Благовісник

Роздуми над Словом Божим

Біблія про мистецтво

Мистецтво – це не тільки галузі образотворчої професійної діяльності як скульптура, живопис, музика, театр, кіно тощо, але й усяка творча діяльність, майстерність, результатом якої є довершений чи наближений до досконалості твір. Християнин може навіть не задумуватися, що у своєму повсякденному житті та служінні він постійно стикається з мистецтвом. Майстерно виголосити проповідь на зібранні, щоб зачепила серця слухачів, – це мистецтво. Так само, як і красиво продекламувати вірш чи заспівати пісню, не кажучи вже про те, щоб їх написати. Чудова картина на біблійну тему в молитовного будинку чи й звичайні інтер'єрні елементи, які милують око, – це витвори мистецтва. Дбайливо доглянута клумба на подвір'ї молитовному будинку, у яку сестри вклали серце – це мистецтво. Усе, що ми робимо якнайкраще, з умінням, майстерно – це мистецтво.

Так що мистецтво не чуже християнинові, як не чуже воно й Богові. Коли Господь творив землю і все, що на ній, то вклав у Своє творіння всю силу своєї мудрості та уміння. «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! (1М.1:31). Отож, Бог поглянувши на чудові земні пейзажі з деревами, квітами, яскравими метеликами, птахами, залишився задоволений ділом Своїх рук. Бо все, що Він сотворив, було досконалим, довершеним мистецьким твором, який милував зір. Я б сказав, що Бог отримував естетичне задоволення від споглядання свого творива, бо Він любить усе прекрасне.

Це ж прагнення красивого, схильність до творчої діяльності, до мистецтва Господь вклав і людині. Бо ж вона створена за подобою Його. Коли ми стикаємося з насправді мистецькою річчю, ми дивуємося, нам приємно її сприймати. Так, ми, як і Господь, любимо прекрасне. Тому намагаємося зробити щось гарне навіть на побутовому рівні – чи то прибрати в хаті, чи на подвір'ї, чи спекти торт і прикрасити його. Це все творча діяльність, своєрідне мистецтво. І це все від Бога. Коли Господь дав наказ Мойсеєві зробити ковчег та скинію, то Він не довірився йому, мовляв: як зробить – так і буде, а дав йому конкретні інструкції щодо їх будівництва. Ще й наказав: «І дивись, і зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі» (2М.25:40). Більше того, вибрав людей, які мали це робити: «Дивися, Я покликав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного племени, і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи, на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді, і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій роботі. І Я ото дав із ним Оголіява, Ахісамахового сина, Данового племени. А в серце кожного мудросердого Я дав мудрість, і зроблять вони все, що Я наказав був тобі…» (2М.31:2-6). Отже, Сам Бог дав їм до мистецтва здібність, дав Духа Свого, «наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі» (2М.35:35). А все тому, що ковчег і скинія мали бути красивими, мали виділятися від усіх інших скринь та наметів ізраїльтян, мали привертати увагу, мали бути мистецьким витвором. Бачимо, саме слово «мистецький» не чуже Біблії. Воно в ній часто трапляється. І не тільки в П'ятикнижжі Мойсеєвому, де йдеться про ковчег та скинію заповіту, про речі для служіння в скинії та шати первосвященика, а й у Пісні над піснями, де оспівується краса коханого та Суламіти: «…Лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!» (5:14), «Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!» (7:2); й у книзі пророка Ісаї, де йдеться про покарання Єрусалима та Юдеї: «Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води, лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого, п›ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого…» (3:1-3), «І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!» (3:24); і в пророчому слові Софонії на Ніневію: «І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його» (2:14); і навіть в Об'явленні Івана Богослова, де йдеться про зруйнування великого Вавилону: «І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!» (18:22). З наведених цитат зі Слова Божого можна зробити висновок, що твори мистецтва супроводжують добробут людини й певною мірою є ознакою Божого благословення, а їх відсутність, зневаження та знищення – ознака Божого гніву та цивілізаційного занепаду.

Звернімо увагу і на Єрусалимський храм, збудований Соломоном. Це одне із чудес світу, незрівнянний шедевр як ззовні, так і всередині. Хіба могла його створити людина, не обдарована Богом мудрістю й умінням? Хіба ті два херувими над ковчегом у найсвятішому, різьба на стінах та дверях не справа рук справжнього митця (див. 1Цар.6)? А чи ж мідяні стовпи, мідне море та умивальниці зі скульп­турними елементами гранатових яблук, лілей, пальм, биків, левів, херувимів могла б сотворити рука простого ізраїльтянина без мистецького обдарування? Звичайно, що ні. Це Господь наділив людей талантом і надихнув на творчу працю Собі на славу й на збудування у вірі Свого народу.

Стосовно храму велася мова про такі види просторового мистецтва як архітектура та скульптура. Але в Біблії ми знайдемо й місця, де йдеться про музичне та літературне мистецтво, зокрема пісенне. Співав Мойсей з народом та з Міріам, перейшовши Червоне море (див. 2М.15:1, 21). Співала Девора з Бараком, перемігши Сісеру (див. Суд.5:1). Співав і Давид радісні та жалобні пісні (див. 2Сам.3:33; 22:1). Біблія зберегла їхні пісні. Давид призначив співаків для служіння в Божому домі (див. 1Хр.6:16), і понароблював їм гусел та арф (див. 1Цар.10:12). Співали ізраїльтяни й під гру на цитрі та цимбалах (див. 1Хр.15:16). Спів та гра левітів у храмі супроводжувалися могутньою дією Божою. Коли під час освячування першого єрусалимського храму багато левитів-співаків й музикантів та сто двадцять священиків-сурмачів стали одночасно славити Господа, «то дім Господній наповнився хмарою!.. І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!..» (2Хр.5:13-14). Ось така сила мистецтва, присвяченого Богові! На пророка Єлисея, мабуть, також дуже впливало мистецтво, бо коли троє царів, які йшли війною на Моав, захотіли в нього «вивідати слово від Господа», то він попросив привести гусляра. «І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука…» (2Цар.3:15).

Були славними співаками сини Асафові. Ми можемо прочитати пісні Асафа у Книзі Псалмів. Так само відомі тексти пісень Давида, Соломона, синів Кореєвих. А це вже поезія, літературне мистецтво. Якщо говорити загалом про нього, то потрібно віднести до твору мистецтва всю Біблію, оскільки вона написана на високому художньому рівні із застосуванням усіх засобів художності – різних тропів та синтаксичних фігур. Як витвір мистецтва, нас Біблія вразить і жанровою різноманітністю: літопис, поема, притча, пісня, плач, молитва, акростих та інші літературні жанри присутні в ній.

Безперечно, мистецтво використовують і для безбожної мети. Як ті ізраїльтяни, які вилили два тельці собі за богів для поклоніння, коли Мойсей розмовляв з Богом на Синаї. Ідоли язичників – також твори мистецтва, але вони спрямовують людей в інший бік від Бога живого. Апостол Павло, надивившись їх в Афінах, так промовляв в ареопазі перед грецькими мудрецями: «Не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки» (Дiї 17:29), але так і не переконав філософів не обожнювати творіння людських рук. До речі, згадана промова апостола Павла складена за всіма правилами риторики, а це також мистецтво.

Отже, мистецтво – це могутня річ, і воно прекрасне, коли спрямовує до Бога, коли славить Його. Правда ж, воно жахливе – коли замінює Господа, таким чином зневажаючи Його і відводячи від Нього людей. Про це каже нам Біблія, про це нам каже і саме життя. І причина такої універсальності мистецтва – у його могутньому емоційному впливі. Однак маю впевненість, що кожен справжній шедевр допомагає глибше пізнати Бога.

Василь МАРТИНЮК

"Благовісник", 2,2014