Новини Церкви ХВЄ України

Перший міжнародний конгрес ХВЄ завершив свою роботу

13.10.2013. У Львові завершив роботу Перший міжнародний конгрес ХВЄ, який проходив під гаслом «Не воїнством, не силою, але Духом Моїм», у нещодавно відкритому приміщенні церкви «Голгофа». Протягом 4 днів більше 1800 делегатів та гостей цієї зустрічі провели в атмосфері єдності, навчання, підбадьорення та подяки Богові. Враховуючи те, що форум зібрав служителів із республік бувшого Радянського союзу та близького зарубіжжя, офіційною мовою конгресу буда російська. На зустрічі окрім українських делегатів були делегації з Молдови, Білорусі, Росії, Литви, Латвії, Польщі, Румунії, республік Середньої Азії, Фінляндії, США, Канади, Німеччини. У роботі конгресу взяли участь і представники інших об’єднань п’ятидесятників України, зокрема, Об’єднаної церкви ХВЄ, Союзу вільних церков ХВЄ, а також гості від українського баптистського об’єднання.

Конгрес відбувся з ініціативи та під егідою Міжнародної асамблеї ХВЄ, до якої входять національні Союзи ХВЄ республік СНД, Польщі, США та Канади.

«Разом ми можемо зробити багато — сказав Михайло Паночко, розпочинаючи святкове богослужіння першого дня конгресу. — Ми зібралися, щоб служити один одному, молитися один за одного, підбадьорювати один одного. Бо наша дорога — в небо. І поки ми ще в дорозі, нам потрібно підготувати свої серця, сім’ї, церкви. Дуже хочу, щоб цей конгрес послужив об’єднанню братських сердець».
Зібрання проходили з десятої ранку і до дев’ятої вечора, насичені музикою, співом та семінарами на духовні теми. Ось теми семінарів: «Що це значить — Пятидесятниця» (Віктор Павловський, Молдова), «Суть і важливість хрещення Духом Святим» (Марек Камінський, Польща), «Як отримати хрещення Духом Святим» (Серій Цвор, Білорусь), «Як чути голос Духа Святого» (Джордж Давидюк, США),  «Дух Святий та місіонерство» (Микола Синюк, Україна), «Пересторога від образи Духа Святого» (Дору Кирдей, Молдова), «Дари Святого духа», (Иванис Шкулис, Литва), «Покликання та служіння в Дусі Святому» (Едуард Грабовенко, Росія), «Робота і плід Духа Святого» (Михайло Паночко, Україна), «Оновлення духовної спраги» (Микола Гриб, Латвія). Крім того, двічі був виділений час для запитань, відповіді на які давали єпископи Союзів.

Важливим моментом конгресу було просте братське спілкування, адже рідко випадає можливість бачити одночасно стільки віруючих братів та сестер. Тому, згідно розкладу, між ранковим та вечірнім засіданнями була кількагодинна перерва, під час якої присутні мали можливість побалакати, познайомитися, поділитися новинами. Це чи не найбільша цінність подібних заходів — відчути дух єдності, братства та любові. І тому особливо хвилюючим було заключне недільне богослужіння, яке завершилося спільною Вечерею Господньою. Причастя, яке звершували старші служителі ввело усіх присутніх не лише в атмосферу єдності з Христом, але й допомогли відчути, зрозуміти та оцінити єдність один з одним, відчути себе частинкою одного Тіла — Церкви Христової.

Фотохронологія Конгресу