Володимир САД

Молитва віри

Я вільним птахом до небес полину,
Проб'юсь крізь громовиці і борвій
З низин земних скорботної долини
Туди, де край моїх сердечних мрій.

Молитва віри — крил мені не треба.
Земля не може втримати мене.
Я у польоті до святого неба.
Любов, надія в серці не засне.

У Дусі й Правді поклонюся Богу.
Господь молитись право дав мені.
І я відчую Духа перемогу,
І замість смутку зазвучать пісні.

В пориві молитовному до Бога
Не завжди словом викажеш жалі.
Вловлю я мить торкання до святого,
Як журавель — до рідної землі.

Володимир Сад

"Благовісник", 4,2020