Церква та суспільство

Національна трагедія

Я отримав легкий шок, коли прочитав таку статистику: в Україні на душу населення припадає по 12 літрів алкоголю на рік. Згідно з міжнародними стандартами, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 9 літрів чистого спирту на душу населення на рік. В Україні — 12 літрів… Одразу запитання: чи варто християнам піднімати це питання? Це ж не проповідь Євангелії. Вважаю, що варто. Людина, яка бачить беззаконня, бачить біду і мовчить, фактично є співучасником злочину. Ми не можемо поводитися за приказкою: «Моя хата з краю..». А людина, в якої розум затуманений алкоголем, не може сприйняти слово про спасіння, Слово Боже, не може реально оцінити свій стан грішника.

На мою думку, виникнення алкогольної залежності починається з пива. Одного разу в поїзді поряд зі мною сиділа молода мама, яка замовила в провідниці пляшку пива. Пила сама і налила склянку 3-річному синові. На моє зауваження вона відповіла: «Нехай звикає». Звикає до алкоголю? Чи, можливо, та нерозумна мама думає, що в її сина таким чином виробиться щось на зразок імунітету проти алкоголю?

Ось ще одна цитата фотолюбителя, який виставив в інтернеті фото свого маленького сина, на якому той смакує пивом. Татусь так любить свого синочка Колю, що ніжно зве його Колясиком: «Полстакана влупил не по детски, выпил бы весь, но отняли, чтобы к пиву не привыкал! Мы ему иногда позволяем немного живого свежего пивка...» Лише на одному любительському сайті знайшов десятки фотографій, де батьки, хвалячись, виставили фотографії своїх дітлахів, які смакують спиртними напоями.

Згідно статистики, алкоголіком стає кожний десятий українець. Щороку від алкоголю вмирає понад 40 тисяч українців. Офіційно на обліку в медичних закладах перебувають до 1 млн. хворих на хронічний алкоголізм. Проте, вважає експерт, реальна кількість залежних у 8-10 разів більша. Алкоголь — третій фактор у рейтингу ризиків смерті, другий — серед причин смертності населення працездатного віку і перший — у середовищі молодих людей 25-40 років. Щороку в Україні гине від алкоголю та наркотиків майже 380 тис. осіб.

Але ж спиртне не тільки убиває дорослих! Пияцтво батьків чи ледве не в третині випадків є причиною народження дітей з патологічними відхиленнями здоров’я, а то й з хронічним алкоголізмом. Окрім того, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна стала лідером з-поміж 40 країн Європи за кількістю підлітків, які регулярно вживають алкоголь. Нині це роблять майже 40% дітей віком від 14 до 18 років. Підлітковому алкоголізму насамперед сприяє вживання підлітками пива. Кількість пивних алкоголіків у країні за останні 10 років збільшилася удесятеро. За останнє десятиліття з’явився новий термін: пивний алкоголізм.

«Алкоголіками не стають за один день або навіть місяць, — роз’яснює завідувач відділом соціальної й експериментальної наркології Українського інституту соціальної і судової психіатрії Михайло Ігнатов. — Дуже часто ґрунт для майбутнього розвитку алкоголізму створюють слабоалкогольні спиртні напої, котрі нашим суспільством зовсім не сприймаються як алкоголь. Те ж пиво (а його зараз п’ють просто для того, щоб угамувати спрагу) останнім часом перетворилося у фактор розвитку алкоголізму».

Першочергову роль у споюванні нації відіграє реклама, пиво рекламується без обмежень, і представляють його як безпечний і навіть корисний напій. Немає на нього конкретних обмежень і за віком. Чи не тому підлітки-школярі відкрито вживають пиво. Щодня можна побачити таку сцену (наприклад, біля супермаркету), як старшокласники (дівчата в тому числі) дудлять пиво: в одній руці пляшка (чи банка) пива, в іншій — сигарета. Саме таким чином стало модно провадити дозвілля.

У липні (в парламенті України) зареєстрований законопроект, відповідно до якого пиво буде визнано алкогольним напоєм. Це означає, що продавати його можна буде, як горілку, тільки в магазинах площею від 20 квадратних метрів і тільки повнолітнім. Пиво заборонять вживати в громадських місцях поза питними закладами. Медики вважають, що ці заходи потрібно було приймати декілька років назад. Але, на жаль, невідомо, чи буде цей законопроект втілений в життя.

Але якщо кожен свідомий громадянин України особисто не промовчить, а висловить свою думку проти засилля пива та інших алкогольних напоїв, то влада змушена буде щось робити.

Мені багато чого до болю незрозуміло в наших, так званих, українських традиціях. Народилася дитина — на столі алкоголь, сповнився рік — алкоголь. Свято у дітей, а батьки п’яні. Чому? Пізніше батьки плачуть і не можуть зрозуміти, чому син чи дочка стали залежні від алкоголю. А тому, що вони не прикликали благословень Божих у сім’ї, не вчили жити (і самі не жили) згідно Слова Божого. Спиртне було на першому місці в сім’ї. Батьки! Ви відповідальні за ваших дітей!!!

Я декілька років жив у Болгарії, там футбольні фанати співають пісню, в якій є слова: «І да падне, і да бієм, пак штє сє напієм» — чи виграємо, чи програємо, все одно нап’ємося: виграємо — з радості, програємо — з горя. Мені здається, що людині головне — мати привід. «Була б горілка, а привід ми знайдемо!» — кажуть охочі до пиятики.

Розповім одну історію, яка трапилася на Полтавщині, і це далеко не поодинокий випадок. В одному селі «загнали» пару мішків корму. Звичайно, що розрахунок — самогон. Хлопці понапивалися, ще й лишили на ранок, щоб похмелитися. Усі розійшлися, а одному з цієї групи здалося мало — повернувся, щоб «добавити». Після цього він додому не дійшов — замерз (була зима). Найбільше мене вразило, що після похорону на столах стояв «убивця» — самогон, який п’ють, говорячи: «За Царство Небесне». Яке Царство Небесне? Коли Слово Боже говорить зовсім інше: «П’яниці … Царства Божого не успадкують!» (1 Кор. 6:10); «П’янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не успадкують вони Царства Божого!» (Гал. 5:21)

Вибір за людиною: згодитися з поганськими традиціями чи жити згідно Слова Божого, яке часто люди не читають. Образливо те, що це заохочується декотрими священиками, які дають у цьому поганий приклад.

Одного разу, маючи спілкування з одним міліціонером, я розповів, що не п’ю, не пив і не знаю, як це бути п’яним. Спочатку він не повірив, а потів промовив: «А варто набратися». Я не чекав такої відповіді. Але, як сказав пророк Ісая: «Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке! Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим! Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою» (Іс. 5:20-22).

Було б несправедливо, якби я розповів, що алкоголь — це біда, і не вказав би вихід з цієї біди. Вихід є — це Ісус Христос, який звільнює від будь-якої шкідливої залежності, це слово Боже і молитви віруючих людей. І цьому є свідки, люди, яких Бог звільнив від алкоголю, зараз вони служать Богові. Біблія говорить: «Коли Син визволить вас, то істинно ви будете вільні». (Ів. 8:36). Різного роду кодування, замовляння і навіть лікування — це марна трата сил та грошей, бо алкоголізм — хвороба не тіла, а душі, і це підтверджено лікарями. Душу лікує Той, Хто її створив — Бог. І наше завдання, як християн, — привести людей, що заплуталися в алкогольній сітці, до Бога.

Ігор ФЕНЬ,
пастор церкви, м. Лубни

"Благовісник", 3,2009