Благовісник

Христос у світовій історії

Деякі люди зробили переворот у якій-небудь одній сфері людського знання або в якомусь одному аспекті людського життя, і їхні імена навіки закарбовані в анналах людської історії. Ісус Христос, найвеличніший із людей, які жили на землі, змінив майже кожен аспект людського життя, а більшість людей про це нічого не знає. Найбільша трагедія щорічного святкування Різдва не стільки в його комерціалізації (при усіх її масштабах), скільки в його вульгаризації. Як сумно спостерігати, що люди забули про Того, Хто стільки для них зробив.

Ісус сказав в Об’явленні, 21:5: «Ось Я творю все нове». «Ось» (гр. «idou») значить «зверніть увагу», «придивіться ближче». Ісус Христос повністю міняв усе, до чого торкався. Він доторкнувся до часу, коли народився в цей світ; у Нього з’явився День народження, який повністю змінив наш спосіб літочислення. Хтось сказав, що він змістив ріку часу з її звичного русла й зірвав двері віків із петель. Тепер увесь світ веде відлік від Різдва Христового. На жаль, дуже часто неграмотне сьогоднішнє покоління навіть не знає, що B. C. означає Before Christ (до Христа), а A. D. — Anno Domini (літа Господнього).

За іронією виходить, що навіть найбільш закостенілий атеїст, пишучи пропагандистський лист своєму другу, змушений визнавати Христа, коли ставить дату на своєму листі. Атеїстичний Радянський Союз був змушений у своїй Конституції визнати, що він почав своє існування 1917 «літа Господнього». Кожна книга в бібліотеці, навіть якщо містить антихристиянські діатриби, посилається на Ісуса Христа у вигляді дати публікації.

Ріст гірчичного зерня

Ісус сказав, що Царство Небесне подібне до гірчичного зерня, яке надто мале саме по собі, але, коли виростає, стає великим деревом, у тіні якого знаходить притулок багато птахів. Ця притча, звичайно, у першу чергу стосується душі, яка прийняла Христа; але її також можна застосувати до розвитку християнства у світі.

На початку коріння християнства було малим і зовсім незначним. Один мандрівний рабин три з половиною роки проповідував і творив чудеса на території підкореного римлянами Ізраїлю. І ось сьогодні вже понад 1,8 млрд сповідує віру в Нього в більшості країн світу. Десятки мільйонів за мету свого життя мають служіння Йому.

Імператори й прокуратори представляли владу в дні Христа. Але тепер їхні тіла тліють в усипальницях, а душі чекають Останнього Суду. Сьогодні у них немає послідовників, їм ніхто не служить і не поклоняється.

Зовсім інша картина з Ісусом! Наполеон, який добре знав, що таке політична влада, сказав, що було б дивно, якби римський імператор міг правити з могили, проте саме це й робить досі Ісус. Тільки ми, звичайно, не погодимося з тим, що Ісус у могилі — Він живий. Наполеон сказав: «Даремно я намагаюся знайти в історії людину, подібну до Ісуса Христа, або щось хоча б віддалено схоже на Євангелію… Відходять у небуття народи, руйнуються престоли, але Церква стоїть».

Короткий огляд

Незважаючи на своє скромне коріння, церква зробила на землі більше змін на краще, ніж будь-який рух чи сила в історії. Щоб дати уявлення про деякі беззаперечні блага, які християнство дало світу за століття, наведемо лише деякі.

— Медицина. Сам по собі християнський спосіб життя сприяє підтримці доброго здоров’я. Деякі історики приписують заслугу створення й поширення лікарень у Середні віки саме християнам. Адже важливою частиною земного служіння Христа було зцілення немічних. Наслідуючи Його приклад, тисячі служителів, монахів, місіонерів лікували й лікують убогих у всіх куточках світу. Уже на Нікейському соборі очільники церкви прийняли рішення: у місцях, де з’являються нові церкви, слід також будувати лікарні. У США майже всі перші лікарні були створені й обслуговувані християнами. Медсестра-християнка Флоренс Найтінгейл вважається основоположницею медсестринської професії. У середині ХІХ ст. євангельський християнин Генрі Дюнант створив одну з найбільших в історії гуманітарних організацій «Червоний Хрест». Багато важливих відкриттів у галузі медицини зробили вчені-християни, зокрема Луї Пастер.

— Освіта й грамотність народних мас. У дохристиянську добу освіта була привілеєм еліти. Концепція загальної освіти сформувалася під впливом християнства в епоху Реформації. Християни засновували школи та університети, заклали основи писемності багатьох народів. Жан Кальвін вважав, що найбільше покликання людини — пізнавати Бога, Який відкривається через дві книги — Писання й книгу природи. Тому важливо вивчати й духовні, і фізичні закони. Згідно зі статистикою на початку минулого століття в Китаї та Індії, де християнство не було поширене, рівень грамотності становив 0-20%. У країнах, що прийняли католицизм — 40-60%, протестантство — 94-99%. Біля витоків більшості найвідоміших сучасних університетів світу (Гарвард, Єль, Принстон тощо) стояли християни, що створювали їх із християнськими цілями.

— Капіталізм і вільне підприємництво виникли під впливом протестантизму. Саме впровадженню християнського світогляду в сферу економічних стосунків мільйони й мільярди людей сьогодні завдячують високим рівнем життя й матеріальним благополуччям. Уже в Десяти заповідях закладаються основи приватної власності, які дозволили створити найбільш динамічну модель економічної системи західного суспільства. Саме в часи Реформації, коли велика частина європейців звернулася до Біблії як до джерела божественного відкриття, зародилася трудова етика, яку називають протестантською. Основні її принципи можна звести до вислову професора філософії Адама Сміта: «Працюючи на свої інтереси, людина часто може принести суспільству більше користі, ніж жертвуючи на її благо». Знамениту працю на цю тему написав Макс Вебер. Завдяки розвитку капіталізму в ХІХ ст. рівень добробуту в Америці та Англії виріс у 16 разів.

— Представницька система влади, особливо той її варіант, який розвинувся в США. З самого початку Америка була створена як християнська країна пілігримами й пуританами з Англії. Американська форма правління є республіканською, а всяке республіканське правління, яке існує у світі, було створене під впливом пресвітеріан та кальвіністів. Сучасна форма конституційного устрою походить від їхніх церковних обітниць. Християнська доктрина про гріховну природу людини привела до розділення влади, щоб забагато повноважень не зосереджувалося в руках одного або кількох людей.

— Громадянські свободи є даром християнства світу. Вони закладені ще в Десяти заповідях, які, забороняючи вбивство, захищають життя, забороняючи перелюб, захищають інститут шлюбу і т. д. Свобода — постійна тема Біблії. Куди не приходило Слово — тирани скидалися з трону й народ ставав вільним. Більшість країн, які сьогодні володіють найбільшими громадянськими свободами — ті, у які найглибше проникло християнство. В історії ще не було такої країни, як США — у сенсі релігійних, політичних та економічних свобод вона стала маяком для всього світу. Тут люди всіх віросповідань отримали таку свободу совісті, якої не могли знайти в жодному іншому місці на землі. Америка стала притулком переслідуваних. Також Біблія поставила високі стандарти справедливості судів, рівності усіх людей перед законом.

— Скасування рабства — як у древні часи, так і в останні епохи. У Посланні до Филимона апостол Павло закликає свого адресата-рабовласника прийняти раба-втікача Онисима «не як раба, а як брата улюбленого». Ці слова не назвеш інакше як революційними. У США боротьба за відміну рабства навіть вилилася в громадянську війну, а досягнути хоча б подоби справедливості вдалося лише згодом завдяки діяльності баптистського пастора Мартіна Лютера Кінга.

— Сучасна наука. Сучасна наука ґрунтується на чисто християнській основі. Християнське вчення сприяло розвитку наукової думки, адже Бог сприймався розумною істотою, джерелом істини, а світ — впорядкованою системою, побудованою на раціональних принципах. Саме така концепція робить доцільним вивчення законів природи. Більшість учених, які зробили революційні відкриття, дотримувалися віри в християнське одкровення. Йоганн Кеплер, Блез Паскаль, Ісаак Ньютон, Майкл Фарадей, Роберт Бойль, Джеймс Максвелл та багато інших були переконаними християнами.

— Підвищення статусу жінок. В Індії, Китаї, Римі, Греції жінка була власністю чоловіка. Вона не мала прав і була беззахисною. В Індії та Африці вдова мала закінчити своє життя на погребальному вогнищі разом із тілом чоловіка. Християнство принесло корінне переосмислення ролі жінки в суспільстві. Наприклад, діяльність Вільяма Кері привела до припинення вбивства новонароджених дівчат і спалення вдів в Індії.

— Філантропія і благодійництво; етика «доброго самарянина». Ісус Христос Своїм життям показав приклад служіння бідним та відкинутим. Не дивно, що Церква завжди ревно займалася благодійністю — і в ранні часи, і в епоху Середньовіччя, зокрема — після виникнення протестантизму. Чого варте одне тільки служіння Джорджа Мюллера, який заснував в Англії ряд притулків для тисяч дітей, які послужили прикладом для інших благодійних організацій.

— Цінність сім’ї, засудження перелюбу, гомосексуалізму та інших сексуальних відхилень. Для держав античності було характерним процвітання сексуальної розбещеності. Падінню Західної Римської імперії передувала гостра криза інституту сім’ї. Прихід Ісуса Христа зробив революцію в уявленні людей про Бога, відкривши одну з Його головних рис — святість. Християнське вчення проголосило святинею секс між законним чоловіком та дружиною, а будь-яке порушення цього принципу — гріхом. Біблії суперечить не лише відсутність моральних обмежень в інтимних стосунках, а й доктрина про повне утримання. Відступаючи від Божої волі в цій сфері, люди накликають на себе біди у вигляді хвороб, депресій, зруйнованих шлюбів.

— Бережливе ставлення до людського життя. У Греції та Римі дітей із фізичними вадами батьки майже завжди покидали на вірну смерть. Літніх людей або залишали без піклування або вбивали. Під впливом християнства практика дітовбивства була зупинена, а також скоротилася кількість абортів. Християни Древнього Риму підбирали дітей із вулиці, брали їх на виховання. Християни стали будувати притулки для дітей та для людей похилого віку. Вчення про природу людини й образ Бога в ній перевернуло уявлення про цінність людського життя. Церква стала силою, яка поклала кінець кривавим гладіаторським побоїщам і майже повністю викорінила канібалізм.

— Принесення цивілізації примітивним народам. Церкви й місії посилали християн у найбільш віддалені куточки світу для проповіді Євангелії. Місіонери їхали зі своїми жінками та дітьми, селилися серед канібалів, варварів та дикунів із найжорстокішими звичаями. І вони зробили неймовірне! Якби Ісус не прийшов, нащадки англосаксів, можливо, досі пили б із людських черепів, нащадки вікінгів — грабували б своїх сусідів, нащадки багатьох племен Африки досі були б людоїдами. Але Євангелія підняла їхню мораль і рівень життя на непомірно вищий рівень. А деякі землі взагалі не були б відкритими, якби не християнські місіонери чи мореплавці.

— Швидкий розвиток мистецтв. Життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа є джерелом натхнення для створення найвеличніших витворів мистецтва. Найбільш значні роботи титанів Відродження — Мікеланджело Буонаротті, Рафаеля Санті, Леонардо да Вінчі — були присвячені християнським мотивам. Біблійні сюжети найчастіше переспівані у творчості письменників — Федора Достоєвського, Джона Донна, Данте Аліг’єрі, Джеффрі Чосера, Вільяма Шекспіра, Джона Буньяна, Джона Мільтона, Чарльза Діккенса, Альфреда Теннісона, Льва Толстого, Джона Толкіна, Томаса Еліота, Клайва Льюїса, Олександра Солженіцина та багатьох інших. Основи сучасної західної музики були закладені в Древньому Ізраїлі. Тому музика ранньої церкви перекликалася з мотивами юдейського храмового поклоніння. Великий вплив на формування музичної культури зробив папа Григорій — творець григоріанського хоралу. А монах Гвідо д’Ареццо придумав сучасний нотний стан — це відкриття можна порівняти з виникненням писемності. В епоху Барокко найважливіші твори написали католицький священик Антоніо Вівальді та ортодоксальний лютеранин Йоганн Бах (заслугою якого є також остаточне впорядкування мажорно-мінорної системи).

— Незліченна кількість преображених життів, що перейшли від пасивних членів суспільства до активних завдяки Євангелії. Можна назвати багатьох видатних людей, починаючи з гонителя християн Савла з Тарсу, який став апостолом Павлом, активним місіонером і автором більшості книг Нового Завіту. Найвпливовіший богослов і філософ раннього Середньовіччя Августин Блаженний пережив навернення до Бога від вкрай розпусного життя. А автор найпопулярнішого християнського гімну в США «О, Благодать» Джон Ньютон до увірування був работорговцем.

— Вічне спасіння для незчисленних душ. Це, зрештою, є найпершою ціллю поширення християнства. Усі решта перелічені досягнення — по суті лише побічні наслідки того плоду, який приносить християнство, коли воно застосовується на практиці в повсякденному житті.

Коли Ісус Христос прийняв на себе образ людини, Він наділив людство такою гідністю й внутрішньою значимістю, про які раніше ніхто навіть не мріяв. До якої б сфери життя не доторкався Ісус, що би Він не чинив — це кардинально преображувало цю конкретну сферу. Багато хто читає про дрібні події життя Христа, не усвідомлюючи, що саме ці «дрібні» події зрештою змінюють всю історію людства.

Якби Ісус не прийшов у цей світ

Багатьом відома класична стрічка 1946 року «Це прекрасне життя» Френка Капри, де герой, зіграний Джиммі Стюартом, отримує можливість побачити, яким був би світ без нього. Головна мета фільму — показати, що життя кожної людини впливає на життя всіх інших. Якби хтось із нас не народився, його відсутність залишила б зіяючі діри на полотні буття. Вплив Ісуса Христа на історію — невимірний, більший за будь-який інший. Якби Він не прийшов, діра була би завбільшки з континент.

Дехто хотів би, щоб Ісуса ніколи не було

Не всі раді тому, що Ісус Христос прийшов у цей світ. Фрідріх Ніцше, філософ-атеїст XIX ст., з-під пера якого вийшла фраза «Бог помер», назвав християнство отрутою, яка отруїла весь світ, а про Ісуса писав: «Він помер надто рано; Він Сам би відрікся від Своєї доктрини, якби дожив до більш зрілого віку».

Ніцше стверджував, що вся історія — це постійна війна між Римом (язичниками) та Ізраїлем (юдеями і християнами), і шкодував про те, що Ізраїль (через християнство) перемагає і що хрест «торжествує над усіма іншими, більш благородними, чеснотами».

Ніцше вивів у ранг героїв «расу переможців і панів». Він, а пізніше Гітлер, запитували: ким або чим були зіпсовані ці тевтонські воїни? І відповідали: християнством. «Ця розкішна раса правителів була зіпсована, по-перше, католицьким возвеличенням жіночих чеснот, по-друге, пуританськими й плебейськими ідеалами Реформації і, по-третє, змішанням з нижчою расою». Якби Ісус не прийшов, бідкався Ніцше, ми ніколи не знали б у нашій людській расі, що таке зіпсутість «мораллю рабів». Багато ідей Ніцше були втілені на практиці його послідовним учнем Гітлером, у результаті чого загинули близько 16 млн чоловік.

У «Моїй боротьбі» Гітлер звинувачував церкву в увіковіченні ідей та законів євреїв. Він хотів повністю викоренити християнство після того, як покінчить із євреями.

І Ніцше, і Гітлер бажали б, щоб Христос ніколи не народився. Є й інші, хто поділяє з ними це бажання. Наприклад, Чарльз Маркман, який написав книгу «Крик благородних», присвячену історії Американського союзу захисту громадянських свобод. Він сказав: «Якби цивілізовані язичники Греції та їхні спадкоємці римляни додумалися дискредитувати юдаїзм, висміюючи його, світ був би позбавленим від 2000-літньої хвороби християнства».

Цікаво зауважити, що люди, які жили під гнітом нацистів, під сталінським терором, під час маоїстської культурної революції чи під час правління червоних кхмерів — усі вони були позбавлені від «2000-літньої хвороби християнства»! Але, всупереч кабінетним філософствуванням Маркмана, громадянські свободи якраз є насліддям християнства, а не атеїзму чи гуманізму.

І Сталін, і Мао намагалися знищити християнство, кожен у своїй країні. Ведучи боротьбу проти християнства, вони вбили десятки мільйонів людей, які його сповідували. Але при цьому вбивці все-таки зазнали поразки. Багато інших месіанських рухів в історії були придушені. Але силу переконань і любові до Бога навернених людей не могли здолати жодні режими.

Дослідивши різні сфери життя, у межах яких християнство зробило значний вклад у людську цивілізацію, а також негативні аспекти діяльності церкви в історії (гріхи церкви, хрестові походи, інквізиція, антисемітизм) та розглянувши гріхи безбожності, ми побачимо, що постхристиянський Захід занурився в найбільш кривавий період своєї історії саме тому, що всі обмеження християнства були зняті. А поширене твердження, нібито «в ім’я Христа людей було вбито більше, ніж в ім’я будь-кого іншого» — не більше, ніж міф.

Підсумки

Від зміни уявлення про цінність людського життя до зміни життя кожної конкретної людини — ось результат позитивного впливу Ісуса Христа, він відчутний по всій земній кулі.

І сьогодні християни повинні чинити активний вплив на навколишній світ, преображаючи усі сфери суспільства — реформувати інститут шлюбу та сім’ї, мистецтво, торгівлю, бізнес, освіту, науку, ЗМІ і т. ін. При цьому критично важливо, щоб життя кожного християнина відповідало заповідям Христа, відображаючи віру, надію, любов. Адже наші вчинки позначаються на вічній долі людей навколо.

За книгою «Що було б, якби Христос не народився?»

"Благовісник", 3,2020