Два питання на одну тему

Як розпізнати тирана до весілля?

«Чотири роки тому я вийшла заміж за «віруючого хлопця» і весь цей час чую тільки приниження та образи на свою адресу. Він каже, що я не гідна називатись людиною. До весілля був абсолютно іншим. Це була найуважніша й найбільш романтична людина. Як так могло статися, що я не розпізнала агресора?»

Щиро кажучи, багато наївних дівчат думають: «Та ні, це не моя історія, у мене так не буде, я ж не сліпа». А ті жінки, які потрапили в такі стосунки, досі не можуть повірити, що це сталося з ними. Іноді непросто розпізнати агресивну людину, яка ховається за маскою ввічливості, релігійності, романтики чи надмірної турботи.

Як цього уникнути? На що слід звернути увагу до весілля? Чи є дзвіночки, повз які не можна пройти?

Так, є. І ми про них поговоримо більш детально.

Сигнал №1. Принц на білому коні

На початку стосунків хлопці-агресори виглядають як романтичні герої. Вони дуже красиво виявляють свою симпатію, створюється враження, що тобі неймовірно пощастило. Тебе задаровують квітами, подарунками, увагою. Кажуть, що зустріли єдину, немає й краплі сумніву в тому, що вам судилося бути разом.

Одна жінка розповідала, що зустрічалися з майбутнім чоловіком півтора року, і це був у прямому розумінні «принц на білому коні». Щоправда, буквально через рік після весілля всі ці маски злетіли — і почалося вдома пекло: «Куди пішла? З мамою не спілкуйся. На домашні групи не можна. Їжа несмачна. Де твої мізки» — і т. ін. Завжди є за що причепитися.

Річ у тому, що для агресора дівчина, яку він воістину полюбив, — виглядає ціллю, і щоб її домогтися — ніяких перешкод не існує. Він перетворюється на справжнього романтика й швидко підкорює вершину. Після весілля він розуміє, що мети досягнуто, — вона вже нікуди не піде, інтерес згас, і починається реаліті-шоу, де людина показує своє справжнє обличчя. Знімає всі маски й починає контролювати, маніпулювати, залякувати.

Чим раніше ви зрозумієте, що маєте справу з агресором (нехай навіть психологічним), тим легше відстояти право залишитися собою, зберегти себе і, якщо можливо, сім'ю. Про це не треба мовчати.

Сигнал №2. Контроль

Він ще хлопець, а вже починає тебе контролювати на правах чоловіка? «З тим не дружи чи не зустрічайся. Покажи телефон. Дай пароль від інстаграма… А — не даєш? Значить, є що ховати». До речі, так поводитися можуть і дівчата.

У будь-якому випадку це ненормально й неправильно. Людина проникає у твій особистий простір, запевняючи тебе в тому, що робить це з турботою про тебе чи ваші стосунки. Цю свободу відбирають частинами: дозволяєш сьогодні трохи — завтра попросять більше. А через певний час ти дивуватимешся, чому так далеко зайшло й коли це сталося? Ловіть сигнали спочатку.

Сигнал №3. Ревнощі

Це ми можемо бачити доволі часто. У стосунках допустима певна частка ревнощів, але вона не повинна виходити за межі здорового глузду.

Є хвороблива, патологічна ревнивість. Наприклад, не спілкуйся ні з ким, крім мене; не ходи на групи, де є хлопці; чому ти так одягнена; чому він на тебе дивиться — ти даєш привід. Коротше, по-різному це може виражатися, але негативна суть ревнощів у тому, що одна людина сприймає іншу як власність. Ревнощі — це прояв егоїзму, це невпевненість у собі, вони виникають від нестачі любові, уваги в дитинстві. Ревнощі базуються не на фактах, а на фантазіях, здогадах та уяві.

Сигнал №4. Грубість чи жорстокість

Треба остерігатися людей, які агресивні з дітьми чи домашніми тваринами. Вони не бачать у них цінності й можуть грубо поводитися з ними, особливо коли ніхто не бачить. Дівчатам я раджу говорити з хлопцями про їхні дитячі ігри з котами, собаками. Можна багато дізнатися про характер вашого обранця саме з його дитинства.

Остерігайтеся тих, хто брутальний із жінкою: може штовхнути, смикнути за рукав, сказати погане слово. Зверніть увагу, як хлопець поводиться із сестрами, як він про них відгукується. Будь ласка, не думайте, що він із вами так ніколи себе не поведе тільки тому, що ви його кохання. Якщо людина дозволяє собі принижувати інших, то в якусь мить дозволить це собі й щодо вас — і кохання не збереже від цього.

Сигнал №5. Ізоляція

Хлопець намагається ізолювати дівчину від будь-яких занять поза домом чи спілкування з іншими людьми. Часто ставить умови, що після весілля ти маєш сидіти вдома й клопотатися виключно дітьми та домашнім господарством. Якщо це ваш вибір — будь ласка, але якщо це його вибір — подумайте.

Будьте обережні, якщо він ставить заборону на освіту та розвиток. Наприклад, якщо дівчина вчиться, але щодо себе чує фрази: «Навіщо тобі вчитися?», «Моя дружина не працюватиме». Якщо вас ставлять перед вибором: весілля чи навчання, безперечно, треба говорити «до побачення» такому обранцю. Ніхто не має права забороняти особистості вчитися та розвиватися.

Сигнал №6. Завжди правий

Ви бачите, що юнак переконаний у винятковій правильності своїх стереотипів? Він вважає, що в житті все має бути так, як він бачить. Не поспішає радитися, розмовляти. Приносить свій життєвий сценарій вам без права на апеляцію. Перекладає вину за свої дії на інших. Не приймає критики на свою адресу й не визнає своєї провини ніколи. Втікайте від такого.

Сигнал №7. Жити без тебе не хочу

Хлопець погрожує накласти на себе руки, якщо дівчина пробує розірвати стосунки? У цьому випадку одна порада — біжіть від цих стосунків поки не пізно. Такому хлопцеві потрібне лікування та психологічна допомога, а не родина. У жодному разі не йдіть на компроміс, інакше вас триматимуть на гачку все життя.

Дівчатка, можна вам пораду від серця? Ці дзвіночки можуть виявлятися дуже рідко, але звертайте увагу на них, як тільки вони виникли. Не соромтеся й не бійтеся говорити про те, що вас бентежить чи напружує в стосунках.

Запам'ятайте: поки ви не пов’язані шлюбом, вирішити питання набагато легше, ніж після одруження, особливо в християнському середовищі. Вибір за вами: кому в житті сказати «так», а кому — «ні».

Щоб пізнати людину, потрібен час. Тому просто товаришуйте. Не поспішайте заміж за першого зустрічного. Почекайте, поспілкуйтеся, познайомтеся з характером, поспостерігайте. Не будьте поспішними у цьому виборі.

Як шанувати злого чоловіка?

«Добре тобі писати, коли чоловік адекватний, — сказала мені одна жінка, — а в мене вдома трагедія: немає порозуміння, поваги. Останні роки живемо — як чужі. Ніколи не чула доброго слова на свою адресу, тільки знецінення та приниження».

Чую біль багатьох жінок… Я згодна, що це трагедія, особливо якщо йдеться про християнську сім’ю. Неймовірно шкода. Але всередині кожної такої жінки є безліч питань, які залишаються без відповіді. Де знайти сили? Як піднятися? Як відновити свою гідність у Богові? Як не дозволити себе зруйнувати? Як шанувати зле серце?

Я переконана в тому, що неможливо змусити людину любити й шанувати. Це має бути природним процесом для чоловіка та дружини, як-от дихати повітрям.

Якщо ми подивимося на невіруючих людей, які зрозуміли цей принцип сімейного устрою, то побачимо, що їхні сім’ї щасливі та благополучні. Духовний закон працює навіть тоді, якщо люди не відроджені духовно. Там, де є любов, найімовірніше є й пошана. Там, де є пошана, не завжди, на жаль, є любов.

У Біблії описано один неблагополучний шлюб, де при чоловікові зі злим серцем дружина не тільки успішно зберегла себе, але й примножила свою мудрість. Це шлюб Авіґаїл та Навала. Незважаючи на гріх та жорстокість чоловіка, вона зважала на його позицію. Навал дозволив собі образити Давида, чим викликав у того гнів і бажання розправитися з ним. Та на шляху Давидового гніву постає мудрість жінки, яка, в першу чергу, заступилася за весь свій дім (слуг, дітей, воїнів), тому що чоловік був у той час несамовитий. «Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім’я його, такий він: Навал ім’я йому, і глупота з ним!.. Прости ж провину невільниці своєї» (1Сам.25:25-28). Авіґаїл констатує факт божевілля свого чоловіка, не прикриваючи його характеру, його вчинків, але плавно переводить розмову на себе. Підставляє плечі, бо розуміє, що буде велика бійня, у якій постраждають люди через божевілля її чоловіка. Це того не варте.

Також ми бачимо, що Авіґаїл приймає Навала таким, яким він є. Але приймати — не означає погоджуватися з усім, боятися й терпіти насильство у власному домі, зазнаючи неминучі наслідки дій злої людини.

Отже, якщо чоловік не є для жінки паном через своє жорстоке поводження щодо до неї, якщо він знецінює її як особистість, незважаючи на всі її спроби зігріти його теплом, м’якістю, пестощами й пробудити в ньому справжню мужність та захист, якщо він її не поважає, то вона може шанувати його принаймні за позицію, яку він має. Наприклад, ми шануємо батьків не тільки за достоїнства, але за статус, який вони мають.

Жінка набуває через таку повагу ще більшого благословення. За міру поваги, яку я вивільняю щодо чоловіка (навіть злого), — отримую міру Божого благословення для себе. Але це вибір та рішення самої жінки. Авіґаїл — великий приклад для наслідування. Вона не прикривала злих вчинків, але явно розуміла, як їй діяти, щоб зберегти свою особистість у цьому шлюбі, а також розвиватися при зовнішньому тиску.

Але буває й навпаки, коли жінка знецінює чоловіка. У цьому випадку вона вимикає його здатність її любити й поважати, а також перешкоджає отриманню благословень від Господа. Якщо повага мізерна, то й благословення буде відповідним, і навпаки, якщо міра поваги величезна, вона буде благословенна в багатьох сферах.

У якомусь сенсі жінці вигідно розвивати свою повагу до чоловіка, так само як і чоловікові — розвивати своє кохання та розуміння дружини. Вони лише надбають благословення та влаштування для своєї сім’ї .

Дружина підпорядкована чоловікові в питаннях, що стосуються сімейного благополуччя та устрою, але вільна у своєму виборі на рівні особистісної самореалізації, принципів та цінностей. У питаннях свого духовного розвитку вона будує особисті стосунки з Богом, підкоряючись безпосередньо Христу як голові Церкви, навіть якщо це суперечить вимогам чоловіка, наприклад, коли є відмінність у переконаннях: чоловік невіруючий, єретик, відступник або його заборони виходять за межі здорового глузду.

Ніхто не може забрати в людини свободу вибору, зокрема й чоловік у дружини, і дружина в чоловіка. Навіть Бог не забирає цієї свободи від кожного з нас.

Дорогі, мені хочеться, щоб кожна слабка зламана жінка знайшла сили піднятися. Чим більше взаємної поваги та пошани в шлюбі між чоловіком і дружиною, тим більше можливості в християнської сім’ї бути «листом читаним і пізнаваним усіма».

Це не означає, що у двох людей не може бути двох різних думок, це означає, що вони поважають думку один одного і намагаються дивитися в одному напрямку, знаходячи точки дотику, зберігаючи рівновагу та баланс у сімейному житті.

Оксана ГРАБЧУК,
душеопікун, керівник Центру духовної допомоги

Благовісник,2021,4