Історичні постаті

Джон Г. Лейк: Влада, здобута в стражданнях

Перше, що відчуває людина, яка прийняла Бога як свого Спасителя й Цілителя, це відчуття своєї влади. Кожен християнин повинен усвідомлювати, що в нього є влада над гріхом. Просвітлена Богом душа повинна відчути також свою владу над хворобою.
Джон Лейк

Тінь смерті

Восьмеро із шістнадцяти дітей сім’ї Лейків, четверо братів і четверо сестер, померло від різних хвороб. І один із синів, Джон, ось що писав про свою родину: «32 роки в нашій сім’ї постійно хтось хворів. І увесь цей час над нашим домом витала тінь хвороби». Його дитинство було сповнене спогадів про «хвороби, лікарів, сиділок, лікарні, труни, кладовища й могили; про матір з розбитим серцем і вбитого горем батька, який намагався забути скорботи минулого, щоб допомогти живим членам сім’ї, які потребували любові й турботи».

Джон Грем Лейк народився 18 березня 1870 року в Онтаріо, Канада. Згодом батьки переїхали до США. У шістнадцять років він віддав своє життя Господу на зібранні Армії спасіння. Лейк хотів присвятити своє життя служінню, тому вступив у Методистську школу служіння, яку невдовзі через певні обставини залишив. А згодом зустрів Дженні, з якою й одружився 5 лютого 1893 року.

Дар Дженні

Дженні ідеально підходила Джону Лейку. Вона була наділена чудовим почуттям гумору, гнучким розумом, сильною вірою в Бога й глибокою духовною чутливістю. Лейк високо цінував поради й підтримку своєї дружини.

Та через два роки чудового сімейного життя в дім Лейків вкралася хвороба. Лікарі поставили Дженні діагноз — туберкульоз і хвороба серця. Через аритмію вона часто непритомніла — і Джон не раз знаходив її знепритомнілою на підлозі. Стан Дженні погіршувався, і в 1898 році лікарі сказали, що для неї вже більше нічого не можна зробити.

Будьмо рішучими!

Лейк стикнувся з кризою у своєму житті. Де сила Божа? Вся його сім’я страждала від хвороб. Його брати були інвалідами через постійні внутрішні кровотечі протягом двадцяти двох років. Його сестра, віком тридцяти чотирьох років, хворіла раком грудей. Ще одна помирала від хвороби крові. І тепер найближча його серцю людина, Дженні, була близько до смерті.

Та у свій час сам Лейк пережив зцілюючу Божу силу. В молодості він страждав ревматизмом. Коли біль у ногах став просто нестерпним, поїхав до Джона Александра Дауї в його Цілительний дім, у Чикаго. Там літній чоловік поклав на нього руки — сила Божа зійшла, і його ноги одразу ж зміцнилися.

Після свого зцілення Лейк привіз у дім Дауї свого брата-інваліда, який також був зцілений. Потім привіз свою сестру, яка помирала від раку грудей. Вона теж отримала зцілення. Біль минув, і велика ракова пухлина розсмокталася за декілька днів.

Смерть? Цього не буде!

Друга його сестра хворіла навіть після багатьох молитов за неї. Джон також планував відвезти її в Цілительний дім. Але перш ніж йому вдалося зробити це, зателефонувала мама й сказала, що сестра помирає. Коли Лейк прибув додому, сестра була непритомною, пульс не прослуховувався… Джон подивився на дитятко сестри, яке лежало в колисці, подумав: «Вона не повинна померти! Цього не буде!» Лейк відправив телеграму Дауї: «Моя сестра при смерті, але мій дух не дає їй піти. Вірю, що якщо ти помолишся, Бог зцілить її». Дауї відповів: «Тримайся за Бога. Я молюся, вона буде жити».

Прочитавши ці слова, Лейк владно повстав проти сили смерті, забороняючи їй в ім’я Ісуса. Менше ніж за годину сестра повністю опритомніла. А через п’ять днів приєдналася до сім’ї за обіднім столом.

Але все це було раніше, а тепер його люба дружина страждає, і її стан погіршується.

Диявола виявлено

28 квітня 1898 року, коли, здавалося, годинник відбивав останні години життя Дженні, а знайомий служитель порадив Лейку змиритися з Божою волею і прийняти її смерть, у повному відчаї він кинув свою Біблію в стіну каміна. Книга розгорнулася на 10-му розділі Дій апостолів. Коли Джон підійшов, щоб підняти її, погляд упав на 38-й вірш: «...Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним».

Слова «кого поневолив диявол» потужно пронизали його розум. Це значить, що хвороба Дженні чи будь-яка інша хвороба — не від Бога! І якщо Лейк — Боже дитя через Ісуса, то тоді Бог із ним, як Він був із Ісусом. Тепер Джон був переконаний, що саме диявол намагається вкрасти матір у його дітей. Саме диявол руйнує його життя.

Тоді Лейк розгорнув Євангелію від Луки, 13:16, і прочитав: «Чи ж цю дочку Авраамову, яку САТАНА БУВ ЗВ’ЯЗАВ вісімнадцять ось років, не належить звільнити її?…» З повною впевненістю у тому, що тільки Дух Святий може принести це звільнення, Лейк вирішив дати Богові, а не дияволу останнє слово. Він увійшов у спальню й проголосив перед видимим і невидимим світом, що його дружина буде зцілена точно о 9:30 ранку.

Коли пробило 9:30, Лейк схилив коліна біля ліжка Дженні й призвав Бога. І в ту мить тіло дружини здригнулося, зник параліч, серцебиття нормалізувалося, кашель зупинився, дихання відновилося й температура нормалізувалася. Одразу ж!

Спочатку Лейк почув слабкий звук із уст Дженні. А потім вона вигукнула: «Слава Богу, я зцілена!» Це навіть налякало його, тому що такої сили в її голосі він не чув уже декілька років.

Перші кроки служіння

Після зцілення Дженні багато людей стали приходити в дім Лейків, щоб за них помолилися. І Бог відповідав на молитви Джона.

За мірками того часу, Джон Г. Лейк був дуже успішним, він здобув доволі серйозний капітал. Але Боже покликання служити людям всередині нього зростало. Певний час він міг балансувати між своїм успіхом у світі й ростом у Бозі. Він навчився ходити в Дусі, що описував так: «Мені стало легко відгороджуватися від ходу життя. Поки мої руки й думки були зайняті звичними щоденними турботами, мій дух зберігав спілкування з Богом». Навчаючись зберігати зв’язок з Богом через свій дух, Лейк поступово наближався до ідеального часу для свого служіння. Він не рвався вперед, випереджуючи Бога, і не змушував свою сім’ю страждати. Але коли прийшов відповідний час, він зміг все продати, тому що навчився великій вірі.

Ось так запрошували на служіння Лейка, 1924 р.

Африка кличе

Начальник Лейка спочатку погодився лише дати йому відпустку на три місяці для проповіді Євангелії, застерігши його, що навряд чи йому знову захочеться пожертвувати заробітками ради релігійних мрій. Лейк подякував начальнику за все, що той зробив, і залишив роботу. Потім, коли минуло три місяці, він сміло заявив: «Я навіки покінчив в житті з усім, крім проголошення та донесення Євангелії Ісуса Христа». Він більше ніколи не повертався на свою роботу.

У 1907 році Джон і Дженні продали все своє майно й вирішили повністю присвятити себе Богові. Під час служіння в північній частині штату Іллінойс Дух Божий сказав Лейку: «Йди в Індіанаполіс. Підготуйся до зимової кампанії і винайми великий зал. Потім навесні ти поїдеш в Африку». Коли він повернувся додому, щоб розповісти про це Дженні, вона вже знала про цей план, тому що Господь сказав про це і їй.

Потім одного ранку Лейк відчув побудження почати піст. Він шукав Господа протягом шести днів, і тоді йому було сказано, що віднині він почне виганяти демонів. За цим прийшло вміння розрізняти й виганяти злих духів, і дуже швидко Лейк навчився рухатися в цій сфері з неймовірною швидкістю.

Духовний циклон

Коли настав час сім’ї Лейків їхати в Африку, Бог дивним чином забезпечив їхні матеріальні потреби. У Йоганнесбурзі, де вони зупинилися, їх зустріла одна жінка-американка, яка запропонувала свій дім для їхньої сім’ї, бо саме таке відкриття вона отримала від Бога.

На першій недільній проповіді Лейка були присутні понад 500 зулу. Результатом стало потужне пробудження, і за декілька тижнів безліч людей із Йоганнесбурга та навколишніх районів були спасенні, зцілені та хрещені Духом Святим.

Одним із основних складників цих чудесних служінь була могутня демонстрація відповідей на молитви. Чутки про це поширилися, і сотні людей ринули в Йоганнесбург, щоб отримати відповідь на молитву. Після закінчення зібрань місцеві жителі йшли за проповідниками до їхніх домів, ставлячи запитання, щоб більше дізнатися про Бога. Там також було явлено багато великих зцілень. Зранені, хворі та немічні люди вишиковувалися вздовж сцени й виходили з приміщення після молитви з криками: «Бог зцілив мене!»

атовп всередині приміщення бурхливо реагував вітальними вигуками, стаючи свідком Божих чудес.

Лейк виявляв глибоке співчуття тим, що ніколи не відвертався від прохання про допомогу. Були часи, коли він потребував відпочинку, але люди знаходили його й приводили хворих. Лейк молився за них день і ніч, ні від кого не відвертаючись.

У Йоганнесбурзі Лейк створив Апостольську Скинію і менше ніж за рік відкрив сто церков. Ці церкви знаходилися в різних частинах Африки, і контроль за їхньою роботою вимагав частих відлучок із дому. Саме через це він не зауважив, що його дружина Дженні стала гірше почуватися. І 22 грудня 1908 року вона померла, коли він проводив служіння в пустелі Калахарі. Причиною смерті було недоїдання та фізичне виснаження. Поки Джон був у від’їзді, натовпи хворих чекали його повернення, лежачи на лузі біля його дому. Тому Дженні годувала їх, використовуючи невеликі запаси їжі, які в неї були, нехтуючи своїм здоров’ям.

Зрозуміло, що Лейк був приголомшений цією смертю, для нього це був дуже важкий час, невтішний біль супроводжував його багато років.

Євангелізаційний намет

Служіння Духа

У 1912 році общину Лейка попросили помолитися за кузину одного чоловіка, яка була в психіатричній лікарні Уельса за сім тисяч миль від них. Коли члени церкви молилися, служителеві, за його свідченням, здавалося, що від них до нього стікаються вогненні спалахи. Потім він раптом побачив, що пересувається зі швидкістю світла. Опинившись на місці, де ніколи не був, зрозумів, що прибув в Уельс. Він увійшов у кімнату кузини того чоловіка, яка була прив’язана до ліжка і хитала головою з боку в бік, поклав на неї руки й вигнав демона. А потім раптом знову опинився на колінах на сцені в Йоганнесбурзі. Через три тижні прийшла звістка про повне одужання цієї жінки. Лікарі «раптом» виявили, що вона абсолютно здорова, і випасали з лікарні.

Джон Лейк (справа внизу) з лідерами пробудження на Азуса-стріт, біля нього сидить Вільям Сеймур

Служіння в Америці

До часу від’їзду Джона Лейка з Африки зусиллями його служіння було підготовлено 1250 проповідників, відкрито 625 церков і звершено 100 000 навернень. Точної кількості чудес, які відбувалися на служіннях, підрахувати неможливо.

Лейк повернувся в Америку в 1912 році. Через рік Джон зустрівся з Флоренс Світцер з Мілуокі, штат Вісконсін, та одружився з нею. У наступні роки вони стали батьками п’ятьох дітей. Флоренс була чудовою стенографісткою й відповідала за запис та зберігання багатьох його проповідей.

Кімнати зцілення в Спокейні

Завдяки одному своєму другові Лейк отримав можливість безкоштовно пересуватися країною. Спочатку він поїхав у Спокейн, штат Вашингтон, де організував кімнати зцілення. Дуже часто в місцевих газетах з’являлися свідчення про дивовижні зцілення, які отримували люди. Одна жінка свідчила, що втратила жіночі органи, але завдяки зціленню змогла знову народжувати — і показала свого чудового малюка. Інша жінка розповіла про чудесне зцілення колінної чашечки — після молитви кістка стала на місце без болю менше, ніж за годину. Ще одна жінка з невиліковним раком повністю зцілилася після молитви. Інша жінка миттєво отримала оздоровлення від ревматоїдного артриту, і її кістки прийняли нормальний вигляд, а також у неї дивним чином виросла мочка вуха, без якої вона народилася.

Але найдивовижніший випадок в цілительному домі Спокейна пов’язаний з маленьким хлопчиком. Казали, що його голова мала вигляд перевернутої яхти. Лікарі оголосили, що нічого не можна зробити, поки йому не виповниться 12 років, але й тоді операція буде дуже небезпечною. Однак після молитви кості хлопчика пом’якшали, голова розширилася і його скули відновилися, прийнявши нормальний вигляд. Параліч також дивним чином зник — і він став говорити, як й інші діти.

Згідно з урядовою статистикою, між 1915 і 1920 роками Спокейн був «найбільш здоровим містом у світі» завдяки служінню Джона Лейка. Документація самого Лейка свідчить, що в кімнатах зцілення отримувало оздоровлення до двохсот людей на день і що більшість із них не були членами церкви.

Як Лейк пояснював усі ці неймовірні зцілення? Для прикладу він любив згадувати сестру Еттер, яка зробила сильний духовний вплив на його життя. «Коли ми бачимо святі спалахи небесного полум’я в житті людини, як у нашій сестрі Еттер під час чийогось зцілення, то це тому, що її свідомість і Христос у ту мить єдині. Вона розчиняється в Бозі. Я бачив, як жінка, яка помирала, задихаючись, була зцілена за тридцять секунд, коли сестра Еттер вигнала з неї демона. Полум’я Боже, вогонь Його Духа, десять секунд зв’язку зі Всемогутнім Христом біля престолу Божого — ось секрет усього».

Боротьба за П’ятидесятницю

У травні 1920 року Лейк зі Спокейна вирушив у Портленд, штат Орегон, де роз’їжджав як апостол і певний час був пастором. А згодом розпочав служіння зцілення, як у Спокейні.

У Портленді Лейк побачив видіння, у якому йому явився ангел. Ангел розгорнув Біблію на книзі Дій, вказавши на злиття Духа в день П’ятидесятниці. Ангел також привернув увагу Лейка до інших духовних явищ і відкриттів у цій книзі й сказав: «Ось П’ятидесятниця, яку Бог дав через серце Ісуса. Борися за неї. Змагайся за неї. Учи людей молитися за це. Тому що це й тільки це дасть відповіді на запити людського серця й владу перемагати сили темряви».

Відтоді Лейк боровся за виконання Слова Господнього з іще більшою силою. Протягом наступних одинадцяти років він їздив по всій Америці, повністю присвятивши себе праці. Для досягнення надприродних цілей Джон закликав кожного віруючого до сили П’ятидесятниці. Він був наділений дивовижною здатністю підтримувати віру й відкриття в серцях своїх слухачів. Служителі, які вчилися в нього, невдовзі розпочинали власні служіння віри, які виливалися в дивовижні зцілення.

У 1924 році Лейк був відомий у всій Америці як провідний зцілюючий євангеліст. Він заснував сорок церков у США та Канаді, у яких відбувалося так багато зцілень, що в общинах його стали звати «Доктор Лейк».

Команда служіння Джона Лейка

Царювання на небесах

День Праці в 1935 році припав на спекотну неділю. Сім’я Лейка відвідала пікнік у недільній школі, і Джон повернувся додому геть стомленим. Він ліг відпочити, Флоренс попросила його побути вдома, поки вона сходить у церкву на вечірнє служіння. Та коли вона повернулася додому, побачила, що з Джоном трапився інсульт. Два тижні він був дуже слабким, майже весь час непритомним. А 16 вересня 1935 року Джон Г. Лейк відійшов до Господа. Йому було шістдесят п’ять років.

Якби ми повною мірою усвідомили велич влади Ісуса та сенс нашого становища в Ньому, як це зробив Лейк, кожен народ возносив би хвалу Богові. І всі демонічні режими рухнули б під цим авторитетом. Джон Г. Лейк показав нам, що такий стиль життя можливий, і він приносить радість тим, хто обирає його.

Тому не переставайте жити в тому, що Бог дав нам через Христа Ісу­са. Дозвольте Духу Святому відкрити вам ваше небесне становище, а потім займіть своє місце й змінюйте народи для Бога.

За книгою Ліардона Робертса «Божі генерали»

"Благовісник", 4,2015