Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Віра та життя

Умом Россию…

Російська мова (як і українська) — одна з найважчих у світі. Не більш легкою виявляється для багатьох і російська манера висловлювати свої думки. Те, що росіянин зрозуміє якимось шостим чуттям, для іноземця, навіть знайомого з мовою, це залишиться за межами розуміння.

Пам’ятаю один діалог між представниками російськомовної України та гостями зі Швеції. Не пригадую все коло питань, які обговорювалися, але у відповідний момент мова зайшла про можливість візиту у Швецію. Чи наші брати висловлювалися недостатньо чітко, чи проблеми були у перекладі, але гості ніяк не могли почути конкретної відповіді. Нарешті один із них запитав: «Так ви точно приїдете, чи просто так кажете?» Відповідь, яка прозвучала, можна з повним правом віднести до розряду перлів російської словесності: «ДА НЕТ, НАВЕРНО, ТОЧНО»!

Отримайте насолоду, будь ласка, ще раз від цього шедевру: «ДА НЕТ, НАВЕРНО, ТОЧНО»! Дві пари слів в одній фразі, які взаємно виключають одна одну! Але найбільш смішним є те, що всі ми досить добре зрозуміли сказане, що засвідчили схвальні кивки. Той, хто запитував, запитально подивився на перекладача, перекладач на нього. Якийсь час перекладач мовчав. Потім приречено сказав англійською: «Мэйби», тобто «можливо». Напевне, у шведській мові не знайшлося такого слова, яке б виражало усю глибину російської думки. Швед закивав головою, і сказав теж англійською: «Добре…» Погодитися було найкращим виходом із ситуації. Остання моя думка була, коли дивився на тих, що віддалялися: «Бідний перекладач!»

Мені подумалося: а якби Бог розмовляв з нами подібним чином? «Господи, а якщо я увірую в Тебе, я точно спасуся, чи Ти просто так кажеш?» — «Та, ні, діти Мої, напевне, точно!»

Я подумав про те, як важливо іноді щоб нам відповідали точно та недвозначно. Як важко жити у світі, де немає чіткої межі між «так» та «ні», як легко обманутися напівтонами істини. Ця історія навчила мене висловлювати свої думки так, щоб в іншої людини не було жодної можливості зрозуміти мене неправильно. Так чинив Господь, так робили апостоли.

А тепер прочитайте слова апостола: «Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте» (2 Кор. 1:13). Оце підхід! Нам би так! А втім… хто боронить?

Михайло ЮНАКОВСЬКИЙ

"Благовісник", 2,2011

Українська християнська поезія