог готовий вилити на Своїх доньок цілющий дощ Свого благословення.

Головна «господиня» Рівненщини – дружина старшого пресвітера обласного об'єднання церков ХВЄ Тетяна Боришкевич не могла стримати емоцій: «Серце переповнене радістю від того, що ми можемо приймати на своїй землі таких дорогих гостей. Дав би Бог нам сили приносити рясний плід Духа, зростати в пізнанні всіх рис Його єства...»

Потім конференцію вітав старший пресвітер об'єднання церков ХВЄ Рівненщини Віктор Боришкевич. Він, зокрема, передав вітання від старшого єпископа ЦХВЄУ Михайла Паночка і нагадав, що наше спасіння – це прерогатива Бога. «З мільярдів людей Господь знайшов кожного з нас. Тому Він бажає, щоб ми були чутливими до Його голосу. Після гріхопадіння перших людей Бог мав право відвернутися від нас. Але Він простягнув до нас Свої руки. Він нас не лише вибрав, але й навчив, як жити, як приносити плід. Хай все, що ви чутимете протягом цих днів тут, буде для ваших сердець настановою для життя, для перемоги, для благословення».

Далі слово надали відповідальній за жіноче служіння в Україні Вірі Деркач. Віра Іванівна розповіла про нові бачення роботи жіночого відділу, зокрема про реорганізацію і перехід на роботу за конкретними напрямками. «У церквах є люди, які думають, що вони нікому не потрібні. — зазначила вона. — Ви вибрані, щоб підняти таких. У Бога немає брудної роботи, кожна робота — благородна. Бог використовуватиме вас у служінні, якщо ви докладатимете до нього всю свою силу, любов та енергію. Нехай ваші серця будуть відкриті для Божого благословення. Навчіться спілкуватися з Богом у всякий час. Живіть так, щоб Він був вами задоволений. Дозрівання плодів потребує часу. Вони є результатом насамперед покаяння, а також дії Святого Духа, пізнання науки Христа, добрих справ, святих розмов, принесення жертви хвали і праведного життя. Нам треба сіяти добрі слова, добрі діла, добрі думки, сіяти щедро, жертовно, іноді навіть зі слізьми».
Увечері тему «Через пустиню до Обіцяної землі» виклала координатор очно-заочного навчання КБІ Оксана Маліщук. Вона нагадала, що Бог підготував Мойсея для того, щоб він був провідником Ізраїлю в мандрівці пустелею. Нині по цій дорозі нас ведуть служителі церкви, яким Бог вказує напрямок руху для Свого народу. Щоб успішно пройти пустелю, потрібно знати розміщення оазисів — місць особливої Божої присутності. Це зупинка, але зупинка задля ефективнішого руху вперед. Бог проводить нас по духовних пустинях для того, щоб ми змогли їх вивчити і згодом стати гарним дороговказом для тих, до кого ми будемо послані.

Свідчення гості зі США Наталі Черниш на недільному ранковому зібранні не залишило байдужим нікого. Вона говорила про десятину. «Я впевнена, що всі наші фінансові проблеми породжені нерозумінням питання десятини. Великою помилкою є заявляти, що десятина була в Старому Заповіті, а в Новому про це нічого не говориться», — підкреслила сестра Наталя. «Коли ми самі розпоряджаємося грішми, ми робимо це у своє ім’я, а не в ім’я Бога. Насправді десятина потрібна нам, а не Богу».

Несподіванкою наступної частини конференції стала декламація подружжя Алли і Віктора Вознюків про рідну землю, про народ України, про тугу за Богом. Вона послужила чудовим закликом ще раз ревно помолитися за Україну.

Коротке свідчення Алли Вознюк зворушило всіх матерів, бо стосувалося дітей. А Віктор Вознюк, відповідальний за відділ освіти ЦХВЄУ поділився словом на тему «Плід духовної людини». Він, зокрема, наголосив, що часто ми маємо неправильне уявлення про духовну людину: мовляв, духовний – той, хто має духовні дари або говорить іншими мовами; або той, у кого відповідний зовнішній вигляд чи особливе смирення, яке межує з безініціативністю. Справжнє смирення спонукає підпорядкувати свою волю іншому і при цьому служити Богу. Смирення проявляється не розмові, а в дії. І перед усім, особливо щодо сестер, воно має бути помітним у сім’ї. Духовною не можна також вважати людину, яка бере на себе відповідальність, яку на неї ніхто не покладав. Наша відповідальність насамперед наша сім’я, і мало молитися та постити за них — треба хоча б раз звістити їм про Ісуса. Здібності та красномовність — також ще не ознака духовності. Духовна людина — людина цілеспрямована (Фил. 3:13-14). Вона зростає у відповідний період часу (Євр. 11:24-25). Вона мислить духовно, а мислення залежить від оточення, від того, яку інформацію ми слухаємо, від нашої життєвої мети та світогляду. Людина духовна постійно відчуває свою залежність від Бога, а не від життєвих обставин; вона наполеглива в молитві, у добрих справах, вона толерантна і терпима до інших. У неї не своя точка зору на життя, а Божа. І це свідчить про наявність мудрості, бо мета нашого життя — навчитися дивитися на життя очима Бога.

Увечері 19 червня на святковому зібранні сестри приносили Богові жертву хвали, прославляючи Його у піснях і віршах, свідчили про великі чудеса Божі, молилися про своє освячення.

20 червня після ранкової молитви слово надали відповідальній за відділ освіти в Миколаївській області Сніжані Григорович. В основу її промови також ліг девіз конференції.

Далі слово надали працівниці органів виконавчої влади і нашій сестрі в Господі Зої Виборній, яка засвідчила про своє навернення і ще раз закликала молитися за владу в Україні.

Насамкінець була звершена молитва подяки Богові за чудові дні, проведені в спільності. Вони стали для кожної сестри джерелом особливого натхнення і радості, тому що були наповнені незабутніми переживаннями Божої присутності і любові.

Джерело: сайт ЦХВЄУ