Благовісник

Життя навколо нас

Те, чого ви не зможете робити на небі

Що єдине буде мати значення через триста мільйонів років? Чи буде важливою кількість зароблених вами грошей? Чи буде мати значення те, на якій машині ви їздите?..

Через триста мільйонів років значення буде мати лише одне: хто перебуває на небі, а хто у пеклі. І якщо це єдине, що буде важливим тоді, то це повинне мати для нас першочергове значення тепер. Ісус каже: «Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле» (Мт. 18:11). Якщо найважливіше для Ісуса — спасти тих, хто гине без Бога, то чи не повинне це бути головним пріоритетом і для вас? Насправді питання стоїть так: що суттєвого ви робите зараз, що буде мати значення через триста мільйонів років? Як послідовник Ісуса Христа, чи справді ви вірите в те, що настане день, коли ви постанете перед Його троном? Як ви думаєте, чи буде в той день мати значення те, що ви сміливо ділилися своєю вірою з невіруючими й розповідали людям, які гинуть без Бога, про Ісуса — єдиного, Кого вони потребують? Так, те, що ділилися ви найдорогоціннішим з того, що є у вас, з кожною людиною, яку зустрічали, — буде мати значення.

В один з вечорів, проходячи вулицею, я побачив дівчину, яка сиділа на газетному щиті. Підійшов до неї й після кількох слів знайомства запитав: «Як ти думаєш, що тебе буде чекати після смерті?» Вона щось жартома відповіла мені, й у нас зав'язалася розмова. Поступово дівчина стала більш відкритою і поставила багато глибоких запитань про Бога і про гріх. Вона по-справжньому роздумувала про вічне життя. Десь в середині бесіди дівчина зізналася, що їй треба повернутися додому не пізніше опівночі, а було вже сорок хвилин на першу. Вона пояснила мені, що збиралася прийти додому вчасно, але щось підказало їй не робити цього, а замість того поїхати на Південний Пляж. Так вона і вчинила. Потім, вказавши на мене пальцем, сказала: «Саме через вас я й приїхала сьогодні увечері на Південний Пляж!»

Я сторопів! Зазвичай ми вважаємо, що люди не хочуть говорити з нами про вічне життя і про Ісуса, але це ще одна неправда, яка походить від сатани. Ця дівчинка шукала вічну істину, і Бог влаштував все таким чином, що вона порушила термін свого повернення додому, щоб почути те, що по-справжньому шукала. У Книзі Еклезіястовій, 3:11, сказано: «Вічність поклав їм у серце». Бог поклав усвідомлення вічності в серце кожного чоловіка й жінки. Не важливо, як сильно люди можуть намагатися ігнорувати це почуття — воно все одно буде там залишатися. Вони знають, що крім цього життя, є ще щось. Наше завдання — допомогти їм виявити, що ж чекає їх у вічності, а також розповісти їм, хто такий Бог, і як вони можуть посвятити себе Йому і жити за Його принципами.

У той час, як ми розмовляли, один з її друзів вийшов із кафе й присів поряд. Вона запитала його: «Ти віриш в Ісуса? Що ти думаєш про все те, що з Ним пов'язано?» Ця дівчина вже розповідала про Ісуса, а сама ж іще навіть не була й віруючою!

Наприкінці нашої розмови вона подивилася на мене й запитала: «Ти що, Божий ангел?»

Я сказав, що не можу бути ангелом: у мене є адреса, номер телефону й т. ін. Біблія каже нам приймати подорожніх, тому що, чинячи так, ми можемо прийняти ангела. Незважаючи на те, що я був для неї незнайомцем, я не є таким для цього світу. По суті ж вона сказала, що Бог торкнувся її життя, і так сталося, що для цього Він використав мене. Як це впокорює, коли Творець всього всесвіту може використовувати просту грішну людину, щоб посіяти насіння в серцях людей, які гинуть без Господа! П'ять разів у моєму житті люди запитували мене, чи я не ангел Божий. Це трохи лякає, але коли ми робимо крок віри, і, проявляючи величезну любов, сміливо проповідуємо людям Євангелію, вони, дивлячись на наше життя, почнуть бачити Ісуса.

Я ніколи не забуду ту дівчину. Утім, що взагалі могло спонукати мене розмовляти з нею того вечора? Ось одна з тих причин, яка є дуже важливою непорушною істиною: я можу з гарантією сказати, що є щось таке, чого ми не зможете робити на небі, маючи при цьому можливість звершувати це на землі. На небесах ви можете прославляти Бога й возносити Йому хвалу, а також оспівувати Його в піснях. На небесах ви можете пізнавати Боже Слово. Але на небесах ви не зможете робити одного, а саме: ділитися своєю вірою з людьми, які гинуть без Бога? Чому?

Тому що на небесах усі віруючі. Чи усвідомлюєте ви той факт, що, зробивши свій останній подих, ви ніколи знову не зможете поговорити з невіруючою людиною? Якщо це справді так, то чи не повинна проповідь Євангелії всім невіруючим людям на землі бути вашим головним життєвим пріоритетом доти, доки ви можете це робити?

Марк КЕХІЛЛ

"Благовісник", 4,2014