Сторінки історії

Великий Бог

Велика історія великої пісні

Якщо поставити запитання: «Яка християнська пісня нині є найбільш популярною та поширеною?», напевне, найбільш правильною відповіддю буде: «Пісня «How Great Thou Art» (Який Ти великий), яка серед російсько-українських євангельських християн більш відома за назвою «Великий Бог». Цікава історія її написання, поширення та використання. Цікаво й те, що найбільш відомий та популярний англійський варіант гімну безпосередньо пов’язаний з Україною.

Текст гімну базується на вірші шведського поета Карла Густава Боберга (1859-1940), написаного в 1885 році. В основі мелодії гімну лежить шведська народна пісня. Цікаво, що популярний тепер у всьому світі англійський текст був перекладений з російського. Його зробив англійський місіонер Стюарт Хайн, який додав два свої куплети. Основну роль у популяризації гімну зіграли Джордж Беверлі Ши і Кліфф Барроуз у період євангелізаційної кампанії Біллі Грема. Гімн був названий одним із улюблених творів британської програми «Бі-бі-сі» «Пісні славослів’я». «How Great Thou Art» займає друге місце (після «Amazing Grace») в списку улюблених гімнів усіх часів, складеному журналом «Today’s Christian» у 2001 році. У квітні 1974 року читачі журналу «Християнський вісник» (англ. Christian Herald) назвали «Великий Бог» гімном №1 в Америці. Слова цього гімну перекладені багатьма мовами світу, його співають на всіх континентах і загальним співом на християнських зібраннях, і багато відомих і маловідомих співаків на євангелізаційних заходах і на концертних майданчиках. Гімн часто використовується як саундтрек до художніх фільмів і телевізійних програм. «How Great Thou Art» названий улюбленою госпел-композицією трьох президентів США.

Історія створення гімну

Сам автор характеризує свій твір як спробу розповісти про своє захоплення величчю Господа. Але перш ніж Боберга відвідала ідея написання вірша, відбулися події, про які він розповів так: «Це сталося в ту пору року, коли все навколо набуло розкішного забарвлення. За вікном співали птахи. І в один із таких теплих сонячних днів нас застала гроза, що викликала побожний страх спалахами блискавок. Нам потрібно було поквапитися, щоб встигнути сховатися від стихії. Але, на мій подив, буря раптово закінчилася — і порив грози змінився ясним полуденним сонцем і радісним щебетанням птахів. Повернувшись додому, я відчинив вікно, що виходить до моря. І почув чарівну музику дзвонів, які грали мелодію «Коли годинник вічності покликав мою врятовану душу до священного дня відпочинку». Очевидно, десь поблизу був похорон. Того ж вечора я написав «O Store Gud».

Уперше гімн було виконано в церкві шведської провінції Вермланд у 1888 році. Уперше «O Store Gud» був надрукований у журналі Mönsterås Tidningen 13 березня 1886 року. Вісім строф із нотами до них були видані в 1890 році в журналі «Sions Harpan».

Карл Густав Боберг

Російський переклад (1912)

У 1912 році один із засновників євангельського руху в Росії Іван Проханов (1869-1935) переклав російською мовою слова цього гімну. Відомо, що він дуже любив цей гімн і часто його співав, тому включив його до збірки духовних пісень «Кимвалы», виданої в Ленінграді. У Боберга вірш мав 10 строф, а Проханівський російський переклад пісні – 8. У 1922 році кілька збірок Проханова були об’єднані у великий том «Пісні Християн».

Англійські переклади

У 1925 році Гюстав Джонсон зробив перший дослівний переклад шведського тексту, але він не став популярним. Цей переклад відрізняється від сучасного англійського тексту, однак його, як і раніше, можна знайти в деяких збірниках гімнів. Дослівний переклад Джонсона називається «O Mighty God, When I Behold the Wonder» (укр. «О, всемогутній Боже, коли я бачу чудеса»).

Відомий на цілий світ англійський переклад зробив Стюарт Хайн, і він безпосередньо пов’язаний з Україною.

У 1933 році англійський місіонер Стюарт К. Хайн (1899-1989) зі своєю дружиною служив серед українського народу. Тоді він уперше почув цю пісню російською мовою і серйозно зацікавився історією її створення.

Майкл Айленд пише: «Хайн разом зі своєю дружиною Едіт, уважно вивчивши російський переклад, почав активно використовувати його в євангелізаційній роботі на заході України. Саме тоді Хайн став працювати з текстами гімнів, написаними російською мовою». Натрапивши на виданий у Нью-Йорку друзями Проханова, а пізніше надрукований у Росії збірник «Пісні Християн», Хайн почав використовувати його для своїх євангелізаційних кампаній. В Україні подружжя Хайнів співало цей гімн дуетом у безпросвітних неєвангелізованих місцях і бачило, який вплив він чинив на невіруючих. Незабаром після цього вони вирушили в Прикарпатську Україну. Перші три куплети англійською мовою були написані під незабутніми враженнями від Карпат.

У своїй книзі «Великий Бог: який Великий ти, Господи» Майкл Айленд пише: «Це було властиво для Хайна — податися в село й докласти всіх зусиль, щоб зібрати повну інформацію про те, що його цікавило. В цьому разі Хайна цікавило, скільки людей у цьому українському селі прийняли Христа. Він дізнався, що єдиними християнами там були чоловік на ім’я Дмитро і його дружина Людмила. Людмила вміла читати, що, очевидно, було рідкісним явищем для того часу. За словами самої Людмили, навички читання вона придбала сама, не вдаючись до чиєї-небудь допомоги. Жінка також розповіла цікаву історію про те, як один російський солдат, який жив у їхньому селі, забув Біблію, а Людмила знайшла її. Саме Біблія стала її першою книгою. Коли Хайн приїхав у село і відвідав дім Дмитра, він почув, як у сусідній кімнаті, заповненій людьми, Людмила читала вголос Євангелію від Івана. В Україні (я знаю це на власному досвіді) завершальна стадія покаяння вимагає від того, хто кається, щиро вголос сказати про вчинені гріхи. Тоді Хайн вперше почув, як люди безпосередньо звертаються до Бога з проханням дарувати терпіння в пору скорботи і висловлюють сподівання на Його милість і підтримку. Хайн з дружиною не могли порушити момент праці Святого Духа, тому стояли ззовні й слухали. Сам Хайн поспішно записав усе, що почув з вуст грішників, які каялися. Зрештою, ці слова увійшли в основу куплета, який ми знаємо сьогодні: «Коли я бачу лик Христа смиренний, хто людям в світі цьому був рабом, як на хресті помер Він, Цар великий, і нам прощення дарував хрестом».

У 1939 році, у розпал Другої світової війни, Хайн разом з дружиною повернувся до Англії. Подружжя влаштувалося в графстві Сомерсет. Хайн продовжив служіння проповіді Євангеліїя в Англії, допомагаючи біженцям із Польщі.

За деякими джерелами, четвертий куплет написав Хайне в 1948 році після того, як разом із Девідом Гріффітсом відвідав табір у Сассексі, де містилися російські біженці.

Майкл Айленд зазначає: «Якось під час церковної служби один чоловік розповів подружжю Хайн дивовижну історію про те, як він був розлучений з коханою дружиною в самому кінці війни, і з тих пір жодного разу не бачив її. Тоді, коли вони розлучилися, вона була християнкою, але він ні. Але прийняв християнство після закінчення війни. Його єдиним бажанням протягом усіх цих років було знайти свою дружину. Чоловік зізнався Хайну, що він зневірився в тім, що знову побачить її. Тепер же він міг сподіватися, що їхня зустріч відбудеться на небесах, що завдяки розп’яттю Спасителя він і його дружина знайдуть вічне життя в Небесному Царстві. Ці слова й увійшли в основу останнього куплета гімну «How Great Thou Art»: «Коли Господь мене Сам закликає і світить промінь сяєва Його, тоді мій дух в смиренні замовкає, пізнавши велич Господа свого».

Повністю текст гімну «Великий Бог» англійською мовою з нотами до нього надруковано в 1949 році.

Стюарт Хайн

Євангелізаційна кампанія Біллі Грема

Популярність гімну здебільшого обумовлена тим, що його часто виконували відомі євангелістські співаки. Він став широко відомим тоді, коли Кліфф Барроуз і Беверлі Ши з євангелізаційної групи Біллі Грема заспівали цей гімн під час відомої Лондонської євангелізації на Харінгейскій Арені. Гімн став «візитною карткою» євангелізаційної кампанії Біллі Грема в 1950-ті роки.

Слова цього гімну перекладені багатьма мовами світу, зокрема китайською, японською, корейською, індонезійською, польською, румунською, іспанською, в’єтнамською мовами. Також є дві його версії мовою есперанто.

Загалом запис гімну «How Great Thou Art» зробило понад 1700 різних виконавців. Цей гімн став заголовною піснею другого госпел-альбому Елвіса Преслі, випущеного в березні 1967 року. Саме цей альбом приніс Преслі першу нагороду «Греммі» (у категорії «Духовний альбом»). Платівка зайняла вісімнадцяте місце в американському хіт-параді. А в 1974 році Преслі отримав ще одну нагороду «Греммі» за концертне виконання заголовної пісні цього альбому. Для Преслі, який виріс у побожній сім’ї, церковні гімни були однією з його улюблених музичних тем.

За матеріалами «Вікіпедії»

Є декілька варіантів українського перекладу пісні. У різних збірниках і в різних виконавців вони суттєво відрізняються, навіть кількістю куплетів, що пов’язано з тим, що хтось перекладав з англійської, хтось — із російського варіантів. Подаємо один з перекладів, зроблений з варіанту, написаного Іваном Прохановим.

1. Великий Бог! Коли на світ погляну,
На все, на все, що Ти створив в красі,
Як кожний твір Тобі складає шану,
І як обняв любов’ю Ти усіх.

Приспів:
Тоді, Господь, мій дух співа Тобі:
«Великий Ти! Великий Ти!» (2 р.)

2. Коли дивлюсь на мерехтливі зорі,
Там, де горять світи, не знані нам,
Де сонце й місяць у небес просторі
Пливуть в тиші, подібно кораблям.

3. Як навесні природа розцвітає
І чую я в діброві солов’я,
І весняні я пахощі вдихаю,
І шумом рік дзвінким милуюсь я.

4. Коли із хмар навислих грім лунає,
І в пітьмі ночі блискавка іскрить,
Як під дощем природа оживає,
Веселка в небі барвами горить.

5. Коли беру я Книгу Заповітів
І в ній читаю про Твої діла,
Як полюбив Ти нас, людей, на світі,
І Свого Сина з неба нам послав.

6. Коли я бачу лик Христа
смиренний,
Хто людям в світі цьому був рабом,
Як на хресті помер Він, Цар великий,
І нам прощення дарував хрестом.

7. Коли спокуси серце огортають
І дух мій тужить у важкій журбі,
То Ти пречисті руки простягаєш
І ніжно зміцнюєш у боротьбі;

8. Коли Господь мене Сам закликає,
І світить промінь сяєва Його,
Тоді мій дух в покорі замовкає,
Признавши велич Господа свого.

"Благовісник", 2,2015