Що значить порушувати особисті кордони

Порушувати особисті кордони людини — це:

— казати іншій людині, що вона відчуває, хоче, думає або що має робити;
— підбивати, порушувати обіцянку, спізнюватися, робити не те, що кажеш;
— знецінювати, позбавляти достовірності чиїсь почуття — принижувати, ігнорувати, заперечувати («Нема чого тут боятися!», «Ти чого обурюєшся?», «Припини зараз же ридати!», «Я ніколи собі такого не дозволяю!»);
— дражнити, передражнювати, кепкувати, жартувати (якщо в цих стосунках немає дружності й довіри — це напад);
— поводитися з людиною, як із маленькою дитиною — поблажливо або по-панібратськи;
— ігнорувати, не слухати, перебивати або різко переривати контакт; хоча ніхто не зобов'язаний приділяти комусь увагу, якщо не хоче, АЛЕ якщо спілкування розпочато — людина має право надіятися, що інша буде присутня в цьому спілкуванні;
— не дотримуватися фізичного простору: брати без дозволу речі, не повертати взяте в борг; нав’язувати обійми, поплескувати по плечу та виявляти іншу неповагу до особистої території;
— не поважати сказане «ні»;
— погрожувати покаранням — покину, вдарю, накричу, бойкотуватиму, ображатиму тощо;
— пред’являти вимоги та давати вказівки: «ти мусиш», «ти винна»;
— маніпулювати за допомогою провини, гніву, настрою, очікувань, хвороби, кохання та сексу;
— критикувати, тиснути, засуджувати, навішувати ярлики, принижувати;
— давати непрохані поради;
— залишати за собою останнє слово, завжди мати рацію.
Порушення кордонів викликають агресію (яка часто пригнічується), завмирання, ухиляння від контакту.
Найскладніше — визнати себе не тільки жертвою порушення кордонів, але і їнім порушником.

Юлія ЖУК

Благовісник, 1,2023