Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Гостьова книга

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Церква та суспільство

Гонiння на християн. 21 столiття

Понад 20 років тому християни в нашій країні отримали право вільно сповідувати свою віру і, як не дивно, дуже швидко забули, що таке гоніння. Та з настанням свободи віросповідання на теренах майже всіх республік колишнього СРСР, переслідування на християн у світі не припинилися. Нині переслідують близько 200 млн. християн у понад 40 країнах світу. Підтвердженням цього є щорічна «Доповідь про обмеження свободи релігій у світі». Доповідь за 2010 рік охоплює період з квітня 2009 до березня 2010 року. Вона підготовлена Комісією, що створена 1998 року відповідно до Закону про свободу віросповідання в країнах світу і є незалежною двопартійною комісією представництва США. Вона складається з десяти членів і не входить до складу Державного департаменту США. Трьох членів комісії призначає президент, шістьох — керівництво Конгресу. Також у комісію входить посол з особливих доручень з питань свободи віросповідання у країнах світу, без права участі в голосуванні.

У даний звітний період Комісія рекомендує Державному секретареві внести у список країн, які викликають особливу стурбованість, 13 держав: Бірму, КНДР (Північна Корея), Еритрею, Іран, Ірак, Нігерію, Пакистан, КНР, Саудівську Аравію, Судан, Туркменістан, Узбекистан та В’єтнам.

Серед країн, що увійшли в список спостереження за даний звітний період, — Афганістан, Білорусь, Куба, Єгипет, Індія, Лаос, Індонезія, Росія, Сомалі, Таджикистан, Туреччина та Венесуела.

Північна Корея

Дуже складна ситуація зі свободою віросповідання в Кореї. Ось уже дев’ятий рік поспіль ця країна очолює список країн, у яких відбуваються найбільші гоніння та утиски. Будь-яку релігійну діяльність правлячий режим, який, по суті, сформував свою релігію, божествами якої є члени родини колишнього лідера КНДР Кім Ір Сена, сприймає, як нападки на соціалістичні принципи. Християни в цій країні не мають права на існування. В країні продовжують страчувати, катувати та позбавляти свободи за віру в Бога. Релігійні організації та організації з прав людини надають безліч, дуже часто непідтверджених (оскільки країна є закритою для світової громадськості), відомостей про побиття, арешти, знущання та вбивства за релігійні переконання. Є дані про те, що люди, які були пов’язані з християнською церквою євангелістів в Народній республіці Китай, були жорстоко покарані. У квітні 1999 року, а також у травні-червні 2002 року очевидці (одиниці з яких мають змогу покинути країну) свідчили перед Конгресом США, що ув’язнені з релігійних мотивів утримуються в гірших умовах, ніж решта ув’язнених. І оскільки ці свідчення дуже важко підтвердити, сукупність їх усіх дозволяє довіряти подібним повідомленням.

Афганістан

Прийняття християнства може коштувати життя двом колишнім мусульманам з Афганістану. Незважаючи на загрозу смертної кари, вони відмовляються відректися від Христа й повернутися в іслам. Уряди ряду європейських країн, правозахисники та міжнародні організації продовжують боротися за зміну вироку.
Район Гіндукуша в Афганістані, де проживають ув’язнені, вважається одним з найбільш ісламізованих. Законодавство країни допускає сповідання інших релігій, але забороняє мусульманам покидати іслам. Згідно норм шаріату, відречення від ісламу карається смертною карою. 25-річний Шоаїб Ассадулла з міста Мазарі-Шариф був заарештований 21 жовтня за те, що передав Біблію одному зі своїх знайомих, який і видав його владі. Місцева влада 4 січня винесла йому вирок — смертна кара. Правда, виконання вироку поки що відкладається через підвищену міжнародну увагу.

46-річний інвалід Саїд Муса вже 8 місяців перебуває в Кабульській тюрмі за відречення від ісламу та прийняття християнства. Він став християнином ще 9 років тому. Понад 15 років Саїд співпрацює з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Його сім’я — дружина та шестеро дітей — були змушені покинути країну, щоб уникнути переслідувань.

За даними організації допомоги переслідуваним християнам «Open Doors», з 28,4 млн. жителів Афганістану приблизно 10 000 сповідують християнство. Частина з них перейшла з ісламу.

Узбекистан

Влада дозволила існування домінуючих релігій, але при цьому використала закон «Про свободу совісті і релігійні організації» для обмеження свободи віросповідання інших груп. Кампанія репресій привела до того, що влада дуже підозріло почала ставитися до тих, хто суворо дотримується всіх релігійних традицій та обрядів, зокрема й християн протестантського напрямку. Особливо переслідуються християнські групи, серед членів яких є етнічні узбеки. Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» не відповідає міжнародним нормам. Вимоги для реєстрації релігійних організацій суворі та обтяжливі, і ряд невеликих груп стикнулися з труднощами при їх виконанні, що змусило їх діяти нелегально, а іноді й таємно. Забороненими видами діяльності є організовування нелегальної релігійної групи, переконання інших вступити в таку групу, «втягнення» неповнолітніх у релігійну організацію без дозволу батьків і навіть участь у релігійному служінні, яке проводить незареєстрована організація. Влада продовжує забороняти діяльність з навернення в іншу віру, викладання релігійних предметів у муніципальних школах і приватне викладання релігійних учень, вимагаючи від релігійних груп отримувати ліцензії на публікацію чи розповсюдження матеріалів. Таку ліцензію отримати дуже дорого і часто практично неможливо. А діяльність без ліцензії карається великими штрафами.

Бірма

Уряд продовжує вважати, що свобода віросповідання загрожує єдності нації. З допомогою всюди присутньої служби внутрішньої безпеки влада слідкує за діяльністю практично всіх організацій, у тому числі й релігійних. Християни стикаються з безліччю труднощів, особливо в отриманні дозволу на будівництво нових храмів. Уряд контролює та піддає суворій цензурі усі публікації; зібрання на відкритому повітрі, зокрема й релігійні, які відбуваються з участю понад 5 чоловік, заборонені. Обмеження, які накладаються владою на свободу слова, друку, зібрань та пересування застосовуються й щодо дипломатичного корпусу, що ускладнює отримання своєчасної інформації щодо прав людини та свободи віросповідання у Бірмі.

Бутан

6 жовтня Бутанський суд засудив Према Сінгха Джурунга на три роки тюрми «за дії, що порушують громадський порядок». Такими діями було названо організацію у декількох селах перегляду фільму, який розповідає про християнство.

Прем Сінгх Джурунг був затриманий 21 травня минулого року через скаргу кількох ревних буддистів — жителів сіл Джонггаон та Сімхаркха. Окрім «порушення громадського порядку», християнин звинувачений у тому, що він нібито порушив місцевий закон про засоби масової інформації.

Китай

Незважаючи на те, що рівень втручання влади в релігійну діяльність у різних регіонах відрізняється, влада продовжує обмежувати релігійну діяльність, зводячи її до функціонування дозволених урядом у визначених місцях богослужінь. Незареєстровані релігійні громади пройшли через різні утиски з боку офіційної влади, у деяких випадках через залякування, переслідування та арешти. Поліція закрила деякі католицькі та протестантські церкви, які не були підпорядковані державній структурі. Багатьох релігійних лідерів було позбавлено волі. Окрім того, для покарання членів незареєстрованих релігійних громад місцева влада використовує адміністративний процес, за яким громадяни можуть бути засуджені у позасудовому порядку поліцією та місцевою владою до трьох років виправно-трудових таборів.

Зокрема, цього року стався прецедент, за яким спостерігала вся світова християнська громадськість. Китайська влада не випустила з країни християнських лідерів, запрошених взяти участь у Лозаннському конгресі в Кейптауні. Відомо, що п’ятьох з них (членів підпільної церкви в Китаї) затримали в аеропорту і конфіскували документи до 25 жовтня (дня закінчення конгресу), а одного з них заарештували. Планувалося, що з Китаю прибуде делегація у складі понад 230 чоловік, але жоден із них на Конгрес не потрапив. Як стверджують, в операції із затримання делегатів Лозаннського конгресу було задіяно близько 1000 стражів порядку. Практично всіх запрошених християн викликали для допитів, влада тиснула на них, перекривала доступ до християнського форуму.

За словами прес-секретаря міністерства закордонних справ Ма Чжаосюй, організатори Конгресу не запросили представників зареєстрованих об’єднань християн Китаю — лідерів так званого патріотичного руху «Трьох само-» (ред. самоуправління, самопідтримка і самопропаганда) і Християнської ради Китаю. У свою чергу керівники Лозаннського конгресу заявляють про те, що представники офіційних християнських об’єднань Китаю були запрошені на зустріч, але вони відхилили це запрошення.

Туркменістан

Уряд продовжує обмежувати всі форми релігійного самовираження. Державні органи на всіх рівнях, у тому числі й суди, інтерпретували закони таким чином, щоб дискримінувати тих, хто сповідує будь-яку віру, окрім сунітського ісламу і російського православ’я, які контролюються владою. Уряд використав закон, щоб завадити реєстрації майже всіх релігійних груп, навіть тих, які задовольняють вимогу щодо чисельності своїх членів (500 чоловік), та істотно обмежити діяльність незареєстрованих конгрегацій, заборонивши їм збиратися публічно, залучати нових прихильників, розповсюджувати релігійні матеріали. Нині вони мають право вести богослужіння тільки для своїх членів.

Переслідування християн супроводжується затриманням, арештами, конфіскацією релігійної літератури та матеріалів, тиском з метою змусити людину відмовитися від своїх релігійних переконань, погрозами виселення та звільнення з роботи.

У контрольованих державою релігійних громадах вимагають використовувати для духовного формування «Рунахми» президента Ніязова, а тих служителів, які відмовляються це робити, усувають зі служіння.

В індійському штаті Орісса убитий пастор

У цій сумнозвісній місцевості 11 січня цього року знову відбулося чергове вбивство. Цього разу жертвою став пастор Саул Прадхан. Поліція штату Орісса заарештувала двох людей — Марді Прадхана і Байджу Маліка, підозрюваних у вбивстві в районі Кандхамал, які вже були відомі поліції як учасники погромів 2008 року.

Пастора знайшли мертвим 11 січня біля озера в селі Пакаль. Родичі вбитого засвідчили, що затримані були останніми, з ким він спілкувався. А після арешту вони показали місце, де лежало закривавлене тіло пастора, проте на даний момент немає результатів розтину, а поліція заявила, що чоловік помер «від переохолодження».

Кіку Парікха Сагар, активіст-захисник прав людини, який відвідав місце вбивства, розповів, що християн продовжують гнобити: «Ми думали, що гоніння на християн уже закінчені, але вони продовжуються». Він звернувся до влади з вимогою провести детальне розслідування.

Іранська влада заарештувала 70 протестантських місіонерів

70 протестантських місіонерів були арештовані в Тегеранській провінції.
Іранські служби безпеки провели облави на християн під час недавніх різдвяних свят. Іранське державне телебачення повідомило, що заарештовані належать до певного «руху», що здійснює незаконну прозелітичну діяльність. У повідомленні вказано, що члени руху пропагували християнську доктрину під час культурних заходів, які проводяться «за підтримки Великобританії». Про які саме заходи йдеться, не уточнюється.

Губернатор Мортеза Тамаддон засудив протестантських місіонерів як таких, що робили «культурну агресію» проти ісламської держави.

Christian Solidarity Worldwide » (Всесвітня Християнська Солідарність) — організація, яка бореться з переслідуванням християн, — зазначає: «Влада Ірану чинить серйозний тиск на цих людей, допитуючи їх з жорстокістю і тримаючи в одиночному ув’язненні, щоб отримати від них імена інших віруючих і змусити відмовитися від сповідування християнської віри».

Згідно даних статистики, християни становлять в Ірані від 2 до 3% населення країни —72600 тисяч чоловік. Офіційно Ісламська республіка визнає законність сповідання християнства, а також юдаїзму та зороастризму. Однак віруючим забороняється здійснювати прозелітичну діяльність, а кожному, хто відрікається від ісламу, загрожує смертна кара.

В Еритреї 30 осіб заарештовано за проведення молитовного зібрання

На початку січня 30 християн були арештовані і затримані в Асмарі, Еритрея, нібито за проведення молитовного зібрання, передає MNN з посиланням на «Голос мучеників», Канада. Деякі з віруючих недавно були звільнені з попереднього ув’язнення за віру.

Віруючим в Еритреї рідко висувають звинувачення у злочині. Зокрема, цей арешт може бути пов’язаний з фактом, що віруючі були членами церкви «Філадельфія» — євангельської церкви, яка в Еритреї поза законом.

З 2002 року в країні не визнають інших віросповідань, крім ісламу, православної церкви Еритреї, Римсько-Католицької церкви та Лютеранської Євангельської церкви Еритреї. Цей суворий закон ставить віруючих інших конфесій на нелегальне становище. Вони часто опиняються в підземеллі. Більшість з трьох тисяч віруючих, затриманих в Еритреї, посаджено в підземні камери, металеві вантажні контейнери і військові бараки. Кілька еритрейських християн померли у в’язниці через катування або відсутність медичної допомоги.

Нещодавно у військово-тренувальному центрі в Саві, після двох тижнів хвороби померла 27-річна християнка Сіблі Хейгос Мебрахту. Повідомляється, що Мебрахту було відмовлено в медичній допомозі, вона хворіла на малярію. Хоча невідомо, як довго вона перебувала в Саві, джерела стверджують, що її заарештували за те, що вона читала Біблію у власній спальні. Мебрахту, як повідомляється, була дванадцятою із померлих християн в одній із горезвісних в’язниць Еритреї з часу заборони урядом у 2002 році всіх церков, крім дозволених законом.

Такі події, як затримання 30 християн в Еритреї, стали обурливо звичними. У підсумку, країна на 12 місці за переслідуванням християн у списку країн світу, ідучи за Північною Кореєю, Іраном і Афганістаном. Вона друга після Сомалі за жорстокістю переслідувань серед африканських країн.

«В Еритреї немає законності щодо християн, — відзначає Джонатан Рачо з ICC. — Там ніхто про них не турбується».

"Благовісник", 1,2011

Українська християнська поезія