Церква та суспільство

Культ тіла

Сучасний світ — це світ торгівлі, товарно-грошових відносин. А, як усім тепер відомо, двигуном торгівлі є реклама. Реклама займає багато часу будь-якої телевізійної передачі на будь-якому каналі телебачення і всім уже добряче набила оскому. Коли фільм переривається рекламою, глядач зазвичай вирушає на кухню щось перекусити або перемикає телевізор на інший канал, щоб позбутися цієї набридливої мухи. Я ж зробив абсолютно інакше і постарався вдивитися в рекламу, хоча, зізнаюся, це було непросто, тому що я теж, як і переважна частина населення нашої країни, терпіти не можу це дітище сучасного телебачення. У принципі нічого нового я для себе не відкрив, тільки знайшов підтвердження своїм припущенням про нинішнє життя.

Реклама — це як симптоми хвороби, за якими можна визначати, що і де болить у пацієнта. Тільки в цьому разі по ній можна визначати — з часткою ймовірності, звичайно, — деякі хвороби душ сучасних людей. Робиться це досить просто: дивимося, чому в основному присвячені рекламні ролики — і робимо висновок. Так чому ж вони присвячені? Відповідь, можливо, багатьох здивує, бо, як правило, людина не замислюється глибоко над цим. Це тіло. Так-так, саме тіло людини. Усі рекламні ролики говорять виключно про одне — про комфорт людського життя, про те, як побут тіла людини на цій землі зробити ще більш безпроблемним і комфортабельним. Але, запитаєте ви мене, хіба гріх жити в більш-менш комфортних умовах? — Ні, відповім я вам, — якщо тільки людина у своєму прагненні до комфорту не переступає межі розумного, якщо її тіло не стає важливішим за душу і, відповідно, турбота про умови існування тіла не стає важливішою, якщо не найголовнішою, за турботу про умови буття власної душі. Але коли я дивився блискучу і яскраву ТВ-рекламу, в мене складалося враження, що ця грань давно і безповоротно перейдена. Можна поставити запитання: а чому, власне, безповоротно? Та тому, що рівень комфорту настільки виріс, що навряд чи більшість людей виявиться здатною від нього відмовитися. Комфорт же виростає в основному — з культу людського тіла. І саме цей фактор є основним двигуном самого комфорту.

Ми можемо помітити дивні тенденції: чим більше цей світ робиться безбожним, тим менше він звертає увагу на християнські цінності, тим більше зростає турбота про тіло. Це виходить від втрати зв'язку людини з Богом. Відриваючись від Нього як джерела любові, людина починає втрачати розуміння істинної любові, що полягає в служінні ближньому. Її любов починає деформуватися, стає егоїстичною, замикає її на собі. Звідси з'являється страх хвороби, а як його завершення — страх смерті. Ось чому є стільки реклами, яка говорить про молодість і що «в свої п'ятдесят я виглядаю на тридцять». (До речі, завжди хотів запитати: а навіщо тобі виглядати на тридцять? Щоб звернути на себе увагу молодих чоловіків?). Звідси ж сильне переживання з приводу лупи, ламкості волосся, карієсу, менструальних циклів, запаху поту, чоловічої сили, стрункості фігури. Найцікавіше, що реклама в цьому емоційному складнику не бреше. Може бути, що прикрашає — і часом досить сильно, але не бреше. Для людей все це стало дійсно важливим, дуже значущим у житті.

Бог дав людині усе розумно: своя турбота — про тіло, своя — про душу. В принципі заповідь про сьомий день говорить про те ж. Але, переступивши через цю заповідь, людина перейшла і межу розумного, що її вбиває. Саме вбиває. Тому що зайва, навіть можна сказати — маніакальна, турбота про тіло починає вбивати душу. Вона непомітно деформує особистість людини, і на ній починають збуватися слова Писання: «І всі вони стали плоттю». Нагадаю, що ці слова були сказані незадовго до глобального потопу. Звідси ж такий сексуально-хтивий ухил в сучасній рекламі, коли, наприклад, напівгола дівчина рекламує... питну воду. Мені здається, що все це тектиме в тому ж напрямку, щораз більше вносячи елемент агресивної еротики в рекламні ролики.

Більше за всіх, як мені здається, від реклами страждають саме жінки. Тому що реклама розрахована на середньостатистичного глядача, яким, як відомо, є жінка середніх років. Та й, як відомо, жінка — істота більш вразлива й емоційна, а тому більше залежна від сформованої, в тому числі і рекламою, громадської думки. І якщо ця думка каже, що жінка повинна бути неодмінно стрункою, нафарбованою і, не дай Боже, з ламким волоссям, при цьому обов'язково виглядати молодшою за свої роки, то починають прикладатися неймовірні зусилля, щоб досягти цього. І прикладаються вони часто навіть всупереч будь-якому здоровому глузду, завдаючи чималої шкоди здоров'ю самої жінки. Також формуються і певні стереотипи поведінки.
Висновок із усіх цих міркувань досить простий: друзі мої, не вірте рекламі! Тіло — це тільки частина людини, це не сама людина. Збагачуючи своє тіло, ми, навіть непомітно для себе самих, можемо збіднити свою душу, втратити її для вічності. Як би не дбали про тіло, воно в будь-якому разі стане їжею для черв'яків. Цим хробакам буде абсолютно байдуже і до нашої комплекції, і нашого зовнішнього вигляду, і нашої лупи. Звичайно, це зовсім не означає, що ми повинні байдуже ставитися до тіла. Просто дуже важливо — не переступити межу.

Димитрій БЕЗУМНОВ

"Благовісник", 1,2012