Благовісник

 

Благовісник у Фейсбуці
Благовісник
у «Facebook»

 

Останній номер
4,2022
«Пастир, служитель, лідер. Християнське лідерство сьогодні»

 

 

 

 

Журнал "Благовісник", 4,2022

Читати далі...

 

Мир у Церкві Христовій. Олександр КОТОК
Нині, коли в країні війна, ми особливо сприймаємо й по-особливому цінуємо слово «мир». Ми по-особливому цього прагнемо й по-особливому розуміємо цінність миру. Ми знаємо, що час миру — це час збудування, бо в час війни все лише руйнується. Отже, і церква, яка має мир, може будуватися, зростати, множитися. Мир — це стан спокою та гармонії, період між війнами, як каже один зі словників, це відсутність війни. Світ завжди прагнув миру. Була навіть визначена дата 21 вересня для відзначення Міжнародного дня миру. Проте мир — це не відсутність конфліктів. Це вміння на дипломатичному рівні вирішувати ці конфлікти без насилля й приниження.

 

Хай ваше серце не тривожиться. Михайло ПАНОЧКО
Сьогодні звучить так мало слів утіхи й розради, більше таких, які штовхають людей до паніки. Я не раз натикаюся на християнських відеоблогерів, які намагаються тлумачити книгу Об’явлення чи Даниїла, що таке число 666, звір, роги й т. ін. Ці відео мало будують людей, а лише несуть розгубленість і страх. Я хочу звернутися до таких людей із проханням перестати сіяти паніку. Пам’ятайте, кожен важкий історичний період знаменується посиленням апокаліптичних настроїв. Таке було ще в часи апостола Павла. Тому він і написав процитовані вище слова.

Амбіція, гідна поваги. Освальд САНДЕРС
Чимало християн із острахом ставляться до бажання бути лідером. Вони не впевнені, що можна мати таке бажання. Зрештою, хіба не краще, щоб посада шукала людину, ніж людина — посаду? І чи не гордовиті амбіції стали причиною морального падіння деяких церковних діячів? Хіба не випробування славою звело багатьох благородних людей із правильної дороги?

 

Церква на війні: заокеанський фронт. Михайло ЧЕРЕНКОВ
Війна в Україні — видиме виявлення глобального й глибинного конфлікту. Ким би ми не були та як би далеко не опинилися, ця війна торкається всіх нас — особисто, інформаційно, політично, економічно, морально, духовно. Більше того, ця війна не лише торкається, але й втягує нас у себе. У цій війні неможливо бути спостерігачем або стороннім, заперечуючи свою відповідальність і повторюючи: «Це не моя війна, я не там, я ні при чому, я поза політикою». Кожен, хто дізнається про те, що відбувається, бере участь словами, молитвами, фінансами, слізьми або ж лайкою, прокляттями, стусанами й тим самим опиняється на тому чи іншому боці глобального й глибинного конфлікту.


Чому має відбутися українізація? Ярослав ЛУКАСІК
Відродження національної мови, пригніченої століттями — це один із ключових елементів побудови вільної та справедливої України. Яку позицію в питанні мови у своєму житті й діяльності займе євангельська церква — вибір на своєму рівні робить сьогодні кожен християнин. Чому повинна відбутись українізація? Тому що це справедливо й розумно. Російська мова в Україні значною мірою є спадком насильницької політики знищення української національної свідомості царською, а потім комуністичною владою. Відродження української мови — це частина процесу декомунізації й повертання до нормального життя після радянського рабства.


 

До миру ніколи не прийдеш через приниження. Навіть світ пробує вирішувати свої конфлікти з допомогою дипломатії — вміння вирішувати конфлікти без принижень і образ. І Церква має бути першою в цьому.

Олександр КОТОК

Українська християнська поезія Місія "Голос надії"