Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Гостьова книга

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Новини Церкви ХВЄ України

Біля Луцька пройшов триденний з’їзд волинської молоді

Фоторепортаж

28-30.07.2011. Триденний з’їзд молоді ХВЄ Волині стартував у с. Рованці, що біля Луцька.

Якби вам довелося в’їжджати в Рованці зі сторони Луцька з 28 до 30 липня, ви обов’язково ще здалека помітили б жовто-білий намет місії «Добрий самарянин», що розкинувся поблизу дому молитви місцевої церкви. Якби ж ви під’їхали ближче, то були б приємно вражені рясними усмішками молодих людей і веселим гамором, що панував поблизу намету. Та якби ви все таки наважились вийти зі свого авто й занурилися в атмосферу свята, вам уже не захотілося б залишити це місце. Місце, де зібрався цвіт Волині — християнська молодь і де Своєю присутністю перебував Сам Господь! Недаремно відповідальний організатор цієї зустрічі Ігор Панфілов зазначив:«Як колись учням на горі преображення, нам добре тут бути. Тільки вони хотіли побудувати три намети, а у нас один — великий!» З’їзд зібрав більше 1000 молодих людей, майже з усіх церков області.

О 18 годині відбулося відкриття з’їзду. Після подячної молитви заступник керівника молоді церков ХВЄ Волинської області Ігор Панфілов звернув увагу на гасло зустрічі: «Слово Господнє повік перебуває». Хоча змінювалися ідеали, цінності та Божого Слова ніхто не міг знищити — воно вічне! Він наголосив, що важливо не просто послухати нові цікаві думки, а відкритися для цього Слова, щоб воно проросло і змінило серця. Музичне служіння виконували духовий оркестр із Горохова та зведений хор двох церков: с. Рованців та «Віфанії».

Єпископ Степан Веремчук висловив радість, що молодь любить Бога. Він, як і багато інших служителів, згадав часи гонінь, коли саме тут, у Рованцях, уночі відбувалися водні хрещення і неможливо було уявити собі, що на цьому ж місці стоятиме величезний намет і вільно збиратиметься молодь. Служитель закликав присутніх і в часи свободи бути вірними Господу і стерегтися лихого у всякому вигляді (1 Сол. 5:22). Пастор Володимир Грицак побажав молоді рясних Божих благословень, нових знайомств і закликав полюбити Слово Боже, що допоможе зберегти свою стежку в чистоті. Заступник директора місії «Голос надії» Євген Мельничук привітав з’їзд від імені всіх працівників місії та єпископа Миколи Синюка. Він поставив у приклад для молодих людей патріарха Йосипа, у якого був девіз: «Я боюся Бога!» Пастор Віталій Оніщук закликав молодь керуватись у своїх вчинках Божим Словом і висловив побажання, щоб кожен учасник з’їзду знайшов себе перед Божим лицем і отримав натхнення для подальшого життя і служіння. Також він запросив усіх, хто бажає, вступити до місіонерської школи, проведення якої планується у Черкаській області восени. Пастор місцевої церкви Петро Янюк розповівши історію села Рованців, побажав присутнім, щоб Боже Слово перебувало в них: «У наш інформаційний вік, щоб отримати добру інформацію, необхідно набрати правильний номер: «Поклич до Мене — і тобі відповім...» На завершення слово було надане єпископу Михайлу Близнюку, який окреслив три основні цілі з’їзду: жертва спілкування, служіння один одному і зближення з Господом. Заклик служителя був — не лише слухати Слово, а й бути його виконавцями!
Другий день з’їзду почався ранковим служінням, у якому брав участь хор із с. Седлищ. Словом служив пастор Петро Карпович. Іван Мельник поділився піснею та настановою, після чого єпископ Михайло Близнюк закликав до щирої молитви за наших попередників.

Старший пресвітер церков ХВЄ Хмельницької області Ростислав Мурах запропонував увазі слухачів семінар «Сила Слова Божого, що перебуває в нас». Найбільшу увагу служитель звернув на потребу кожного християнина в тихому часі і в самотньому місці, адже, живучи в час швидкостей, люди часто змушені робити усе «на ходу». Його наступна думка: «Чим ми себе наповняємо, такими ми і є». Тому слід прийняти рішення, ким я хочу бути, і саме цим наповнятися. Також Ростислав Миколайович дав поради молоді, як можна дисциплінувати свої думки й перебувати в Слові Господньому.

Обідня перерва стала чудовою нагодою поспілкуватися, відшукати друзів із найвіддаленіших куточків Волині, познайомитися з новими людьми.

О 15-ій годині почалося «Свято пісні», у якому взяли участь гурти і співаки з Горохова, Рованців, Маневич, Торчина, Седлищ, Любешова, Піддубців, Залаззя, церкви «Віфанія», Івано-Франківська, Рожищ, а також із Талліна (Естонія). На закінчення Ігор Панфілов запропонував помолитися за всіх, хто служить співом.
Вечірнє служіння розпочав закликом до молитви керівник молоді Маневицького регіону Олександр Савчук, який побажав присутнім не любити світу і перемагати лукавого. Співом служив горохівський хор, а також грав духовий оркестр з Торчина. Слово було надане ректору Московського теологічного інституту Павлові Бакові. Піднявши тему поклоніння, служитель закликав показати світові тверду впевненість у Господі й нести Євангелію по цілій землі. Пізніше він також розповів про чудесне Боже зцілення в його житті.

Мужності й сміливості в Господі побажав молоді старший пресвітер церков Луганщини Ростислав Величко. Завідувач відділу євангелізації Волинського об’єднання церков ХВЄ Ігор Скоць застеріг присутніх не згаяти намарно молоді роки, а використати їх мудро. Він торкнувся трьох граней життя молодої людини: стосунків у сім’ї, церковного життя та ставлення до світу. Завершив служіння перший заступник старшого пресвітера Волині Василь Паламарчук, який звернувся до присутніх із закликом упокоритися Богові усім своїм серцем. Під кінець дня почався сильний дощ, який зовсім не затьмарив прекрасних вражень і швидше був наочною ілюстрацією Божого дощу благодаті, якого він щедро вилив на серця. Погода, щоправда, ще й сприяла тому, щоб усі, хто ходив десь поза наметом, підійшли ближче і могли почути Боже Слово.

Уранці третього дня з’їзду співав гурт з Володимира-Волинського і гості з Німеччини, а словом служили скарбник об’єднання церков ХВЄ Волині Микола Лотоцький та єпископ Михайло Близнюк.

Завідувач відділу освіти Церкви ХВЄ України Віктор Вознюк провів семінар «Правда про слова», центром уваги якого був процес формування і передачі слів. Служитель закликав присутніх бути пильними щодо вживання слів, адже вони можуть давати життя і приносити смерть, сіяти добро і зло, виправдовувати і засуджувати, благословляти і проклинати, оскверняти того, хто їх говорить. Він застеріг перед гріхом марного базікання та висміювання біблійних історій. Також Віктор Володимирович розповів про наміри проведення цілеспрямованого навчання основ християнського віровчення по церквах і попросив сприяння та підтримки.

Після обіду молодь мала нагоду взяти участь у молитвах про зцілення, духовне обновлення, хрещення Духом Святим, які проводив євангеліст Володимир Москвич та інші брати.

Вечірнє служіння вийшло місіонерським, адже всі, хто служив словом мають безпосередній стосунок до місії. У музичному служінні брали участь нововолинський хор та духовий оркестр церкви «Віфанія». До молитви закликав Ян Апсетаров (служитель із Татарстану), який свідкував про те, як Бог відкрив очі його серця і вирвав із гріховного рабства. Заступник директора місії «Голос надії» Віталій Оніщук зазначив, що кожна людина бажає отримати слово від Господа, проте не всі коряться тому, що каже Бог. «Ви — представники влади Божого Слова!» — такими словами надихнув молодь пастор і місіонер Степан Янюк. Завершував служіння директор місії «Голос надії», єпископ Микола Синюк, який дав відповідь запитання: «Що означає бути на Божому кружалі?» На заклик до місіонерської праці відгукнулися більше десяти молодих людей.
Організатор і ведучий з’їзду Ігор Панфілов висловив подяку всім учасникам, служителям, співорганізаторам. Лунали вдячні відгуки на адресу всіх, хто доклав зусиль, щоб це свято відбулося.

Незважаючи на пізній час, молодь ще довго не хотіла залишати намету. І не тому, що надворі йшов дощ — швидше це просто був зайвий привід, щоб чимдалі відтягнути мить прощання. Один за одним автобуси від’їжджали від намету. Залишилися позаду незабутні хвилини єднання, а в серцях палахкотів запалений Божий вогонь і надія на нові зустрічі.

Дмитро Довбуш

Українська християнська поезія