Життя Церкви

Ланки одного ланцюга

Едвард Кімболл був сповнений рішучості навернути свій клас у недільній школі до Христа. Підліток на ім’я Дуайт Муді часто засинав під час занять, але Кімболл не втрачав надії щодо його спасіння і налаштувався на розмову з ним. Його серце гучно калатало, коли він увійшов в магазин, де працював Муді. «Я поклав йому руку на плече, нахилився й поставив ногу на підставку. Я попросив його прийти до Христа». Кімболл покинув магазин із повним переконанням, що він усе змарнував. Однак Муді пішов у той день із роботи новою людиною і з часом став найвидатнішим євангелістом Америки.

17 червня 1873 року Муді прибув у Ліверпуль (Англія), щоб провести низку євангелізаційних зібрань. Спочатку зібрання проходили в’яло, але потім дамбу прорвало — і благословення ринуло широким потоком. Муді відвідав баптистську церкву, у якій був пастором учений муж на ім’я Ф.Б. Мейєр. Мейєр спочатку зневажливо поставився до неграмотного американського проповідника. Але дуже скоро його думка змінилася, і він сам преобразився завдяки словам Муді.

На запрошення Муді Мейєр приїхав в Америку. На Біблійній конференції в Нортфілді він кинув виклик усім присутнім, сказавши таке: «Якщо ви не готові віддати Христу абсолютно все, може, ви захочете, щоб вас змусили відчути таку готовність?» Ці слова змінили життя молодого служителя Дж. Уїлбера Чепмена, який перебував у той час у стані духовної боротьби.

Чепмен, у свою чергу, також став потужним мандрівним євангелістом початку ХХ століття і взяв у свою команду молодого новонаверненого бейсболіста Біллі Санді. Під керівництвом Чепмена Санді став одним із найбільш яскравих і вражаючих євангелістів в історії Америки. У час його євангелізаційної кампанії в Шарлотті (штат Північна Кароліна) до Христа навернулася група людей, які стали молитися ще про одне таке відвідування Святого Духа. У 1934 році вони запросили євангеліста Мордехая Хама провести загальноміські закличні зібрання. 8 жовтня Мордехай, відчувши невпевненість, написав таку молитву в готелі Шарлотти: «Господи, пошли нам сюди П’ятидесятницю… Вилий Духа Святого завтра…»
Бог відповів на його молитву більше, ніж він просив, коли студент Центральної школи на ім’я Біллі Грем віддав своє серце Ісусу.

А Едвард Кімболл думав, що він усе змарнував!

Роберт МОРГАН

"Благовісник", 3,2015