Життя Церкви

А молодь покидає Церкву...Чому?

Західні соціологи провели дослідження причин, через які молоді люди відходять від віри й життя в ній. Хоча західне та пострадянське християнство багато в чому відрізняються, результати дослідження можуть бути цікавими і для українського євангельського середовища.Компанія BarnaGroup розпочала п’ятирічний проект із дослідження можливостей і способів розвитку віри в підлітків і молоді, а також складнощів, що виникають на цьому шляху, в умовах швидкозмінних культурних цінностей.

Проект складається з шести національних досліджень, що включають інтерв’ю з підлітками, з молодими людьми, з батьками, з молодими та з досвідченими священиками. Для дослідження відбирали тих молодих людей, які підлітками регулярно ходили до церкви, а потім вивчали причини, через які у віці після 15 років її покинули.

У ході дослідження виявилося, що немає однієї домінуючої причини відходу молодих людей від церкви, вони перестають ходити в храм з цілого ряду причин. У цілому вдалося виявити шість основних категорій молоді, у яких приблизно троє з п’яти чоловік віком від 15 років припиняли ходити в церкву або назавжди, або на тривалий період.

Причина 1. Церковна гіперопіка

Одна з визначальних характеристик сучасних підлітків і молодих людей — безпрецедентно вільний доступ до різних світоглядних ідей і вчень, споживання масової культури в необмежених обсягах. Як християнам, їм би хотілося, щоб їхнє віровчення було пов’язане з тим світом, у якому вони живуть. Але це не так — і християнство здається їм задушливим, заснованим на страху й не схильним до ризику.

Четверта частина молодих людей у віці від 18 до 29 років сказала, що «християни вважають гріховним абсолютно все за межами церкви» (23% всіх учасників відзначили, що це твердження «повністю» або «більшою мірою» описує їхній досвід). Інші стверджували, що «церква ігнорує проблеми реального світу» (22%) або казали: «У моїй церкві всі занадто зациклені на тому, що кіно, музика та відеоігри приносять шкоду» (18%).

Причина 2. Неглибокий досвід церковного життя серед підлітків і молодих людей у віці понад 20 років

Друга причина відходу молодих людей з церкви полягає в їхньому неповноцінному досвіді церковного життя. Одна третина опитаних заявила, що «в церкві нудно» (31%), близько чверті молодих людей вважають, що віра мало корисна для їхніх кар’єри чи інтересів (24%) або що «їх не надто добре або дуже мало вчили Біблії» ( 23%). На превеликий жаль, одна п’ята з тих, хто ходив до церкви в підлітковому віці, сказала, що «в їхньому досвіді церковного життя не виявилося Бога» (20%).

Причина 3. Церква протиставляє себе науці

Одна з причин, через яку молоді люди відчувають себе відторгненими від церкви або від віри, — це напружені стосунки між церквою і наукою. Основна претензія звучала так: «Християни занадто впевнені, що знають відповіді на всі питання» (35%). Троє з десяти в минулому віруючих молодих людей вважають: «Церква йде не в ногу з науковим світом, у якому ми живемо» (29%). Ще чверть переконана, що «християнство антинаукове» (25%). І майже стільки ж (23%) сказали, що вони «відвернулися від церкви через суперечності між ідеєю створення світу й еволюцією». Крім того, дослідження показало, що багато молодих християн із науковим складом розуму шукають можливості примирити віру з професійними заняттями в наукових і дотичних до науки галузях.

Причина 4. Найчастіше спрощені й суб’єктивні уявлення молодих християн про ставлення церкви до проблем сексу

За часів вільного доступу до цифрової порнографії та масової культури, де гіперсексуальність цінується, а цнотливості немає, віруючі підлітки та молоді люди у віці близько двадцяти років часто не розуміють, як правильно будувати своє сексуальне життя. Одним із серйозних каменів спотикання для багатьох молодих віруючих стала проблема, як у такому культурному середовищі дотримуватися вимог церкви зберігати чистоту й сексуальну цнотливість, до того ж вік, коли беруть шлюб, відсунувся ближче до тридцяти років. Дослідження показує, що більшість молодих християн США ведуть статеве життя так само, як їхні однолітки поза церквою, хоча їхнє ставлення до сексу більш консервативне. Одна шоста частина учасників дослідження (17%) зізналася, що вони «робили помилки й відчували, що в церкві їх за це засуджують». Проблеми сексу особливо актуальні для молодих католиків у віці від 18 до 29 років. Серед них двоє з п’яти (40%) вважають, що «вчення церкви з питань статевих стосунків і контролю народжуваності застаріло».

Причина 5. Вони повстають проти винятковості християнства

Сучасні молоді американці виховані в культурі «безоціночності», терпимості й прийняття. Нинішнє покоління молоді, мабуть, найбільш еклектичне в американській історії в плані расової приналежності, етнічного походження, сексуальної орієнтації, релігії, технологічних можливостей і зовнішніх авторитетів. Більшість із них прагнуть знайти точки зіткнення один з одним, навіть якщо в якийсь момент це вимагає закрити очі на реальні відмінності. Троє з десяти молодих християн (29%) сказали, що «церква боїться інших вірувань», і ще стільки ж вважають, що їх «змушують вибирати між вірою і друзями». Одна п’ята частина молодих людей заявила, що «церква, як заміський клуб — тільки для членів» (22%).

Причина 6. Церква вороже ставиться до тих, хто сумнівається

Молоді люди з досвідом церковного життя стверджують, що церква — не те місце, куди ти можеш прийти зі своїми сумнівами. Вони не готові зізнатися, що якісь речі в християнстві здаються їм безглуздими. Крім того, багато хто вважає, що реакція церкви на будь-які сумніви банальна. Підлітки розповідали про неможливість «поставити в церкві найбільш наболілі питання» (36%) і про появу в них «серйозних сумнівів у вірі» (23%). У розмові на схожу тему про те, чи допомагає церква підліткам, які відчувають себе самотніми й незрозумілими, приблизно один з шести молодих людей заявив, що віра «ніяк не допомагає впоратися з депресією й іншими емоційними проблемами» (18%).

Спроба налагодити зв’язок

Співавтор книги «Нехристиянин» Девід Кіннамен пояснив, що «проблема виходу молодих людей з церкви зараз стоїть особливо гостро, тому що в більшості церков уміють працювати тільки з «правильною» молоддю — з тими, чий життєвий шлях і питання, які на ньому виникають, нормальні й традиційні. Але більшість молодих людей вже не йдуть за звичною моделлю, яка передбачає, що до тридцяти років людина йде з батьківського гнізда, отримує освіту, знаходить роботу, одружується і народжує дітей. У наш час ці події відбуваються пізніше, їх послідовність може змінюватися, а деякі з них іноді взагалі зникають з радарів сучасної молоді.

«У більшості церков не готові прийняти «нову нормальну» молодь. Замість цього священики вважають за краще працювати з тими, у кого вже є сім’я, а ще краще — вже народилися діти. Проте світ молоді зазнає масштабних змін, за допомогою сучасних технологій вона отримує нечуваний раніше вихід у світ і доступ до різних світоглядних систем, вона віддаляється від будь-яких організацій, вона скептично налаштована до будь-яких зовнішніх авторитетів, у тому числі й до християнства й Біблії».

Дослідження виявило два протилежних, але однаково небезпечних типів реакції на ці зміни з боку батьків і священиків: вони або намагаються догодити підростаючому поколінню, або ігнорують його проблеми. Як видно з результатів дослідження, деякі ігнорують проблеми підлітків і молодих людей у віці близько 20-ти років, тому що сподіваються, що ті подорослішають, створять сім’ю і повернуться в лоно церкви. Але такий підхід не враховує ні кардинальних змін у технологічній, соціальній і духовній сферах, які відбулися за останні 25 років, ні складнощів, які доводиться долати сьогоднішній молоді.

Буває, що церква впадає в іншу крайність, намагаючись всіма засобами привернути в свою парафію підлітків і молодь. Однак таке очевидне зміщення уваги в бік молоді неминуче призводить до віддалення від церковного життя інших віруючих, і тоді «в основі церковного життя виявляються бажання й уподобання молоді, а не дорога до Христа», — підсумовує Кіннамен.

Кіннамен зазначає, що в багатьох церквах практикують ієрархічні взаємини між поколіннями, відносини за типом «зверху-вниз», замість того, щоб створювати справжню громаду віруючих різного віку.

Вибудовування здорових взаємин між поколіннями — один з найважливіших способів, за допомогою якого в хороших, активних громадах виховується віра й підтримується її горіння як у молоді, так і в літніх людей. У багатьох громадах для цього буде потрібно змінити метафоричну «передачу естафети» наступному поколінню на більш функціональний біблійний образ тіла — пронизаного вірою єдиного організму, який виконує протягом усього життя волю й заповіді Божі».

"Благовісник", 3,2015